Рішення

від 02.01.2025 по справі 140/12468/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12468/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави до Локачинської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до Локачинської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності щодо вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічних споруд (греблі довжиною 400 метрів по периметру, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та шахтного водоскиду), які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0722482600:03:000:0866 за межами населених пунктів Локачинської селищної ради, безхазяйним майном; зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд (греблі довжиною 400 метрів по периметру, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та шахтного водоскиду), які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0722482600:03:000:0866 за межами населених пунктів Локачинської селищної ради, безхазяйним майном, в тому числі шляхом звернення із заявою про взяття вказаних гідротехнічних споруд на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, будучи уповноваженим органом у спірних правовідносинах, не вчинив дії, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд (греблі довжиною 400 метрів по периметру, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та шахтного водоскиду), які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0722482600:03:000:0866 за межами населених пунктів Локачинської селищної ради, безхазяйним майном, в тому числі шляхом звернення із заявою про взяття вказаних гідротехнічних споруд на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації. Наведене призвело до того, що гідротехнічні споруди не передаються в оренду за плату, а використовуються орендарем водного об`єкту безоплатно та сільська рада не отримує надходжень до місцевого бюджету від оренди відповідного майна. Оскільки Локачинською селищною радою упродовж майже чотирьох років не вчинено жодних дій задля взяття на баланс гідротехнічних споруд, визнання їх безхазяйним майно з подальшим оформленням права власності, що може призвести до їх нецільового використання, пошкодження, руйнування, або взагалі вибуття з власності громади, що суперечить інтересам держави та згідно зі статтею 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави в суді.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав, при цьому, зазначив, що Локачинською селищною радою самостійно було вчинено дії, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд безхазяйний майном. Так, Локачинською селищною радою прийнято рішення від 30.10.2024 № 41/9 Про виявлення та взяття на облік безхазяйного майна, яким розпочато процедуру визнання гідротехнічної споруди - греблі довжиною 400 метрів, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та водоскиду шахтного типу, що знаходиться на кадастровій земельній ділянці з кадастровим номером 0722482600:03:000:0866 за межами населених пунктів Локачинської селищної ради Володимирського району, безхазяйним майном. В подальшому, на підставі даного рішення буде вчинено всі передбачені чинним законодавством дії щодо визнання гідротехнічних споруд (греблі довжиною 400 метрів по периметру, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та шахтного водоскиду), які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0722482600:03:000:0866 за межами населених пунктів Локачинської селищної ради, безхазяйним майном. Таким чином, оскільки відповідачем самостійно було вчинено дії, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд безхазяйний майном, тому просив закрити провадження у даній справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 55-57).

У відповіді на відзив прокурор заперечив щодо закриття провадження у даній справі, обґрунтовуючи тим, що відповідачем лише прийнято рішення від 30.10.2024 № 41/9 Про виявлення та взяття на облік безхазяйного майна, яким розпочато процедуру визнання гідротехнічної споруди безхазяйним майном. Однак відповідач не звернувся із заявою про взяття вказаних гідротехнічних споруд на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та не здійснив розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації. При цьому, вказав, що гідротехнічні споруди, є нерухомим майном, права на які підлягають державній реєстрації окремо від земельної ділянки, на якій вони розташовані. Відтак, саме по собі прийняття відповідачем рішення від 30.10.2024 № 41/9 Про виявлення та взяття на облік безхазяйного майна не можна вважати добровільним виконанням позовних вимог прокурора, а тому і не є підставою для закриття провадження у справі № 140/12468/24 (а.с .65-66).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі відмовлено (а.с. 70-71).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Володимирською окружною прокуратурою вивчено інформацію щодо стану додержання вимог законодавства з питань збереження майна інженерної інфраструктури водних об`єктів на території Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області.

Так, встановлено, що на території Локачинської селищної ради за межами населених пунктів поблизу с.Заячиці розташований водний об`єкт загальною площею 3,0079 га на земельній ділянці з кадастровим номером 0722482600:03:000:0866.

Вищевказаний водний об`єкт та земельна ділянка під ним перебувають в оренді ОСОБА_1 згідно договору оренди водного об`єкту від 19.01.2010 (строк дії договору оренди становить 25 років) та договору оренди земельної ділянки водного фонду від 27.07.2011 (строк дії договору оренди становить 25 років) (а.с. 39-44).

Поряд з цим, згідно листа Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області від 04.03.2021 №330/04/02-21 у 2013 році на виконання розпорядження голови Волинської облдержадміністрації від 01.11.2013 №446 «Про інвентаризацію водних об`єктів (ставків) та їх гідротехнічних споруд, що знаходяться на території сільських, селищних, міських рад» районними комісіями була проведена інвентаризація безхазяйних/безгосподарських гідротехнічних споруд, а Волинському обласному управлінню водних ресурсів (на даний час Регіональний офіс водних ресурсів) було доручено провести узагальнення результатів інвентаризації (а.с.19).

Так, згідно з акту інвентаризації водного об`єкта (ставка) та його гідротехнічної споруди на території колишньої Заячицівської сільської ради Локачинського району від 13.12.2013 встановлено, що за межами населених пунктів Заячицівської сільської ради на водному об`єкті загальною площею 3,0079 га знаходяться гребля довжиною 400 метрів по периметру, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та водоскид (а.с. 20).

Наявність вищевказаних гідротехнічних споруд (греблі довжиною 400 метрів, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та шахтного водоскиду) на водному об`єкті, кадастровий номер 0722482600:03:000:0866, також підтверджується актом інвентаризації водного об`єкта та його гідротехнічної споруди на території Локачинської селищної ради від 29.07.2022 (а.с. 23).

Рішенням Локачинської селищної ради від 17.12.2020 №1/13 «Про реорганізацію Привітненської, Конюхівської, Старозагорівської, Дорогиничівської, Замличівської, Крухиничівської, Марковичівської, Козлівської, Заячицівської сільських рад» розпочато процедуру реорганізації Заячицівської сільської ради шляхом приєднання до Локачинської селищної ради та визначено, що Локачинська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Заячицівської сільської ради (а.с .13-15).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №400380992 від 22.10.2024, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722482600:03:000:0866 право власності чи будь-яке інше речове право на вказане нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано. Також у вищевказаній інформації відсутні відомості щодо реєстрації права власності чи будь-якого іншого речового права на нерухоме майно - гідротехнічні споруди, які знаходяться на цій земельній ділянці (а.с. 18).

Крім того, згідно листів Волинської обласної державної адміністрації від 01.05.2023 №555/01-19/2-23 (а.с. 28), Володимирської районної військової адміністрації від 03.05.2023 №1033/30/2-23 (а.с. 30), Державного підприємства «Укрриба» від 05.05.2023 №07-04/59 (а.с. 32), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 04.05.2023 №10- 03-526 (а.с. 34), та Локачинської селищної ради від 29.07.2022 №02.14/382 (а.с. 17), від 24.04.2023 №298/12/2-23 (а.с. 25), від 05.10.2023 №629/12/2-23 (а.с. 36) та від 11.10.2024 №665/17/2-24 (а.с. 46) власник (балансоутримувач) вказаних вище гідротехнічних споруд (греблі довжиною 400 метрів, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та шахтного водоскиду) відсутній, тобто гідротехнічні споруди є безхазяйним майном.

Виявлені порушення, а саме є бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті дій, спрямованих на визнання вказаних вище гідротехнічних споруд безхазяйним майном, в тому числі шляхом звернення із заявою про взяття вказаних гідротехнічних споруд на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації зумовили звернення прокурора до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 дійшов таких висновків: « 69. Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, щостаття 53 КАС Українивимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором. 70. Разом з тим, незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертоїстатті 53 КАС Україниобґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду, як помилково вважали суди у цій справі. 71. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.».

У постанові від 01.12.2022 у справі № 340/5914/21, в якій, зокрема розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах, Верховний Суд зазначив: «…водні об`єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда. 68. На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об`єкта - водосховища площею 88,1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах».

Аналогічна позиція була підтримана Верховним Судом і у постанові від 29.05.2024 у справі № 320/6482/21, від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21.

Вищенаведені справи стосувалися представництва прокурором інтересів держави, однак ці висновки можуть бути застосовані у цій справі з огляду на те, що вони стосуються загального питання - права прокурора на звернення до суду у схожих правовідносинах.

У позовній заяві прокурор зазначив, що Локачинською селищною радою упродовж майже чотирьох років не вчинено жодних дій задля взяття на баланс гідротехнічних споруд, визнання їх безхазяйним майно з подальшим оформленням права власності, що може призвести до їх нецільового використання, пошкодження, руйнування, або взагалі вибуття з власності громади, що суперечить інтересам держави та згідно зі статтею 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави в суді.

Суд вважає необхідним звернути увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 340/5914/21, в якій заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Маловисківської МР щодо незвернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме - гідротехнічної споруди, що знаходиться в м. Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. У цій постанові Суд зазначив: « 96.Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави. 97.При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно достатті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.»

Також суд враховує, що у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулював висновки про те, що положеннястатті 53 КАС Україниу системному зв`язку з положеннямистатті 23 Закону № 1697-VII щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так: прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку; прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду; у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено».

Водночас суд звертає увагу, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як забезпечення екологічної безпеки та безпеки життя та здоров`я людей, а тому прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимогстатті 53 КАС Українита частини третьоїстатті 23 Закону № 1697-VII .

Аналогічні висновки містить постанова Верховного суду від 23.09.2024 по справі № 60/3537/21.

Враховуючи вищезазначені законодавчі приписи та практику Верховного Суду, предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі має право на звернення до суду.

Щодо суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно частини першоїстатті 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістомстатті 1 Закону України від 18.09.2012 № 5293-VI «Про аквакультуру»(далі - Закон № 5293-VI) гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод;

земляна гребля - земляна споруда, що побудована для створення штучної водойми шляхом ділення водотоку на верхній та нижній б`єфи та зосередження води у верхньому б`єфі.

Підпунктом14.1.238 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українипередбачено, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 за №466/1002, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України за № 3 від 11.12.2012, до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Залежно від функціонального призначення та сфери використання законодавством також виділяються інші види споруд.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, такі об`єкти як гребля та водоскид слід вважати нерухомим майном.

Відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі ЗК України) з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР«Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частин третьої та п`ятоїстатті 16 Закону №280/97-ВРматеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частинами першою, другою та п`ятоюстатті 60 Закону №280/97-ВРвизначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до частини восьмоїстатті 60 Закону №280/97-ВРправо комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із частиною першоюстатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (стаття 329ЦК України).

Згідно ізстаттею 335 ЦК Українибезхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Відповідно достатті 327 ЦК Україниу комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Закон Українивід 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV)регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначеннями, наведеними устатті 2 Законі № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; заявник, зокрема, орган місцевого самоврядування - у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру;

Таким чином, орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятоюстатті 18 Закону № 1952-IVпередбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127(далі-Порядок № 1127), взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначенихпунктами 83-88цього Порядку.

За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З огляду на вище викладене правове регулювання, законодавство визначає поетапну процедуру передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Отже, саме відповідач є уповноваженим органом для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйних гідротехнічних споруд на території громади та подальшого оформлення права комунальної власності на них.

Таким чином, за наявності підстав та відповідних повноважень, Локачинська селищна рада, як суб`єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальних громад відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, упродовж тривалого часу фактично не здійснила жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо визнання гідротехнічних споруд - греблі довжиною 400 метрів, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та шахтного водоскиду безхазяйним майном, в тому числі шляхом звернення із заявою про взяття вказаних гідротехнічних споруд на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації.

Судом встановлено, що лише після звернення прокурора до суду з даним позовом відповідач прийняв рішення від 30.10.2024 № 41/9 Про виявлення та взяття на облік безхазяйного майна, пунктом 1 якого вирішено: розпочати процедуру визнання гідротехнічної споруди - греблі довжиною 400 метрів, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та водоскиду шахтного типу, що знаходиться за межами населених пунктів Локачинської селищної ради, безхазяйною гідротехнічною спорудою та здійснити заходи щодо її обліку у зв`язку із відсутністю власника. Пунктом 2 вказаного рішення на Відділ земельних відносин, агропромислового розвитку та екології селищної ради спільно з орендарем водного об`єкта (земельна ділянка водного фонду, кадастровий номер 0722482600:03:000:0866) покладено обов`язок забезпечити проведення процедури визнання безхазяйною гідротехнічної споруди, вказаної в пункті 1 цього рішення (а.с 60).

Однак матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звернувся із заявою про взяття вказаних гідротехнічних споруд на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та здійснив розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації.

Суд зазначає, що прийняттям відповідачем рішення від 30.10.2024 № 41/9 Про виявлення та взяття на облік безхазяйного майна лише розпочато процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (гідротехнічних споруд).

Верховний Суд у постановах від 21.06.2024 у справі №420/19870/21 та від 23.09.2024 у справі № 460/3537/21 дійшов таких висновків про застосуваннястатті 355 ЦК Україниу питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:

«(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:

- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;

(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов`язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.

Оскільки ч. 2ст. 355 ЦК Українисформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов`язком, а не правом органу місцевого самоврядування.».

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені прокурором доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Локачинської селищної ради щодо вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічних споруд (греблі довжиною 400 метрів по периметру, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та шахтного водоскиду), які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0722482600:03:000:0866 за межами населених пунктів Локачинської селищної ради, безхазяйним майном.

Зобов`язати Локачинську селищну раду вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд - греблі довжиною 400 метрів по периметру, шириною по верху 5 метрів, висотою 4 метри та шахтного водоскиду, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 0722482600:03:000:0866 за межами населених пунктів Локачинської селищної ради, безхазяйним майном, в тому числі шляхом звернення із заявою про взяття вказаних гідротехнічних споруд на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Заступник керівника Володимирської окружної прокуратури (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Драгоманова, 31).

Відповідач: Локачинська селищна рада (45500, Волинська область, Володимирський район, смт. Локачі, вулиця Миру, 23, код ЄДРПОУ 04332182).

Суддя О. О. Андрусенко