Ухвала

від 02.01.2025 по справі 200/7834/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

02 січня 2025 року Справа №200/7834/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський продукт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість,

встановив:

11 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Миронівський продукт» (місцезнаходження: вул. Ювілейна, буд. 50А, м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, 84301; код ЄДРПОУ 38820069), позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ ВП 44116011):

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 лютого 2024 року №123820411 в частині застосування штрафу у сумі 459488 (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 11 коп. за порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних: №82351 від 01/02/22; №82353 від 04/02/22; №82352 від 02/02/22; № 82354 від 08/02/22; №82358 від 15/02/22; №82355 від 10/02/22; №82359 від 18/02/22; №82357 від 14/02/22; №82362 від 23/02/22; №82364 від 24/02/22; №82356 від 14/02/22; №82363 від 23/02/22; №82361 від 21/02/22; №2 від 12/08/22; №1615863 від 29/07/22; №1615950 від 27/07/22; №1615942 від 27/07/22; №1615856 від 29/07/22; №1615946 від 27/07/22; №1615959 від 29/07/22; №1002426 від 15/12/22; №7162 від 14/11/22; №141 від 31/03/23; № 2922 від 13/01/23; №1606 від 15/03/23; №1607 від 15/03/23; №1608 від 15/03/23; №1605 від 07/03/23; №324 від 31/08/23; №4415 від 23/11/23.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

19 листопада 2024 року представник позивача, з метою виконання вимог ухвали суду від 13 листопада 2024 року) надав до суду пояснення щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом, заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив докази по справі та доказ доплати судового збору.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано визначені судом докази по справі. Вирішено ряд процесуальних питань.

09 грудня 2024 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі, а саме: копію акта про результати камеральної перевірки від 25 січня 2024 року №5464/ж5/26-15-04-11-03/38820069 та доказ вручення такого акта позивачу; копію податкового повідомлення-рішення від 22 лютого 2024 року №123820411 та доказ його вручення позивачу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року повторно витребувано у відповідача визначені судом докази по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року втретє витребувано у відповідача визначені судом докази по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року витребувано у Державної податкової служби України визначені судом докази по справі.

30 грудня 2024 року Державна податкова служба України надала до суду докази по справі.

30 грудня 2024 року відповідач надав до суду докази по справі.

02 січня 2025 року представником позивача надано до суду клопотання про долучення доказів.

Вивчивши матеріали справи №200/7834/24 судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом із цим, суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суддя зазначає, що при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року у справі №380/7418/22.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податкового кодексу України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства, а також містить окремі правила та положення для регулювання відносин із захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку.

Зокрема, у статті 56 Податкового кодексу України закріплено окремі положення щодо порядку та процедури оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями підпунктів 56.17.1-56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Так, Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, суд зазначає, що для оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення контролюючого органу про нарахування відповідних грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження) встановлюється строк для його оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України (зокрема, за днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику відповідно до підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 09 травня 2024 року позивачем через електронний кабінет подано скаргу від 08 травня 2024 року вих.№44/1 (зареєстровано №18535 дата 09 травня 2024 року 04:05:52, реєстраційний індекс 18535/6) на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 лютого 2024 року №123820411 до Державної податкової служби України. Тобто, позивачем використано процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 лютого 2024 року №123820411.

Водночас, у додаткових поясненнях у справі від 19 листопада 2024 року представник позивача зазначив, що в порушення пунктів 42.1, 42.4 статті 42 Податкового кодексу України рішення про розгляд скарги на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 лютого 2024 року №123820411 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський продукт» та (або) в електронний кабінет платника податків Державною податковою службою України (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) не надсилалось. Так, 07 листопада 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Миронівський продукт» через електронний кабінет подано запит до Державної податкової служби України про надання рішення про розгляд скарги. Згідно даних електронного кабінету лист (запит) Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський продукт» зареєстровано №2112 дата 07 листопада 2024 року 12:11:57. 11 листопада 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Миронівський продукт» отримано від Державної податкової служби України надісланий в електронний кабінет лист №2349/ЗПІ/99-00-06-02-02-10 від 11 листопада 2024 року та Рішення про залишення скарги без розгляду №15777/6/99-00-06-03-01-06 від 28 травня 2024 року.

Відтак, позивач вважає, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження згідно підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України є 11 листопада 2024 року (днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику). Та вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Миронівський продукт» подавши позовну заяву 11 листопада 2024 року не порушено встановлений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України місячний строк для судового оскарження рішення.

Так, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року вирішено, що питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, буде вирішуватись на стадії судового розгляду, після встановлення відповідних фактичних обставин.

27 грудня 2024 року відповідачем та Державною податковою службою України надано суду копію рішення Державної податкової служби України від 28 травня 2024 року №15777/6/99-00-06-03-01-06 про залишення скарги без розгляду, що прийнято за результатом розгляду зазначеної скарги позивача, та докази направлення останньому такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Означене поштове відправлення повернуто 12 червня 2024 року на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті.

Тобто, перебіг місячного строку звернення до суду із цим позовом повинен відраховуватись з 13 червня 2024 року.

Факт звернення до суду із даним позовом 11 листопада 2024 року позивачем не оспорюється.

Враховуючи наведені обставини, суд відхиляє твердження представника позивача, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження згідно підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України є 11 листопада 2024 року (днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику), тому не порушено встановлений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України місячний строк для судового оскарження рішення, спростовано наявними в матеріалах справи доказами.

Підсумовуючи, за результатом вивчення матеріалів справи, є підстави вважати, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з цим позовом.

Разом із цим, суд констатує, що після надходження доказів від відповідача та Державної податкової служби України, представником позивача не висловлено свою позицію та не надано суду пояснень щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів.

Отже, обґрунтованих причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позовна заява та матеріали справи не містять.

Крім того, 02 січня 2025 року представником позивача надано докази повідомлення ним 17 квітня 2024 року контролюючий орган про бажання отримувати документи через електронний кабінет (J1391602). Вказане повідомлення не впливає на перебіг строку адміністративного оскарження, адже у поданій скарзі скаржником вказано адресу, на яку податковий орган направив рішення за результатом розгляду такої.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 160,161цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху після відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 121, 160, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський продукт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява залишається без розгляду.

4. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.С. Молочна