Ухвала

від 02.01.2025 по справі 600/6136/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 січня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/6136/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо неналежного розгляду рапорту на звільнення позивача з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" - при наявній необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, - у зв`язку з наявністю батька - інваліда II групи, що потребує постійного стороннього догляду;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт командира 2 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки в\ч НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту, старшого лейтенанта ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" - при наявній необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, - у зв`язку з наявністю батька ОСОБА_2 - Інваліда II групи, що потребує постійного стороннього догляду;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення командира 2 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки в\ч НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту, старшого лейтенанта ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" - при наявній необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, - у зв`язку з наявністю батька ОСОБА_2 - інваліда II групи, що потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Положеннями ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предмет даного спору стосується проходження позивачем військової служби, тобто публічної служби.

Таким чином, позивач має право звернутися до суду з даним позовом в межах місячного строку.

Звернувшись до суду з даним позовом позивач оскаржує дії військової частини щодо звільнення з військової служби позивача на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та зобов`язання звільнити позивача на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби, який зареєстрований 03.10.2024 року.

За результатами розгляду рапорту щодо звільнення з військової служби за сімейними обставинами, відповідач листом від 17.10.2024 повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення з військової служби у зв`язку з поданням неповного пакету документів для звільнення.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався 17.10.2024 р.

Натомість, позивач звернувся до суду з цим позовом лише 31.12.2024, тобто з пропущенням місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Окрім того, суд зазначає що у відповідності до п.4, 5 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Водночас, позивачем не надано рапорту про звернення, та документи, які були долучені рапорту, під час винесення рішення про відмову у звільненні з військової служби.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, всупереч вказаним вище нормам, позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Маренич