Ухвала від 27.12.2024 по справі 336/12793/24

ЄУН: 336/12793/24

Провадження №: 2/336/4231/2024

УХВАЛА

про залишення позову без руху

27 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Преображенської сільської ради Преображенської об`єднаної територіальної громади Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на домоволодіння у зв`язку з втратою правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за собою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою села Тишкова Златопільського району Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з вимогами ст. 185 ЦПКК України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вищевказаного, позов не містить: ідентифікаційний код юридичної особи (відповідача) зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників по справі.

Крім того, позов не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині вартості майна право власності на яке просить визнати за собою та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктами 2, 9, 10 ч.1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Так, згідно позовних вимог, ОСОБА_1 просить суд визнати з нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , а відтак заявлена вимога є вимогою майнового характеру.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК). Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17, вимога про визнання права власності на майно є майновою, оскільки пов`язана з підтвердженням права власності на майно.

Однак, позов взагалі не містить ціни позову, а тому в цій частині він підлягає уточненню.

Звертаючись з вказаним позовом до суду, позивачкою було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 гривень, про що надано відповідну квитанцію від 24.12.2024, але позовна заява не містить звіту про ринкову вартість спірного житлового будинку, право власності на який позивачка просить визнати за собою, а тому виходячи з предмету позову, позивачка має зазначити дійсну ринкову вартість рухомого майна, що є предметом позову та надати відповідні письмові докази такої вартості.

Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються Національними стандартами оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених оціночних процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Суд звертає увагу на той факт, що Кабінет Міністрів України постановою від 21.11.2018 №971 вніс зміни до постанови КМУ від 21.08.2014 №358 «Деякі питання реалізації положень Податкового кодексу України щодо оцінки майна», в якій зазначено, що «строк дії звіту про оцінку майна не може перевищувати шести місяців з дати оцінки. Звіт про оцінку є дійсним за умови включення інформації з нього до єдиної бази даних звітів про оцінку».

За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 04.03.2013 № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

З огляду на вказане, позивачці необхідно надати звіт про оціночну вартість спірного житлового будинку, актуальну станом на день подання позову.

Враховуючи вищевказане, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору, з врахуванням вищевказаного звіту, враховуючи наступне.

Так, згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз.3 пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Позову вбачається, що вимоги позивача носять вимоги немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за майнову вимогу у розмірах, визначених відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з дійсної /ринкової/ вартості спірного майна і надати до суду підтверджуючі документи.

Судовий збір має бути сплачений на наступні реквізити: Отримувач коштів : ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, Код класифікації доходів бюджету 2030101, Призначення платежу: позовна заява за позовом….

Суд звертає увагу позивачки, що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору належним чином.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 185, 260 ЦПК, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Преображенської сільської ради Преображенської об`єднаної територіальної громади Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на домоволодіння у зв`язку з втратою правовстановлюючого документу - залишити без руху.

Надати позивачці строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С.Звєздова