Рішення

від 02.01.2025 по справі 420/27679/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27679/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Приватного підприємства Приватного підприємства «Геліос-Ван» до Одеської митниці, про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Геліос-Ван" до Одеської митниці, про визнання протиправними та скасування рішень, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000400/2 від 02.08.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2024 року імпортером ПП «Геліос - Ван» було подано до Одеської митниці митну декларацію №24UA500500026820U8 для оформлення вантажу - столового посуду. При визначенні митної вартості товару, декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору. Зазначивши про наявність розбіжностей інспектор митниці жодним чином не зазначив як ці «розбіжності» впливають на митну вартість товарів, або унеможливлюють її визначення як таку.

Також позивач зазначає, що застосування інспектором митного органу 6-го методу визначення митної вартості - резервного, є неправомірним, оскільки відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. В оскаржуваному рішенні міститься посилання на МД від 10.05.2024 №UA408020/2024/024858, МД від 23.04.2024 №UA205170/2024/12062. При цьому Інспектором не наведено жодного пояснення стосовно обрання вказаних декларації як того вимагає наказ Мінфіну від 24.05.2012 №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору".

Ухвалою від 06.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якій зазначив, що за митною декларацією (МД) № 24UA500500026820U8 від 02.08.2024 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов`язкового контролю: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартостi товарiв (необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів), 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару), 109-4 Перевiрка правильностi визначення країни походження товарiв (виявлено порушення митного законодавства в частині недостовірного декларування країни походження).

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. В той же час, вказані вище розбіжності усунені не були, а декларантом не подані додаткові, наявні у нього інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст. 53 МКУ.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару 1 - 2,02 за кг нетто (МД від 10.05.2024 № UA UA408020/2024/024858) ніж заявлено декларантом 1,5398 дол.США/ за кг нетто; по товару 2 - 2,22 за кг нетто (МД від 23.04.2024 №UA205170/2024/12062 ) ніж заявлено декларантом 1,4498 дол.США/ за кг нетто.

Відповідач зазначає, що вказані обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів був застосований резервний метод.

Також відповідачем до суду було надано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 06.09.2024 в його задоволені було відмовлено.

Позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначає, що відповідачем за основу була взята не співставна за своїми показниками і характеристиками ВМД із поставкою позивача, що додатково вказує на протиправність прийнятого рішення.

Позивач додатково зазначає, що відомості щодо імпортованого товару були надані в повному обсязі та були підтвердженні документально, всі документи кореспондують між собою, не містять в собі розбіжностей які могли би впливати на визначення митної вартості та при оцінці документів у сукупності свідчать про їх достовірність та повноту. В той же час, митний орган зобов`язаний вказати, які саме складові митної вартості товару є не підтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішення про коригування повинно містити посилання на розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації, свідчити саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів; спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Відомості з цінових баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з рівнем митної вартості товару - не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

У свою чергу відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що під час митного оформлення було виявлено чотири розбіжності в наданих ПП «ГЕЛІОС-ВАН» документах, про що зазначено в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000400/2 від 02.08.2024, тому зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості. При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

07.03.2023 між Компанією ANHUI FENGYANG HUAINE GLASS CO.LTD (продавець) та ПП «Геліос-Ван» (покупець) було укладено контракт №НН-230012 (далі - Контракт), відповідно до п.1 якого, продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товари (столовий посуд та кухонне приладдя) асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати яких зазначаються в інвойсах та специфікаціях. Специфікації та інвойси затверджуються Сторонами на кожну окрему поставку.

У п.2.1 та 2.2 Контракту зазначено, що ціна по даному контракту встановлюється в доларах США і вказується в Специфікаціях та інвойсі на відповідну поставку. Ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортного пакування і маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрат по оплаті митного оформлення та інші витрати в країні відправлення.

Розділом 3 Контракту визначено строки і умови поставки, а саме, поставка товару здійснюється на умовах FOB NANJING, Китай (Інкотермс-2010) або інших умовах поставки, які вказуються в Специфікаціях та Інвойсі на кожну окрему поставку. (п.3.1.).

Розділом 6 Контракту сторонами погоджено порядок оплати, відповідно до якого оплата за товар може бути виконана як до отримання товару (передплата) всієї суми або частини, так і після поставки товару (п.6.1.). Оплата здійснюється на умовах виставленого продавцем інвойсу шляхом переказу грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця (п.6.2.). Кожний платіж здійснюється у валюті контракту - в доларах США.

На підставі Контракту сторонами була укладена специфікація №6 від 05.03.2024 у якій наведено перелік товару, поставка якого буде здійснюватися на умовах Контракту, загальна вартість якого становить 16108,44 дол.США. Також специфікацією визначено, що поставка здійснюється на умовах 100% передоплати, умови поставки - FOB Нанджин.

Також продавцем був видний Інвойс №НН240033 від 27.03.2024, відповідно до якого вид, кількість товару та його вартість відповідає таким же відомостям про товар, зазначеним в специфікації. Умови поставки та оплати визначені ті ж, що і Специфікацією - 100% передоплати, FOB Нанджин.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №52, 08.07.2024 покупцем було оплачено товар, що постачається по Контракту та згідно до Інвойсу у розмірі 16108,44 дол. США.

01.06.2020 між позивачем - ПП «Геліос-Ван» та ТОВ «Консольлайн» був укладений договір №ТЕО3743944 транспортно експедиторського обслуговування, відповідно до п.1.1 якого Клієнт (Позивач) доручає, а Експедитор (ТОВ «Консольлайн») зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно - імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін.

Відповідно до п.1.2. Договору, умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункти відправлення і призначення, а також інші умови, пов?язані із виконанням цього договору, встановлюються за угодою сторін і оформляються Заявками, по формі погодженій Сторонами в додатку №1 до цього Договору.

Також пунктом 2.1. договору визначено, що Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами. При необхідності для виконання своїх зобов`язань з договором укладати від свого імені та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками та іншими організаціями. Документом, що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ - коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR, TTN).

Згідно заявки №KL013794 від 07.06.2024 до договору транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО37439444 від 01.06.2020, сторони погодили вартість послуг з організації перевезення та експедирування вантажу в контейнері №MSKU9748215 згідно коносаменту №WMSS24032714 з місця навантаження Nanjing China до потру розвантаження Reni Ukraine у розмірі 259 717,50 грн (включає навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, морське перевезення за межами України, винагорода експедитора за межами та на території України).

Згідно заявки №KL013794/2 від 29.07.2024 до договору транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО37439444 від 01.06.2020, сторони погодили вартість послуг з організації перевезення та експедирування вантажу в контейнері №MSKU9748215 згідно коносаменту №WMSS24032714 з місця навантаження Nanjing China до порту розвантаження Chornomorsk Ukraine у розмірі 24 936 грн (включає транспортні послуги на території України).

10.06.2024 ТОВ «Консольлайн» виставило позивачу рахунок на оплату №2549 за яким загальна вартість послуг з навантажувально-розвантажувальних робіт за межами України, морського перевезення за межами України та винагороди експедитора за межами та України складає 258467,50 грн.

Також 29.07.2024 ТОВ «Консольлайн» виставило позивачу рахунок на оплату №3392 за яким загальна вартість транспортних послуг та винагороди експедитора на території України складає 26186 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №864 від 02.08.2024 ПП «Геліос-Ван» оплатив послуги ТОВ «Консольлайн» за Договором №ТЕО37439444 від 01.06.2020, по рахунках №2549 від 10.06.2024 та №3392 від 29.07.2024 у розмірі 284 653,50 грн.

Для здійснення митного оформлення товару 02.08.2024 Позивачем до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500500026820U8 для оформлення вантажу:

- Товар № 1 Посуд столовий з безбарвного та кольорового скла, механічного виготовлення: Салатники, тарілки - 18840 шт. Торгівельна марка "QIANLI". Набори креманок - 400 шт. Торгівельна марка "DIAMONDS". Всього 19240 шт.

- Товар № 2 Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стопки - 24480 шт. Торгівельна марка "QIANLI". Набори стаканів - 600 шт. Торгівельна марка "DIAMONDS". Всього 25080 шт. Виробником всіх товарів є "ANHUI FENGYANG HUAIHE GLASS CO.,LTD". Країною виробництва всіх товарів є Китай.

Відомості про вартість товару визначені у п.12 митної декларації та складає 920944,28 грн.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем були подані такі документи:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) HH230012 від 07.03.2023.

- Пакувальний лист № HH240033 від 27.03.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) № HH240033 від 27.03.2024;

- Коносамент № WMSS24032714 від 01.04.2024;

- CMR № 775434 від 26.07.2024;

- Сертифікат про походження товару № 24С412000042/00011 від 18.04.2024;

- Банківській платіжний документ, що стосується товару № 52 від 08.07.2024;

- Рахунок-фактура від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторське обслуговування № 2549 від 10.06.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення: Довідка про транспортні витрати від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторське обслуговування № KL01379 4 від 29.07.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного контракту: Специфікація № 6 від 05.03.2024;

- Договір (контракт) транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО37439444 від 01.06.2020;

- Акт зважування № 151579 від 01.08.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №230820240084565822 від 27.03.2024.

02.08.2024 року відповідачем було направлено повідомлення декларанту в якому зазначено, що згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) ціна за товар включає в себе вартість пакування, маркування. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Крім того, в коносаменті від 01.04.2024 №WMSS24032714 зазначено пункт розвантаження Рені, однак відомості про вартість витрат, які є складовими митної вартості, відсутні у наданих на розгляд до митного оформлення документах. В автотранспортній накладній (СМR) від 26.07.2024 № 775434 зазначено, що перевізником є «TMG LOGISTICS L.L.C» але рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від 10.06.2024 № 2549 видана ТОВ «Консольлайн». Згідно умовам пункту 4.2.3 договору про перевезення від 01.06.2020 № ТЕО37439444 зазначено, що оплата за договором здійснюється протягом 3 банківських днів від дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній Заявці. Для можливості перевірити повноту всіх наданих послуг, у тому числі додаткових, та їх вартості, декларантом не надано на розгляд банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку від 10.06.2024 №2549 та Заявки про надання ТЕП. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно ст.254 МКУ для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації прошу надати переклад українською мовою копії митних декларацій країни відправлення від 27.03.2024 №230820240084565822. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом були надані наступні додаткові документи:

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товарів № Б/н від 01.03.2024 р;

- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару: Виписка по рахунку Б/н від 08.07.2024 р;

- Виписка з бухгалтерської документації: Оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за період від 01.01.2024 р. по 02.08.2024 р;

- Розрахунок ціни (калькуляція) виробника № 6 від 05.03.2024 р;

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 864 від 02.08.2024 р;

- Рахунок-фактура від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторське обслуговування № 3392 від 29.07.2024 р;

- Заявка на ТЕО № KL013794 від 07.06.2024 р;

- Заявка на ТЕО № KL013794/2 від 29.07.2024 р.

У повідомленні №205 від 02.08.2024 позивачем було зазначено, що наданими документами підтверджується митна вартість товарів, не має можливості надати інші документи та просить завершити митне оформлення.

02.08.2024 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA5000500/2024/000400/2, відповідно п. 33 якого, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться наступні розбіжності, а саме:

1. відповідно до пп .в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) ціна за товар включає в себе вартість пакування, маркування. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2. в коносаменті від 01.04.2024 № WMSS24032714 зазначено пункт розвантаження Рені, однак відомості про вартість витрат, які є складовими митної вартості, відсутні у наданих на розгляд до митного оформлення документах.

3. в автотранспортній накладній (СМR) від 26.07.2024 № 775434 зазначено, що перевізником є «TMG LOGISTICS L.L.C» але рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.06.2024 № 2549 видана ТОВ «Консольлайн».

4. Згідно умовам пункту 4.2.3 договору про перевезення від 01.06.2020 №ТЕО37439444 зазначено, що оплата за договором здійснюється протягом 3 банківських днів від дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній Заявці. Для можливості перевірити повноту всіх наданих послуг, у тому числі додаткових, та їх вартості, декларантом не надано на розгляд банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку від 10.06.2024 № 2549 та Заявки про надання ТЕП.

5. У наданому до митного оформлення прайс-листі виробника товарів від 01.03.2024 б/н зазначені ціни товарів на умовах FOB NANJING, які призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

У рішенні відповідача зазначено, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: по товару 1 - 2,02 за кг нетто (МД від 10.05.2024 № UA UA408020/2024/024858) ніж заявлено декларантом 1,5398 дол.США/ за кг нетто; по товару 2 - 2,22 за кг нетто (МД від 23.04.2024 №UA205170/2024/12062 ) ніж заявлено декларантом 1,4498 дол.США/ за кг нетто.

Також, 02.08.2024 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000814, якою повідомлено про відмову в митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із тим, що винесено рішення про коригування митної вартості від 02.08.2024 р. № UA500500/2024/000400/2.

02.08.2024 позивач подав митну декларацію 24UA50050002692U2, по якій митні платежі були визначені відповідно до скорегованої відповідачем ціни товарів за резервним методом.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права і законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Як визначено в ч. 1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).

При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК України).

Частиною 10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п.п.1-4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано ряд документів, які містили числові показники ціни товару, подання яких не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони не підтверджують митну вартість імпортованого товару.

Втім, на думку суду такі доводи відповідача є хибними, та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, для митного оформлення товару, що надійшов від Компанії ANHUI FENGYANG HUAINE GLASS CO.LTD на виконання контракту №НН-230012 від 07.03.2023 позивачем надано Одеській митниці митну декларацію (МД) №24UA500500026820U8 від 02.08.2024 та ряд документів, що підтверджують вид, кількість та ціну поставленого товару. Зокрема, такими документами є зовнішньоекономічний договір (контракт) HH230012 від 07.03.2023, специфікація №6 від 05.03.2024; рахунок-фактура (інвойс) №HH240033 від 27.03.2024; банківській платіжний документ, що підтверджує оплату товару №52 від 08.07.2024; договір (контракт) транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО37439444 від 01.06.2020; заявки на ТЕО № KL013794 від 07.06.2024 та № KL013794/2 від 29.07.2024; рахунки-фактури від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторське обслуговування №2549 від 10.06.2024 та № 3392 від 29.07.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №864 від 02.08.2024; довідка про транспортні витрати від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторське обслуговування №KL01379 4 від 29.07.2024; коносамент №WMSS24032714 від 01.04.2024; CMR № 775434 від 26.07.2024; копія митної декларації країни відправлення №230820240084565822 від 27.03.2024.

Вказані документи є основними документами, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України, містять чіткі числові значення складових вартості поставленого товару, узгоджуються між собою та не містять розбіжностей. Зокрема, відомості щодо товару, його виду, кількості, асортименту, вартості, умов поставки що були визначені у митній декларації відповідають цим же відомостям про товар, що визначені у контракті, специфікації, інвойсі, договорі ТЕО, заявках до договору ТЕО та банківських платіжних документах, що підтверджують оплату товару та його транспортування.

Суд зауважує, що відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Судом встановлено, що кількість, асортимент товару та його вартість були погоджені в специфікації та інвойсі. Також, вартість транспортно-експедиційних послуг була визначена у заявках до договору ТЕО. Вартість товару та послуг з його транспортування були оплачені позивачем, що підтверджується банківськими платіжними документами, та в наступному відображено у митній декларації.

На думку суду, подані разом із митною декларацією та згодом на вимогу митного органу документи були достатніми для визначення його митної вартість за основним методом (ціною договору) з метою сплати митних платежів.

Суд не погоджується із твердженням відповідача, що неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо), оскільки відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Суд звертає увагу, що пп. «в» пункту 1 частини 10 ст. 58 МКУ зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто вказана норма містить умови, при яких, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, не додається до складових митної вартості, а саме якщо вони вже включені продавцем до ціни.

Згідно встановлених судом обставин, пунктом 2.2 Контракту його сторони погодили, що ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортного пакування і маркування.

Відповідно, пакування - входить до вартості товару та не є окремою складовою його митної вартості.

В той же час, відповідач відмовляючи у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю зазначив, що неможливо перевірити правильність її визначення, оскільки відсутня інформація щодо такої складової митної вартості як вартість пакування (пакувальних робіт).

Проте, на думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою, оскільки у спірному випадку ці складові у розумінні приписів ч.10 ст.58 МК України не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.

Ні положеннями укладеного між сторонами Контракту ні положеннями чинного законодавства не визначено вимог з приводу того, що ціна пакування має бути виокремлена навіть якщо вона включається до загальної ціни товару.

В оскаржуваному рішенні відповідач також зазначив, що в коносаменті від 01.04.2024 № WMSS24032714 зазначено пункт розвантаження Рені, однак відомості про вартість витрат, які є складовими митної вартості, відсутні у наданих на розгляд до митного оформлення документах.

Як уже було зазначено судом, позивачем при митному оформленні товару були надані митному органу договір №ТЕО37439444 транспортно-експедиторського обслуговування, заявки до договору від 07.06.2024 та від 29.07.2024, рахунки на оплату №2549 від 10.06.2024 та №3392 від 29.07.2024, а також платіжна інструкція №864 від 02.08.2024, які в сукупності підтверджують факт надання послуг з міжнародного перевезення товару від продавця до покупця та визначають вартість такого перевезення, що була сплачена ПП «Геліос-Ван» на користь експедитора ТОВ «Консольлайн».

Відтак, твердження відповідача про те, що позивачем не були надані документи на підтвердження розміру такої складової митної вартості відхиляються судом, як такі, що не відповідають дійсності.

Суд погоджується із твердженням позивача, що надані документи у їх сукупності між собою та іншими наданими документами містять всі відомості щодо вартості доставки товару як за межами території України так і в кордонах держави, що виключає будь які сумніви стосовно цієї складової митної вартості.

Ще однієї обставиною, яка на думку Одеської митниці, виключала можливість прийняття визначеної позивачем митної вартості товару є те, що в автотранспортній накладній (СМR) від 26.07.2024 № 775434 зазначено, що перевізником є «TMG LOGISTICS L.L.C» але рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.06.2024 № 2549 видана ТОВ «Консольлайн».

З даного приводу суд також вважає слушними та такими, підтверджуються належним доказами пояснення позивача, що умовами укладеного між ним та ТОВ «Консольлайн» договору транспортно-експедиторського обслуговування від 01.06.2020, а саме пунктом 2.1.1 визначено, що Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування та при необхідності для виконання своїх зобов`язань з договором може укладати від свого імені та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, тощо.

Відтак, у відповідності до умов укладеного договору, експедитор організував відповідне перевезення та залучив до нього третю особу, в даному випадку перевізника «TMG LOGISTICS L.L.C», який здійснив перевезення вантажу, що в жодному разі не суперечить умовам договору та не викликає сумнівів у вартості здійсненого перевезення та у розмірі митної вартості загалом.

В оскаржуваному рішення також відповідачем зазначено, що за умовами пункту 4.2.3 договору про перевезення від 01.06.2020 №ТЕО37439444 оплата за договором здійснюється протягом 3 банківських днів від дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній Заявці. Для можливості перевірити повноту всіх наданих послуг, у тому числі додаткових, та їх вартості, декларантом не надано на розгляд банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку від 10.06.2024 № 2549 та Заявки про надання ТЕП.

Як зазначено самим відповідачем та відповідає дійсному змісту пункту 4.2.3 договору від 01.06.2020 №ТЕО37439444 оплата за договором здійснюється протягом 3 банківських днів від дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній Заявці.

В той же час, у заявці №KL013794 від 07.06.2024 визначена вартість навантажувально-розвантажувальних робіт за межами України, морського перевезення за межами України, винагороди експедитора за межами та на території України з місця навантаження Nanjing China до порту розвантаження Reni Ukraine у розмірі 259 717,50 грн та строк оплати - не пізніше двох банківських днів з моменту вивантаження товару на складі клієнту.

Відтак, сторонами у заявці погоджено інший ніж визначений договором строк оплати послуг із перевезення товару, який на момент митного оформлення товару ще не настав.

Окрім того, ПП «Геліос-Ван» 02.08.2024 здійснило повну оплату транспортно-експедиційних послуг по двох виставлених рахунках, на підтвердження чого надало митному органу платіжну інструкцію №864.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, Одеською митницею протиправно не були взяті до уваги, надані позивачем документи на підтвердження умов оплати транспотно-експедиційних послуг та факту їх оплати.

Також суд не погоджується із твердженням відповідача про те, що у прайс-листі виробника товарів від 01.03.2024 зазначені ціни товарів на умовах FOB NANJING, які призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.

Проте такий висновок не узгоджується із наданими до митного оформлення документами. Зокрема, Контрактом, специфікацією, інвойсом, пакувальним листом та іншими документами, визначено умови поставки товару FOB NANJING, що згідно з правилами Інкотермс, передбачають, що продавець зобов?язаний поставити товар і завантажити на борт власним коштом, тобто він не оплачує основне перевезення товару.

Відтак, зазначення у прайс-листі FOB NANJING, свідчить про те, що запропоновані ціни відповідають вказаній умові поставки. Твердження про те, що зазначені ціни призначені лише для певного регіону є припущеннями митного органу.

Також з даного приводу суд зазначає, що законодавством не визначено вимог до прайс листів, які викладаються виробниками чи постачальниками у довільній формі та, по своїй суті, є довідниками цін на товари та послуги, які адресовані невизначеному колу покупців.

Суд зауважує, що прайс-листи не є основними документами, які визначають митну вартість товару. Вони надаються декларантом додатково з метою уточнення та доповнення певних відомостей, що необхідні для здійснення митного оформлення, і можуть бути оцінені митним органом на предмет перевірки (контролю) заявлених декларантом числових значень митної вартості лише у випадку, якщо подані документи, що зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності.

У даному випадку подані декларантом документи, що зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, не містили розбіжностей, підтверджували заявлену митну вартість товару, для додаткового підтвердження якої на вимогу митного органу був наданий прайс-лист.

Положеннями МК України, визначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Проте ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Частиною 3 ст. 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У спірному ж випадку, у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей та ними підтверджувалися числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивачем доведено, що усі надані до митного органу разом із митною декларацією документи, поза розумним сумнівом, підтверджували вартість товару, який ввозиться, визначену за основним методом, є достатніми та містять усю необхідну повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Також суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є не обгрунтованим в частині наявності підстав для застосування другорядного методу - резервного для визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В той же час, у графі 33 оскаржуваного рішення міститься лише посилання на номери, дати митних декларацій, які були взяті митницею з метою коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також на вартість за одиницю товару. Всупереч вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та ст. 55 МК України, рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на комерційні умови, умови поставки, вид товару, виробника. Загалом з оскаржуваного рішення не зрозуміло чому саме ці товари та митні декларації були обрані з метою коригування митної вартості товарів позивача, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу ( постанови від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом. Адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Суд наголошує, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

На думку суду рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500500/2024/000400/2 від 02.08.2024 року не відповідає критеріям обгрунтованості.

Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, суд приходить висновку, що позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, його вартість була визначена вірно за основним методом на підставі документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України. А відтак, така митна вартість є об`єктивно визначеною та документально підтвердженою, що свідчить про протиправність застосування митним органом другорядного методу - резервного. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, за наслідком розгляду справи суд приходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваного рішення, ним не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст.57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених ПП «Геліос-Ван» позовних вимог про визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000400/2 від 02.08.2024 року, а відтак і про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.42-246, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов Приватного підприємства «Геліос-Ван» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500500/2024/000400/2 від 02.08.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Приватного підприємства «Геліос-Ван» 3028 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «Геліос-Ван», код ЄДРПОУ 37439444, адреса: вул. Шевченка, буд.7-А, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001.

Відповідач: Одеська митниця, код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА