Рішення

від 03.01.2025 по справі 300/8210/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2025 р. справа № 300/8210/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Футерко В.Л., в інтересах Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» (надалі - ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад», позивач), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області? відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо надсилання Приватному акціонерному товариству «Івано-Франківський завод «Промприлад» повідомлення від 07.06.2024 №0900-0604-8/32770.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач звернувся до ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» із вимогою щодо сплати витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. При цьому, представник позивача вважає такі дії щодо направлення оскаржуваного повідомлення протиправними, оскільки з 01.01.2011 відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не є загальнообов`язковим платежем, а вимоги відповідача щодо їх обов`язкової сплати, викладені в оскаржуваному повідомленні, є неправомірними.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

21.11.2024 судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позивач зобов`язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок цих витрат, а надіслання таких розрахунків є обов`язком органів Пенсійного фонду. Тобто, за доводами представника відповідача, розрахунок сум заборгованості від 07.06.2024, який направлений на адресу позивача, є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства (а.с. 14-18).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 витребувано у ГУ ПФУ в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії додаткових доказів (а.с. 30-33).

Листом від 17.12.2024 №0900-0903-7/65239 відповідачем надано суду витребувані докази (а.с. 35-158).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступне.

ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та є платником збору (страхових внесків) на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів судом з`ясовано, що колишнім працівникам, які здобули відповідний стаж роботи у ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах по списку №1 та списку №2 відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Дана обставина підтверджуються наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 (а.с. 152-158).

Так, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надіслало супровідним листом від 07.06.2024 №0900-0604-8/32770 на адресу державної реєстрації місцезнаходження ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.06.2024 (а.с. 149-150).

Вказаний лист із повідомленням сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій отримано уповноваженою особою позивача 11.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 151).

Вважаючи дії відповідача щодо направлення оскаржуваного повідомлення (листа від 07.06.2024 №0900-0604-8/32770) протиправними, представник позивача звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування розроблений Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин 2 і 3 статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п.п 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України) та відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до п. 2-8 ч. 2 ст. 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України) та ч. 3 ст. 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відтак, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України №1788-ХІІ за списком №1 та списком №2 покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004 не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №809/602/17, від 28.02.2019 у справі №808/329/17, від 12.03.2019 у справі №809/602/17, від 25.04.2019 у справі №816/3653/15.

Отже, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, передбачена діючим законодавством.

В свою чергу, порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1 (далі - Інструкція), яка встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 2.1.1 Інструкції платниками страхових внесків є страхувальники роботодавці, а саме:

підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 за №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції, розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, обов`язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ та статті 114 Закону №1058-IV, покладений на роботодавця.

У контексті викладеного суд зазначає, що обов`язок визначення належних до відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке, у відповідності до вищенаведених норм законодавства зобов`язане надіслати підприємству (в даному випадку - ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад») розрахунок таких сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а підприємство зобов`язане здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених пенсійним органом.

Так, на виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-1 відповідачем складені та направлені позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам призначених на пільгових умовах (за списком №1 та списком №2), зокрема листом від 07.06.2024 №0900-0604-8/32770 ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» повідомлено про необхідність сплатити відповідні суми для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 та списку №2 відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.06.2024 (а.с. 149-150).

Зазначений лист з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за відповідний період щодо відшкодування пільгових пенсій направлені позивачу за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та був отриманий уповноваженим представником підприємства (Апостолюк), що і не заперечується позивачем.

Отримавши спірний лист-повідомлення із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надавши на них до Пенсійного органу заперечень та не оскарживши ці розрахунки в суді, позивач фактично узгодив їх, а отже ці розрахунки підлягали сплаті. Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постановах від 28.05.2020 у справі №826/7913/17, від 14.05.2021 у справі №812/1125/17, від 28.07.2022 у справі №812/630/17.

Водночас, суд зауважує, що під час розгляду даної справи позивач не ставить під сумнів зміст розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.06.2024, оскільки предметом розгляду справи є дії відповідача щодо направлення оскаржуваного повідомлення (листа від 07.06.2024 №0900-0604-8/32770), які, як уже встановлено судом, здійснені у відповідності до вимог законодавства, зокрема пункту 6.4 Інструкції №21-1.

Щодо доводів позивача про необхідність надання відповідачем перекладу певних доказів, наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2024, зокрема частини документів з пенсійної справи працівника ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» ОСОБА_3 , складених іноземною (російською) мовою, то суд такі відхиляє з огляду на таке.

Частинами 1 та 4 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Тобто, відповідач використав своє право та надав суду докази, в тому числі, які витребувані судом.

В той же час, згідно частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1 і 2 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд констатує, що документи з пенсійної справи працівника ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» ОСОБА_3 не мають жодного відношення щодо предмета доказуванню у цій справі, оскільки, як уже вказано судом вище, предметом розгляду в межах цієї справи є дії відповідача щодо направлення повідомлення (листа від 07.06.2024 №0900-0604-8/32770), а не зміст розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та аж ніяк не правильність призначення пенсії ОСОБА_3 .

Отже, такі документи є неналежними доказами, які не впливають на вирішення даної справи, а тому їх переклад є недоцільним.

Окремо суд звертає увагу, що позивач не оскаржує факт роботи ОСОБА_3 у ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад», при цьому, на позивача покладений обов`язок з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій своїм працівникам до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо клопотання позивача про продовження строку розгляду даної справи (а.с. 166-167), то суд зазначає, що відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що у матеріалах справи є достатні письмові докази, які необхідні для повного та всебічного розгляду справи, а тому, на переконання суду, відсутні підстави для продовження розгляду цієї справи. Необґрунтоване та безпідставне продовження строку розгляду справи, за наявності всіх необхідних доказів, на думку суду, призведе до протиправного затягування розгляду справи, що буде суперечити такому завданню адміністративного судочинства, як розумність строків розгляду справи судом, визначеному пунктом 8 частини 3 статті 2 КАС України.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, встановивши відповідність дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо направлення позивачу оскаржуваного повідомлення (листа від 07.06.2024 №0900-0604-8/32770) вимогам Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 №21-1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський завод «Промприлад» (код ЄДРПОУ 05782912, вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ, 76018) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасникам справи рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.