Постанова

від 02.01.2025 по справі 240/8598/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8598/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

02 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" до Житомирської митниці про визнання протиправним і скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2024 року позивач, - ТОВ "Перемога Фуд", звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.11.2023 №UA101000/2023/000354/1.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000354/1 від 21.11.2023.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Держмитслужби сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участі, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Перемога Фуд" (покупець) 25.08.2022 укладено контракт №PF/FRP001 з компанією Fruyper S.F. (постачальник), згідно якого постачальник зобов`язується поставити товар на умовах FOB Валенсія, Іспанія/Картахена, Іспанія або CFR Одеса/ Чорноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Триєст/ Констанца/ Гамбурга або CIF Одеса/ Чорноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Трієст/ Констанці/ Гамбург відповідно "Інкотермс 2010" Міжнародні правила тлумачення торгових термінів", а покупець зобов`язаний прийняти та сплатити продукти харчування по номенклатурі і в кількості, зазначених в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

В подальшому, 20.11.2023 з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару: оливки пастеризовані, без додавання оцту чи оцтової кислоти, не заморожені, розфасовані у жерстяні банки по 300мл (260г): - оливки зелені фаршировані лососем - 535 ящиків (по 12 бан./ящ.- 6420 банок); - оливки зелені фаршировані лимоном - 1078 ящиків (по 12 бан./ящ. - 12936 банок); - оливки зелені фаршировані пастою з тунця - 533 ящики (по 12 бан./ящ. - 6396 банок); - оливки зелені фаршировані креветкою - 1440 ящиків (по 12 бан./ящ.- 17280 банок); оливки зелені фаршировані анчоусом - 1609 ящиків (по 12 бан./ящ. - 19308 банок); термін придатності 08/2026р. Без ГМО. Виробник Fruyper S.A. Торгівельна марка Dream Valley. Dolina Zhelaniy. Країна виробництва Іспанія, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) ТОВ "Перемога Фуд" було подано електронну митну декларацію №23UA101020044969U3 від 20.11.2023 з вартістю товару згідно рахунку 0,185 евро/банку.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- МД №23UA100100118737U8 від 19.10.2023;

- інвойс №2.023/1.212 від 11.08.2023 та переклад до нього;

- коносамент N?230125862 від 19.08.2023;

- прайс-лист №б/н від 05.05.2023;

- митна декларація країни відправлення №23ES0046111AAJOQB1 від 11.08.2023;

- транзитна декларація Т1 №23PL322080NU66L6H6 від 29.10.2023;

- накладна СМГС №31501431 від 04.10.2023;

- договір №SGL00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 16.12.2022;

- рахунки, що підтверджують вартість перевезення вантажу №5693211405 від 18.09.2023, №5693211418 від 20.09.2023;

- лист №8/11 від 08.11.2023;

- лист №3118 від 06.11.2023;

- свіфт від 22.09.2023 року про оплату транспортних послуг;

- додаткова угода від 02.08.2023 року до Контракту №PF/FRP001.

Однак, 21.11.2023 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000354/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням, вважаючи зазначене рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В свою чергу, доводи відповідача, що відомості про дату відвантаження та заплановану дату поставки у інвойсі №2.023/1.212 від 11.08.2023 відсутні, що суперечить п.6.1 Контракту №PF/FRP001, суд першої інстанції не взяв до уваги, так як митним органом не обґрунтовано яким чином це впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок такої оплати не підтверджено, чи які розбіжності і в чому спричинило відсутність вказаних відомостей.

Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ні міжнародним законодавством, ні законодавством України.

Отже, враховуючи, що інвойс №2.023/1.212 від 11.08.2023 за своїм змістом містить відомості щодо переліку товару, його кількість і ціну, формальні особливості товару, умови поставки та відомості про відправника та отримувача, які дозволяють їх ідентифікувати, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у митного органу підстав вважати вказаний документ таким, що викликає сумніви у його достовірності чи достовірності відомостей, які він містить.

При цьому, твердження відповідача щодо не відображення у інвойсі №5693211405 від 18.08.2023 та №5693211418 від 20.09.2023 відомостей про контракт, №SGL00251386 від 16.12.2022 на виконання якого видані інвойси, не обґрунтований жодною нормою чинного міжнародного чи національного законодавства.

Щодо доводів відповідача, що наданий декларантом переклад інвойсу №2.023/1.212 від 11.08.2023 підготовлений з порушенням підходів наказу Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012, суд першої інстанції зазначив, що митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відтак, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Тому, вказана обставина не стосується митної вартості товарів та не могла слугувати підставою для прийняття оскаржених рішень.

При цьому, витребовуючи переклад українською мовою вищевказаних документів відповідач не обґрунтовує необхідність надання перекладу цих документів та не зазначає, які саме відомості, зазначені в цих документах, потребують перевірки або підтвердження відомостей.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з ненаданням перекладу українською мовою відповідних документів.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що в документах, що надані до митного оформлення, не надано страховий поліс, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до інвойса, поставка товару здійснювалась на умовах CFR - Gdansk.

Оскільки умови поставки за базисом «СFR» не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, відтак підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Таким чином суд першої інстанції дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Посилання відповідача на те, що декларантом не надано підтвердження навантажувально-розвантажувальних робіт є необґрунтованими, з огляду на те, що п. 4.1 Контракту визначає, що ціни на товар встановлюються в євро, поставляється на умовах, зокрема, CFR Одеса/ Черноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Трієст/ Констанці/ Гамбург згідно "Інкотермс 2010" (п.1.1 Контракту), включають вартість упаковки, маркування, завантаження на судно, і доставки в порт призначення.

При цьому, в інвойсі №2.023/1.212 від 11.08.2023 чітко визначений розмір морського фрахту (360,00 євро).

Таким чином, не зазначення/відсутність витрат на завантаження та розвантаження вантажу під час транспортування, жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки відповідно до Контракту та за правилами ч. 10 ст. 58 МК України ці складові вже включені до вартості товару.

Зокрема, суд першої інстанції враховує, що декларантом до електронних митних декларацій були додані транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (коносамент, CMR, довідка про транспортні витрати від 06.02.2023 №06/02-001, договір перевезення).

Крім того, між ТОВ "Перемога Фуд" (замовник) та Sealand Europe A/S Данія, Копенгаген, діюча під торговельною маркою Sealand - a Maersk company (перевізник) укладено договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №SGL00251386 від 16.12.2022, на підставі якого й були надані послуги щодо супроводження та транспортування товару, визначеного контрактом №PF/FRP001.

Вказаний договір було надано позивачем до митного оформлення, що не заперечується відповідачем.

Згідно довідки ТОВ "Перемога Фуд" №8/11 від 08.11.2023 встановлено, що вантаж в контейнері ТСК1444504, по коносаменту 230125862, слідував з порту Valencia (Іспанія), Vessel MAERSK SENANG, Voyage No.332W в порт GDANSK, (Польща). Вартість фрахту 360 EUR зазначена відправником в інвойсі на товар N? 2.023/1.212 від 11.08.2023. Вартість перевалки (вивантаження з борта судна, розміщення на терміналі) контейнеру в порту складає 241,12 дол США, зазначена в інвойсі від морської лінії Маєрск №5693211405 від 18.09.2023. Доставка контейнеру в Україну здійснюється залізничним транспортом. Вартість залізничного перевезення за маршрутом порт Gdansk (Польща)- Глівіце (Польща)- Мостиська II- Вишневе (Київ) складає 1800 дол США. Вартість зазначена в інвоїсі від морської лінії Маєрск №5693211418 від 20.09.2023. Контейнер вантажиться в порту Gdansk (Польща) на платформу і слідує до станції Глівіце (Польща) по внутрішній транзитній декларації ТІ, так як польська сторона не надає внутрішню ЖД накладну на відрізок дороги Gdansk (Польща)-Глівіце (Польща). На станції Глівіде (Польща) формується залізничний состав і виписується ЖД накладна, за якою контейнер слідує до станції в Вишневе (Київ, Україна). Перетин кордону на станції КПП Медика - УЗ Мостиська ІІ (Україна).

При цьому, в довідці від ТОВ Маєрск Україна ЛТД зазначено, що вантаж в контейцнері ТСК1444504, по коносаменту 230125862, який слідував з порту Valencia (Іспанія), Vessel MAERSK SENANG, Voyage No.332W в порт GDANSK, (Польща), до станції Вишневе (Київ, Україна) загалом складає 1800 дол. США, З них за межами України : Порт GDANSK до митного пункту пропуску КПП Медика (Польща) - Уз Мостиська ІІ (Україна) - 1300 дол. США., по території України: КПП Медика (Польща)- УЗ Мостиська ІІ (Україна) - станція Вишневе, Київ (Україна) - 500 дол. США.

В свою чергу, суд першої інстанції зазначив, що компанія Sealand Europe A/S діє під торговельною маркою Sealand - a Maersk company, про що зазначено в преамбулі договору №SGL00251386 від 16.12.2022. В свою чергу, оскільки на день митного оформлення компанія Sealand Europe A/S ліквідована з 16.09.2023, тому довідку №3118 від 06.11.2023 було надано компанією Maersk, що не було взято до уваги контролюючим органом.

Отже, надана позивачем при митному оформленні довідка від ТОВ Маєрск Україна ЛТД є належним та допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, тобто складової митної вартості товару.

Крім того, відповідач стверджує, що згідно із накладною УМВС №31501431 від 04.10.2023р. залізничним транспортом по маршруту станція Гливице-станція Вишневе товар переміщувався перевізником ПЦ Интермодаль А.О., однак договору з цим перевізником не було надано.

Відповідно до пункту 3.1. договору №SGL00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 16.12.2022 передбачено обов`язки перевізника, в тому числі і наземне транспортування контейнерів підрядниками перевізника до кінцевого пункту призначення.

Переміщення товару залізничним транспортом по маршруту станція Гливице-станція Вишневе здійснювалось ПЦЦ Интермодаль А.О. Дана компанія виступає підрядником у процесі перевезення вантажу згідно договору №SGL00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 16.12.2022. А тому, замовником послуг по відношенню до ППЦ Интермодаль А.О. виступає компанія Sealand Europe A/S (перевізник за основним договором). Представником позивача зауважено, що даний договір є внутрішнім та носить комерційну інформацію, що не підлягає розголошенню третім особам та не міг бути наданий контролюючому органу.

В свою чергу залучення експедитором будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку "організувати перевезення") характеризує лише обраний експедитором спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з експедитором.

Суд першої інстанції також не бере до уваги доводи митного органу, що інвойс №5693211418 від 20.09.2023 складений компанією Sealand Europe A/S не може бути використаний, як належний доказ вартості транспортних витрат, оскільки дана особа не була залучена до перевезення. Як вже було встановлено судом, між ТОВ "Перемога Фуд" (замовник) та Sealand Europe A/S Данія, Копенгаген, діюча під торговельною маркою Sealand - a Maersk company (перевізник) укладено договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №SGL00251386 від 16.12.2022, на підставі якого й були надані послуги щодо супроводження та транспортування товару, визначеного контрактом №PF/FRP001. При даній поставці товару перевізником є саме компанія Sealand Europe A/S, про що контролюючому органу було надано вказаний договір, що не заперечується відповідачем.

Окрім того, зазначено, що МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому подані позивачем документи про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Довідка експедитора про вартість перевезення містить посилання на відомості про номер автотранспортного засобу перевізника та маршрут перевезення і про вартість перевезення до кордону України та до місця доставки вантажу.

Відомості, зазначені в наданій відповідачу довідці експедитора, щодо номеру автотранспортного засобу та маршруту перевезення повністю відповідають відомостям, зазначеним в товарно-транспортних накладних CMR.

Враховуючи викладене, зазначені документи не містять розбіжностей і є достатніми доказами, що підтверджують вартість транспортування. У такому випадку позивач не зобов`язаний був надавати ще й заявку на транспортні послуги, яка до того ж жодним чином не впливає митну вартість товару, а тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.

Суд першої інстанції ставиться критично до позиції відповідача щодо не надання позивачем внутрішню транзитну декларацію Т1.

При цьому, відповідач зазначає, що внутрішня транзитна декларація Т1 позивачем надана додатково, але без її перекладу на українську мову, що позбавило митницю можливості здійснити перевірку фактичного маршруту слідування товару та числові значення складової митної вартості товару - витрати на транспортування.

В даному випадку відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання внутрішньої транзитної декларації Т1 та її переклад, а також які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Разом з тим, декларація типу Т1 не визначена частиною другою статті 53 Митного кодексу України в якості документа, який підтверджує митну вартість товарів. Відсутність документів, не визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, не може бути підставою вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору.

Крім того, дослідивши зразок заповнення декларацій типу Т1, судом вставлено повну її відповідність.

Також, суд першої інстанції зазначає, що ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

З урахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

За таких обставин суд першої інстанції критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

За основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД №23UA100320031652U1 від 02.10.2023 - "Оливки приготовлені або консервовані без додавання оцту чи оцтової кислоти: Маслини чорні 180-220 великі б/к 425 мл ж/б Хіт Продукт арт.4102810 - 11088 шт.; Маслини чорні з/к 314 ж/б арт.4103677 - 4704 шт.; Оливки чорні б/к 300 г ж/б ТМ "1" арт.4106548 - 37632 шт.; Виробник INDUSTRIAS ALIMENTARIAS DE NAVARRA, S.A.U.; Торговельна марка Хіт Продукт, INDUSTRIAS ALIMENTARIAS, ТМ 1; Країна виробництва ES / Умови поставки - EXW - ES Casas del Monte. Обсяг партії є співставним з обсягом партії оцінюваного товару" - 1,477 євро/кг з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Вказані декларації не можуть вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA101000/2023/000354/1 від 21.11.2023 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Як передбачено ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при : а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.06.2020 по справі №809/1858/16, від 15.02.2022 по справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Як встановлено з матеріалів справи, разом з митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, декларантом було надано: МД №23UA100100118737U8 від 19.10.2023; інвойс №2.023/1.212 від 11.08.2023 та переклад до нього; коносамент №230125862 від 19.08.2023; прайс-лист №б/н від 05.05.2023; митна декларація країни відправлення №23ES0046111AAJOQB1 від 11.08.2023; транзитна декларація Т1 №23PL322080NU66L6H6 від 29.10.2023; накладна СМГС №31501431 від 04.10.2023; рахунки, що підтверджують вартість перевезення вантажу №5693211405 від 18.09.2023, №5693211418 від 20.09.2023; лист №8/11 від 08.11.2023; лист №3118 від 06.11.2023; свіфт від 22.09.2023 року про оплату транспортних послуг; додаткова угода від 02.08.2023 року до Контракту №PF/FRP001, Контракт №PF/FRP001.

Згідно з ст.57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Відповідно до ч.4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Відповідно до п.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Колегія суддів зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Разом з цим, у графі 33 рішення митного органу було зазначено обставини, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних товарів, митне оформлення яких здійснено у тому числі імпортером.

Також, графа 33 містить наступну інформацію: "Відповідно до графи 43 митної декларації, декларантом застосовано резервний метод визначення митної вартості. Документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення не подані до митного оформлення. Митна вартість, визначена згідно з положеннями ст.64 МК України, повинна ґрунтуватись на раніше визначених митними органами митних вартостях. Документ, із зазначеними відомостями до митної декларації не долучений. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Відповідно до п.6.1 Контракту №PF/FRP001 від 25.08.2022 покупець погоджує з постачальником асортимент, кількість, ціну товару, а також дату відвантаження та заплановану дату поставки, що відображається у інвойсі. Відомості про дату відвантаження та заплановану дату поставки у інвойсі №2.023/1.212 від 11.08.2023, викладені англійською мовою, відсутні. Враховуючи викладені розбіжності інвойс №2.023/1.212 від 11.08.2023 може стосуватись іншої поставки товару та не може бути використаний митним органом в якості належного та допустимого доказу ціни, що підлягає сплаті за товар. Відповідно до п.2.5 Порядку №631 правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до ст.254 МК України, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Таким чином переклад інвойсу №2.023/1.212 від 11.08.2023, додатково наданий на вимогу митного органу, як документ підготовлений з порушенням підходів, передбачених нормативним актом, не може однозначно засвідчувати достовірність відомостей, які в ньому наведені. Згідно з ст.254 МК України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару та інші відомості, що мають значення для перевірки правильності визначення митної вартості, викладені у документах №MRN 23PL322080NU66L6H6 від 29.10.2023 та №23ES0046111AAJOQB1 від 11.08.2023 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даних документів. Відповідно до п.6.3 Контракту №PF/FRP001 від 25.08.2022 серед документів, які постачальник передає разом з товаром покупцю є страховий поліс. З огляду на умови п.6.3 Контракту №PF/FRP001 від 25.08.2022 митний орган приходить до висновку, що оцінювана партія товару підлягала страхуванню. Згідно з ч.2 ст.53 МК України документом, який підтверджує митну вартість товарів, якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Всупереч вищевказаних вимог страхові документи та документи, що підтверджують вартість страхування до митної декларації не долучені.

Згідно із даними коносаменту №230125862 від 19.08.2023 перевезення товару морським видом транспорту по маршруту Valencia - Gdansk здійснювала компанія перевізник MAERSK Spain S.L.O. Переміщення товару по маршруту Gdansk - станція Гливище здійснювалось за повідомлення імпортера, викладеному у листі від 08.11.2023 №8/11 по внутрішній транзитній декларації Т1, яка до митного оформлення не надана. У зв`язку із чим неможливо перевірити фактичний маршрут слідування товару та числові значення складової митної вартості товару - витрати на транспортування. Згідно із накладної УМВС №31501431 від 04.10.2023 залізничним транспортом по маршруту станція Гливище - станція Вишневе товар переміщувався перевізником ПЦЦ Интермодаль А.О. Для підтвердження витрат, пов`язаних із перевантаження контейнеру з морського судна та розміщенням його на терміналі, за повідомлення імпортера у листі від 08.11.2023 №8/11 надано інвойс №5693211405 від 18.08.2023. Разом з тим, даний документ містить відомості про вартість таких послуг, як "служба імпорту" та "захист контейнера". Відомості про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт у даному документі відсутні. Для підтвердження витрат на транспортування товару по маршруту Gdansk - КПП Медика надано довідку від 06.11.2023 №3118 складену компанією ТОВ "МАЄРСК УКРАЇНА ЛТД". Згідно із даними транспортних-перевізних документів дана особа не була залучена до перевезення товару. У зв`язку з чим, даний документ не може бути використаний як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем товару витрат на транспортування. Крім того, для підтвердження витрат на транспортування товару, понесені покупцем до митного кордону України надано import invoice №5693211418 від 20.09.2023, складений компанією Saland Europe A/S, яка відповідно до транспортних (перевізних) документів до перевезення товару залучена не була. У зв`язку з чим, даний документ не може бути використаний як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем товару витрат на транспортування. Крім того, даний документ не містить відомості про ділянку маршруту переміщення вантажу, якого стосується зазначена у import invoice №5693211418 від 20.09.2023 сума. Додатково наданий платіжний документ від 22.08.2023 містить інформацію про оплату транспортування вантажів за контрактом №SGL00251386 від 16.12.2022, на який не містить посилання ні інвойс №5693211405 від 18.08.2023, ні інвойс №5693211418 від 20.09.2023. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базується на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 МК України є складовою митної вартості. Надана митна декларація №23UA100100448737U8 від 19.10.2023 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, визначеної із застосуванням резервного методу у зв`язку із наступним:

1) числові значення митної вартості у поданому документі (0,8826 євро за кілограм) перевищують числові значення заявленої митної вартості -0,8561 євро за кілограм;

2) митна вартість 0,8826 євро за кілограм на час митного оформлення є мінімальною та за правилами п.6ч.3 ст.64 МК України не може бути застосована при визначенні митної вартості резервним методом. Відповідно до ч.3 ст.53 МК України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації (стосовно підтвердження фактичних витрат на транспортування товару); 2) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією.

Також, не подані документи, що підтверджують обраний метод визначення митної вартості згідно з ст.64 МК України. З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надано інформацію щодо вартості подібного товару.

Методи 2а не може бути застосований у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари.

Митна вартість визначена за методом 2б за вартістю операції з подібними товарами та ґрунтується на відомостях про вартість, що викладені у МД №23UA100320031652U1 від 02.10.2023 - "Оливки приготовлені або консервовані без додавання оцту чи оцтової кислоти: Маслини чорні 180-220 великі б/к 425 мл ж/б Хіт Продукт арт.4102810 - 11088 шт.; Маслини чорні з/к 314 ж/б арт.4103677 - 4704 шт.; Оливки чорні б/к 300 г ж/б ТМ "1" арт.4106548 - 37632 шт.; Виробник INDUSTRIAS ALIMENTARIAS DE NAVARRA, S.A.U.; Торговельна марка Хіт Продукт, INDUSTRIAS ALIMENTARIAS, ТМ 1; Країна виробництва ES / Умови поставки - EXW - ES Casas del Monte. Обсяг партії є зпівставним з обсягом партії оцінюваного товару" - 1,477 євро/кг з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року."

Щодо умов поставки, колегія суддів зазначає, що як вірно вказав суд першої інстанції, відповідно до п.4.1 Контракту №PF/FRP001 від 25.08.2022 поставка товару здійснюється на умовах: FOB Валенсія, Іспанія/Картахена, Іспанія або CFR Одеса/ Черноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Трієст/ Констанці/ Гамбург включають вартість упаковки, маркування, завантаження на судно, і доставки в порт призначення або CIF Одеса/ Чорноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Трієст/ Констанці/ Гамбург, згідно "Інкотермс 2010" (п.1.1 Контракту).

Як вбачається з декларації №23ES0046111ААJOQB1 та інших документів наявних в матеріалах справи умови поставки CFR Гданськ

Відповідно до Правил Інкотермс-2010 згідно з базисом CFR (Cost and Freight) (… named port of destination), або Вартість і фрахт (… назва порту призначення) - термін інкотермс 2010, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення. Однак, ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CFR на продавця покладається обов`язок щодо митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Ціна CFR (CFR price) означає, що контрактна ціна за товар включає суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортного мита та інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CFR, на продавця не покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Згідно з п.7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються також і витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В свою чергу, умови поставки за базисом «СFR» не зобов`язують продавця або обов`язку покупця здійснити страхування товару, відтак підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Аналогічні правові висновки викладно у постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №640/29559/20, від 22.12.2020 у справі №420/2850/19 та від 09.09.2022 у справі №820/2004/17, та у справах № 825/735/17, №825/2255/16, №825/1016/17, №1.380.2019.001657.

Отже, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Відтак, безпідставними є твердження відповідача, що ненадання документів щодо страхування товару вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару.

Крім того, щодо доводів апелянта в частині страхування, а саме, що п.6.3 Контракту №PF/FRP001 від 25.08.2022 передбачає страховий поліс, колегія суддів зазначає, що за умовами договору поставка може здійснюватись не лише за умовами CFR, а й CIF та FOB.

В свою чергу, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Враховуючи зазначене, та умови поставки CFR, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Щодо доводів в частині перекладу, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не обґрунтовано умови для вимоги перекладу документів шляхом доведення того, що дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, передусім, не вказано які конкретно відомості мав намір встановити відповідач шляхом отримання перекладу документа, а також чому такі відомості лишилися невстановленими після дослідження документів, поданих позивачем для митного оформлення. Крім того, з деяких документів чітко визначається як ціна товару так і його маса.

Також, в цій частині колегія суддів зазначає, що згідно з ч.1 ст.75 КАС України та ч.1, 2 ст.76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вбачається з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В свою чергу, до суду позивачем надано повний пакет документів з їх належно завіреним перекладом.

Також, позивачем надано достатній пакет документів в частині транспортних витрат, а саме як встановлено судом першої інстанції, для митного оформлення та на вимогу митного органу декларантом надано: інвойс №2.023/1.212 від 11.08.2023 та переклад до нього; коносамент №230125862 від 19.08.2023; прайс-лист №б/н від 05.05.2023; митна декларація країни відправлення №23ES0046111AAJOQB1 від 11.08.2023; транзитна декларація Т1 №23PL322080NU66L6H6 від 29.10.2023; накладна СМГС №31501431 від 04.10.2023; рахунки, що підтверджують вартість перевезення вантажу №5693211405 від 18.09.2023, №5693211418 від 20.09.2023; лист №8/11 від 08.11.2023; лист №3118 від 06.11.2023; свіфт від 22.09.2023 року про оплату транспортних послуг.

В інвойсі №2.023/1.212 від 11.08.2023 чітко визначений розмір морського фрахту (360,00 євро).

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно довідки ТОВ "Перемога Фуд" №8/11 від 08.11.2023 встановлено, що вантаж в контейнері ТСК1444504, по коносаменту 230125862, слідував з порту Valencia (Іспанія), Vessel MAERSK SENANG, Voyage No.332W в порт GDANSK, (Польща). Вартість фрахту 360 EUR зазначена відправником в інвойсі на товар № 2.023/1.212 від 11.08.2023. Вартість перевалки (вивантаження з борта судна, розміщення на терміналі) контейнеру в порту складає 241,12 дол США, зазначена в інвойсі від морської лінії Маєрск №5693211405 від 18.09.2023. Доставка контейнеру в Україну здійснюється залізничним транспортом. Вартість залізничного перевезення за маршрутом порт Gdansk (Польща)- Глівіце (Польща)- Мостиська II- Вишневе (Київ) складає 1800 дол США. Вартість зазначена в інвоїсі від морської лінії Маєрск №5693211418 від 20.09.2023. Контейнер вантажиться в порту Gdansk (Польща) на платформу і слідує до станції Глівіце (Польща) по внутрішній транзитній декларації ТІ, так як польська сторона не надає внутрішню ЖД накладну на відрізок дороги Gdansk (Польща)-Глівіце (Польща). На станції Глівіде (Польща) формується залізничний состав і виписується ЖД накладна, за якою контейнер слідує до станції в Вишневе (Київ, Україна). Перетин кордону на станції КПП Медика - УЗ Мостиська ІІ (Україна).

В довідці від ТОВ Маєрск Україна ЛТД зазначено, що вантаж в контейнері ТСК1444504, по коносаменту 230125862, який слідував з порту Valencia (Іспанія), Vessel MAERSK SENANG, Voyage No.332W в порт GDANSK, (Польща), до станції Вишневе (Київ, Україна) загалом складає 1800 дол. США, З них за межами України : Порт GDANSK до митного пункту пропуску КПП Медика (Польща) - Уз Мостиська ІІ (Україна) - 1300 дол. США., по території України: КПП Медика (Польща)- УЗ Мостиська ІІ (Україна) - станція Вишневе, Київ (Україна) - 500 дол. США.

Щодо договору №SGL00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 16.12.2022, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач не надавав митному органу вказаний договір, а відповідач не пропонував надати вказаний договір. Митним орган зазначено, що на договір №SGL00251386 здійснено посилання лише в платіжному документі від 22.08.2023.

Разом з цим, суду вказаний договір був наданий та судом в межах КАС України йому була надана оцінка.

В свою чергу, компанія Sealand Europe A/S діє під торговельною маркою Sealand - a Maersk company, про що зазначено в преамбулі договору №SGL00251386 від 16.12.2022. Оскільки на день митного оформлення компанія Sealand Europe A/S ліквідована з 16.09.2023, тому довідку №3118 від 06.11.2023 було надано компанією Maersk, що не було взято до уваги контролюючим органом.

З урахуванням вказаного та зазначенням ідентичної інформації щодо вартості такого перевезення, колегія суддів зазначає, що у позивача наявний достатній пакет документів на підтвердження витрат на перевезення товару. А тому, суд першої інстанції вірно вказав, що позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, сумнів митного органу в умовах поставки з урахуванням відповідності усіх інших сум фактично не може ставити під сумнів вартість самого товару, а лише вартість поставки.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Митна вартість визначена за методом 2б за вартістю операції з подібними товарами та ґрунтується на відомостях про вартість, що викладені у МД №23UA100320031652U1 від 02.10.2023 - "Оливки приготовлені або консервовані без додавання оцту чи оцтової кислоти: Маслини чорні 180-220 великі б/к 425 мл ж/б Хіт Продукт арт.4102810 - 11088 шт.; Маслини чорні з/к 314 ж/б арт.4103677 - 4704 шт.; Оливки чорні б/к 300 г ж/б ТМ "1" арт.4106548 - 37632 шт.; Виробник INDUSTRIAS ALIMENTARIAS DE NAVARRA, S.A.U.; Торговельна марка Хіт Продукт, INDUSTRIAS ALIMENTARIAS, ТМ 1; Країна виробництва ES / Умови поставки - EXW - ES Casas del Monte.

Як зазначив митний орган - обсяг партії є зпівставним з обсягом партії оцінюваного товару - 1,477 євро/кг з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Разом з тим, товаром згідно митної декларації поданої позивачем є: "оливки зелені фаршировані в ж/б по 300 мл".

В свою чергу, в МД №23UA100320031652U1 від 02.10.2023 визначений товар Маслини чорні з/к 314 мл ж/б, Маслини чорні 180-220 великі б/к 425 мл ж/б, Оливки чорні б/к 300 г ж/б.

Тобто, відповідач фактично порівняв два різних товари, які не є ідентичними.

Отже, наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, неспівставності товарів не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Щодо того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення, якщо наявні обґрунтовані сумніви зумовлені неповнотою документів, невідповідністю характеристик товарів, порівнянням рівня митної вартості з ідентичними або подібними товарами (митне оформлення яких вже здійснено), колегія суддів зазначає, що дані доводи є необґрунтованими, оскільки позивачем був наданий достатній пакет документів для встановлення ціни товару та транспортних витрат, а порівняння було здійснено не з ідентичним чи подібним товаром в розумінні усіх аспектів порівняння.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.