Постанова

від 18.12.2024 по справі 314/3603/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.12.2024 Справа № 314/3603/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/3603/23 Головуючий у 1-й інстанції: Капітонов Є.М.

Провадження № 22-ц/807/1341/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.

при секретарі Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Косякової З.М. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.06.2022 року (справа №314\4876\20) було визнано за ним право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 40,0 га на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_23 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До розгляду справи судом, на підставі рішень №№ 23-43 п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради, прийнятих 21.09.2020 року, відповідачем надано дозвіл 21 особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по 2,0 га кожному за рахунок земельної ділянки площею 40,0 га кадастровий номер 2321582000:02:004:0215 (фермерське господарство Запорожського, с. Семененкове), внаслідок чого належна спадкодавцю земельна ділянка площею 40,0 га, розташована на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, була поділена на 20 окремих земельних ділянок (площею 2,0 га кожна) з кадастровими номерами: 2321582000:02:004:0096, 2321582000:02:004:0104, 2321582000:02:004:0112, 2321582000:02:004:0097, 2321582000:02:004:0100, 2321582000:02:004:0108, 2321582000:02:004:0111, 2321582000:02:004:0113, 2321582000:02:004:0106, 2321582000:02:004:0101, 2321582000:02:004:0095, 2321582000:02:004:0102, 2321582000:02:004:0094, 2321582000:02:004:0107, 2321582000:02:004:0103, 2321582000:02:004:0105, 2321582000:02:004:0098, 2321582000:02:004:0109, 2321582000:02:004:0110, 2321582000:02:004:0099.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 19.02.2021 року по цивільній справі № 314\4876\20 було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради про визнання права на спадщину, а саме: заборонено Павлівській сільській раді видавати будь-які рішення, спрямовані на передачу права власності, оренди або іншого речового права щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, площею 40,0 га, для ведення фермерського господарства іншим особам, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321582000:02:004:0215 будь-яку інформацію щодо об`єкту нерухомого майна, про зміни об`єкта нерухомого майна, виправлення розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності та інформацію про зміну права власності, реєстрацію іншого речового права, вчиняти будь-які дії щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

З урахуванням зазначеної заборони, викладеної в ухвалі суду від 19.02.2021 року про забезпечення позову ОСОБА_1 , земельні ділянки з кадастровими номерами 2321582000:02:004:0096, 2321582000:02:004:0104, 2321582000:02:004:0112, 2321582000:02:004:0097, 2321582000:02:004:0100, 2321582000:02:004:0108, 2321582000:02:004:0111, 2321582000:02:004:0113, 2321582000:02:004:0106, 2321582000:02:004:0101, 2321582000:02:004:0095, 2321582000:02:004:0102, 2321582000:02:004:0094, 2321582000:02:004:0107, 2321582000:02:004:0103, 2321582000:02:004:0105, 2321582000:02:004:0098, 2321582000:02:004:0109, 2321582000:02:004:0110, 2321582000:02:004:0099 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.08.2022 року (рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.06.2022 року набрало законної сили 02.08.2022 року), в розділі «Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна» зазначений реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1637040623215, об`єктом нерухомого майна є земельна ділянка з кадастровим номером 2321582000:02:004:0215, площею 40 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташована за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, Павлівська с\рада.

Внаслідок поділу земельної ділянки площею 40,0 га з кадастровим номером 2321582000:02:004:0215 на 20 окремих земельних ділянок площею 2,0 га кожна з іншими кадастровими номерами, в Державному земельному кадастрі відсутня інформація про земельну ділянку кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, що, унеможливлює реєстрацію позивачем свого речового права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просила суд визнати недійсними та скасувати рішення п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність:

№ 23 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ;

№ 24 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ;

№ 25 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_24 ;

№ 26 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 ;

№ 27 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 ;

№ 28 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 ;

№ 29 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 ;

№ 30 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 ;

№ 31 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 ;

№ 32 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 ;

№ 33 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 ;

№ 34 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_13 ;

№ 35 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_14 ;

№ 36 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 ;

№ 37 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_16 ;

№ 38 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_17 ;

№ 39 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_18 ;

№ 40 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_19 ;

№ 41 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_20 ;

№ 42 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_21 ;

№ 43 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_22 .

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконними та скасовано рішення п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність:

№ 23 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ;

№ 24 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ;

№ 25 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_24 ;

№ 26 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 ;

№ 27 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 ;

№ 28 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 ;

№ 29 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 ;

№ 30 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 ;

№ 31 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 ;

№ 32 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 ;

№ 33 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 ;

№ 34 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_13 ;

№ 35 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_14 ;

№ 36 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 ;

№ 37 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_16 ;

№ 38 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_17 ;

№ 39 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_18 ;

№ 40 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_19 ;

№ 41 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_20 ;

№ 42 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_21 ;

№ 43 від 21.09.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_22 .

Стягнуто з Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 22 545 грн 60 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Павлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, постановити ухвалу про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на момент подачі позовної заяви 26.11.2020 року ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на спадщину (справа № 314/4876/20) спірні рішення вже були виконані, та землі за кадастровим номером 2321582000:02:004:0215 вже не існувало фактично та юридично, ця земля була поділена на 20 частин по 2 га, кожна під своїм кадастровим номером. Власники землі розробили проекти землеустрою, що видно з фото сайту Держгеокадастру, де вказана земля поділена на 20 частин по 2 га, це означає, що рішення Павлівської сільської ради від 21.09.2020 року були виконані та їх неможливо скасувати. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Також у скарзі посилається на те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти розробляються одночасно різними замовниками. Станом на дату прийняття оскаржуваних рішень у відповідача були відсутні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність третіх осіб.

У цій справі спір, що виникає із цивільних правовідносин, відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення відповідача, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень, що свідчить про те, що ця справа відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Скаржник посилається на те, що спору про право станом на дату винесення оскаржуваного судового рішення не існувало, тому у суду були відсутні підстави для розгляду справи по суті, отже провадження у справі підлягало закриттю.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Косякової З.М. на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Інші учасники справи своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін,з таких підстав.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі рішень №№ 23-43 п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради, прийнятих 21.09.2020 року, надано дозвіл 21 особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по 2,0 га кожному за рахунок земельної ділянки площею 40.0 га кадастровий номер 2321582000:02:004:0215 (фермерське господарство Запорожського, с. Семененкове), внаслідок чого належна спадкодавцю земельна ділянка площею 40,0 га, розташована на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, була поділена на 20 окремих земельних ділянок (площею 2,0 га кожна) з кадастровими номерами: 2321582000:02:004:0096, 2321582000:02:004:0104, 2321582000:02:004:0112, 2321582000:02:004:0097, 2321582000:02:004:0100, 2321582000:02:004:0108, 2321582000:02:004:0111, 2321582000:02:004:0113, 2321582000:02:004:0106, 2321582000:02:004:0101, 2321582000:02:004:0095, 2321582000:02:004:0102, 2321582000:02:004:0094, 2321582000:02:004:0107, 2321582000:02:004:0103, 2321582000:02:004:0105, 2321582000:02:004:0098, 2321582000:02:004:0109, 2321582000:02:004:0110, 2321582000:02:004:0099.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.06.2022 року (справа №314\4876\20) визнано за ОСОБА_1 право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 40,0 га на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_23 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить зокрема:

- розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування для всіх потреб із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Статтею 116 ЗК України визначено що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції на час прийняття оспорюваних рішень) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Як зазначалося вище, за ОСОБА_1 рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.06.2022 року (справа №314\4876\20), яке набрало законної сили 02.08.2022 року, визнано право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 40,0 га на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_23 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, у цій справі право ОСОБА_1 щодо довічного успадкованого володіння земельною ділянкою належним чином підтверджено рішенням суду, що набрало законної сили.

За змістом статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України, у редакції, чинній станом на час прийняття оспорюваних рішень, однією із підстав набуття права на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його (документа) державної реєстрації.

У даній справі достеменно встановлено, що позивач має право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 40,0 га на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, та має право на захист свого речового (цивільного) права на спірну земельну ділянку, внаслідок його порушення, яке полягає в наступному.

Встановлено, що рішеннями №№ 23-43 п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради, прийнятих 21.09.2020 року, надано дозвіл 21 особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по 2,0 га кожному за рахунок земельної ділянки площею 40.0 га кадастровий номер 2321582000:02:004:0215 (фермерське господарство Запорожського, с. Семененкове), внаслідок чого належна спадкодавцю земельна ділянка площею 40,0 га, розташована на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, була поділена на 20 окремих земельних ділянок (площею 2,0 га кожна) з кадастровими номерами: 2321582000:02:004:0096, 2321582000:02:004:0104, 2321582000:02:004:0112, 2321582000:02:004:0097, 2321582000:02:004:0100, 2321582000:02:004:0108, 2321582000:02:004:0111, 2321582000:02:004:0113, 2321582000:02:004:0106, 2321582000:02:004:0101, 2321582000:02:004:0095, 2321582000:02:004:0102, 2321582000:02:004:0094, 2321582000:02:004:0107, 2321582000:02:004:0103, 2321582000:02:004:0105, 2321582000:02:004:0098, 2321582000:02:004:0109, 2321582000:02:004:0110, 2321582000:02:004:0099.

Як правильно встановлено судом, Павлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, прийнявши рішення №№ 23-43 п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради, прийнятих 21.09.2020 року, якими надано дозвіл 21 особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по 2,0 га кожному за рахунок земельної ділянки площею 40.0 га кадастровий номер 2321582000:02:004:0215 (фермерське господарство Запорожського, с. Семененкове), фактично розпорядилася земельною ділянкою, на яку має право довічного успадкованого володіння позивач.

Такі рішення органу місцевого самоврядування суперечить закону, призвели до незаконного вибуття земельної ділянки із володіння позивача.

Колегією суддів відхиляються посилання Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області як на підставу для скасування оскаржуваного рішення на те, що на момент подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на спадщину (справа № 314/4876/20) спірні рішення вже були виконані, та землі за кадастровим номером 2321582000:02:004:0215 вже не існувало, ця земля була поділена на 20 частин по 2 га, кожна під своїм кадастровим номером, оскільки вони не спростовують факту незаконного вибуття земельної ділянки із володіння позивача.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У даній справі встановлено, що спірна земельна ділянка у позивача у встановленому порядку повноважним органом не вилучалась, а Павлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області не мала повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою площею 40,0 га на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, тому наявні підстави для визнання незаконними та скасування оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування.

Висновки суду першої інстанції відповідають принципу справедливості та забезпечують ефективне поновлення порушеного права позивача.

Скаржник в апеляційній скарзі не оспорював фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, натомість посилався на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо посилань скаржника на те, що при визначенні юрисдикції спору слід було врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16.

Судова колегія зауважує, що висновки Верховного Суду, викладені в указаних постановах Великої Палати Верховного Суду, є нерелевантними щодо правовідносин, які виникли у цій справі.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин в справі (висновки Верховного Суду в постанові від 05 серпня 2021року в справі № 199/6042/19, провадження № 61-11658св20).

Загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають із земельних правовідносин, за винятком тих, розгляд яких передбачено в порядку іншого судочинства. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 травня 2023 року в справі № 920/225/22, від 23 травня 2023 року в справі № 925/352/22, від 21 січня 2020 року в справі № 922/807/19, від 23 червня 2021 року в справі № 917/1372/20.

Доводи скаржника, які зводяться до того, що дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів є необґрунтованими.

Судова колегія щодо юрисдикційності спору дійшла висновку, що оскільки предметом спору у цій справі є земельна ділянка, право довічного успадкованого володіння якою має фізична особа позивач ОСОБА_1 , предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків останнього, тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, його правильно розглянуто в порядку цивільного судочинства.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до повторень заперечень проти позову, незгоди з рішенням суду першої інстанції, незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, тобто стосуються переоцінки доказів, яким була надана належна оцінка судом, і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 30 грудня 2024 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко