Рішення

від 10.12.2024 по справі 755/8757/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8757/24

Провадження №: 2/755/5651/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Яценко Л.П.

представника третьої особи Розум О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Комунальне підприємство «Київпастранс» про захист порушених прав на житло, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 через свого представника звернулася до суду та відповідно до позовних вимог просила суд :

Визнати незаконними рішення №43-85/24 від 28 березня 2024 р. органу приватизації в особі Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації яким позивачу було відмовлено в приватизації кімнати АДРЕСА_1 ;

Зобов`язати орган приватизації Дніпровської районної в місті Києві Дніпровської адміністрації видати ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на житловеприміщення (кімнату) АДРЕСА_1 у гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як працівник філії КП «Київпастранс» автобусний парк №2, тривалий час був зареєстрований та фактично проживав у гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що було його єдиним житлом.

28 серпня 2019 р. Комунальним підприємством «Київпастранс» Автобусний парк №2 було видано Ордер на житлову прощу в гуртожитку АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_4 .

18 січня 2021 р. ОСОБА_4 , звернувся із заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення (кімнати) АДРЕСА_1 , що було його єдиним житлом.

25 лютого 2021 р. Рішенням Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації Органом приватизації житла було розглянуто заяву та доданий пакет документів від ОСОБА_4 та встановлено недоліки в поданих документах, такі як:

- відсутність в паспорті громадянина України відмітки про номер займаної кімнати в гуртожитку, при наявній відмітці про його місце реєстрації за адресою розташування гуртожитку;

- відомості про особу, що діяла на підставі довіреності та подала від імені померлого ОСОБА_4 заяву та відповідний пакет документів про приватизацію кімнати АДРЕСА_1 в гуртожитку;

- відсутність нотаріально посвідченої копії довіреності на право подачі заяви від імені ОСОБА_4 на ім`я представника та інші формальні недоліки.

12 березня 2021 р. керівником філії КП «Київпастранс» АП №2 було подано лист на ім`я керівника Органу приватизації житла Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації, яким було підтверджено право на приватизацію житла ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 31 березня 2021 р.

За свого життя ОСОБА_4 склав заповіт, що зареєстрований у спадковому реєстрі за №65399253, бланк №НОК №546629 у відповідності до якого розпорядився про перечу всього майна, щоб йому не належало та де б воно не знаходилось ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11 грудня 2021 р. спадкоємиця, ОСОБА_3 , вернулася з відповідною заявою до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори отримала Постанову державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - оформлення свідоцтва про право на спадщину.

Для захисту своїх прав як спадкоємиця та діючи волі спадкодавця, позивач звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із позовною заявою про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової площі в гуртожитку (кімнати).

26 червня 2023 р. рішенням Дніпровського районного суду м. Києв позовні вимоги позивачки були задоволені та визнано за ( ОСОБА_3 право на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової прощі в гуртожитку (кімнати) АДРЕСА_1 , що перейшло до неї на підставі заповіту від померлого ОСОБА_4 .

Судове рішення набрало законної сили.

Після звернення до органу приватизації через Центр (Управління) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із зазначеним судовим рішенням, відповідач в особі Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року у справі №755/8285/22.

Ухвалою суду заявнику було постановлено: "Роз`яснити рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26.06.2023 р. за позовом ОСОБА_5 до Київської міської Ради про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової площі в гуртожитку (кімнати), вказавши те, що оскільки, за свого життя ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації житла та висловив бажання на реалізацію свого права, відповідно його спадкоємиця ОСОБА_5 має право на завершення процедури приватизації і подання до органу приватизації належно поданої заяви із відповідними документами зібраними та отриманими померлим ОСОБА_4 , заповітом для завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової прощі на своє ім`я в кімнаті АДРЕСА_1 , що перейшло до неї на підставі заповіту від померлого ОСОБА_4 .

Так, згідно рішення суду та наданого до нього роз`яснення позивач склала відповідну заяву, додавши копію судового рішення, заповіт та інші документи, що були зібрані та отримані померлим спадкодавцем, що підтверджується відповідним описом та звернулась до відділу приватизації майна через Центр (Управління) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішенням №43-85/24 від 28 березня 2024р. органу приватизації в особі Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації позивачу було відмовлено в приватизації кімнати АДРЕСА_1 в зв`язку із відсутністю згоди на ім`я заявника, ОСОБА_5 на право завершення процедури приватизації зазначеного приміщення відокремленого підрозділу "КП "Київпастранс" "Служба утримання рухомого майна та транспортної інфраструктури", в господарському віданні та на балансі якої перебуває зазначений гуртожиток із посиланням на абз.1 ч.9 ст.8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду»

31 травня 2024 р. по даній справі було відкрито провадження та розгляд справи було постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача скористалася своїм правом та подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивача, вказуючи на те, що позивач скористалася своїм правом на приватизацію спірної кімнати, та відповідно до рішення від 28 березня 2024 р. позивачу було відмовлено у задоволені заяви про завершення процедури приватизації на кімнату АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що подані документи позивачем не відповідають вимогам Закону Україну «Про приватизацію державного житлового фонду», а також Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», вказуючи на те, що позивач не має права на приватизацію спірної кімнати АДРЕСА_1 , так -як у вказаній кімнаті не проживала та не була зареєстрована, а спадкодавець ОСОБА_4 скористався своїм правом на приватизацію спірної квартири, за життя подав документи на приватизацію спірної квартири, але у прийнятті вказаних документів ОСОБА_4 було відмовлено та в послідуючому останній не звертався до відповідача щодо приватизації кімнати АДРЕСА_1, вказаної вище.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову з обставин викладених в позовній заяві та у відповіді на відзив, обгрунтовуючи свою позицію тим, що спадкодавець ОСОБА_4 у відповідності до вимог законодавства мав право на приватизацію спірної кімнати АДРЕСА_1, подав відповідний пакет документів на приватизацію майна, але з формальних причин ОСОБА_4 було відмовлено саме в прийняті документів на приватизації кімнати АДРЕСА_1, так - як не було подано повний пакет документів та по суті рішення відповідачем щодо приватизації спірної кімнати не приймалося.

Спадкодавець за життя виявив своє бажання на приватизацію даної спірної кімнати, подавши відповідну заяву, що не оспорюється учасниками процесу, але не зміг подати повний пакет документів необхідний для здійснення приватизації в зв`язку зі смертю.

Позивач, як спадкоємиця має право на завершення приватизації спірної кімнати.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення вказаного клопотання, обгрунтовуючи свою позицію викладеному у відзиві на позов, додатково вказуючи, що відповідачем розглянуто заяву позивача щодо приватизації спірної квартири та прийнято відповідне рішення, а також те, що по вимогам законодавства позивач не має права на приватизацію спірного майна.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував щодо позову, вказуючи на те, що позивач не має права на здійснення приватизації спірної кімнати, підтримавши позицію представника відповідача , але при цьому не оспорював того факту, що померлий ОСОБА_4 тривалий час проживав у спірній кімнаті та працював на підприємстві третьої особи й по закону за життя мав право на здійснення приватизації спірної кімнати в зв`язку з чим останній звертався до адміністрації третьої особи на надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_1 та отримав позитивну відповідь, в послідуючому ОСОБА_4 звертався з відповідною заявою про здійснення приватизації до відповідача але в прийнятті документів останньому було відмовлено в зв`язку з не повним їх переліком.

В послідуючому ОСОБА_4 не зміг подати документи до відділу приватизації в зв`язку зі смертю, а позивач не має права на здійснення приватизації у зв`язку з тим, що не проживала в даній кімнаті та не є працівником підприємства .

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_4 висловив свою волю на приватизацію займаної ним кімнати та звернувся з відповідною заявою до органу приватизації, однак, у порушення приписів п.18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, надав не повний пакет документів, у зв`язку з чим орган приватизації відмовив у задоволення заяви.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 проживав в кімнаті АДРЕСА_1 , що є у комунальній власності тереторіальної громади м.Києва та знаходиться у господарському віданні КП «Київпастранс»., інших зареєстрованих осіб у вказаній кімнаті не було.

Вказана обставина підтверджується виданим на ім`я ОСОБА_4 ордеру від 28 серпня 2019р.

18 січня 2021 р. ОСОБА_4 , звернувся із заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення (кімнати) АДРЕСА_1 , що було його єдиним житлом.

Відповідно до довідки, виданої 12.03.2021 р. філією КП «Київпастранс» автобусний парк №2 не заперечував проти приватизації кімнати АДРЕСА_1 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

25 лютого 2021 р. Рішенням Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації Органом приватизації житла було розглянуто заяву та доданий пакет документів від ОСОБА_4 та встановлено недоліки в поданих документах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер в зв`язку з чим не зміг подати весь пакет документів на завершення приватизації спірної кімнати.

Спадкоємицею померлого ОСОБА_4 є позивач по справі ОСОБА_6 .

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26 червня 2023 р. позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені та визнано за ОСОБА_3 право на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації житлової прощі в гуртожитку (кімнати) АДРЕСА_1 , що перейшло до неї на підставі заповіту від померлого ОСОБА_4 .

Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до рішення Органу приватизації житла Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації від 28 березня 2024 р за №43-85/24 позивачу ОСОБА_3 було відмовлено в приватизації кімнати АДРЕСА_1 та в даному рішенні відповідач визнає факт того, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації спірної квартири АДРЕСА_1 та органом приватизації було прийнято рішення про відмову в оформлені свідоцтва про право власності в зв`язку з неповним пакетом документів і зазначено, що після надання вказаних документів Орган приватизації житла Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації повторно розгляне питання щодо приватизації зазначеного житлового приміщення.

Підстава для відмови в завершенні приватизації вказано відсутність згоди КП «Київпастранс» на завершення процедури приватизації ОСОБА_3 .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючи поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

За змістом статей 3,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.

У пункті 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, визначено,що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, передбачено, що громадянин подає до органів приватизації такі документи:

- заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтва про народження), які проживають разом з ним;

- копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

- довідку про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

- технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

- копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- копію документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

- заява-згоду тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ч.1, 2 ст.1220 ЦК України Спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

За вимогами ст. 1220 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно вимог п.1 ст.1236 ЦК України Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Обставини передбачені ст. 1224 ЦК України - відсутні.

Частиною 4 ст.1268 ЦК України визначено: малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

Стаття 345 ЦК України передбачає, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною 5 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено: У разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише тоді, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, ( Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина) до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013р.№ 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначив: «Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Аналізуючи зібрані у справі докази, з урахуванням пояснень представників позивача, відповідача та третьої особи суд прийшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частинні визнання незаконним рішення №43-85/24 від 28 березя 2024 р. органу приватизації в особі Управління житлово - комунального господарства Дніпровської районної в м.Києві Державної адміністрації.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання орган приватизації Дніпровської районної в місті Києві Дніпровської адміністрації видати ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на житлове приміщення (кімнату) АДРЕСА_1 то в цій частині суд вважає за доцільне відмовити в задоволені вимоги, так -як в цій частині позовні вимоги не знайшли свого обгрунтування.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 15, 16, 345, 392, 1216-1218, 1223, 1233, 1268-1270, 1297 Цивільного кодексу України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Комунальне підприємство «Київпастранс» про захист порушених прав на житло задовольнити - частково.

Визнати незаконним рішення №43-85/24 від 28 березя 2024 р. органу приватизації в особі Управління житлово - комунального господарства Дніпровської районної в м.Києві Державної адміністрації , яким ОСОБА_6 було відмовлено в приватизації кімнати АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.12.2024 р.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація, адреса: м.Київ, б - р Праці, буд.1/1;

Третя особа : КП «Київпастранс», адреса: м.Київ, вул, Набережне шосе , буд.2

Суддя: