Рішення

від 11.12.2024 по справі 468/1194/21-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1194/21-ц

2/468/17/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчук С.В., за участі секретаря Онофрійчук М.О., сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання наказів недійсними, визнання дій такими, що порушують колективний договір про співпрацю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким, просила визнати недійсними накази по Новоєгорівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 14.06.2021 року за №34 "Про оголошення догани" та від 02.06.2021 року за №32 "Про оголошення догани", а також визнати дії адміністрації Новоєгорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області у відношенні до неї, такими, що порушують колективний договір про співпрацю між адміністрацією Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та Баштанською районною організацією профспілки працівників освіти і науки України.

В обґрунтування своїх вимог в позові зазначила, що 09.04.2020 року по результатам атестації відділом освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради був виданий наказ, яким її (позивача) було позбавлено раніше встановленого звання «старший вчитель». Не погодившись з рішенням атестаційної комісії вона подала до суду позов про визнання рішення атестаційної комісії недійсним, скасування наказу про скасування звання «старший вчитель» і встановлення звання «вчитель». Після цього у неї склалися неприязні стосунки з директором цієї школи ОСОБА_2 , яка організувала цькування її як вчителя. 02.06.2021 року наказом №32 директора школи ОСОБА_2 позивачу було оголошено догану з приводу падіння 19.05.2021 року під час уроку трудового навчання в 6 класі учня ОСОБА_3 в результаті начебто конфліктної ситуації між позивачем та учнями, при цьому позивач вказує на свою непричетність до даної події, яка на її думку сталась внаслідок порушення правил поведінки самим учнем, який упав зачепившись за парту під час несанкціонованих переміщень. 14.06.2021 року наказом №34 директора школи ОСОБА_2 , за результатами службової перевірки, щодо події, яка відбулась 19.05.2021 року під час проведення уроку трудового навчання в 6 класі, позивачу було оголошено ще одну догану. Позивачу на її вимогу було відмовлено у видачі копій актів та матеріалів службового розслідування. 30.06.2021 року позивач звернулась з заявою до комісії по трудових спорах Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, але адміністрацією навчального закладу було відмовлено в прийомі і реєстрації даної заяви. Направлену позивачем поштою 03.07.2021 року заяву голові комісії по трудовим спорам було повернуто їй 09.08.2021 року в зв`язку з відмовою отримати листа адресатом. Направлену позивачем поштою 18.08.2021 року заяву на адресу Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області було повернуто їй 30.08.2021 року особисто директором Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_2 з власноручним написом на конверті «повернено у зв`язку з відсутністю комісії по трудовим спорам». Позивач вважає, що вищевказані факти вказують на упереджене ставлення директора Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області Лук`янчук Н.П. до неї і є порушенням норм колективного договору про співпрацю між адміністрацією Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області та Баштанською районною організаією профспілки працівників освіти і науки України. На підставі вищевикладеного, позивач просила задовольнити позов та поновити їй строк звернення до суду, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Ухвалою від 20.09.2021 року позов залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

30.09.2021 року позивачем було усунено недоліки та ухвалою від 30.09.2021 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05.11.2021 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач заперечив проти задоволення позову вказуючи, що видання наказів про оголошення догани позивачу було вчинено виключно в законній площині, з метою недопущення в подальшому збоку працівників навчального закладу порушень діючого законодавства, трудової дисципліни, педагогічної етики та порушення прав учасників навчального процесу. Витрати щодо правової допомоги вважають такими, що є не доведеними і є завищеними.

12.10.2023 року до суду на запит від Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшли матеріали перевірки від 02.06.2021 року за № 1775.

Позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи (копію наказу Новоєгорівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 20.05.2021 року за №27 "Про створення комісії для проведення службового розслідування"; копію доповідної записки ОСОБА_1 від 26.05.2021 року; копію наказу Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 02.06.2021 року за №32 "Про оголошення догани"; копію наказу Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 14.06.2021 року за №34 "Про оголошення догани"; копію відповіді Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 16.06.2021 року; копію поштових описів; копію титульних сторінок поштових конвертів; копію прибуткового касового ордеру та квитанції №327 від 29.12.2020 року; копію акту службового розслідування від 04.06.2021 року; копію доповідної записки ОСОБА_4 від 31.05.2021 року; копію доповідної записки ОСОБА_5 від 19.05.2021 року; копію доповідної записки ОСОБА_1 від 01.06.2021 року; копію заяви ОСОБА_6 від 20.05.2021 року; копію заяви батьків учнів 6 класу Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 20.05.2021 року; копію доповідної записки ОСОБА_5 від 31.05.2021 року; копію матеріалів Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перевірки від 02.06.2021 року №1775), суд приходить до висновку необхідності часткового задоволення позову.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Наказом директора Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області Лу`янчук Н.П. від 02.06.2021 року за №32 вчителю географії ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: 19 травня 2021 року за розкладом у ОСОБА_7 було 2 уроки трудового навчання у 6 класі, які вона не проводила згідно календарного плану. Вчитель на уроках була присутня, але займалася власними справами, а діти, в цей час були поза увагою вчителя. 31 травня 2021 року ОСОБА_1 не була присутня на 3 уроці географії в 6 класі згідно розкладу, залишивши учнів одних. Своїми діями ОСОБА_1 порушила ст. 139 п.6 КЗпП України, Статут Новоєгорівської загальноосвітньої школи розділ III п.3.10, Правила внутрішнього розпорядку, розділ III «Основні обов`язки працівників», Посадову інструкцію вчителя.

Підставами для оголошення догани вказані: доповідна записка директора з НВР ОСОБА_4 , доповідна записка класного керівника 6 класу ОСОБА_5 , письмові пояснення вчителя ОСОБА_1 (а.с. 12).

Наказом директора Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області Лу`янчук Н.П. від 14.06.2021 року за №34 вчителю географії ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: 19 травня 2021 року вчитель ОСОБА_1 порушила загальноприйняті норми педагогічної етики відносно учня 6 класу. Своїми діями педагог порушила права дитини на особисту недоторканість та захист гідності (Закон України «Про освіту» ст.. 54, Конвенція ООН «Про права дитини» ст.28, ст.37, Закон України «Про охорону дитинства» ст. 10, наказ Міністерства освіти і науки України «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобіганню жорстокому поводженню з дітьми» N«844 2006 р., Статут Новоєгорівської загальноосвітньої школи І - III ступенів п.3.10, Правила внутрішнього трудового розпорядку розділ IIІ пункт 18).

Підставами для оголошення догани вказані: заява матері учня 6 класу ОСОБА_8 , акт службового розслідування від 04.06.2021 року, доповідна записка класного керівника ОСОБА_5 , письмова заява від батьківського комітету учнів 6 класу (а.с. 13).

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.ст. 77,78,79,80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до вимог ст.147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Як роз`яснив Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі 761/33628/16, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Згідно статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходить із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року по справі № 554/9493/17 вказав, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності»

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідивши подані сторонами докази, оцінивши їх доводи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведена правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 14.06.2021 року за №34, оскільки оскаржуваний нею наказ не містить посилання на конкретну подію, яка мала ознаки дисциплінарного проступку.

Крім того, матеріалами перевірки Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 02.06.2021 року №1775 підверджується непричетність позивача ОСОБА_1 до падіння ОСОБА_9 19.05.2021 року на уроці трудового навчання, оскільки було встановлено, що ОСОБА_9 спіткнувся об парту та впав на підлогу, вдарившись головою, при цьому він стверджував, що Троїцька його не штовхала і не хотіла завдати йому будь-якої шкоди.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неправомірність рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 14.06.2021 року за №34, тому прийняте ним рішення підлягає визнанню недійсним.

Водночас, встановлені судом обставини свідчать про правомірність рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 02.06.2021 року за №34.

Як зазначалось вище, наказом директора Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області Лу`янчук Н.П. від 02.06.2021 року за №32 вчителю географії ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: 19 травня 2021 року за розкладом у ОСОБА_7 було 2 уроки трудового навчання у 6 класі, які вона не проводила згідно календарного плану. Вчитель на уроках була присутня, але займалася власними справами, а діти, в цей час були поза увагою вчителя. 31 травня 2021 року ОСОБА_1 не була присутня на 3 уроці географії в 6 класі згідно розкладу, залишивши учнів одних.

Дане рішення про оголошення позивачу догани було винесено на підставі наступних доказів: доповідна записка директора з НВР ОСОБА_4 , доповідна записка класного керівника 6 класу ОСОБА_5 , письмові пояснення вчителя ОСОБА_1 .

Так, зі змісту доповідної записки директора з НВР ОСОБА_4 слідує, що 31.05.2021 року вчителем географії ОСОБА_1 не було проведено навчальних занять з географії у 6 класі згідно розкладу (а.с.44).

Зі змісту доповідної записки класного керівника 6 класу ОСОБА_5 , слідує, що 19.05.2021 року до неї звернулась мама ОСОБА_8 , учня 6 класу, про те, що в цей день урок трудового навчання вчитель ОСОБА_1 не проводила, дозволила гратись в телефонах і займатись своїми справами (а.с.45).

З пояснювальної записки самої ОСОБА_1 підтверджується факт того, що 31 травня 2021 року вона не була присутня на 3 уроці географії в 6 класі згідно розкладу, пояснивши це тим, що було складено новий розклад дзвінків по 30 хвилин та маленькі перерви, а тому вона не зчулася як пройшов час і пішла на урок у 6 клас за старим розкладом дзвінків.

Крім того, з пояснювальної записки самої ОСОБА_1 , наявної в матеріалах перевірки Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 02.06.2021 року №1775, вбачається, що остання 19.05.2021 року не проводила уроки трудового навчання через непідготовленість учнів до уроку та дозволила учням погратись в ігри.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку підтвердження факту винного невиконання працівником (позивачем) своїх трудових обов`язків.

Наведене вказує на відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним наказу Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 02.06.2021 року за №32 "Про оголошення догани".

Позов, в частині визнання дій адміністрації Новоєгорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області відносно позивача такими, що порушують колективний договір про співпрацю між адміністрацією Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та Баштанською районною організацією профспілки працівників освіти і науки України, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Способи захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18).

Правовідносини між сторонами, які стали підставою пред`явлення позову, виникли з приводу рішень (наказів) відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни.

Відтак, захист порушених прав позивача у даному випаку повинен здійснюватися саме шляхом оскарження цих рішень, що в свою чергу вказує на те, що позивачем обраний неналежний та неефективний спосіб захисту свого права.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висноку необхідності часткого задоволення позову.

Щодо строків звернення до суду слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Встановлені статтями 228,233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк (висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16 та Верховного Суду, викладений у постанові від 08 березня 2023 року по справі № 734/1795/20).

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 243/9604/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 203/2276/19, від 29 червня 2021 року у справі № 588/1672/18.

Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто він втілює «право на суд», яке, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розпочати провадження в суді за цивільним позовом та отримати його вирішення (наприклад, пункт 25 рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», пункт 50 рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 52 рішення у справі «Меньшакова проти України»).

Виходячи з аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті «права на суд», тлумачення статті 233 КЗпП України, початок перебігу строку звернення особи для захисту порушених законних прав та інтересів у сфері трудових правовідносин слід обчислювати від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обставини порушення її прав.

Так, у статті 234 КЗпП України не передбачається перелік поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

У справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, подаючи до суду позовну заяву, клопотав перед судом про поновлення строку на звернення до суду та визнання причин пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, оскільки пропущення строку було викликане намаганням вирішити даний трудовий спір через комісію по трудовим спорам Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області та перешкоджанням цьому адміністацією даного навчального закладу.

Виходячи з тримісячного строку звернення до суду з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, позивачем пропущено строк щодо вимоги визнання недійсним наказу по Новоєгорівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 02.06.2021 року за №32 "Про оголошення догани".

Проте, встановленні судом обставини свідчать, що строк було пропущено з поважних причин, оскільки позивачем було витрачено строк для вирішення даного спору в позасудовому порядку шляхом звернення до комісії по трудовим спорам, а тому суд вважає можлививим поновити позивачу строк звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд приходить до наступного.

При пред`явленні позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2724 грн. (за 3 вимоги немайнового характеру).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В наданому відзиві на позов представник відповідача заперечував щодо стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на їх недоведеність та необгрунтованість.

Згідно ч.ч. 1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПУ України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (ч.3 ст. 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Отже, гонорар адвоката визначається за умовами договору про надання правничої допомоги, залежить від обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості. Такі витрати мають бути співмірними (складність справи, витрачений час тощо). На підтвердження своїх вимог сторона, яка вимагає їх відшкодувати, має надати детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зробила висновок про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження обумовлених витрат в матеріалах справи наявний договір про надання юридичних послуг від 29.12.2020 року. Також факт надання правничої допомоги за договором про надання правової допомоги підтверджується копією прибуткового касового ордеру №327 та квитанцією від 29.12.2020 року на підтвердження сплати коштів в сумі 10000 грн. (а.с.18,19). На думку суду співмірним розміром правничої допомоги, з урахуванням складності даної справи, реального часу надання правничої допомоги та обсягу необхідної до виконання роботи, пропорційності задоволення позовних вимог, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі до 3000 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до розміру задовених позовних вимог (задоволено 1/3 частину позовних вимог немайнового характеру) у розмірі 908 грн. 00 коп. Загальна сума судових витрат становитть 3908 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строки звернення до суду з позовом.

Позов ОСОБА_1 до Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання наказів недійсними, визнання дій такими, що порушують колективний договір про співпрацю - задовольнити частково.

Визнати недійсним наказ Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 14.06.2021 року за №34 "Про оголошення догани".

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Новоєгорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3908 (три тисячі дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Баштанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 16 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 );

Відповідач:

Новоєгорівська загальноосвітняї школа І-ІІІ ступенів Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 40, с. Новоєгорівка Баштанського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 31528947).

Суддя: