Рішення

від 19.03.2025 по справі 600/6136/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/6136/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо неналежного розгляду рапорту на звільнення позивача з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" - при наявній необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, - у зв`язку з наявністю батька - інваліда II групи, що потребує постійного стороннього догляду;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт командира 2 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки в\ч НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту, старшого лейтенанта ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" - при наявній необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, - у зв`язку з наявністю батька ОСОБА_2 - Інваліда II групи, що потребує постійного стороннього догляду;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення командира 2 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки в\ч НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту, старшого лейтенанта ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" - при наявній необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, - у зв`язку з наявністю батька ОСОБА_2 - інваліда II групи, що потребує постійного стороннього догляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся з рапортом до командира військової частини, де проходить службу, у якому просив звільнити з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" - у зв`язку з наявністю батька - інваліда II групи, що потребує постійного стороннього догляду. Вказує, що відповідачем відмовлено у задоволенні його рапорту з підстав не надання жодного документа на підтвердження відсутності у його батька інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть надавати йому постійний сторонній догляд. Натомість, позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки переконаний, що надав усі документи на підтвердження відсутності у його батька інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть надавати йому постійний сторонній догляд.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив, відповідно до змісту якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що рапорт позивача про звільнення був належним чином розглянутий, про що йому у встановлений строк було надано відповідь. Пояснює, що позивачу було відмовлено у звільненні з військової служби через ненадання усіх необхідних документів на підтвердження зазначеної в рапорті підстави для звільнення (пп. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII). Відповідач стверджує, що обов`язковою умовою для звільнення за вказаною підставою є відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Оскільки рідний брат позивача сам не потребує постійного догляду, за твердженнями відповідача, він може і зобов`язаний здійснювати догляд за своїм батьком, інвалідом другої групи. Відтак вважає, що здійснення постійного догляду за матір`ю не звільняє брата позивача від обов`язку здійснювати догляд також і за своїм батьком.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

З 15.01.2024 р. позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 05.02.2024 р. №352.

03.10.2024 р. позивачем подано рапорт на ім`я командира 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 , у якому військовослужбовець просив звільнити його військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», а саме через сімейні обставини у зв`язку з наявністю у його батька інвалідності ІІ групи.

До рапорту позивачем додано:

- нотаріально посвідчена копія паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ;

- нотаріально посвідчена копія ІПН ОСОБА_1 ;

- нотаріально посвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

- нотаріально посвідчена копія паспорта ОСОБА_2 (батька) серії НОМЕР_3 ;

- нотаріально посвідчена копія ІПН ОСОБА_2 ;

- нотаріально посвідчена копія акту огляду МСЕК ОСОБА_2 серії 12ААГ №797415;

- нотаріально посвідчена копія висновку ЛКК №3654;

- нотаріально посвідчена копія висновку ЛКК №3654/1;

- нотаріально посвідчена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 серія НОМЕР_4 ;

- витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні №594696;

- нотаріально посвідчена копія заяви ОСОБА_2 , серія щодо бажання здійснення догляду від 04.07.2024р.;

- нотаріально посвідчена копія свідоцтва про укладання шлюбу серія НОМЕР_5 ;

- нотаріально посвідчена копія паспорта ОСОБА_3 серія НОМЕР_6 ;

- нотаріально посвідчена копія РНОКПП ОСОБА_3 ;

- нотаріально посвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_7 від 14.10.1971;

- нотаріально засвідчена копія паспорта ОСОБА_4 серія НОМЕР_8 ;

- нотаріально засвідчена копія РНОКПП ОСОБА_4 ;

- нотаріально засвідчена копія заяви ОСОБА_4 про обрання доглядальника сина ОСОБА_3 від 08.07.2024р.;

- нотаріально засвідчена копія довідки ОСОБА_4 (видається інваліду) серія 2-18 АГ№226104 від 16.10.2000р.;

- нотаріально засвідчена копія акта проведення обстеження сім?ї від 26.07.2024р. №1470;

- нотаріально засвідчена копія висновку про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи ( ОСОБА_4 ), яка потребує надання соціальних послуг від 26.07.2024р.;

- нотаріально засвідчена копія рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійні основі від 31.07.2024р.;

- нотаріально засвідчена копія висновку ЛКК №474 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня Хотинської міської ради» 13.06.2024р. (форма первинної облікової документації №080-4/о);

- нотаріально засвідчена копія висновку ЛКК №474 про потребу у постійному сторонньому догляді виданого КНП;

- довідка про склад сім`ї.

У поданому ОСОБА_1 рапорті наявні відмітки «клопочу по суті рапорту» командира 2 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 від 05.10.2024 року та командира батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 від 05.10.2024 року.

Також, згідно поданих позивачем документів, які додані останнім до позову судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, безтерміново, черговому огляду не підлягає, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ №797415 від 23.04.2024.

У відповідності до Висновку ЛКК №3654/1 від 19.06.2024 року ОСОБА_2 , інвалід ІІ групи, потребує стороннього догляду, допомоги, супроводу.

Згідно з Висновком 3654 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданому 19.06.2024 року, ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, супроводу.

Згідно з Витягом №594696 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, що виданий уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення/будинку, членові житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_2 адміністратором ДНАП Чернівецької міської ради, за адресою України, АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивач).

У заяві ОСОБА_2 компетентним органам, яка засвідчена 04.07.2024 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Тумак А.М., останній як особа з інвалідністю ІІ групи (встановлена безтерміново, черговому огляду не підлягає) заявником зазначено, що в силу стану здоров`я останній потребує постійного стороннього догляду, допомоги та супроводу, що підтверджується висновком ЛКК №3654/1 від 19.06.2024 року. На сьогоднішній день не отримує постійного стороннього догляду, допомоги та супроводу. Крім того, дружина - ОСОБА_4 , яка могла б надавати утримання та догляд сама є особою з інвалідністю та потребує постійного стороннього догляду, про що свідчить довідка МСЕК серії 2-18АГ № 226104 від 16.10.2000 року та висновок ЛКК № 474 від 13.06.2024 року, за якою здійснює постійний сторонній догляд старший син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з цим, заявник вказує, що виконати обов`язок по утриманню, догляду та супроводу за ним, згідно чинного законодавства, може тільки син - ОСОБА_1 .

За наслідком розгляду поданого ОСОБА_1 рапорту щодо звільнення з військової служби командування військової частини НОМЕР_1 листом від 17.10.2024 №5/28/150/1 повідомило позивача, що ним не подано повний пакет документів, які підтверджують факт відсутності у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть надавати йому постійний сторонній догляд. Враховуючи викладене, на даний час відсутні підстави для прийняття позитивного рішення військовою частиною НОМЕР_1 щодо його звільнення з військової служби під час дії воєнного стану на підставі пп. «г» ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Вважаючи відмову у задоволенні його рапорту протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжено, в тому числі до моменту судового розгляду даної справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) .

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

За змістом підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно з пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-XII під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, зокрема, у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Отже, обов`язковою умовою для звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, є відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня спорідненості або якщо такі члени сім`ї самі потребують необхідного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Частиною 7 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України регулює Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).

Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

За змістом пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в тому числі, - у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення (пункт 225 Положення №1153/2008).

Відповідно до пункту 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут) із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Згідно з пунктом 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Отже, звільнення військовослужбовців з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або наявність інших поважних причин здійснюється шляхом подання військовослужбовцем, який не висловив бажання продовжувати військову службу, рапорту та документів, які підтверджують наявність правових підстав для звільнення його з військової служби, і такий рапорт має бути адресований вищій посадовій особі.

Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем в ході судового розгляду, позивачем подано рапорт по команді, крім того, у рапорті наявні відповідні відмітки щодо клопотання безпосередніх начальників по суті поданого ОСОБА_1 рапорту перед командуванням військової частини.

Згідно з встановленими у справі обставинами, позивач обґрунтовує наявність підстав для звільнення його з військової служби необхідністю здійснення постійного догляду за своїм батьком ОСОБА_2 , який згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №797415 від 23 квітня 2024 року є особою з інвалідністю ІІ групи.

Водночас, відповідач обґрунтовує відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби тим, що останнім не подано повний пакет документів, які підтверджують факт відсутності у ОСОБА_2 (батька позивача) інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть надавати йому постійний сторонній догляд.

Досліджуючи зміст документів, які наявні в матеріалах справи і які були подані позивачем разом із рапортом про звільнення з військової служби (подання до рапорту саме таких документів, як вбачається з обставин справи, учасниками не заперечується), суд встановив, що для підтвердження обставин відсутності у ОСОБА_2 (батька позивача), який є особою з інвалідністю ІІ групи, інших, окрім позивача - сина ОСОБА_1 , членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати за ним постійний догляд надано:

- свідоцтво про укладення шлюбу, згідно з яким ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 ;

- свідоцтво про народження ОСОБА_3 , згідно з яким батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 ;

- довідку медико-соціальної експертної комісії Серії МСЕ №226104 від 16.10.2000, згідно якої « ОСОБА_7 », 1950, (дружина ОСОБА_2 ) є особою з інвалідністю ІІІ групи, безстроково;

- висновок ЛКК №474 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня Хотинської міської ради» 13.06.2024р. (форма первинної облікової документації №080-4/о), на підставі якої ОСОБА_4 потребує послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи;

- висновок ЛКК №474 від 13.06.2024 року, згідно з рекомендаціями якого ОСОБА_4 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду;

- висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, у якому зазначено, що ОСОБА_4 потребує надання соціальних послуг з догляду;

- довідку про склад сім`ї, яка видана уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення (будинку), членові житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 - про те, що до складу сім`ї/ зареєстрованих/ входять: ОСОБА_4 (уповноважений власник), ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_8 та ОСОБА_3 (зареєстровані), ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_6 ;

- акт проведення обстеження сім`ї №1470 від 26.07.2024, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , складений відповідальними особами департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради, в у якому зазначено, що ОСОБА_3 є особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, місце проживання АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 є особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та проживає разом із фізичної особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, соціальні послуги надаються щоденно, висновок-рекомендація щодо розгляду питання щодо призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

- заява ОСОБА_4 компетентним органам, у якій вказано, що її чоловік - ОСОБА_2 , який міг би надавати їй утримання та догляд самий є особою з інвалідністю ІІ групи, за яким здійснює постійний сторонній догляд син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв`язку з цим, виконати обов`язок по догляду та супроводу за нею, згідно чинного законодавства, може тільки син ОСОБА_3 (брат позивача).

З наведених вище обставин та документів, які їх підтверджують слідує, що дружина ОСОБА_2 , як член сім`ї першого ступеня спорідненості сама потребує необхідного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. При цьому, син ОСОБА_2 (батька позивача) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює постійний догляд за матір`ю ОСОБА_4 , спільно проживає разом з останньою за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї, що унеможливлює надання такого догляду його батьку.

Суд зазначає, що умову звільнення військовослужбовців з військової служби, яка викладена в абзаці 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII - «за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення», слід тлумачити не лише як їх фізичну відсутність, але й як об`єктивну неможливість виконання такими членами сім`ї першого чи другого ступеня споріднення обов`язків по здійсненню постійного догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, з будь-яких інших об`єктивно існуючих причин.

Здійснюючи аналіз наведеної норми Закону №2232-XII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2025 справа №380/16966/24 виснував, що «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2122-IX.

Застосовуючи подібний підхід до аналізу положень абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2232-XII, на підставі яких подано рапорт позивачем, дослідивши додані до нього документи, суд приходить до переконання, що позивач надав відповідачу достатні докази для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за батьком з інвалідністю IІ групи та відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення його батька, які б могли здійснювати такий догляд. Відтак, відмова у звільнення позивача з військової служби є протиправною.

Доводи відповідача, що здійснення постійного догляду за матір`ю не звільняє брата позивача від обов`язку здійснювати догляд також і за своїм батьком суд вважає необґрунтованими, оскільки попри обов`язок, на який посилається відповідач, у даному спірному випадку є обставини, які унеможливлюють здійснення такого догляду, що підтверджено позивачем доданими до рапорту документами.

Суд зазначає, що у змісті позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо неналежного розгляду його рапорту. Натомість, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач висловлював незгоду з відмовою у задоволенні його рапорту, яка на його думку є незаконною.

Зважаючи на повноваження суду, закріплені у ст.245 КАС України, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню саме шляхом визнання протиправною відмови військової частини у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби на підставі пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт та прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби у зв`язку з необхідністю на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю IІ групи, суд враховує, що повноваження щодо рішення (наказу) про звільнення військовослужбовця з військової служби приймає командир військової частини за місцем проходження військової служби на підставі аналізу рапорту та доданих до нього документів. В свою чергу на суд покладені повноваження щодо правової оцінки відмові (рішенню), яке є предметом спору.

Під час вирішення спору щодо правомірності рішень та дій, суд, діючи в межах повноважень, наданих статтею 124 Конституції України, перевіряє, чи дотримані відповідачем під час їх прийняття вимоги статті 19 Конституції України, не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача щодо встановлення права позивача на звільнення з військової служби.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Ефективний спосіб захисту повинен бути адекватним наявним обставинам.

У постанові від 08.11.2019 у справі №420/914/19 Верховний Суд зазначив, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, звільнення військовослужбовця з військової служби (наказ) здійснюється особами, перелік яких визначений пунктом 225 Положення №1153/2008, за наявності підстав, передбачених статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", підтверджених відповідними документами. Повноваження щодо встановлення підстав звільнення, визначених вказаною нормою Закону шляхом дослідження документів, наданих військовослужбовцем, покладені на відповідного командира.

У постанові від 05.09.2018 у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи те, що відмовляючи у звільненні відповідач виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які б могли здійснювати догляд за батьком позивача, при цьому в ході судового розгляду встановлено протилежне, суд вважає, що наявні умови, необхідні для зобов`язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII.

Отож, належним способом захисту прав позивача у даному спорі, на думку суду, є зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 03.10.2024 про звільнення з військової служби та прийняти рішення про звільнення останнього з військової служби.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, - у зв`язку з наявністю батька - інваліда II групи, що потребує постійного стороннього догляду.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт командира 2 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки в\ч НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту, старшого лейтенанта ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби та прийняти рішення (наказ) про звільнення командира 2 інженерно-позиційного взводу 2 роти інженерної підтримки в\ч НОМЕР_1 Державної спеціалізованої служби транспорту, старшого лейтенанта ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" - у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, - у зв`язку з наявністю батька ОСОБА_2 особи з інвалідністю II групи, що потребує постійного стороннього догляду.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 );

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ).

Суддя І.В. Маренич