Рішення

від 31.12.2024 по справі 183/10903/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/10903/23

Провадження № 2/183/810/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2024 року м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши у письмовому спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «СЗХНО» про поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ НВО «СЗХНО», у якому просить поновити його на посаді керівника групи САПР Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «СЗХНО», стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 391 230 (триста дев`яносто одну тисячу двісті тридцять) гривень 00 коп., судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 24 вересня 2020 року він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду керівника групи САПР. 24 лютого 2022 року у день повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та введення в Україні воєнного стану, позивач в усному порядку звернувся до відповідача задля отримання інформації щодо подальшого робочого режиму. Позивачу було повідомлено в усній формі, що він як працівник залишається на своїй посаді.

11 вересня 2023 року позивач, з довідкової інформації Пенсійного фонду України від 11 вересня 2023 року, дізнався, що він був звільнений з роботи ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «СЗХНО» за статтею 38 КЗпП України, тобто з підстави розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. При цьому, позивач жодних письмових заяв або повідомлень відповідачу про розірвання трудового договору не надавав, не був звільнений з роботи у визначеному законом порядку, не отримав розрахунку при звільненні, а також не отримав власної трудової книжки. У зв`язку з чим, він звертається до суду з цим позовом.

Відповідач, не погоджуючись з позовом, подав відзив, у якому зазначив, що позивача не було звільнено, 24 лютого 2022 року стосовно робочого місця позивача був оголошений простій. 25 березня 2022 року простій щодо робочого місця позивача був скасований, дію трудового договору між відповідачем як роботодавцем та позивачем як робітником було призупинено на підставі ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Позивач жодних письмових заяв або повідомлень Відповідачу про розірвання трудового договору не надавав. Таким чином, порушень прав позивача у вигляді звільнення з посади 01 березня 2022 року насправді не відбулося; за період з 25 березня 2022 року по дату звільнення позивач має можливість отримати компенсацію від держави - агресора у порядку ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (ст. 13 у первинній редакції, ст. 15 у наступних редакціях). Указане виключає визначення звільнення позивача як незаконного та виключає задоволення вимоги про поновлення позивача на попередній роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, у якому не погоджуючись з аргументами відповідача, просив його позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2023 року позов залишався без руху.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з її розглядом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 21листопада 2024 року витребувано письмові докази.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Фактичні обставини справи, установлені судом.

Позивач ОСОБА_1 з 24 вересня 2020 року прийнятий на роботу у ТОВ НВО «СЗХНО» на посаду керівника групи САПР, ця обставина визнана сторонами і не підлягає доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

З наданих позивачем доказів судом установлено, що згідно з відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, отриманих з вебпорталу Пенсійного фонду України, 01 березня 2022 року позивач ОСОБА_1 звільнений з роботи з посади керівника групи САПР ТОВ НВО «СЗХНО» за ст. 38 КЗпП України.

З наданих відповідачем доказів убачається, що Наказом ТОВ «НВО «СЗХНО» від 24 лютого 2022 року № 20-ПР «Про оголошення простою» оголошений простій не з вини працівника робочого місця ОСОБА_1 , керівника групи САПР, починаючи з 25 лютого 2022 року до можливості відновити роботу з оплатою в розмірі 2/ тарифної ставки (а.с. 174).

Наказом ТВО «НВО «СЗХНО» від 25 березня 2022 року № 20-ПЗ «Про призупинення трудового договору, у зв`язку з воєнним станом» скасовано простій, оголошений Наказом № 20-ПР від 24 лютого 2022 року стосовно робочого місця ОСОБА_1 , керівника групи САПР, останнім днем простою вважати 25 березня 2022 року. Призупинено з 26 березня 2022 року дію трудового договору ОСОБА_1 , керівника групи САПР, без збереження заробітної плати до закінчення воєнного стану, у зв`язку з неможливістю здійснення діяльності підприємства через знаходження у зоні проведення бойових дій. Поновити дію трудового договору ОСОБА_1 , керівника групи САПР, у разі відновлення діяльності підприємства, наявності заказів та проєктів, на яких необхідне проєктування САПР (а.с. 175).

З метою усунення сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи обов`язків щодо доказів, судом витребувано інформацію щодо трудової діяльності позивача, наявної в органах Пенсійного фонду.

Відповідно до заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 26 грудня 2024 № 1200-0802-7/33173, наданої на виконання ухвали суду від 21 листопада 2024 року, ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр), обробка та використання його даних здійснюється Пенсійним фондом України відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), зокрема, статей 16-18, 20, 21. Джерела формування реєстру визначені ст. 18 Закону. Відомості про застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах зі страхувальниками, надходять до реєстру автоматично, шляхом проведення електронного обміну інформацією на центральному рівні між Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України. Наказом Мінфіну України від 15.12.2020 № 773 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4" затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Податковий розрахунок).

Згідно з Додатком 5 "Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби" Податкового розрахунку відомості про закінчення трудових відносин страхувальника Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО", код ЄДРПОУ 35487040, зі застрахованою особою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , надійшли 03.10.2022, дата звільнення - 01.03.2022, але 20.12.2023 були скасовані.

Отже, станом на 26.12.2024 в реєстрі відомості щодо звільнення страхувальником ТОВ "НВО "СЗХНО" застрахованої особи ОСОБА_1 відсутні (т. 2 а.с. 9).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З точки зору ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За змістом ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

За змістом зазначеної норми цивільного права, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З огляду на викладене, суд висновує, що на момент розгляду справи відсутні докази порушення права позивача на працю незаконним звільненням, що вказує на відсутність предмету спору на момент розгляду справи.

Позивач, після скасування відомостей про його звільнення, наявністю яких він обґрунтовував порушення свого права, позовних вимог не змінив. Доказів невиплати йому за вказаний період заробітної плати не надав. Розрахунку складових середньої заробітної плати не навів. Жодних даних, які б надавали можливість суду визначити такий розмір не зазначив. Не оскаржував дії відповідача щодо самостійного скасування звільнення, оголошення простою. Внаслідок чого відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача на працю та її оплату, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю через його недоведеність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «СЗХНО» про поновлення на роботі- відмовити повністю.

Судові витрати віднести на рахунок сторін, що їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ;

-Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «СЗХНО», код ЄДРПОУ 35487040, 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Тараса Шевченка, буд. 2а.

Рішення суду складено та підписано 31 грудня 2024 року.

Суддя Г.Є. Майна