Рішення

від 03.01.2025 по справі 229/4871/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/4871/24

Провадження № 2/229/785/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря Ергашової Н.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дружківка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , до Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа - КП «Бахмутське БТІ», про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа - КП «Бахмутське БТІ», про визнання права власності на нерухоме майно, в якому просила визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок загальною площею 102,60 кв.м, житловою площею 59,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.05.2003 року, посвідченого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою за № 2-1924, зареєстрованого у КП «Артемівське БТІ» 30.05.2003р., записаного в реєстрову книгу за № 4894. Судові витрати залишити за позивачем.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач отримала у власність житловий будинок загальною площею 102,60 кв.м, житловою площею 59,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.05.2003 року, посвідченого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою за № 2-1924, зареєстрованого у КП «Артемівське БТІ» 30.05.2003р., записаного в реєстрову книгу за № 4894, в якому позивач була зареєстрована та проживала. У зв`язку з військовою агресією РФ проти України з 23.02.2022 р. в країні оголошено воєнний стан, який діє до теперішнього часу. Бахмутську міську теририторіальну громаду Донецької області включено до території активних бойових дій, у зв`язку з чим, позивач була вимушена виїхати з м. Бахмут та отримати статус внутрішньо переміщеної особи. При зборі документів з`ясувалось, що оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом втрачено. Визнання права власності необхідно позивачу для отримання у майбутньому компенсації за зруйноване майно.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, про час, дату і місце розгляду справи були повідомлені відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, остання надала заяву, про розгляд справи у її та позивача відсутність, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підветрджується паспортом НОМЕР_1 , який виданий Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області 02.09.1999 р. (а.с.506), є внутрішньо переміщеною особою за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 755-5002316739 від 11.11.2022 р. (а.с.8).

Відповідно до технічного паспорту, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 102,60 кв.м, житловою площею 59,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником зазначена ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.05.2003 р. (а.с.9-11).

Як вбачається з довідки КП «Бахмутське БТІ» № 03/47 від 11.03.2024 р., за обліковими даними КП «Бахмутське БТІ» станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.05.2003 року, посвідченого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою за № 2-1924, зареєстрованого у КП «Артемівське БТІ» 30.05.2003р., записаного в реєстрову книгу за № 4894. Дата реєстрації права власності 30.05.2003 р. (а.с.12), що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.05.2024 р. (а.с.16).

З листа Донецького обласного державного нотаріального архіву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 138/01-12 від 20.03.2024 р. щодо можливості отримання дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13.05.2003 року за р № 2-194 Першою бахмутською (колишньою Першою артемівською) державною нотаріальною конторою, за яким ОСОБА_2 є власником майна, вбачається наступне. Документи вказаної державної нотаріальної контори зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві за період з 1953 по 1993 рік включно, але всі документи, прийняті на зберігання в обласний нотаріальний архів, залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м. Донецьку, доступ до яких відсутній. Станом на 24.02.2022 року документи вказаної державної нотаріальної контори з 1994 року зберігалися в приміщенні цієї нотаріальної контори в м. Бахмуті та не були вивезені з адреси розташування контори в зв`язку з веденням активних бойових дій на території Донецької області. Де зберігаються документи на теперішній час та в якому вони стані, Донецький обласний державний нотаріальний архів не володіє такою інформацією (а.с.13).

Відповідно до листа Управління центру надання адміністративних послуг виконкому Ковельської міської ради № 8.4-02/72 від 05.07.2024 р., відповідно до п. 6 "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15 № 1127 (далі - Порядок), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Згідно Порядку, для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (за необхідності). Державний реєстратор при проведенні державної реєстрації права власності керується, зокрема, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з поданими документами підставою виникнення права власності на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , є свідоцтво про право на спадщину № 2-1924 від 13.05.2003 року, посвідчений Першою Артемівською державною нотаріальною конторою. Отже, для проведення реєстрації права власності на даний об`єкт нерухомого майна необхідно подати заяву про реєстрацію права власності, документи передбачені ст. 27 Закону та Порядком (свідоцтво про право на спадщину). У випадку втрати правовстановлюючих документів на нерухоме майно необхідно отримати дублікат такого документу, якщо оформити дублікат неможливо через перебування нотаріуса на тимчасово окупованій території, то можливо звернутися до суду з позовом про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна (а.с.17).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону підставою для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), м.Бахмут Донецької області віднесено до тимчасово окупованої Російською Федерацією території.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивачів право власності, а також у разі втрати позивачами документа, який посвідчує його право власності.

Частина четверта статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1. Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2. На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на житловий будинок загальною площею 102,60 кв.м, житловою площею 59,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.05.2003 року, посвідченого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою за № 2-1924, зареєстрованого у КП «Артемівське БТІ» 30.05.2003р., записаного в реєстрову книгу за № 4894, оскільки це не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і є єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивача.

Судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 3-15, 76, 82, 258, 259, 263, 265, 268,273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 102,60 кв.м, житловою площею 59,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.05.2003 року, посвідченого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою за № 2-1924, зареєстрованого у КП «Артемівське БТІ» 30.05.2003р., записаного в реєстрову книгу за № 4894.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р.Є. Дубовик