Вирок

від 03.01.2025 по справі 439/181/23

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/181/23

Провадження № 1-кп/439/23/25

03 січня 2025 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

номер кримінального провадження - 12022141160000269, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 грудня 2022 року,

про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, українець, громадянина України, із середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб або осіб похилого віку чи осіб інвалідів не має, одружений, працює водієм у ТОВ «Європа транс агро», вул. Івасюка, 62, м. Івано - Франківськ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника цивільного

позивача ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 ,

представника цивільного

відповідача ТОВ «Європа Транс Агро» адвоката ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

встановив:

ОСОБА_4 будучи особою, яка керує транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

ОСОБА_4 09 грудня 2022 року, приблизно о 05год. 30 хв., керуючи вантажним автомобілем марки «КАМАЗ» моделі «45143-012-15», реєстраційний номер НОМЕР_1 із причепом марки «НЕФАЗ», моделі «8560-082-02», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись ним автодорогою «Р-39» сполученням «Броди - Тернопіль», у напрямку м.Броди на 4 км. + 70 м., в районі с.Гаї, Золочівського району Львівської області, без причин технічного характеру виїхав на смугу зустрічного руху, порушуючи вимоги п.10.1 Розділу 10, п.11.3 Розділу 11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (надалі - ПДР України) згідно яких передбачено, що п.10.1.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»; п.11.3.: «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».

При цьому, водій ОСОБА_4 не був достатньо уважний, керуючи транспортним засобом та належно не стежив за дорожньою обстановкою і дорожніми умовами, у зв`язку із чим не відреагував відповідним та належним чином на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5, 1.10 (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка»), 2.3 (підпунктів «б», «д») ПДР України, які зобов`язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявивши неуважність та необережність, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншому учаснику руху, не стежив за дорожніми умовами та відповідно не реагував на їх зміну, діючи з необережності, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, створив перешкоду транспортному засобу, що рухався зустрічною смугою руху у зустрічному напрямку та допустив зіткнення з технічно справним автомобілем марки «PEUGEOT», моделі «2008», реєстраційний номер НОМЕР_3 , котрий рухався під керуванням водія ОСОБА_7 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали технічні пошкодження, а водію автомобіля марки «PEUGEOT», моделі «2008», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому лівої плечевої кістки верхній третині, перелому тіла лівої лопатки, перелому акроміального кінця лівої ключиці, які за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 є у прямому причинному зв`язку із суспільно небезпечними наслідками - заподіянням потерпілому ОСОБА_7 , тілесних ушкоджень, які за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та пояснив, що він працював та працює водієм у ТОВ «Європа Транс Агро». 09.12.2022 він службовим автомобілем марки «КАМАЗ» транспортував кукурудзу на елеватор у м. Дубно Рівненської області. В якийсь момент він виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із автомобілем «PEUGEOT», моделі «2008». Після ДТП він зупинився і вже нікуди не відлучався. Причини виїзду на смугу зустрічного руху він пояснити не може. Про вчинене шкодує. Також зазначив, що потерпілому він оплатив витрати на лікування в сумі 150000 гривень.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він на прохання дружини віз її подругу на автомобілі «PEUGEOT», моделі «2008» в м. Запоріжжя. Вранці 09.12.2022 він рухався автодорогою Р-39» сполученням «Броди - Тернопіль». Приблизно о 5 год. 30 хв. на смугу його руху виїхав вантажний автомобіль марки «КАМАЗ». Намагаючись уникнути зіткнення, потерпілий спрямував свій автомобіль на праве узбіччя, однак уникнути зіткнення йому не вдалось. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження і стаціонарно лікувався у медичному закладі. Підтвердив ту обставину, що обвинувачений відшкодував йому 150000 гривень на лікування, та просив вибачення. Однак, вважає, що відшкодована йому сума на лікування є надто малою.

Зважаючи на те, що обставин вчинення кримінального правопорушення ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються, судом, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Проти цього учасники судового провадження будь-яких заперечень не висловили. При цьому судом з?ясовано в учасників судового провадження, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, а також у добровільності їхньої позиції. Судом роз?яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він будучи особою, яка керує транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні виду і розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_7 збитки у розмірі 150 000 грн.

Вказані обставини визнаються судом як такі, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, немає.

При визначенні виду і розміру покарання обвинуваченому за вчинене кримінальне правопорушення, суд, беручи до уваги обставини, що пом?якшують покарання обвинуваченого, враховуючи особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також досудову доповідь, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як «середній», ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як «середній», суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_13 необхідно призначити як основне, так і додаткове покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України - у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.

Таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для виправлення ОСОБА_4 та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_7 пред`явлено цивільний позов до ПАТ «Страхова Компанія Еталон» та ТзОВ «Європа Транс Агро», у якому цивільний позивач ОСОБА_7 просить суд стягнути з ПАТ «Страхова Компанія Еталон» в свою користь 230 403 грн. 40 коп. матеріальної шкоди та 11 520 грн. 11 коп. моральної шкоди. Також просить суд стягнути з ТзОВ «Європа Транс Агро» в свою користь 500 000 грн. моральної шкоди.

Свої позовні вимоги цивільний позивач мотивує тим, що в результаті ДТП, яка відбулася 09.12.2022 йому спричинено як матеріальну так і моральну шкоду.

Позивач зазначає, що йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно шкоду його здоров`ю, яка полягала у: шкоді, пов`язаній з його лікуванням; шкоді, пов`язаній із тимчасовою втратою працездатності; шкоді, пов`язаній із стійкою втратою працездатності.

Позивач вказує, що йому встановлено 3 групу інвалідності, а тому відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) йому має бути виплачене страхове відшкодування у розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку, що становить 80400 гривень.

Також, позивач зазначає, що ПАТ «Страхова Компанія Еталон» повинна виплатити страхове відшкодування за шкоду, пов`язану із тимчасовою втратою працездатності за період 180 днів, яке становить 90 003 грн. 40 коп.

Окрім цього, позивач зазначає, що під час лікування травми, ним понесені витрати на лікування в сумі 60 000 гривень. Така сума також повинна бути відшкодована страховою компанією відповідно вимог ст. 24 Закону.

Окрім цього, як зазначає позивач, йому заподіяно моральну шкоду, яка полягала у моральних стражданнях, фізичному болі, яких він зазнав внаслідок ушкодження здоров`я в результаті ДТП. Розмір моральної шкоди він оцінює у 511 520 грн. 11 коп., з яких 11 520 грн. 11 коп. просить стягнути зі ПАТ «Страхова Компанія Еталон» на підставі ст. 26-1 Закону, а 500 000 грн. зі ТзОВ «Європа Транс Агро».

Цивільний відповідач ПАТ «Страхова Компанія Еталон» в судовому засіданні участь свого представника не забезпечив, однак представником було подано відзив на позовну заяву, у якій позовні вимоги ОСОБА_7 страхова компанія не визнала повністю, з огляду на те, що ним не надано жодних доказів, які б підтверджували витрати його тимчасову непрацездатність, а також витрати понесені ним на лікування, також не надано жодних підтверджуючих документів щодо присвоєння ОСОБА_7 групи інвалідності. Також безпідставною вважають вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

Представник цивільного відповідача ТзОВ « Європа Транс Агро» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_7 визнав частково, та вважає, що з огляду на глибину душевних страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди ОСОБА_14 повинен становити 20 000 гривень.

Суд, дослідивши цивільний позов ОСОБА_7 , приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із таких міркувань.

Встановлено, що ОСОБА_15 перебував у трудових відносинах із ТзОВ « Європа Транс Агро» та 09.12.2022 керував транспортним засобом «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1 , виконуючи трудові обов`язки, що підтверджується наданим суду доказами, і така обставина сторонами не оспорюється. Встановлено, що ОСОБА_15 визнав свою вину у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів та спричинення потерпілому ОСОБА_7 тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, а також призвело до пошкодження транспортних засобів. Тобто, дії ОСОБА_15 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із наслідками у виді тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому ОСОБА_7 .

З огляду на це, саме цивільний відповідач ТзОВ «Європа Транс Агро» повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником ОСОБА_15 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків джерелом підвищеної небезпеки, згідно із вимогами ч. 1 ст. 1172 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

З огляду на те, що транспортний засіб «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1 був застрахований у страховій компанії ПрАТ «СК Еталон», згідно із полісом ОСЦПВВТЗ ЕР-210395645, саме на страхову компанію покладається обов`язок із відшкодування оціненої шкоди, відповідно до лімітів відповідальності страховика, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю та майну третіх осіб.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон), у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до наданих суду доказів, встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 поніс витрати на лікування у сумі 43032 грн. 59 коп. Саме така, сума підлягає стягненню зі страхової компанії у користь потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

Як встановлено судом, ОСОБА_7 перебував на лікуванні з 09.12.2022 по 07.06.2023, тобто 180 днів, що підтверджується медичними висновками про тимчасову непрацездатність (Т.2, а.с. 27-46).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах із ТзОВ «Європа Транс Агро» і його середньоденна заробітна плата, виходячи із заробітку за останні 12 місяців, які передували події становить 500 грн. 01 коп. А тому, сума неотриманої заробітної плати за 180 днів становить 90 003 грн. 40 коп. Саме така, сума підлягає стягненню зі страхової компанії на користь потерпілого.

Відповідно до ст. 26 Закону, шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Як встановлено судом, 08.06.2023 ОСОБА_7 встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК (Т.2, а.с. 19).

Мінімальна заробітна плата станом на 09.12.2022 становила 6700 грн. А тому, зі страхової компанії на користь потерпілого підлягає стягненню шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 80 400 грн.

Відповідно до ст. 26-1 Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Враховуючи, що страхова виплата за шкоду здоров`ю ОСОБА_7 повинна становити 213 435 грн. 99 коп., розмір моральної шкоди, відповідно до вимог ст. 26-1 Закону повинен становити 10 671 грн. 80 коп.

Як встановлено судом протиправними діями ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 спричинено моральну шкоду, яка полягала у фізичному болі та стражданнях, яких особа зазнала у зв?язку із ушкодженням її здоров?я; втрати психологічної рівноваги внаслідок порушення сталого побуту, наслідків у вигляді порушення здоров`я; стражданнях, пов?язаних з необхідністю стаціонарного лікування.

Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_7 , суд приходить до переконання, що розмір відшкодування за спричинення моральної шкоди слід визначити у розмірі двадцяти розмірів мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку, що становить 134 000 гривень.

Враховуючи, що зі страхової компанії на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню 10 671 грн. 80 коп., різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 123 328 грн. 20 коп., і така, відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, підлягає стягненню зі ТзОВ «Європа Транс Агро» на користь ОСОБА_7 .

У кримінальному провадженні ОСОБА_10 пред`явлено цивільний позов до ПАТ «Страхова Компанія Еталон», ТзОВ «Європа Транс Агро», третя особа: ОСОБА_4 , у якому цивільний позивач ОСОБА_10 просить суд стягнути з ПАТ «Страхова Компанія Еталон» в свою користь 160 000 грн. 00 коп. матеріальної шкоди. Також просить суд стягнути з ТзОВ «Європа Транс Агро» в свою користь 281 726 грн., з яких: 277 726 грн. 14 коп. шкоди заподіяної автомобілю в результаті ДТП та 4000 грн. вартість проведення експертного дослідження автотоварознавця.

Свої позовні вимоги цивільний позивач мотивує тим, що в результаті ДТП, яка відбулася 09.12.2022 за участю транспортного засобу «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та т/з. «Peugeot-2008» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 , було пошкоджено транспортний засіб «Peugeot-2008» д.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_10 .

Така ДТП відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 ПДР України, а відтак пошкодження автомобіля «Peugeot-2008» д.н. НОМЕР_3 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із протиправними діями ОСОБА_4 .

Цивільний позивач зазначає, що відповідно до звіту про оцінку автомобіля «Peugeot-2008» д.н. НОМЕР_3 від 17.01.2023 №85/23, ринкова вартість автомобіля «Peugeot-2008» д.н. НОМЕР_3 станом на 09.12.2022 у непошкодженому стані становить 437 726 грн. 14 коп., а вартість відновлювального ремонту складає 940 922 грн. 20 коп.

Оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує дійсну ринкову вартість автомобіля, цивільний позивач вважає, що проводити відновлювальний ремонт автомобіля економічно недоцільно, а тому, просить суд стягнути в свою користь заподіяну шкоду у розмірі вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 437 726 грн. 14 коп., з яких: 160 000 грн. стягнути зі ПрАТ «СК Еталон» (оскільки транспортний засіб «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1 був застрахований у цій страховій компанії, згідно із полісом ОСЦПВВТЗ), а 277 726 грн. 14 коп. стягнути із ТзОВ «Європа Транс Агро», як власника транспортного засобу «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1 , та роботодавця водія ОСОБА_4 . Також, цивільний позивач поніс додаткові та необхідні витрати у виді оплати вартості проведення експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у сумі 4000 грн., які також підлягають стягненню з ТзОВ «Європа Транс Агро».

Представник цивільного відповідача ТзОВ « Європа Транс Агро» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_10 не визнав, та пояснив, що відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки, Законом не передбачено відшкодування ринкової вартості транспортного засобу, представник цивільного відповідача вважає, що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Цивільний відповідач ПАТ «Страхова Компанія Еталон» в судовому засіданні участь свого представника не забезпечив.

Суд, дослідивши цивільний позов ОСОБА_10 , приходить до переконання, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із таких міркувань.

За приписами ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що її було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, тобто не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Встановлено, що ОСОБА_15 перебував у трудових відносинах із ТзОВ « Європа Транс Агро» та керував 09.12.2022 транспортним засобом «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1 , виконуючи трудові обов`язки, що підтверджується наданим суду доказами, і така обставина сторонами не оспорюється. Встановлено, що ОСОБА_15 визнав свою вину у порушенні правил дорожнього руху, що спричинили потерпілому ОСОБА_7 тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, а також призвело до пошкодження транспортних засобів. Тобто, дії ОСОБА_15 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із наслідками у виді матеріальних збитків, внаслідок пошкодження транспортних засобів.

З огляду на це, саме цивільний відповідач ТзОВ «Європа Транс Агро» повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником ОСОБА_15 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків джерелом підвищеної небезпеки згідно із вимогами ч. 1 ст. 1172 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

З огляду на те, що транспортний засіб «КАМАЗ» д.н. НОМЕР_1 був застрахований у страховій компанії ПрАТ «СК Еталон» (полісом ОСЦПВВТЗ ЕР-210395645), саме на страхову компанію покладається обов`язок із відшкодування оціненої шкоди, відповідно до лімітів відповідальності страховика, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю та майну третіх осіб.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля «Peugeot-2008» д.н. НОМЕР_3 від 17.01.2023 №85/23, ринкова вартість автомобіля «Peugeot-2008» д.н. НОМЕР_3 станом на 09.12.2022 у непошкодженому стані становить 437 726 грн. 14 коп., а вартість відновлювального ремонту складає 940 922 грн. 20 коп. (Т.: 2, а.с. 64-91).

Відповідно до ст. 30.1 та ст. 30.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до вказаного Звіту, а також вимог ст. 30 Закону, транспортний засіб «Peugeot-2008» д.н. НОМЕР_3 вважається фізично знищеним.

А тому, у правовідносинах між потерпілими та страховиками щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, внаслідок якої транспортний засіб було знищено, необхідно керуватися саме ст. 30 Закону.

Тобто стаття 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає, які саме витрати у зв`язку з фізичним знищенням транспортного засобу відшкодовуються страховиком цивільної відповідальності.

Така норма закону чітко встановлює, що у випадку, якщо транспортний засіб вважається знищеним, то його власнику страховою компанією відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

У цьому спорі цивільний позивач ОСОБА_10 пред`явив позовні вимоги як до страховика цивільно-правової відповідальності, так і до особи, яка згідно із ст. 1172 ЦК України повинна відповідати за шкоду заподіяну її працівником.

Разом із тим, ч. 1 ст. 1194 ЦК України передбачає, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Тобто, згідно із алгоритмом, який встановлений законодавцем, особа, яка застрахувала свою відповідальність, лише у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Отже, на основі аналізу вищенаведених норм закону, суд приходить до переконання, що у цій конкретній справі, страхова компанія ПрАТ «СК Еталон» повинна відшкодувати різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, а ТзОВ «Європа Транс Агро», у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Однак, як встановлено судом, у вищезазначеному Звіті про оцінку автомобіля «Peugeot-2008» д.н. НОМЕР_3 від 17.01.2023 оцінювачем не встановлено вартість транспортного засобу після ДТП.

Під час судового розгляду жодна із сторін не заявляла клопотання про призначення експертизи для визначення вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, хоча цивільним відповідачем зверталась увага цивільного позивача, що Законом не передбачено відшкодування шкоди у спосіб, про який просить цивільний позивач.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань)

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.

Отже, як встановлено судом, цивільний позивач ОСОБА_10 , пред`являючи цивільний позов до страхової компанії, та особи, яка застрахувала свою відповідальність, у якому просив стягнути шкоду заподіяну фізичним знищенням транспортного засобу, повинен був обрати спосіб захисту свого цивільного права, який прямо передбачений вимогами Закону (ст. 30 Закону та статті 1272, 1294 ЦК України), однак цього не зробив, а обрав спосіб захисту, який не передбачений законом для застосування до спірних правовідносин.

Висновки Касаційного кримінального суду у справі №535/28/16-к), на які покликається представника цивільного позивача, не можуть бути застосовані до правовідносин у цій справі, з огляду на те, що у справі № 535/28/16-к цивільний позов пред`являвся не до страхової компанії, а до фізичної особи, а тому до таких правовідносин норми Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застосовані не були.

Отже, з огляду на те, що цивільним позивачем обрано спосіб захисту цивільного права, який прямо суперечить вимогам Закону, суд приходить до переконання, що у задоволенні цивільного позову необхідно відмовити, оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Накладений ухвалою слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 14 грудня 2022 року (єдиний унікальний номер справи: 439/1763/22) арешт на: автомобіль марки «КАМАЗ», моделі «45143-012-15», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, належний, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , на праві власності ТОВ «ЄВРОПА ТРАНС АГРО»; причіп марки «НЕФАЗ», моделі «8560-082-02», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску, належний, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , на праві власності, ТОВ «ЄВРОПА ТРАНС АГРО»; автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «2008», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2017 року випуску, належний. згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , на праві власності ОСОБА_10 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_5 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судових експертиз, а саме: 1887 гривень 80 копійок за проведення судової авто-технічної експертизи з дослідження механізму і обставин дорожньо-транспортної пригоди №СЕ-19/114-23/714-ІТ від 26.01.2023;1887 гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/114-22/21778-ІТ від 11.01.2023; 1887 гривень 80 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/114-22/21786-ІТ від 11.01.2023; 4530 гривень 72 копійок за проведення судової автотоварознавчої експертизи №СЕ19/114-22/21779-АВ від 30.01.2023; 2831 гривень 70 копійок за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/114-22/21780-ІТ від 17.01.2023. Всього стягнути 13 025 (тринадцять тисяч двадцять п`ять) грн. 82 коп.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «СК Еталон» на користь ОСОБА_7 224 107 грн. 79 коп. - страхової виплати на відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути із ТзОВ «Європа Транс Агро» на користь ОСОБА_7 123 328 грн. 20 коп. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_10 до ПАТ «Страхова Компанія Еталон», ТзОВ «Європа Транс Агро», - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1