Ухвала

від 03.01.2025 по справі 391/929/24

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 391/929/24

Провадження № 2/391/89/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.01.2025 р.селище Компаніївка

Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Ревякіна О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького апеляційного суду, Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністрества юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Іващенко І.Ю. звернувся до суду з позовом в інтресах ОСОБА_1 , яким просить стягнути на користь позивача з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністрества юстиції України матеріальну шкоду в сумі 57829,17 грн та в сумі 40000 грн, з Державної казначейської служби України моральну шкоду в сумі 20000 грн, судові витрати покласти на відповідачів пропорційно.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З позову встановлено, що позивачем заявлено вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позов пред`явлено до трьох відповідачів. В порушення вимог ст.175ЦПК України позивачем не вказано зміст позовних вимог до відповідача 1 Кропивницького апеляційного суду, відсутнє обгрунтування протиправних дій чи бездіяльності відповідача відносно порушених прав позивача, тобто, подана позовна заява не містить жодних позовних вимог до вказаного відповідача та відсутнє обгрунтування способу захисту до вказаного відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 - Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністрества юстиції України матеріальну шкоду в сумі 40000 грн, однак жодного обгрунтування заявленої вимоги в позові не вказує.

Представником позивачазазначена цінапозову 54720грн,що невідповідає дійсності,оскільки відповіднодо положеньст.176ЦПК України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог. Відповідно до прохальної частини позову загальна сума вимог складає 117829,17 грн.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник позивачаразом зпозовом надавклопотання прозвільнення ОСОБА_1 від сплатисудового збору відповідно до ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», посилаючись на те, що розмір судового збору перевищує 5% річного доходу позивача.

Розглянувши дане клопотання слід зазначити наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір, норми якого є спеціальними, і він є пріоритетним відносно інших законів.

Положення ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону надають суду право за наявності певних підстав своєю ухвалою, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. При цьому, за змістом наведеної норми, дані дії є правом, а не обов`язком суду і застосовуються у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Фактичною підставою для звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.

На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору представник позивача надав довідку ПФУ № 5918549934971239 про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року, який у сукупному розмірі склав 47136,70 грн та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору від 22.03.2024 про те, що станом на 22.03.2024 ОСОБА_1 отримала від СК «Нива» в грудні 2023 року 9057,97 грн.

Довідка ПФУ про дохід позивача не є достатньою підставою для звільнення її від сплати судового збору, оскільки таку об`єктивно не можна вважати загальною інформацію про майновий стан позивача, доказом її скрутного матеріального становища та неможливості сплати нею судового збору.

Позовна заява та додані до неї матеріали не дають підстав дійти висновку, що позивач знаходиться у важкому матеріальному стані, що унеможливлює сплату нею судового збору.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судовий збір повинен слугувати певним обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів і як наслідок - надмірного навантаження судів.

З урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо звільнення від сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинно бути наведено обставини, котрі свідчать про незадовільне скрутне матеріальне становище особи, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, документи про рівень доходу позивача, документи про заборгованість за комунальні послуги, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, від яких позивач може отримувати доходи, тощо.

Із представлених представником позивача матеріалів встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує стабільний дохід. Суд не погоджується з розрахунком судового збору, наданим адвокатом Іващенко І.Ю. щодо перевищення суми судового збору 5% річного доходу позивача виходячи з наступного.

Адвокат Іващенко І.Ю. просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 57829,17 грн та в сумі 40000 грн. Відповідно до ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працезданих осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Водночас, позивачем заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн, але судовий збір за цією вимогою позивачем також не сплачений.

Згідно частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, відтак судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Таким чином позивачем заявлено три вимоги майнового характеру, а ціна позову складає 117829,17 грн (57829,17 грн + 40000 грн. + 20000 грн), отже позивачем повинен був бути сплачений судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 грн та не перевищує 5% річного доходу позивача (2809,70 грн).

За таких обставин у задоволенні поданого адвокатом Іващенко І.Ю. клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад або відповідно до п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України зазначити позовні вимоги до кожного з відповідачів та обґрунтувати такі вимоги, зазначивши якими діями (рішеннями) або бездіяльністю відповідачів порушені права позивача; обгрунтувати позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 40000 грн; зазначити дійсну ціну позову відповідно до положень ст. 176 ЦПК України та сплатити судовий збір відповідно до заявлених вимог, надавши квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кропивницького апеляційного суду, Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністрества юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків позову з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області О.В. Ревякіна