Ухвала

від 30.12.2024 по справі 713/823/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 грудня 2024 року

м. Чернівці

cправа № 713/823/24

провадження № 22-ц/822/1075/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Стратій Микола Васильович , на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи ОСОБА_3 , Берегометської селищної ради про визнання особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стратій М.В., про призначення судової наркологічної експертизи відмовлено.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стратій М.В., подано апеляційну скаргу на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2024 року.

Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом з огляду на наступне.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Відповідно до ч.2 ст.352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст.353 ЦПК України.

У ч.1 ст.353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, зокрема щодо призначення експертизи.

Системне тлумачення положень ч.1 ст.353 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, зокрема, в одних випадках вживається слово: «відмови» (пункти 1, 4, 7, 10 та інші), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 3, 6, 11 та інші).

Законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи (п.12 ч.1 ст.353 ЦПК України).

Отже, ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотань про призначення експертизи не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до ухвалення судового рішення по суті спору й окремо від цього рішення, а їх оскарження в апеляційному порядку можливе лише разом з судовим рішенням по суті спору.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.2 ст.353 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків цивільного характеру буде остаточно вирішено (справа «Балатський проти України» (BALATSKYY v. UKRAINE), рішення від 25 жовтня 2007 року). Також Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України» (SHULGA v. UKRAINE), рішення від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України» (MUSIYENKO v. UKRAINE), рішення від 20 січня 2011 року).

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати КЦС у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Такого ж висновку дійшла й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц та ВС у складі Об`єднаної Палати КЦС в постанові від 01 листопада 2021 року у справі №520/14132/18.

Верховний Суд виходить з того, що заперечення учасників процесу щодо наявності підстав для призначення експертизи та витребування доказів мають розглядатися судом при оскарженні рішення, ухваленого по суті спору.

У зв`язку із цим право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, в аспекті апеляційного оскарження ухвал про відмову у призначенні експертизи, підлягає обмеженню, яке застосовується з легітимною метою та зберігає пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

З огляду на вищезазначене, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи підлягає оскарженню в апеляційному порядку одночасно з оскарженням рішення суду першої інстанції, ухваленого по суті спору.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.

Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц.

В ухвалі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягти.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою та запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. UnitedKingdom, заява 8225/78, § 57, від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v.France, заява 29731/96, § 96).

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у ч.1 ст.353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентується процесуальним законом. Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може виступати самостійним об`єктом апеляційного оскарження, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у п.4 ч.5 ст.357 цього Кодексу.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №127/13362/13-ц, від 15 квітня 2020 року у справі №757/30485/19, від 22 лютого 2021 року у справі №720/2072/19.

Згідно пункту1 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

З огляду на викладене, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стратій М.В., на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2024 року слід відмовити.

Керуючись п.4 ч.5 ст.357, п.1 ч.1 ст.358 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стратій Микола Васильович, на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи ОСОБА_3 , Берегометської селищної ради про визнання особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стратій Микола Васильович, на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи ОСОБА_3 , Берегометської селищної ради про визнання особи обмежено дієздатною та призначення піклувальника, повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді М. І. Кулянда

О. О. Одинак