Постанова

від 12.06.2024 по справі 363/807/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження № 22-ц/824/4978/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Київ

Справа № 363/807/20

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретарів судового засідання Кравченко Н.О., Дубінкіної М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року, ухвалене у складі судді Баличевої М.Б.,

у справі за позовом Вишгородської окружної прокуратури до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання недійсним рішення Новосілківської сільської ради та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

встановив:

У лютому 2020 року Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся в інтересах територіальної громади села Новосілки Вишгородського району Київської області до суду з позовом до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , про визнання недійсним рішення Новосілківської сільської ради та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що за результатами аналізу додержання вимог земельного та водного законодавства на території Вишгородського району прокуратурою виявлені порушення при розпорядженні землями водного фонду.

Рішенням Новосілківської сільської ради від 15.12.2017 року № 227-20-VII «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано безоплатно у власність 10 громадянам України земельні ділянки площею 0,6 га кожна для індивідуального садівництва на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області. На підставі вказаного розпорядження рішенням державного реєстратора Новосілківської сільської ради зареєстровано за громадянами право власності на земельні ділянки, а саме:

- за ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6017 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081249);

- за ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6018 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081648);

- за ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6024 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081374);

- за ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,06 га, з кадастровим номером 3221886400:36:060:6019 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 04.01.2018 року, індексний номер 39097350);

- за ОСОБА_12 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6009 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 10.01.2018 року, індексний номер 39142105);

- за ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6023 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39082325);

- за ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6022 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081991);

- за ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:061:6013 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081844);

- за ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:061:6011 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081523);

- за ОСОБА_14 земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:061:6010 (рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39082153).

У подальшому на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_8 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_10 відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_8 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_11 відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_2

ОСОБА_12 відчужила належну їй земельну ділянку на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_13 відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_14 відчужила належну їй земельну ділянку на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_8 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_1 .

Рішення Новосілківської сільської ради від 15.12.2017 року № 227-20-УІІ «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» є незаконним та повинне бути визнане судом недійсним, оскільки вказані земельні ділянки передані у приватну власність за рахунок земель водного фонду, що є порушенням вимог чинного законодавства. Всупереч ст. ст. 58, 59, 60, 61, 84 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 6, 80, 85, 88, 89 Водного кодексу України Новосілківською сільською радою передано у приватну власність земельну ділянку водного фонду та змінено їх цільове призначення в межах прибережної захисної смуги водного об`єкту загальнодержавного значення - річки Десна для садівництва, де заборонено розорювання земель, а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, будівництво будь-яких споруд.

Крім того, згідно зі ст. ст. 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Водночас, спірні земельні ділянки попри їх приналежність до категорії земель з цільовим призначенням - землі водного фонду, передані сільською радою з цільовим призначенням для індивідуального садівництва і відносяться до підрозділу класифікації виду цільового призначення земель 01.05., що також вказує на порушення вимог ст. 20 ЗК України під час передачі у власність спірних земель. Враховуючи, що у даному випадку землі водного фонду не підлягають передачі у власність, Новосілківська сільська рада, приймаючи спірне рішення, вийшла за межі наданих їй повноважень, незаконно змінила цільове призначення земельних ділянок, внаслідок чого їх неправомірно відведено в приватну власність громадян, тому спірне рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Спірні земельні ділянки вибули з власності територіальної громади протиправно без волі уповноваженого на те органу, оскільки незаконне рішення не є належним волевиявленням органу місцевого самоврядування, а тому існують всі правові підстави для витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння на користь територіальної громади с. Новосілки на підставі ст. 387 ЦК України.

За таких обставин виданням оспорюваного рішення та реєстрації права власності на спірні земельні ділянки порушено інтереси територіальної громади як власника земельних ділянок, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України, ст. 5 ЗК України.

Зважаючи на те, що право власності на земельні ділянки за відповідачами зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо шляхом визнання недійсним рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та шляхом витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння на користь держави.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення Новосілківської сільської ради від 15.12.2017 року № 227-20-VІІ «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність»;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження:

- державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_5 , індексний номер 39081991, на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:060:6022, площею 0,06 га для індивідуального садівництва;

- державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_6 , індексний номер 39081844, на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:061:6013, площею 0,06 га для індивідуального садівництва;

- державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_7 , індексний номер 39081523, на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:061:6011, площею 0,06 га для індивідуального садівництва;

- державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 , індексний номер 39097350, на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:060:6019, площею 0,06 га для індивідуального садівництва;

- витребувати на користь територіальної громади с. Новосілки з незаконного володіння ОСОБА_1 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:060:6017, площею 0,06 га, 3221886400:36:060:6018, площею 0,06 га, 3221886400:36:061:6010, площею 0,06 га ; ОСОБА_2 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:060:6024, площею 0,06 га, 3221886400:36:060:6023, площею 0,06 га; ОСОБА_4 - земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:060:6009, площею 0,06 га, ОСОБА_5 - земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:060:6022, площею 0,06 га, ОСОБА_6 - земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:061:6013, площею 0,06 га, ОСОБА_7 - земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:060:6011, площею 0,06 га, ОСОБА_3 - земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:060:6019, площею 0,06 га;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 липня 2021 року до участі у справі залучено правонаступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури -Вишгородську окружну прокуратуру.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13 липня 2022 року замінено Новосілківську сільську раду на її правонаступника - Пірнівську сільську раду.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, заступник прокурора Київської області - Грабець І. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що прокурором надано належні, допустимі та достатні докази на підтвердження віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду. За інформацією Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра від 28.05.2019 року № 01-12/502 встановлено, що водний об`єкт, розташований поряд зі спірними земельними ділянками, є затокою річки Десна. Аналізом схем накладення спірних земельних ділянок, виготовлених ТОВ «Регіональний центр розвитку» встановлено, що зазначені земельні ділянки повністю накладаються на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу р. Десна.

Судом на спростування доказів прокурора безпідставно надано перевагу проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок», в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, який суперечить вимогам законодавства та не може вважатися належним, допустимим та достатнім доказом в розумінні положень ст. ст. 77, 78, 81 ЦПК України. Зокрема, за вказаним проектом, розмір прибережної захисної смуги водного об`єкту, прилеглого до земельних ділянок відведених у приватну власність громадян у 2017 році, складає 5,1771 га. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до ст. ст. 88-91 ВК України.

Вказаний проект землеустрою не містить даних про встановлення іншої ширини прибережної захисної смуги річки Десна ніж та, яка визначена законодавством.

Крім того, зазначеним проектом землеустрою розмір прибережної захисної смуги водного об`єкту встановлено не шириною від урізу води (одиницею виміру відстані, як того вимагають положення ст. 88 ВК України), а площею виміру в гектарах, що свідчить про грубе порушення вказаних вимог законодавства.

Зазначає, що вказаний проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га не погоджувався в порядку, встановленому вимогами ст. 123 ЗК України уповноваженими на це державними органами. В проекті наявний лише лист відділу Держземагентства у Вишгородському районі Київської області від 28.05.2013 року № 246 про погодження вказаного проекту. Також, у вказаному проекті землеустрою відсутній висновок державної землевпорядної експертизи, що свідчить про її не проведення. З огляду на вказане, розроблення проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 на урочище «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області суперечить вимогам законодавства.

Крім того, проект землеустрою містить кадастровий план земельної ділянки відведеної під прибережну захисну смугу з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906, відомості про яку відсутні у Національній Кадастровій системі Державного земельного кадастру та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вказує, що за інформацією Головного управління Дежгеокадастру у місті Києві та Київській області від 07.03.2023 року № 10-10-0.22-1831/2-23 в Національній Кадастровій системі Державного земельного кадастру відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906. Таким чином, як на момент звернення до суду з позовом, так і на даний час, у Державному земельному кадастрі не сформовано будь-якої земельної ділянки водного фонду з встановленою прибережною захисною смугою вздовж спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886400:36:061:6010, 3221886400:36:061:6011, 3221886400:36:061:6013, 3221886400:36:060:6009, 3221886400:36:060:6012, 3221886400:36:060:6014, 3221886400:36:060:6016, 3221886400:36:060:6017, 3221886400:36:060:6019, 3221886400:36:060:6020, 3221886400:36:060:6022, 3221886400:36:060:6023.

Щодо неналежного (неефективного) способу захисту порушеного права в частині скасування рішень державного реєстратора та витребування земельних ділянок водного фонду, зазначає, що прокурором пред`явлено віндикаційний позов з вимогами про витребування земельних ділянок, які відносяться до земель водного фонду, на користь власника в особі територіальної громади с. Новосілки (замінено на територіальну громаду Пірнівської сільської ради Вишгородського району). Посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст. 59 цього Кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22.05.2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Враховуючи, що будь-яким уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про вилучення спірних земель водного фонду, зміну їх цільового призначення та передачу їх у приватну власність громадянам не приймалось, відтак право власника спірних земель до цього часу у законний спосіб не припинене, що вказує на те, що право власності спірними землями у відповідачів, в силу законодавчо встановлених обмежень на оборот земель водного фонду, не виникло, а тому позовні вимоги, спрямовані на повернення земельних ділянок, слід розглядати як негаторний позов (ст. 391 ЦК України), який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідних земельних ділянок. Таким чином, суд першої інстанції мав захистити порушене право територіальної громади шляхом розгляду і задоволення саме негаторних вимог прокурора.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_15 , вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Вказує, що позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів того, що спірні земельні ділянки повністю накладаються на землі водного фонду, а тому позовна вимога про визнання незаконними та скасування рішення Новосілківської сільської ради від 22.12.2017 року № 230-20-VII «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» задоволенню не підлягає.

Прокурор не підтвердив жодним належним та допустимим доказом заявлені позовні вимоги, а також обставини, на які прокурор посилається у апеляційній скарзі. Докази, які додані прокурором у суді першої інстанції, є надуманими та припущеннями, які не можуть братися судом до уваги, оскільки вони спростовуються письмовими доказами, які подані відповідачами.

Відомості про скасування присвоєного кадастрового номеру 3221886401:36:060:0906 сформованої земельної ділянки згідно з вимогами ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в матеріалах справи відсутні і суду не надані, підстав вважати правовий статус кадастрового номеру 3221886401:36:060:0906 земельної ділянки недійсним немає.

Спірні земельні ділянки не накладаються, а межують із землями водного фонду, що узгоджується з матеріалами справи, з яких вбачається виготовлення і затвердження проекту встановлення водоохоронної зони (прибережної захисної смуги), за яким спірні земельні ділянки перебувають поза межами водоохоронної зони (прибережної захисної смуги). Викопіювання, кадастрові плани та схеми розташування спірних земельних ділянок не підтверджують доводи позову про віднесення земельних ділянок до земель водного фонду.

Щодо неналежного (неефективного) способу захисту порушеного права у зв`язку із зверненням до суду з віндикаційним позовом, зазначає, що належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність. Прокурором у апеляційній скарзі не спростовані дані норми права, у тому числі висновки Великої Палати Верховного Суду, а тому посилання на принцип jura novit curia («суд знає закони») є безпідставним в силу принципів цивільного судочинства та норм статей 15 і 16 ЦК України.

Вказує, що в апеляційній скарзі прокурор не спростовує та не оскаржує набуття відповідачем ОСОБА_4 як фізичною особою права власності на спірну земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди, яка також не оскаржується прокурором. 04.10.2018 року ОСОБА_4 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу земельної ділянки набула право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га за кадастровим номером 3221886400:36:060:6009, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Належність ОСОБА_4 на праві приватної власності спірної земельної ділянки визнається та не оспорюється сторонами у справі.

Відповідач ОСОБА_4 не була учасником правовідносин з приводу вибуття спірних земельних ділянок з комунальної власності і придбала нерухоме майно шляхом укладення нотаріально посвідченої угоди, а тому не повинна нести цивільно-правову відповідальність за наявності обставин, що зазначені прокурором в якості обґрунтування позову, і підстави для позбавлення права власності на нерухоме майно не підпадають під дію ст.ст. 387, 388 ЦК України, так як не відносяться до виключного кола обставин, які можуть слугувати підставою для витребування майна від добросовісного набувача та повернення земельної ділянки територіальній громаді.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та її представник - ОСОБА_15 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Прокурор та інші учасники справи у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегією суддів визнано за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та її представника, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірні земельні ділянки не накладаються, а межують із землями водного фонду, що узгоджується з матеріалами справи, з яких вбачається виготовлення і затвердження проекту встановлення водоохоронної зони (прибережної захисної смуги), за яким спірні земельні ділянки перебувають поза межами водоохоронної зони (прибережної захисної смуги). Викопіювання, кадастрові плани та схеми розташування спірних земельних ділянок не підтверджують доводи позову про віднесення земельних ділянок до земель водного фонду.

Отже, позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів того, що спірні земельні ділянки повністю накладаються на землі водного фонду, а тому позовна вимога про визнання незаконними та скасування рішення Новосілківської сільської ради від 15.12.2017 року № 227-20-VII «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» задоволенню не підлягає.

Вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію земельних ділянок також задоволенню не підлягають, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги щодо визнання та скасування рішення, на підставі якого відбулася державна реєстрація права власності на земельні ділянки.

Позовні вимоги прокурора про витребування земельних ділянок не відповідають належному способу захисту, що є підставою для відмови в їх задоволенні, в тому числі у зв`язку з тим, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту прав.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області ради 24.12.2012 року № 225-20-VI надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу, урочище «Лужок» (т. 1 а. с. 189).

Малим колективним багатопрофільним підприємством «Геоград» у 2013 році розроблено проект щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, в якому сформовано земельну ділянку і відповідно до кадастрового плану присвоєно кадастровий номер 3221886401:36:060:0906 (т. 1 а. с. 183-213).

Рішенням від 06.09.2013 року 25 сесії 6 скликання Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 271-25-VI «Про встановлення прибережної захисної смуги» затверджено вказаний проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок» в межах с. Новосілки Вишгородського району Київської області, враховуючи позитивні висновки відділу Держземагентства у Вишгородському районі. (т. 1 а. с. 214)

Рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 15.12.2017 року № 227-20-VII «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність» затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано безоплатно у власність у с. Новосілки Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області громадянам згідно із додатком 1 (т. 1 а. с. 40).

Додатком 1 до зазначеного рішення визначено список громадян, яким затверджені проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 по 0,0600 га кожному в с. Новосілки з цільовим призначенням для індивідуального садівництва (т. 1 а. с. 41).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191847218 вбачається, що земельна ділянка, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6017 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081249, була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_9 , який в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.2018 року відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_8 (зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Сороки В.І. від 21.03.2019 року, індексний номер 46067440), який 21.03.2019 року на підставі договору-купівлі-продажу відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 (зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Сороки В.І. від 21.03.2019 року, індексний номер 46067440) (т. 1 а. с. 42-45).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191846627 вбачається, що земельна ділянка, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6018 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081648, була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_10 , який в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.2018 року відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_8 (зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Шостак О.А. від 01.12.2018, індексний номер 44359872), який 21.03.2019 року на підставі договору-купівлі-продажу відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 (зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Сороки В.І. від 21.03.2019 року, індексний номер 46068227) (т. 1 а. с. 46-49).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191835891 вбачається, що на земельну ділянку, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:061:6010 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39082153, зареєстровано право власності за ОСОБА_14 , яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2018 року відчужила належну їй земельну ділянку на користь ОСОБА_8 (зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Шостак О.А. від 04.12.2018, індексний номер 44411861), який 21.03.2019 року на підставі договору купівлі-продажу відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 (зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Сороки В.І. від 21.03.2019 року, індексний номер 46066451) (т. 1 а. с. 50-53).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191846111 вбачається, що на земельну ділянку, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6024 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081374, зареєстровано право власності за ОСОБА_11 , який в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2018 року відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_2 (зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Єременко Т.М. від 14.11.2018 року, індексний номер 44040507) (т. 1 а. с. 54-56).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191841058 вбачається, що на земельну ділянку, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6009 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 10.01.2018 року, індексний номер 39142105, зареєстровано право власності за ОСОБА_12 , яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2018 року відчужила належну їй земельну ділянку на користь ОСОБА_4 (зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бережанською Н.П. від 02.10.2018 р., індексний номер 43349321) (т. 1 а. с. 57-60).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191845380 вбачається, що на земельну ділянку, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6023 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39082325, зареєстровано право власності за ОСОБА_13 , який в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2018 року відчужив належну йому земельну ділянку на користь ОСОБА_2 (зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Єременко Т.М. від 17.10.2018 року, індексний номер 43537627) (т. 1 а. с. 61-63).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191838724 вбачається, що на земельну ділянку, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6022 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081991, зареєстровано право власності за ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 64-66).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191836425 вбачається, що на земельну ділянку, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:061:6013 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081844 зареєстровано право власності за ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 67-69).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191831830 вбачається, що на земельну ділянку, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:061:6011 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 03.01.2018 року, індексний номер 39081523, зареєстровано право власності за ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 70-72).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 191840462 вбачається, що на земельна ділянка, площею 0,06 га з кадастровим номером 3221886400:36:060:6019 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва на підставі рішення державного реєстратора Новосілківської сільської ради Демидюк Ю.М. від 04.01.2018 року, індексний номер 39097350, зареєстровано право власності за ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 73-75).

Згідно з Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок від 25.03.2019 року та 26.03.2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0600 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що знаходиться в Київській області, Вишгородський район, с. Новосілки складає 1 368,82 грн кожна (т. 1 а. с. 76-85).

На підтвердження заявлених позовних вимог прокурором було надано схеми накладення земельних ділянок, виконані ТОВ «Регіональний центр розвитку», про те, що спірні земельні ділянки повністю накладаються на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу р. Десна (т. 1 а. с. 26-36).

Зі змісту листа Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України № 70Б/01-12/979 від 21.05.2019 року вбачається, що в Офісі відсутні повноваження визначення статусу водних об`єктів. Згідно загальнодоступних картографічних матеріалів, водний об`єкт поряд з вказаними у зверненні земельними ділянками відноситься до заплави річки Десна. Площа водозбору річки Десна 88900 тис. км кв., довжина 1130 км. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Також повідомляють, що Офіс користується загальнодоступними картографічними матеріалами та не має повноважень визначення місця розташування земельних ділянок і їх нанесення (т. 1 а. с. 37).

З листа Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів України за вих. № 01-12/502 від 28.05.2019 року вбачається, що даний водотік, від якого неподалік розташовані зазначені земельні ділянки, є затокою річки Десна, яка утворилась внаслідок зміни основного русла. Десна є великою річкою з нормативною шириною прибережної захисної смуги 100 м. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Разом з цим слід відмітити, що прибережна захисна смуга не була відведена на підставі розробки окремого проекту землеустрою (ст. 88 ВК України). Згідно картографічних матеріалів на електронних носіях вздовж берегів затоки існує берегоукріплення. Звертають увагу, що визначення категорії земель відноситься до компетенції органів Держгеокадастру (т. 1 а. с. 38).

З листа Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій вбачається, що річка Десна має загальну площу водозбору 88900 км кв., довжину 1130 км. Інформацію наведено за даними довідника «Гидрологическая изученность, Гидрометиздат, Ленинград, 1964 г.» стор. 45. Згідно з ст. 79 ВК України річка Десна з її затоками належить до великих річок. Згідно з ст. 88 ВК України навколо великих річок встановлюється прибережна захисна смуга шириною 100 метрів (т. 1 а. с. 39).

З листа ФОП ОСОБА_16 від 06.08.2020 року № 046 вбачається, що у 2017 році нею на підставі укладених договорів було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1,0200 га для індивідуального садівництва, що розташовані в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, на підставі якого були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:061:6010, 3221886400:36:061:6011, 3221886400:36:061:6013, 3221886400:36:060:6009, 3221886400:36:060:6012, 3221886400:36:060:6014, 3221886400:36:060:6015, 3221886400:36:060:6016, 3221886400:36:060:6017, 3221886400:36:060:6018, 3221886400:36:060:6019, 3221886400:36:060:6020, 3221886400:36:060:6021, 3221886400:36:060:6022, 3221886400:36:060:6023, 3221886400:36:060:6024.

Рішенням Новосілківської сільської ради від 15.12.2017 року № 227-20-VII та від 22.12.2017 року № 230-21-VII зазначені ділянки були передані у власність громадян України. Також повідомляє, що під час розробки зазначеного проекту землеустрою враховувались межі прибережної захисної смуги відповідно до Проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок», в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, розробленого Малим колективним багатопрофільним підприємством «ГЕОРАД», який було затверджено рішенням Новосілківської сільської ради від 06.09.2013 року № 271-25-VI.

При цьому звертає увагу, що межі земельних ділянок у с. Новосілки Вишгородського району Київської області запроектованих до відведення згідно з проекту землеустрою 2017 року не накладаються на прибережну захисну смугу, встановлену рішенням Новосілківської сільської ради від 06.09.2013 року № 271-25-VI, що відображено на матеріалах землевпорядного проектування, матеріалах геодезичних вишукувань, схемі розташування земельних ділянок, викопіювання з кадастрової карти, які містяться у проекті землеустрою 2017 року (т. 1 а. с. 157).

Згідно з копією проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1,0200 га для індивідуального садівництва, що розташовані в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, межі земельних ділянок кадастрові номери 3221886400:36:061:6010, 3221886400:36:061:6011, 3221886400:36:061:6013, 3221886400:36:060:6009, 3221886400:36:060:6012, 3221886400:36:060:6014, 3221886400:36:060:6015, 3221886400:36:060:6016, 3221886400:36:060:6017, 3221886400:36:060:6018, 3221886400:36:060:6019, 3221886400:36:060:6020, 3221886400:36:060:6021, 3221886400:36:060:6022, 3221886400:36:060:6023, 3221886400:36:060:6024, запроектованих до відведення згідно проекту землеустрою 2017 року не накладаються на прибережну захисну смугу, встановлену рішенням Новосілківської сільської ради від 06.09.2013 року № 271-25-VI, що відображено на матеріалах землевпорядного проектування, матеріалах геодезичних вишукувань, схемі розташування земельних ділянок, викопіюванні з кадастрової карти (т. 1 а. с. 158-214).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 07.03.2023 року за № 10-10-0.222-1831/2-23 в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 (т. 3 а. с. 169).

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Статтею 1 ВК України визначено вичерпний перелік об`єктів, які віднесені до водних об`єктів - море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, та водоносний горизонт. Усі інші елементи довкілля, в яких зосереджені води, є частинами перелічених водних об`єктів.

Частина 2 ст. 3 ВК України визначає, що до водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (ч. 1 ст. 60 ЗК України, ч. 1 ст. 88 ВК України).

Отже, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (ст. ст. 61-62 ЗК України, ст. ст. 89-90 ВК України, абз. 2 п. 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 року № 173, і додаток 13 до цих правил).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

Крім того, за положеннями ч. ч. 2, 6 ст. 88 ВК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони.

Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються ст. ст. 50, 54 Закону України «Про землеустрій».

Землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони, визначеної законодавством ширини, вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України). Отже, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц , від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 63.2).

Відповідно, у разі існування затвердженого проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги з ухваленням відповідного рішення компетентним органом, слід виходити з меж захисної смуги, встановлених відповідними документами та рішеннями.

Встановлено, що спірні земельні ділянки, які перебувають у приватній власності відповідачів, віднесені до земель для індивідуального садівництва і знаходиться поза межами земель водного фонду і прибережної захисної смуги староріччя р. Десна, що підтверджується доказами наданими в суді стороною відповідачів.

Прибережна захисна смуга площею 5,1771 га в межах с. Новосілки, урочище «Лужок» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 сформована як самостійний об`єкт цивільних прав з моменту присвоєння кадастрового номеру в 2013 році, який є її спеціальним ідентифікатором, що здійснено за затвердженим у встановленому законом порядку відповідним проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що в повній мірі відповідає вказаним вище вимогам ЗК України та ВК України.

У даному випадку межі прибережної захисної смуги встановлено за окремим проектом землеустрою, розробленим і затвердженим в порядку передбаченому законом, а не за загальними нормативними положеннями, передбаченими ч. 2 ст. 88 ВК України.

За таких обставин при наданні у власність громадянам спірних земельних ділянок в грудні 2017 року Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області правильно виходила з наявного на той час проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги староріччя р. Десна, затвердженого у вересні 2013 року, а не з нормативних розмірів, установлених ст. 88 ВК України.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, провадження № 14-76цс18; від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, висновків Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 381/1425/19 межі прибережної захисної смуги у межах населених пунктів визначаються з урахуванням будь-якої містобудівної документації у цій сфері. У разі відсутності належної землевпорядної документації меж прибережних захисних смуг (не лише проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги) враховуються нормативні розміри прибережних захисних смуг, установлені статтею 88 ВК України, та орієнтовні розміри і межі водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, встановивши, що прибережна захисна смуга площею 5,1771 га у межах с. Новосілки, урочище «Лужок» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 сформована, як самостійний об`єкт цивільних прав з моменту присвоєння кадастрового номеру в 2013 році, який є її спеціальним ідентифікатором, що здійснено за затвердженим у встановленому законом порядку відповідним проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а спірні земельні ділянки, які перебувають у власності відповідачів, віднесені до земель для індивідуального садівництва і знаходиться поза межами земель водного фонду і прибережної захисної смуги староріччя р. Десна, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову прокурора, як необґрунтованого та недоведеного.

Доводи апеляційної скарги про те, що нормами ст. 88 ВК України визначено нормативну відстань прибережних захисних смуг, у даному випадку це 100 м, спірні земельні ділянки розміщені на меншій відстані від урізу води, тому їх передача у приватну власність є незаконною, а також те, що оскільки фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, то проєкт землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не має вирішального значення для визначення розміщення та віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду, є безпідставними, так як позовні вимоги прокурора не доведені, що є його процесуальним обов`язком. У спірних правовідносинах межі прибережної захисної смуги встановлені за окремим проектом землеустрою, розробленим і затвердженим у порядку, передбаченому законом, а не за загальними нормативними положеннями, передбаченими ч. 2 ст. 88 ВК України.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції безпідставно надав перевагу проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу прощею 5,1771 га, оскільки такий не погоджувався у встановленому ст. 123 ЗК України порядку, у ньому не встановлено ширину від урізу води, колегія суддів відхиляє, адже проект землеутрою щодо встановлення прибережної захисної смуги, площею 5,1771 га в межах села Новосілки, урочище «Лужок» Новосілківської сільської ради Вишгородського району, розроблений МКБП «Георад», був затверджений рішенням Новосілківської сільської ради № 271-25-VІ від 06 вересня 2013 року.

Згідно з пунктами 4 - 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України.

Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, організація і здійснення землеустрою.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

З викладеного слідує, що рішення «Про встановлення прибережної захисної смуги» від 06 вересня 2013 року було прийняте Новосілківською сільською радою в межах визначеної законодавством компетенції, та матеріали справи не містять даних про те, що зазначене рішення було оскаржене, визнано незаконним чи скасоване у передбаченому законом порядку. З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги, копія матеріалів якого міститься в матеріалах даної справи, що був затверджений рішенням Новосілківської сільської ради від 06 вересня 2013 року ( а.с. 183 - 214, т. 1).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність факту існування затвердженої прибережної захисної смуги, оскільки земельна ділянка 3221886401:36:060:0906 не внесена до Державного земельного кадастру, з огляду на таке.

Відповідно до ст. ст. 202, 204 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Стороною відповідачів подано достатні, належні, допустимі докази про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 насправді існує, вона сформована згідно зі ст. 79-1 ЗК України, встановлена за розробленим і затвердженим у передбаченому законом порядку проектом землеустрою, що є підставою для її реєстрації та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Сам тільки факт того, що у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 вказаних вище обставин спростовувати не може, оскільки відомості про скасування присвоєного кадастрового номеру 3221886401:36:060:0906 сформованої земельної ділянки згідно вимог ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в матеріалах справи відсутні і суду не надані.

По справі встановлено наявність достатніх відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906, які передбачено вимогами ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Доводи апеляційної скарги про те, що за інформацією Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра від 28.05.2019 року № 01-12/502 встановлено, що водний об`єкт, розташований поряд зі спірними земельними ділянками, є затокою річки Десна, не спростовують висновків суду, оскільки відомості із зазначеного доказу ґрунтуються на орієнтовних відстанях (через функцію лінійка).

Доводи апеляційної скарги щодо ефективного способу захисту у спірних правовідносинах та що неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм і тому суд мав захистити порушене право територіальної громади шляхом розгляду і задоволення саме негаторних вимог прокурора, колегія суддів відхиляє, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають правовим висновкам Верховного Суду у справах з аналогічних правовідносин щодо застосуванням норм права.

У пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що «заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом.»

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 707/1429/21, «залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов. Такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.»

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі справа № 361/1308/19 « суд апеляційної інстанції, правильно визначившись з характером спірних правовідносин, встановивши факт належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду, помилково виходив із того, що задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність держави на підставі статей 387, 388 ЦК України, а не статті 391 цього Кодексу та частини другої статті 152 ЗК України. У пункті 46 постанови від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19), пункті 81 постанови від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду, тобто на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

….. перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд доходить висновку про те, що у цій справі обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді витребування земельної ділянки є неефективним, що є самостійною підставою для відмови у позові.»

Разом з тим, у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено саме за їх недоведеністю, оскільки з матеріалів справи встановлено, що спірні земельні ділянки межують із землями водного фонду, а не накладаються на них. При цьому межі прибережної захисної смуги встановлені за окремим проектом землеустрою, розробленим і затвердженим у порядку, передбаченому законом, а не за загальними нормативними положеннями, передбаченими ч. 2 ст. 88 ВК України. Спірні земельні ділянки не накладаються на прибережну захисну смугу, встановлену проектом землеустрою, що затверджений рішенням Новосілківської сільської ради від 06 вересня 2013 року № 271-25-VI.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються висновками суду, викладеними в його рішенні.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Отже, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03 січня 2025 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.