Постанова

від 02.01.2025 по справі 467/972/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.01.25

22-ц/812/86/25

Справа №467/972/24 Головуюча у 1-й інстанції Догарєва І. О.

Провадження № 22ц/812/86/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

2 січня 2025 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 ,

подану від її імені адвокатом Доровим Андрієм Олексійовичем,

на заочне рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Догарєвої І. О. в залі суду в селищі Арбузинка Миколаївської області о 11 год 25 хв зі складанням його повного тексту, по справі

за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення (неустойки) пені за прострочення сплати аліментів

та додаткових витрат на дитину,

У С Т А Н О В И Л А:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що згідно рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2016 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 4 квітня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, та видано виконавчий лист.

Між тим, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з утримання дитини, утворилася заборгованість за аліментами у розмірі 137 116 грн 16 коп., зв`язку з чим неустойка (пеня) за період з січня 2019 року по травень 2024 року складає 51 657 грн 23 коп.

Також просила суд про стягнення на її користь частину понесених додаткових витрат на дитину у розмірі 7 272 грн.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Заочним рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2024 року позов задоволено частково, ухвалено про стягнення на користь ОСОБА_1 із відповідача ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з січня 2019 року по травень 2024 року у розмірі 51 657 грн 23коп. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд входив з наявності підстав для стягнення аліментів неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів і безпідставності вимог про стягнення додаткових витрат на дитину.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення додаткових витрат на дитину, позивачка ОСОБА_1 , діючи через свого представника, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просила рішення суду в цій частині скасувати, ухваливши нове про задоволення цих позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що судом не досліджено надані нею докази, та не встановлено усі обставини щодо матеріальної спроможності та додаткових витрат позивачки, а також потреб дитини, що призвело до винесення незаконного рішення. Посилалася на судову практику.

Рішення суду в частині стягнення неустойки ( пені) за несвоєчасну сплату аліментів сторонами не оскаржено.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 25 листопада та 26 грудня 2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із матір`ю (а.с.7, 8).

Шлюб між батьками дитини розірвано на підставі рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 3 травня 2017 року (а.с.9). В подальшому мати дитини ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_1 », у зв`язку із укладенням нового шлюбу (а.с.48).

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 4 квітня 2016 року і до повноліття дитини.

Посилаючись на необхідність стягнення з відповідача частини понесених додаткових витрат на дитину, позивачкою до суду надано копії квитанцій та накладних на придбання одягу на суму 350 грн, телефону Motorolla з поклейкою захисного скла на загальну суму 5 300 грн, ліків на суму 644 грн 21 коп., кепки чоловічої та сумки чоловічої на суму 350 грн, велосипеду та самоката на суму 7 900 грн, а усього на загальну суму 14 544 грн (а.с.12).

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, №31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Відповідно до статті 185 ЦПК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягає доведенню в судовому засіданні.

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Втім, позивачкою не надано доказів понесення витрат, які є додатковими в розумінні частини 1 статті 185 СК України, оскільки придбання одягу, речей домашнього вжитку та засобів для заняття спортом чи задля розваг, як і ліків, які пов`язані з тимчасовим розладом здоров`я, охоплюється витратами, до щомісячної виплати яких, зобов`язано іншого із батьків дитини (аліментів).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо віднесення понесених позивачкою витрат до таких, що забезпечують загальний розвиток дитини та входять до складу аліментних платежів і не є особливими.

За такого доводи апеляційної скарги про не дослідження місцевим судом доказів понесення додаткових витрат є безпідставними, оскільки вони ретельно досліджені місцевим судом та їм надана відповідна оцінка.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до помилкового тлумачення сімейного законодавства, а наведена судова практика не містить судових рішень ухвалених за аналогічних обставин.

Рішення суду в частині стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів учасниками справи не оскаржене, тому не є предметом апеляційного перегляду.

За такого колегія суддів погоджується з доводами місцевого суду та виходячи із меж доводів апеляційної скарги не вбачає підстав для скасування чи зміни судового рішення у відповідності до статті 375 ЦПК України.

Підстав для перерозподілу судових витрат у відповідності до статті 141 ЦПК України немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені адвокатом Доровим Андрієм Олексійовичем, залишити без задоволення, а заочне рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді Т. В. Крамаренко

О. В. Локтіонова