Рішення

від 03.12.2024 по справі 481/378/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/378/24

2/468/454/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03.12.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчука С.В., за участю секретаря - Онофрійчук М.О., розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено 30 квітня 2021 року договір оренди землі на земельну ділянку площею 4,7998, кадастровий номер 4820680800:03:000:0124 та земельну ділянку площею 10,9338 кадастровий номер 4820680800:04:000:0167 за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та цією ж датою було написано розписку про отримання грошових коштів в рахунок оренди вказаних земельних ділянок. У момент підписання сторонами договору орендар виплатив орендодавцю 150000 грн. в якості орендної плати наперед за 4 роки. Прете, у червні 2021 року позивач при спробі зареєструвати свій договір оренди випадково дізналася, що земельні ділянки вже знаходиться в оренді, строк перебування в оренді залишався 1,5-2 роки. За домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було вирішено , що укладений ними договір буде зареєстровано , після завершення попереднього договору оренди землі. В подальшому відповідачка стала ухилятися від виконання взятих на себе обов`язків щодо реєстрації письмового договору оренди землі від 30.04.2021 року, отримані кошти за розпискою в рахунок майбутнього договору не повернула.

Таким чином, відповідачем безпідставно отримано кошти в сумі 150000 грн. Крім того позивач просила стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 7500 грн.

Позивач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином. До суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію паспорту та РНОКПП позивача, копії свідоцтва про спадщину, копію договору оренди землі, копію розписки, копію квитанції, копію ордеру та договору про надання правової допомоги) суд приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та відповідачем було підписано 30 квітня 2021 року договір оренди землі на земельну ділянку площею 4,7998, кадастровий номер 4820680800:03:000:0124 та земельну ділянку площею 10,9338 кадастровий номер 4820680800:04:000:0167 за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та цією ж датою було написано розписку про отримання грошових коштів в сумі 150000 грн. в рахунок оренди вказаних земельних ділянок на 4 роки вперед. Згідно п. 6 Договір укладено на строк 7 років. Згідно п.7 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 47200 грн. з розрахунку за повний календарний рік оренди. У момент підписання сторонами договору позивач виплатив відповідачу 150000 грн., що підтверджується розпискою від 30 квітня 2021 року. Право оренди позивачем не зареєстроване, оскільки право оренди на вказану земельну ділянку зареєстроване за іншою особою. В подальшому відповідачка стала ухилятися від виконання взятих на себе обов`язків щодо реєстрації письмового договору оренди землі від 30.04.2021 року, отримані кошти за розпискою в рахунок майбутнього договору не повернула.

Згідно ч.1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У ст. 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ч.1 ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Момент укладення договору визначено у ст. 638, 640 ЦК України, вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Сторони у договорі узгодили строк його дії 7 років.

Таким чином, враховуючи, що фактично спірна земельна ділянка не передана позивачу, право оренди останнього не зареєстроване, тому договір вважається неукладеним.

Разом з цим, враховуючи, що вищевказаний договір є неукладеним, то відповідно відповідач набула майно грошові кошти в сумі 150000 грн. безпідставно і відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 150000 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу. Позивач просить стягнути судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом даної справи в сумі 7500 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, до позовної заяви долучено квитанцію, яка є додатком до договору №б/н від 04.03.2024, догові про надання правової допомоги адвокатом, ордер про надання правничої (правової) допомоги.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц зазначив, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до судової практики у питанні стягнення витрат на правову допомогу, заявник має довести, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. У випадку відсутності документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, це є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене, враховуючи, що стороною позивача не долучено до матеріалів справи акту приймання-передачі наданих послуг, у суду відсутні підстави для стягнення витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

В силу ст. 141 ЦПК України за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати, а саме - сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 638, 640, ч.1 ст. 792 ЦК України, ст. 125 Земельного Кодексу України, ч.1 ст. 17 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст. 10,12,13, 258,259263,264,265-268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150 000 (сто п`ятдесят тисяч)грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів та 1500 (одна тисяча п`ятсот ) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні позову в частині стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: с. Єрмолівка, Баштанського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 03.12.202 4року.

СУДДЯ: