Постанова

від 17.12.2024 по справі 507/985/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6106/24

Справа № 507/985/17

Головуючий у першій інстанції Дармакука Т.П.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської селищної ради на додаткове рішення Любашівського районного суду Одеської області від 11 березня 2024 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпер Агро" про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпер Агро" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , третя особа: Бобрицька сільська рада Любашівського району Одеської області про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Любашівського районного суду Одеської області перебувала вищевказана цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпер Агро", в обґрунтування вимог, якого зазначено, що позивач придбав у відповідачів належні їм майнові паї колишніх колгоспників відповідно до договорів купівлі-продажу майнових паїв від 23.12.2016 року та договорів від 07.02.2017 року та сплатив відповідну суму. На підставі зазначених договорів позивач у Бобрицькій сільській раді Любашівського району отримав майнові свідоцтва. Рішенням загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Щорса», оформлених протоколами № 1-2 від 04.04.2017 року та від 04.042017 року було вирішено дати згоду на виділення майна в натурі на суму 92 191 грн по залишковій вартості, згідно переліку майна. Актами приймання-передачі вказане майно було передано позивачу. Проте, звернувшись до реєстратора, позивачу відмовлено в реєстрації права власності на передане майно, у зв`язку із відсутністю нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майнових паїв та правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке в КСП не виготовлялося. З огляду на вказане, позивач просив визнати договори купівлі-продажу майнових паїв дійсними та визнати право власності на нерухоме майно, яке було передано позивачу співвласниками майнових паїв.

Заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано за ТОВ «Кіпер Агро» право приватної власності на нерухоме майно:

Комплекс будівель та споруд загальною вартістю 340799 грн., який розташований Бобрицька сільська раді Любашівського району Одеської області, комплекс будівель та споруд № НОМЕР_1 , який складається із адмінбудівлі літ «А» загальною площею 145,2 кв. м. вартістю 80299 грн, кухні літ «Б» загальною площею 123,9 кв. м вартістю 31516 грн майстері літ «В» загальною площею 419,2 кв. м вартістю 168413 грн, складу ПММ літ «Г» загальною площею 39,8 кв. м вартістю 12299 грн, огорожі за планом № 1 2вартістю 12790 грн; водонапірної башти за планом № 11 - 28685 грн, вагів за планом № 3 - 5880 грн, колодязь за планом № 1 - 917 грн.

Будівлю складу та будівлі ДКУ загальною вартістю 84759 грн, що розташовані по АДРЕСА_1 , в тому числі: будівля складу літ «А» загальною площею 477,8 кв. м вартістю 83654 грн, будівля ДКУ літ «Б» загальною площею 32,1 кв. м вартістю 1105 грн;

Приміщення адмінбудівлі загальною вартістю 143643 грн, яка розташована по АДРЕСА_2 , яке складається із наступного: адмінбудівлі літ «А» площею 177,4 кв. м вартістю 121279 грн, господарчої будівлі літ. «Б» площею 29,5 кв. м вартістю 6161 грн, сараю літ «В» площею 54.7 кв. м, -7681 грн, вбиральні літ «Д» - 681 грн, огорожі №1-3 - 7841 грн.

В іншій частині позову ТОВ «Кіпер Агро» - відмовлено.

01 березня 2024 року ТОВ "КІПЕР АГРО", в особі директора Гонти С.О. звернулось до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 507/985/17.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 року позов ТОВ "КІПЕР АГРО" про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задоволено та визнано право власності на нерухоме майно.

Проте, в судовому рішенні не вирішено питання про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Таким чином, ТОВ "КІПЕР АГРО" просило ухвалити додаткове рішення, яким визнати право власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Додатковим рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 11 березня 2024 року заяву задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "КІПЕР АГРО" право власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду, керівник Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської селищної ради подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи на 17.12.2024 року на 15:00 год. представник позивача, відповідачі та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися,

Від керівника ТОВ «КІПЕР АГРО» Гонти С.О. надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку з неможливістю взяти участь у розгляді справи через проходження після операційної реабілітації в м. Києві з доданням медичної довідки про перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі з 22.11.2024 року до 04.12.2024 року.

Представником ТОВ «КІПЕР АГРО» - адвокатом Артміном В.В. на електронну адресу Одеського апеляційного суду 16.12.2024 року о 18:13 год. (після закінчення робочого дня) напправлено заяву про підключення до електронного суду для ознайомлення з матеріалами справи та про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з посилання на перебування у відрядженні представника у м. Херсон.

Від відповідача ОСОБА_108 17.12.2024 року надійшло клопотання про відкладення судового засідання через неможливість дістатися до суду у зв`язку з похилим віком.

Інші відповідачі про причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

Присутній в судовому засіданні прокурор вважав за можливе продовжити розгляд апеляційної скарги за відсутності осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що керівник ТОВ «КІПЕР АГРО» Гонта С.О. надаючи клопотання про відкладення судового засідання через неможливість бути присутньою у судовому засіданні 17.12.2024 року у зв`язку з проходженням післяопераційної реабілітації в м. Києві, додала лише медичну довідку про перебування на стаціонарному лікуванні з 22.11.2024 року до 04.12.2024 року. Інших доказів - медичного висновку чи виписки з медичної карти про необхідність післяопераційної реабілітації, про фактичне проходження такої реабілітації станом на 17.12.2024 року керівником ТОВ «КІПЕР АГРО» Гонтою С.О. до клопотання не додано.

Крім того, в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу прокурора, який відправлений через електронну пошту о 19:39 год. 29.11.2024 року (у п`ятницю після закінчення робочого дня) та зареєстрований Одеським апеляційним судом у перший робочий день - понеділок 02.12.2024 року. Відзив на апеляційну скаргу підписаний керівником ТОВ «КІПЕР АГРО» Гонтою С.О. Тобто підготовка та подання відзиву відбулася в період перебування Гонти С.О. на стаціонарному лікуванні з 22.11.2024 року до 04.12.202 року.

Крім Гонти С.О., як керівника підприємства, інтереси ТОВ «КІПЕР АГРО» у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, представляє також адвокат Артмін В.В., який особисто ознайомився з матеріалами справи в Одеському апеляційному суді 14.11.2024 року (а. с. 115).

Враховуючи наведене, відсутні підстави для відкладення судового засідання 17.12.2024 року з причин зазначених у клопотанні керівника ТОВ «КІПЕР АГРО» Гонти С.О.

Що стосується клопотання представника ТОВ «КІПЕР АГРО» адвоката Артміна В.В. про проведення судового засідання 17.12.2024 року у режимі відеоконференцзв`язку, то колегія суддів звертає увагу, що дане клопотання подане о 18:13 год. 16.12.2024 року, тобто після закінчення робочого часу в Одеському апеляційному суді напередодні судового засідання 17.12.2024 року, а зареєстровано Одеським апеляційним судом вже 17.12.2024 року - в день призначення судового засідання, що унеможливило вирішення в порядку ст. 212 ЦПК України колегією суддів процесуального питання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку з занятістю 17.12.2024 року колегії суддів у відкритих судових засіданнях з розгляду апеляційних скарг з 09:30 год. до 18:00 год.

Тобто неможливість взяття участі у судовому засіданні представником ТОВ «КІПЕР АГРО» адвокатом Артміном В.В. обумовлена недотриманням адвокатом строків подання відповідної заяви передбачених у статті 212 ЦПК України.

Що стосується клопотання відповідача ОСОБА_108 про відкладення судового засідання, то неможливість відповідача дістатися до м. Одеси через похилий вік не є підставою для відкладення судового засідання, оскільки явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою і відповідач мала право взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції через будь-який районний суд Одеської області, найбільш наближений до її місця проживання, зручний з точки зору логістичного сполучення або ж через власні технічні засоби.

Справа перебуває на розгляді в судах з липня 2017 року, в тому числі з питання ухвалення додактвого рішення з березня 2024 року, а в апеляційному суді - з червня 2024 року, тобто з перевищенням строків передбачених ст.ст. 210, 371 ЦПК України.

Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги, обставини які стали відомі під час апеляційного провадження, достатньої наявності у справі матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду справи без присутності в судовому засіданні представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, визнаючи за Товариством з обмеженою відповідальністю "КІПЕР АГРО" право власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні заочного рішення Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 року, яким визнано за ТОВ «КІПЕР АГРО» право власності на конкретно визначене нерухоме майно, не було вирішено питання про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), залишковою вартістю 236,54 грн, яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Колегія суддів у повній мірі з таким висновком районного суду погодитись не може.

Матеріалами справи встановлено, що: заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року позов задоволено частково. Визнано за ТОВ «Кіпер Агро» право приватної власності на нерухоме майно:

Комплекс будівель та споруд загальною вартістю 340799 грн., який розташований Бобрицька сільська раді Любашівського району Одеської області, комплекс будівель та споруд № НОМЕР_1 , який складається із адмінбудівлі літ «А» загальною площею 145,2 кв. м. вартістю 80299 грн, кухні літ «Б» загальною площею 123,9 кв. м вартістю 31516 грн майстері літ «В» загальною площею 419,2 кв. м вартістю 168413 грн, складу ПММ літ «Г» загальною площею 39,8 кв. м вартістю 12299 грн, огорожі за планом № 1 2вартістю 12790 грн; водонапірної башти за планом № 11 - 28685 грн, вагів за планом № 3 - 5880 грн, колодязь за планом № 1 - 917 грн.

Будівлю складу та будівлі ДКУ загальною вартістю 84759 грн, що розташовані по АДРЕСА_1 , в тому числі: будівля складу літ «А» загальною площею 477,8 кв. м вартістю 83654 грн, будівля ДКУ літ «Б» загальною площею 32,1 кв. м вартістю 1105 грн;

Приміщення адмінбудівлі загальною вартістю 143643 грн, яка розташована по АДРЕСА_2 , яке складається із наступного: адмінбудівлі літ «А» площею 177,4 кв. м вартістю 121279 грн, господарчої будівлі літ. «Б» площею 29,5 кв. м вартістю 6161 грн, сараю літ «В» площею 54.7 кв. м, -7681 грн, вбиральні літ «Д» - 681 грн, огорожі №1-3 - 7841 грн.

В іншій частині позову ТОВ «Кіпер Агро» - відмовлено.

01 березня 2024 року ТОВ "КІПЕР АГРО", в особі директора Гонти С.О. звернулось з заявою до суду про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 507/985/17, мотивуючи заяву тим, що заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 року позов ТОВ "КІПЕР АГРО" про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задоволено та визнано право власності на нерухоме майно, але при цьому у резолютивній частині рішення не вирішено питання про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Додатковим рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 11 березня 2024 року заяву задоволено. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "КІПЕР АГРО" право власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Колегія суддів виходить з такого.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення (пункт 1 частини першої статті 270 ЦПК України).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.

Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 923/631/15, від 23 січня 2020 року у справі № 910/20089/17, від 14 липня 2021 року у справі № 761/15741/17.

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, основне рішення суду першої інстанції, постановлене в заочному порядку 12.09.2017 року, в апеляційному порядку не оскаржується.

Предметом апеляційного оскарження, у справі, яка переглядається є лише додаткове рішення районного суду, ухвалене 11.03.2024 року з приводу позовної вимоги про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Подаючи апеляційну скаргу прокурор зазначив, що спірна гідротехнічна споруда розташована на земельній ділянці водного фонду площею 14,6022 га., на якій знаходиться водний об`єкт - Бобринецький ставок № 1 площею 14,6022 га., складові частини якого - гідротехнічні споруди, не можуть перебувати у приватній власності. Розпорядник земель водного фонду - Любашівська територіальна громада в особі Любашівської селищної ради не була залучена до участі у справі, в якій вирішувалось питання про визнання права приватної власності ТОВ "КІПЕР АГРО" на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області. Крім того, прокурор звернув увагу на те, що у позовній заяві ТОВ «КІПЕР АГРО» не заявлялась вимога про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області і тому у суду були відсутні підстави для вирішення цієї вимоги в тому числі шляхом ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України).

Нормами частин 1, 3 статті 23 Закону «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

У справі, яка переглядається прокурор подав апеляційну скаргу в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження землями водного фонду (Любашівської селищної ради), що в розумінні правової природи конституційного представництва, яке здійснює прокурор, у жодному випадку не є представником особи (учасника справи) або особи, яка не була залучена до участі у справі, але права та інтереси держави в особі якої вирішено оскаржуваним рішенням суду, а тому на прокурора не можуть поширюватися процесуальні права і обов`язки саме цієї особи.

Тобто, визначальним в даному випадку є те, що прокурор виступає в інтересах держави, а не в інтересах конкретного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування в особі, якого зачіпаються права чи інтереси держави.

Таким чином подання прокурором апеляційної скарги є однією із форм вступу прокурора у справу і реалізації цієї форми представницької діяльності не повинна передувати його обов`язкова участь у розгляді справи по суті судом першої інстанції.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КІПЕР АГРО» заявило вимоги до фізичних осіб про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на майно, мотивуючи це придбанням у відповідачів належних їм майнових паїв колишніх колгоспників відповідно до договорів купівлі-продажу майнових паїв від 23.12.2016 року, договорів від 07.02.2017 року та сплатою відповідної суми. На підставі зазначених договорів позивач у Бобрицькій сільській раді Любашівського району отримав майнові свідоцтва. Рішенням загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП «Щорса», оформлених протоколами № 1-2 від 04.04.2017 р. та від 04.042017 р. було вирішено дати згоду на виділення майна в натурі на суму 92191 грн по залишковій вартості, згідно переліку майна. Актами приймання-передачі вказане майно було передано позивачу. Проте, звернувшись до реєстратора, позивачу відмовлено в реєстрації права власності на передане майно, в зв`язку із відсутністю нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майнових паїв та правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позов ТОВ «КІПЕР АГРО» у первісній редакції датований 12.06.2017 року, поданий до Любашівського районного суду Одеської області 19.07.2017 року, дійсно не містив вимоги про визнання право власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 20.07.2017 року позов ТОВ «КІПЕР АГРО» був залишений без руху ( т.1 а. с. 181).

Ухвала Любашівського районного суду Одеської області від 20.07.2017 року отримана ТОВ «КІПЕР АГРО» 27.07.2017 року (т. 1 а. с. 183).

ТОВ «КІПЕР АГРО» надало позовну заяву з збільшеними позовними вимогами, серед яких вже містилась вимога про визнання право власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області, а також додало до уточненого позову квитанції про сплату судового збору та додаткові документи (т.1 а. с. 184-243).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 07.08.2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 17.08.2017 року о 09:15 год. (т. 1 а. с. 244).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 17.08.2017 року призначено справу до судового розгляду на 12.09.2017 року о 09:30 год. (т. 1 а. с. 261).

Любашівським районним судом Одеської області 12.09.2017 року ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «КІПЕР АГРО» про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на майно, але при цьому у резолютивній частині рішення суду від 12.09.2017 року не вирішено вимогу про визнання право власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

При таких обставинах доводи апеляційної скарги прокурора про те, що у позовній заяві ТОВ «КІПЕР АГРО» не заявлялася вимога про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області і тому у суду у зв`язку з цим були відсутні підстави для вирішення цієї вимоги в тому числі шляхом ухвалення додаткового рішення не можуть бути взятими до уваги, оскільки не узгоджуються з дослідженими матеріалами справи і хронологією процесуальних дій та рішень суду при ухваленні основного рішення.

Тобто суд першої інстанції мав підстави для вирішення по суті вимоги про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області, оскільки дану вимогу судом не було вирішено, а тому заявник мав процесуальні підстави вимагати її вирішення в порядку ухвалення додаткового рішення суду.

Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Абзацом першим частини першої ст. 181 ЦК визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 186 ЦК України - Головна річ і приналежність 1. Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. 2. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 187 ЦК України визначено, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення; при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню. А тому, при визначенні споруд, права на які підлягають державній реєстрації, слід враховувати, що для таких споруд повинні бути притаманні ознаки нерухомого майна, визначені статтею 181 Кодексу, а саме, розташування на земельній ділянці, переміщення споруди неможливе без її знецінення та зміни її призначення. Державній реєстрації підлягають лише речові права на споруди, які є окремою нерухомою річчю, тобто не є приналежністю головної речі і складовою частини іншої речі.

Так, відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року №507, під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.10.1996 року за № 625/1650 встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Отже, відповідно до законодавства державній реєстрації підлягають права лише на ті споруди, які є нерухомим майном. Водночас гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.

Проаналізувавши вказані норми законодавства колегія суддів доходить висновку, що такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є інженерною спорудою та нерозривно пов`язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту та її переміщення в інше місце неможливо без його знецінення та зміни призначення. Спірна гідротехнічна споруда, яка складається із земляної греблі та водоскидної споруди шлюзного типу, призначена для існування ставка на земельній ділянці водного фонду.

Відповідно до п. 18 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян v процесі реформування аграрного сектора економіки" № 177 від 28.12.2001, у процесі розрахунку пайового фонду на підставі переліку уточненого складу і вартості майна підприємства складаються (уточнюються) переліки таких активів за їх призначенням: майна, яке передбачається для задоволення боргів, майна соціальної інфраструктури; майна, яке не підлягає паюванню; майна уточненого пайового фонду.

Відповідно до п. 21 вказаної Методики, переліки майни, що не підлягають паюванню, зокрема майна, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю (дороги загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель - меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи, гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги), а також об`єктів, які перебувають в загальному користуванні, повинні систематично уточнюватися.

Розмір уточненого згідно з цією Методикою складу і вартості пайового фонду майна членів колишнього підприємства використовується для визначення майнових паїв (п. 22 Методики).

Згідно із п. 14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики № 62 від 14.03.2001 року майно, що не підлягає паюванню, зокрема, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнових паїв та поділити його без ушкодження, а саме: дороги, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші мережі), гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги, а також об`єкти, які знаходяться в загальному користуванні, передаються на баланс підприємствам-правонаступникам.

Окремі об`єкти зі складу майна, яке не підлягає паюванню, можуть бути передані на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою.

Вказаний Порядок втратив чинність з 24.05.2013 року - з дня опублікування Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.04.2013 року № 253.

Отже, гідротехнічні споруди, якими є дамби, греблі, водопропускні споруди не підлягають паюванню та в процесі паювання лише у період до 24.05.2013 року могли передаватись на баланс підприємства-правонаступника або органу місцевого самоврядування.

Враховуючи обмеження у процедурі паювання ТОВ «КІПЕР АГРО» у законний спосіб не могло одержати спірне майно у власність, оскільки гідротехнічна споруда (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області відповідно до вищенаведених норм не могла бути виділена в натурі в рахунок майнового паю.

Тому суд приходить до висновку, що акт на передачу у власність ТОВ «Агрофірма «Кодима» майна виділеного на сплату боргів реорганізованого КСП «Щорса» Одеської області згідно з рішенням загальних зборів співвласників протокол № 2 від 21.03.2002 року, затвердженого протоколом комісії з врегулювання майнових відносин за № 1 від 18.03.2004 року у частині гідротехнічної споруди вартістю 236 грн 54 коп. та акт від 21.01.2015 року не узгоджуються з нормативними актами, які наведені у мотивувальній частині цієї постанови.

Поряд з цим суд бере до уваги, що такі рішення по своїй суті не є первинними в частині розпаювання гідротехнічних споруд, так як таке майно передано ТОВ «КІПЕР АГРО» шляхом викупу у грудні 2016 року у майнових пайовиків реорганізованого КСП «Щорса» с. Бобрик-1 Любашівського району Одеської області, тобто фактичне розпаювання мало місце до набуття ТОВ «КІПЕР АГРО» такого майна.

Видача у 2017 році Бобрицькою сільською радою ТОВ «КІПЕР АГРО» свідоцтва про право власності на майновий фонд КСП «Щорса» та ТОВ «Агрофірма «Кодима» серії ОД-ХVІ № 001111 та № 00113 (т. 1 а. с. 142, 146) не змінює нормативні обмеження у процедурі паювання щодо гідротехнічної споруди, які діяли на час розпаювання КСП «Щорса» 21.03.2002 року.

При цьому, відповідно до пункту 24 розділу Х "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України (на час подання позову) з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, зокрема, крім земель: що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Спірна гідротехнічна споруда розміщена на земельній ділянці, розпорядником якої на час ухвалення додаткового рішення суду у березні 2024 року є Любашівська територіальна громада в особі Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області.

Земельним кодексом України визначено, що із комунальної у приватну власність не можуть передаватися землі водного фонду, зокрема під водним дзеркалом, площа якого перевищує три гектари, захисними смугами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами. Тобто, згідно з п. 4 статті 59 Земельного кодексу України, земельна ділянка в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 14,6022 га. та гідротехнічною спорудою (водоскидна споруда, ставкова гребля, паводковий водоскид) може передаватися лише в оренду.

Любашівська територіальна громада в особі Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області у листі від 03.06.2024 року до заступника Одеської обласної прокуратури зазначила, що ухвалення 12.09.2017 року Любашівським районим судом Одеської області заочного рішення про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на майно у справі за позовом ТОВ «КІПЕР АГРО» відбулось до початку реорганізації Бобрицької сільської ради. Любашівській селищній раді не було відомо про існування даного заочного рішення. 20.11.2023 року рішенням сесії Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області земельна ділянка за кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 14,6022 га., цільове призначення для рибогосподарських потреб, передана в оренду ТОВ «КІПЕР АГРО» у відповідності до вимог частини 2 статті 134 ЗК України на підставі відповідного договору без проведення земельних торгів у зв`язку з тим, що на вказаній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна (водоскидна споруда, ставкова гребля, паводковий водоскид), який на праві приватної власності належить ТОВ «КІПЕР АГРО» на підставі судового рішення та державної реєстрації права власності на нерухоме майно (т. 1 а. с. 86).

Тобто, підставою для прийняття 20.11.2023 року Любашівською селищною радою Подільського району Одеської області рішення про укладення договору і передачу ТОВ «КІПЕР АГРО» земельної ділянки водного фонду в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 14,6022 га. без проведення земельних торгів, було право приватної власності ТОВ «КІПЕР АГРО» на розташований на вказаній земельній ділянці об`єкт нерухомого майна (водоскидна споруда, ставкова гребля, паводковий водоскид) на підставі судового рішення та державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Між тим, 01 березня 2024 року ТОВ "КІПЕР АГРО", в особі директора Гонти С.О. звернулось з заявою до суду про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 507/985/17, мотивуючи її тим, що в судовому рішенні від 12.09.2017 року не вирішено питання про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Тобто станом на 20.11.2023 року не існувало судового вирішення про задоволення позовної вимоги ТОВ "КІПЕР АГРО" про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області, що і обумовило подання товариством заяви про ухвалення відповідного додаткового рішення.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис від 07.06.2021 року про державну реєстрацію припинення Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області як юридичної особи у зв`язку з реорганізацією.

Тобто, на час ухвалення основного рішення від 12.09.2017 року, коли залишилась не вирішеною у резолютивній частині рішення суду першої інстанції заявлена ТОВ «КІПЕР АГРО» вимога про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області,повноважним органом місцевого самоврядування щодо розпорядження землями водного фонду була Бобрицька сільська рада Любашівського району Одеської області, а на час ухвалення додаткового рішення суду у березні 2024 року - Любашівська територіальна громада в особі Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області.

Наведене суд першої інстанції не врахував і набув помилкового висновккуу про задовлення заяви про ухвалення заочного рішення та визнання за ТОВ «КІПЕР АГРО» права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Тому додаткове рішення Любашівського районного суду Одеської області від 11 березня 2024 року підялагає скасуванню, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпер Агро" про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 507/985/17 - залишенню без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів частково погоджується з апеляційною скаргою прокурора щодо відсутності підстав у суду першої інстанції для визнання за ТОВ «КІПЕР АГРО»права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

При цьому в даному випадку з наведених вище обгрунтувань відмови ТОВ «КІПЕР АГРО» в ухваленні додаткового рішення суду про визнання права власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), яка розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області не є визначальними в тому чи може дана гідротехнічна споруда виступати в якості самостійного об`єкта нерухомого майна зі здійсненням державної реєстрації права власності, чи ця гідротехнічна споруда є приналежністю водойому (ставку) і не є самостійним об`єктом права власності.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції - скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської селищної ради - задовольнити частково.

Додаткове рішення Любашівського районного суду Одеської області від 11 березня 2024 року - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпер Агро" про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 507/985/17 - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 03.01.2025 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова