Постанова

від 02.01.2025 по справі 460/1046/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1046/24 пров. № А/857/25604/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.05.2024р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської обл. про визнання протиправним та скасування рішення щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (суддя суду І інстанції: Друзенко Н.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 20.05.2024р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 20.05.2024р.),-

В С Т А Н О В И В:

30.01.2024р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /КДКА/ Рівненської обл. № Д/11-2 від 29.11.2023р. щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (Т.1, а.с.1-8).

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами укладення договору про надання правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_2 , вступу в справу адвоката, подальшого розірвання та повторного укладення зазначеного договору; причинами неприбуття захисника в судові засідання від 06.06.2023р., 26.06.2023р., 30.06.2023р., 24.07.2023р., 31.07.2023р. і 04.08.2023р. (через неналежне повідомлення про такі, розірвання договору з ОСОБА_2 ). Також позивач вказує на наявність підстав для повернення скарги-ухвали суду (накладення КЕПа неуповноваженою особою; відсутність викладу обставин справи в ухвалі Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21; неналежне оформлення додатків до ухвали (скарги) суду).

Розгляд цієї справи проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами (Т.1, а.с.60-62).

Ухвалою суду від 04.03.2024р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із розглядуваним позовом; поновлено пропущений строк звернення до суду (Т.2, а.с.56-57).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.05.2024р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.92-106).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (Т.2, а.с.44-51).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково розглянув справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, при цьому не дотримався строків розгляду справи.

Також наголошує на зміні підвідомчості розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката: дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Відповідач не дотримався вимог ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /ВКДКА/. За цих обставин вважає, що розгляд дисциплінарної скарни провів неналежний дисциплінарний орган.

Окрім цього, здійснюючи тлумачення ухвали Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21, відповідач виконав непритаманні органу адвокатського самоврядування функції: незаконно привласнив владні повноваження судової гілки влади. Також зазначена ухвала не була адресована КДКА Рівненської обл., яка, на думку апелянта, з 17.11.2022р. діє нелегітимно (по причині припинення п`ятирічного строку повноважень).

Відповідач КДКА Рівненської обл. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення, яке також відповідає усталеній судовій практиці по наведеній категорії справ (Т.2, а.с.126-133).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, колегія суддів не убачає підстав для розгляду справи в присутності сторін, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Апелянтом подану апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі; відповідач скерував на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу; будь-яких нових доказів сторони не представили, клопотань про розгляд справи за участі сторін не заявили.

Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

З урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2018р. у справі № 804/11334/15, КДКА наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а тому спір, що стосується притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є публічно-правовим (підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства).

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач ОСОБА_1 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва № 000038 від 04.09.2017р., виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва № 273 від 04.09.2017р.

Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України адреса робочого місця адвоката ОСОБА_1: 04074, м.Київ, р-н Оболонський, вул.Автозаводська, буд.24/2, оф.404 (Т.1, а.с.174-175).

09.08.2023р. на електронну адресу КДКА м.Києва надійшла ухвала Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21 про порушення питання щодо дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 (Т.1, а.с.96).

Відповідно до рішенням Ради адвокатів України /РАУ/ № 128 від 15.12.2021р. КДКА м.Києва вважається несформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній палаті КДКА міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відповідно до рішення РАУ № 130 від 15.12.2021р. вирішено передавати заяви щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності (дисциплінарних справ (проваджень) у ВКДКА для подальшого скерування на розгляд КДКА іншого регіону.

Рішенням РАУ № 130 від 15.12.2021р. «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу» вирішено передати заяви (скарги) щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності (дисциплінарних справ (проваджень) у ВКДКА для подальшого їх скерування на розгляд до КДКА іншого регіону.

Листом КДКА м.Києва № 02/189-3/94-23 від 09.08.2023р. зазначені матеріали направлені Голові ВКДКА для подальшого скерування та розгляд КДКА іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства (Т.1, а.с.94-95).

Згідно із п.п.2.3.17 та 2.3.18 Регламенту ВКДКА, затв. рішенням РАУ № 78 від 04.05.07.2014р. з наступними змінами, головою ВКДКА С.Вилковим скарга передана для розгляду КДКА Рівненської обл. згідно листа № 1324 від 16.08.2023р. на підставі листа КДКА м.Києва № 02/189-3/94-23 (Т.1, а.с.92-93, 94-95).

23.08.2023р. вказані матеріали надійшли до КДКА Рівненської обл.

Перевірка відомостей, викладених в ухвалі Зарічного районного суду міста Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21 проводилася головою дисциплінарної палати КДКА Рівненської обл. Курганською О.В.

Ухвала Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21 (колегія суддів: Сорока М.Р., Янгола Є.В., Клімашевський І.В.) винесена у зв`язку із неприбуттями в черговий раз 04.08.2023р. в судове засідання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 без поважних причин, який був завчасно повідомлений про день та час судового засідання. В ухвалі також зазначено про неприбуття адвоката ОСОБА_1 в судові засідання без поважних причин 30.06.2023р., 24.07.2023р. та 31.07.2023р. (Т.1, а.с.97-100).

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Рівненської обл. від 25.10.2023р. відносно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу, розгляд справи призначено на 12 год. 00 хв. 29.11.2023р. (Т.1, а.с.248-250; Т.2, а.с.1-9).

За результатами розгляду дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарна палата КДКА Рівненської обл. прийшла до висновку про те, що адвокат ОСОБА_1 станом на 04.08.2023р. мав статус захисника обвинуваченого ОСОБА_2 та зобов`язаний був прибувати в судові засідання, і його неявка в судові засідання 30.06.2023р., 24.07.2023р., 31.07.2023р., 04.08.2023р. сталася без поважних причин, оскільки адвокат письмово не повідомляв суд про розірвання договору чи відмову від нього як захисника обвинуваченого, його підзахисний ОСОБА_2 не відмовлявся від захисника ОСОБА_1 в судовому засіданні, тому дії адвоката спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справи, вказують на невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст.47 КПК України, нехтування правами інших учасників кримінального провадження, безпідставне затягування строків розгляду кримінального провадження, неповагу до суду та порушення прав і законних інтересів учасників провадження.

Зазначені дії кваліфіковані Дисциплінарною палатою КДКА Рівненської обл. як вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п.3, 5 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (порушення Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків).

На підставі вказаного відповідач прийняв рішення № Д/11-2 від 29.11.2023р., відповідно до якого притягнув адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку - порушення Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків (п.п.3, 5 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») і наклав на останнього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (Т.2, а.с.25-33).

Вирішуючи розглядуваний спір та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами дисциплінарної справи підтверджено наявність в адвоката ОСОБА_1 станом на 04.08.2023р. статусу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , через що позивач зобов`язаний був прибувати в судові засідання. Неявка позивача в судові засідання 30.06.2023р., 24.07.2023р., 31.07.2023р., 04.08.2023р. відбулася без поважних причин, оскільки адвокат письмово не повідомляв суд про розірвання договору чи відмову від нього як захисника обвинуваченим, його підзахисний ОСОБА_2 не відмовлявся від захисника ОСОБА_1 в судовому засіданні. Вказані дії адвоката спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду справи, вказують на невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст.47 КПК України, нехтування правами інших учасників кримінального провадження, безпідставне затягування строків розгляду кримінального провадження, неповагу до суду та порушення прав і законних інтересів учасників провадження.

Також матеріалами справи спростовані пояснення позивача стосовно недотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження.

Дисциплінарною палатою КДКА Рівненської обл. встановлено, що ухвала Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. по справі № 592/881/21, яка надійшла для розгляду, набрала законної сили 04.08.2023р. і розміщена на сайті «Судова влада», відповідає вимогам закону і є обов`язковою для розгляду повноважними органами КДКА.

Підписання ОСОБА_3 КЕП вихідної кореспонденції суду відповідає вимогам Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», оскільки наказом керівника апарату суду від 01.10.2021р., із змінами, внесеними наказом № 302-к/од від 13.09.2022р. до посадової інструкції головного спеціаліста відділу документообігу та організаційного забезпечення (канцелярія суду), віднесено здійснення відправлення попередньо зареєстрованої в автоматизованій системі документообігу суду вхідної кореспонденції суду з накладенням свого кваліфікованого електронного підпису (Т.1, а.с.238-239).

Також в розрізі ст.10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затв. рішенням РАУ № 120 від 30.08.2014р., ухвала Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1 є скаргою, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Надання правової оцінки діям адвоката та визначення їх кваліфікації відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики цим Законом віднесено до повноважень відповідної КДКА.

Згідно усталеної судової практики правову оцінку рішенню КДКА суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Відповідна оцінка, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення, належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд не вправі замість дисциплінарного органу переоцінювати встановлені таким органом обставини вчинення адвокатом певних дій та їх визначення як дисциплінарного проступку, а також переоцінювати вибір дисциплінарним органом виду дисциплінарного стягнення.

Натомість, суд повинен установити обставини та надати оцінку дотриманню відповідачем відповідної процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Під час судового розгляду не виявлено порушень зі сторони відповідача порядку розгляду скарги на відповідних стадіях, порушення дисциплінарного провадження та порядку прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Також із змісту поданої позовної заяви слідує, що доводи позивача в більшості зводяться до порушення Зарічним районним судом м.Суми процесуального порядку повідомлення та винесення ухвали від 04.08.2023р. по справі № 592/881/21. Водночас, таке питання виходить за межі предмету доказування в розглядуваній справі, оскільки порядок оскарження судових рішень в рамках розгляду кримінальної справи регламентованим нормами КПК України.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову є такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Згідно з приписами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналіз поданої апеляційної скарги вказує на те, що доводи апелянта зводяться до порушення судом порядку розгляду справи (застосування правил спрощеного позовного провадження), неповного з`ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права (перевірка повноважень та легітимності відповідача на розгляд дисциплінарної скарги стосовно позивача, правомірність тлумачення ухвали суду відповідачем).

Поза сумнівом, вищевказані доводи мають ключове та істотне значення для правильності вирішення розглядуваного спору.

Водночас, колегія суддів підкреслює, що апелянт не висловив заперечень стосовно висновків суду про допущення адвокатом дисциплінарного проступку, правильності застосованого дисциплінарного стягнення, а також дотримання відповідачем процедури розгляду дисциплінарної справи.

Оскільки такі висновки суду фактично не оспорюються в поданій апеляційній скарзі, тому правова оцінка їм буде надано апеляційним судом в розрізі вищевказаних доводів апелянта.

Частиною 2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України № 5076-VI від 05.07.2012р. «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон № 5076-VI).

Частинами першою, третьою ст.2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Частиною третьою цієї статті Закону № 5076-VI закріплено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За правилом ч.2 ст.35 Закону № 5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 цього Закону).

Згідно зі ст.37 Закону № 5076-VI стадіями дисциплінарного провадження є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частинами першою, другою ст.38 Закону № 5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Частиною першою ст.39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення (ч.1 ст.40 Закону № 5076-VI).

Згідно із частиною другою цієї статті Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Частиною першою ст.42 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури наведені у частині п`ятій статті 50 Закону № 5076-VI, до яких належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затв. рішенням РАУ № 120 від 30.08.2014р. (надалі - Положення № 120; у редакції рішення РАУ № 34 від 25.03.2022р.).

Щодо повноважень відповідача на розгляд дисциплінарної скарги стосовно позивача колегія суддів враховує наступне.

За правилом ч.3 ст.33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця. Проте існують виключення із загального правила територіальної підвідомчості розгляду скарг стосовно адвокатів. Такі випадки виникають внаслідок об`єктивної неможливості здійснити розгляд дисциплінарної скарги відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Правові засади діяльності ВКДКА, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями РАУ, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Згідно з нормами Регламенту ВКДКА, затв. рішенням РАУ № 78 від 04-05.07.2014р. (в редакції, чинній на час ініціювання питання про дисциплінарне провадження, порушення та вирішення дисциплінарної справи) Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:

пп.2.3.18 п.2.3 розділу ІІ - скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону;

пп.2.3.20 п.2.3 розділу ІІ - вчиняє інші дії, передбачені Законом, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, рішеннями з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України, Правилами адвокатської етики, а також цим Регламентом.

Відповідно до ч.2 ст.66 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017р. (надалі - Правила адвокатської етики, зі змінами від 15.02.2019р.), у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

Пунктами 22, 23 Положення № 120 також обумовлено, що у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 4.3.2. Регламенту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затв. рішенням РАУ № 268 від 17.12.2013р., з подальшими змінами, передбачено, що юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розповсюджується при вирішенні питання дисциплінарної відповідальності - на адвокатів, адреса робочого місця яких, відповідно до ЄРАУ, визначена у даній територіально-адміністративній одиниці, за виключенням випадків, встановлених Радою адвокатів України.

Отже, у випадках надходження скарг стосовно осіб, що належать до переліку, визначеного статтею 66 Правил адвокатської етики, а також за умов несформованості регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або відсутності кворуму на її засіданнях, скарги стосовно адвокатів передаються на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону. Неможливість дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації робочого місця, не може слугувати підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення, а також не спростовує можливості проведення належної перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вчинення інших передбачених законом дій іншим органом.

Указаний висновок відповідає правовому висновку щодо застосування ч.3 ст.33 Закону № 5076-VI, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.10.2020р. у справі № 826/3443/18. У цій справі Верховний Суд зазначив, що ч.3 ст.33 Закону № 5076-VI встановлює загальні правила територіальної підвідомчості розгляду скарг, а наведені положення пп.2.3.18 п.2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, пункти 22, 23 Положення № 120 є нормами, які конкретизують та допускають за умов об`єктивної неможливості, процедурно здійснити розгляд відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справи не за робочою адресою реєстрації адвоката.

Верховний Суд підкреслив, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у своїй процесуальній діяльності зобов`язана керуватися рішеннями Ради адвокатів України, актами Національної асоціації адвокатів України. Рішення Ради адвокатів України в силу ч.1 ст.57 Закону № 5076-VI є обов`язковими до виконання. Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в ст.33 Закону № 5076-VI перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності. Як указав Верховний Суд, такий його висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.05.2020р. у справі № 826/5376/17. Вказане дає підстави для висновку, що органи адвокатського самоврядування зобов`язані входити до системи Національної асоціації адвокатів України, керуватися Статутом НААУ, їх актами.

З цією позицією погодився Верховний Суд у постанові від 17.10.2024р. в справі № справа № 260/10589/23.

У справі, що розглядається, відповідно до рішення РАУ № 128 від 15.12.2021р. «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м.Києва здійснювати свої функції», рішення РАУ № 6 від 28.01.2022р. «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів», т.в.о. керівника КДКА м.Києва (тобто за адресою робочого місця позивача) листом № 02/189-3/94-23 від 09.08.2023р. надіслав голові ВКДКА ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21 для подальшого скерування та розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури іншого регіону.

Голова ВКДКА, направляючи листом № 1324 від 16.08.2023р. голові КДКА Рівненської обл. ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21, виходив, зокрема, з того, що відповідно до рішення РАУ № 128 від 15.12.2021р. КДКА м.Києва вважається несформованою у відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті КДКА м.Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених ст.50 вказаного Закону.

З огляду на відсутність кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті КДКА м.Києва, Голова ВКДКА, у межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства, скерував ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21 до КДКА Рівненської обл. для її подальшого розгляду.

Отже, вказаний механізм передачі скарг розроблений з метою забезпечення ефективності, неупередженості та об`єктивності в їх розгляді. Таким чином, встановлена Регламентом ВКДКА процедура не суперечить принципу верховенства права, а навпаки сприяє його дотриманню, забезпечуючи належний порядок розгляду скарг.

Таким чином, КДКА Рівненької обл. була уповноваженим органом адвокатського самоврядування для розгляду ухвали Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1

За таких обставин апеляційний суд вважає помилковими доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом норм ч.3 ст.33 Закону № 5076-VI.

Апелянт наголошує на тому, що у членів КДКА Рівненської обл. закінчився передбачений законом п`ятирічний строк повноважень, тому вони є неповноважними здійснювати дисциплінарне провадження щодо нього.

Водночас, 15.09.2017р. конференцією адвокатів Рівненської обл. головою КДКА було обрано Сурікову С.І., а до складу дисциплінарної палати КДКА були обрані такі адвокати: Бойчук О.П., Затинний С.С., Голуб В.А., ОСОБА_8, Давидюк А.М. , Сулковський Б.П. , Курганська О.В., Луцюк М.І. , Януль В.С. терміном на 5 років, а рішенням дисциплінарної палати КДКА Рівненської обл. від 11.10.2017р. головою дисциплінарної палати обрано Курганську О.В.

19.12.2019р. конференцією адвокатів Рівненської обл. членом дисциплінарної палати було обрано Іванюка І.В. (так як припинені повноваження ОСОБА_8 у зв`язку із смертю).

17.12.2021р. були припинені повноваження члена дисциплінарної палати Давидюка А.М. за його власним бажанням та членом дисциплінарної палати обраний ОСОБА_9 .

Відповідно до вимог ч.ч.2-3, 6-7 ст.50 Закону № 5076-VI голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин від кількісного складу кожної з її палат, затвердженого конференцією адвокатів регіону.

Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Оскаржуване рішення відповідача від 29.11.2023р. за ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21 прийняте дисциплінарною палатою КДКА Рівненської обл. у складі: голови палати Курганської О.В., секретаря палати Бойчук О.П., членів палати: Голуба В.А., Затинного С.С., Іванюка І.В., Лукомського О.В., Сулковського Б.П., Януля В.С., з участю голови КДКА Рівненської обл. Сурікової С.І. з результатом голосування - «за» - 8 , «проти» - 0, не приймали участі у голосуванні - 1 (Т.2, а.с.34-36).

Згідно із п.4 рішення РАУ № 88 від 05-06.09.2022р. «Про затвердження Порядку висування та обрання делегатів Звітно-виборної конференції адвокатів Рівненської області, Регламенту Звітно-виборної конференції адвокатів Рівненської області, встановлення квоти представництва та повноважень органів адвокатського самоврядування» із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України № 107 від 05-06.09.2022р., визначено, що органи адвокатського самоврядування Рівненської області після закінчення строку своїх п`ятирічних повноважень продовжують їх виконувати, виходячи із принципу континуїтету, до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану (до першого засідання у такому органі після скасування чи припинення дії воєнного стану) а саме: голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області - Сурікова Світлана Іванівна; дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у складі членів палати: Курганська Олена Вікторівна, Януль Віктор Степанович , Затинний Сергій Сергійович , Сулковський Богдан Павлович , Голуб Валентин Анатолійович , Бойчук Олена Петрівна , Іванюк Ігор Васильович , ОСОБА_9 .

Таким чином, рішенням РАУ № 88 від 05-06.09.2022р. продовжено повноваження осіб, які входили до складу дисциплінарної палати КДКА Рівненської обл. та голови КДКА Рівненської обл., якими прийнято оскаржувані позивачем рішення.

Згідно приписів ч.ч.1, 3 ст.57 Закону № 5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Таким чином, дисциплінарна палата КДКА Рівненської обл. мала повноваження для розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , а доводи апелянта про неповноважність дисциплінарної палати через закінчення п`ятирічного терміну повноважень є безпідставними.

В частині неправомірності тлумачення ухвали суду відповідачем колегія суддів керується наступним.

Згідно ч.2 ст.33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.10 Положення № 120 до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів; заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів; заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів; заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об`єднань, адвокатських бюро, об`єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.

Таким чином, в розумінні дисциплінарного провадження ухвала Зарічного районного суду м.Суми від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1 є скаргою, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а не рішенням суду, яке визначає компетентну КДКА для здійснення дисциплінарного провадження та не встановлює обов`язок для конкретної КДКА вирішити питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, вказівка у вищевказаній ухвалі суду про направлення ухвали до КДКА м.Києва та знаходження робочого місця адвоката в м.Києві не є перешкодою для її розгляду у відповідності на нормативно визначеного порядку розгляду скарг на адвокатів, які мають наслідком притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності КДКА іншого регіону.

Щодо перевірки спірного рішення відповідача в частині правильності здійсненої відповідачем кваліфікації дій адвоката, як таких що відповідають або не відповідають ознакам дисциплінарного проступку, слід наголосити на наступному.

Адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Отже, надання правової оцінки діям адвоката та визначення їх кваліфікації відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики цим Законом віднесено до повноважень відповідної КДКА.

Таким чином, правову оцінку рішенню КДКА суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14.12.2020р. у справі № 821/1030/17, від 25.11.2020р. у справі № 820/623/17, від 25.06.2018р. у справі № 810/1972/17 та від 24.06.2020р. у справі № 813/2639/18.

Під час судового розгляду не виявлено порушень зі сторони відповідача порядку розгляду скарги на відповідних стадіях, порушення дисциплінарного провадження та порядку прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Також із змісту поданої апеляційної скарги слідує, що доводи апелянта в більшості зводяться до порушення Зарічним районним судом м.Суми процесуального порядку винесення ухвали від 04.08.2023р. в справі № 592/881/21.

Водночас, таке питання виходить за межі предмету доказування в розглядуваній справі, оскільки порядок оскарження судових рішень в рамках розгляду кримінальної справи регламентованим нормами КПК України.

Стосовно розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За приписами ч.ч.2 і 3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Верховним Судом в постанові від 22.01.2021р. у справі № 640/11869/20 сформульовано правовий висновок, за яким: «особливостями розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження є: суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України); підготовче засідання не проводиться (частина третя статті 262 КАС України); перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина четверта статті 262 КАС України); суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частини п`ята та шоста статті 262 КАС України); клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина сьома статті 262 КАС України); при розгляді справи суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення; судові дебати не проводяться (частина восьма статті 262 КАС України).

При цьому важливо врахувати, що учасники справи, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, зазнають таких обмежень: скорочений строк на подачі заяви про відвід (стаття 39 КАС України); обмежене право позивача змінити предмет або підставу позову (стаття 47 КАС України); скорочений строк вступу у справу третіх осіб (стаття 49 КАС України); скорочений строк подачі заяви про виклик свідків (стаття 92 КАС України); скорочений строк направлення позивачем третім особам копії позовної заяви (стаття 171 КАС України); обмежене право на об`єднання справ в одне провадження (стаття 172 КАС України); скорочений строк складення судом повного тексту рішення (стаття 243 КАС України); скорочений строк розгляду справи (стаття 258 КАС України); не проводяться судові дебати (стаття 262 КАС України); не проводиться підготовче судове засідання (стаття 262 КАС України)».

В розглядуваній справі суд першої інстанції, призначаючи розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, врахував зазначені особливості.

Зокрема, ухвала суду першої інстанції від 09.02.2024р. при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження містить аналіз щодо наявності визначених ч.3 ст.257 КАС України умов для такого розгляду (Т.1, а.с.60-62).

Також судом встановлені всі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Звідси, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не призвів до неправильного чи неповного встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що не вплинуло на правильність вирішення спору та ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи.

У вказаній справі правовідносини стосуються правомірності притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, що не дає підстав віднести вказану справу до справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Під час судового розгляду сторони (їх представники) не зверталися до суду із клопотаннями про розгляд справи із повідомленнями сторін.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно здійснено розгляд справи за правилами спрощеного позовної провадження.

Водночас, процесуальний закон не визначає порушення судом строків розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження підставою для застосування правил загального позовного провадження.

Окрім цього, ухвалою суду від 04.03.2024р. строк розгляду справи був продовжений (Т.2, а.с.56-57).

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими позовні вимоги відхилені у визначений спосіб.

Стосовно доводів відповідача про пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду колегія суддів враховує, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними визначаються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою КМ України № 270 від 05.03.2009р. (надалі - Правила № 270).

Відповідно до п.10 Правил № 270 оператори поштового зв`язку зобов`язані, зокрема, забезпечувати:

надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору;

пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки;

пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у строки, визначені відповідно до укладеного договору про надання послуг поштового зв`язку;

Згідно з п.58 Правил № 270 під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.

Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013р. затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень (надалі - Нормативи № 958).

Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ІІ Нормативів № 270 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) становлять: 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Згідно відбитку поштового календарного штемпеля позивач здав апеляційну скаргу оператору поштового зв`язку 07.06.2024р. для пересилання простою письмовою кореспонденцією, тобто, в межах місячного строку оскарження рішення суду (Т.2, а.с.111).

Згідно з приписами ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Отже, покликання відповідача на пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду є помилковими.

Водночас, порушення оператором поштового зв`язку нормативних строків пересилання поштових відправлень (апеляційна скарга надійшла до апеляційного суду 10.10.2024р. - Т.2, а.с.108) не може свідчити про недотримання апелянтом строків подачі апеляційної скарги.

Будь-яких доказів, які б свідчили про недостовірність зазначених обставин надсилання апеляційної скарги, під час апеляційного розгляду справи не здобуто.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову, через що останній не підлягає до задоволення, із вищевказаних мотивів.

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.05.2024р. в адміністративній справі № 460/1046/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 02.01.2025р.