Ухвала

від 02.01.2025 по справі 904/5788/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

02.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5788/24

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, 49000, м.Дніпро, вул.Європейська, буд.15, код ЄДРПОУ 02909938 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514

до Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України, 49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.8, код ЄДРПОУ 13432652

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Суддя Панна С.П.

СУТЬ СПОРУ:

Виконуючий обов`язків керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, в якому просить витребувати від Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України (код ЄДРПОУ 13432652) на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ - 26510514) об`єкт нерухомого майна - будівлю загальною площею 832,1 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2973921212020).

Разом з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- накласти арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: об`єкт нерухомого майна - будівля загальною площею 832,1 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2973921212020).

- заборонити Дніпропетровській обласній організації Національної спілки журналістів України (код ЄДРПОУ - 13432652) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо будівлі загальною площею 832,1 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2973921212020).

Необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову прокурор обґрунтовує тим, що предметом позову є витребування нежитлового приміщення, що вибуло з володіння дійсного власника територіальної громади міста Дніпра на підставі сфальсифікованого рішення суду. Таким чином, прокурор вважає, що наявність зареєстрованого речового права на об`єкти нерухомого майна, що є предметом оскаржуваних правочинів, може призвести до повторного відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у справі за позовом прокурора.

Крім того, у виниклих правовідносинах існує реальна можливість подальшого відчуження майна, що незаконно вибуло із комунальної власності поза волею дійсного власника, що також підтверджується наявним у мережі Інтернет оголошенням про продаж спірної будівлі, за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 8, яке розміщено на електронному ресурсі:

https://domik.ua/uk/nedvizhimost/dnepr-prodam-otdelnostoyaschee-zdanie-starokazackaya-ul-8-id21861321.html.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оскільки предметом позову прокурора є вимоги немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Тобто, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19, від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх порушених прав до нового власника майна.

За викладеного суд констатує, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій щодо спірного майна та накладення на нього арешту, таке нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

В частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.

Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

1. Накласти арешт на нерухоме майно - будівлю загальною площею 831,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2973921212020).

2. Заборонити Дніпропетровській обласній організації Національної спілки журналістів України та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна будівлі загальною площею 831,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2973921212020).

Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514).

Боржник: Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів України (м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.8, код ЄДРПОУ 13432652).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили 02.01.2025.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 03.01.2028.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С.П. Панна