Ухвала

від 02.01.2025 по справі 308/20725/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/20725/24

1-кс/308/7805/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м.Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №62024140160001151 від 26.12.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140160001151 від 26.12.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Встановлено, що 26.12.2024 року о 20:40 год., в смт. Ясіня по вул. Миру, біля АЗС «VST» працівниками поліції спільно працівниками прикордонної служби був зупинений автомобіль марки «FIAT» швидка медична допомога д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , перебуває на посаді поліцейського батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержант поліції посвідчення КГП №011647 спеціальний жетон №0180900, який на вказаному автомобілі намагався незаконно переправити через державний кордон поза пунктом пропуску двох громадян України а саме: гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк., АДРЕСА_2 , та гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_3 . За свої послуги ОСОБА_4 , отримав грошові кошти в сумі 16000 доларів США, (по 8000 доларів США з кожного пасажира).

Досудовим розслідуванням встановлено, що вказаний автомобіль медичної допомоги в`їхав на територію України (DGL59508) через пункт пропуску «Шегині» 25.10.2024 00:04 (водій FV281636 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , як гуманітарна допомога (т/з vin:ZFA25000001226303 Fiat Ducato медичний автомобіль), отримувач якого був 44886076 Благодійний Організація «ІСА».

27.12.2024 слідчим у зв`язку із невідкладним випадком, в порядку ст. 233 КПК України, а саме з метою збереження майна (грошових коштів отриманих злочинним шляхом та автомобілів якими) проведено обшук по місцю проживання ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_4 , в ході чого виявлено та вилучено: автомобіль марки «Mitsubishi Padjero» реєстрація НОМЕР_2 , який належить благодійній організації «БФ Смарт Медікаейдюа» код 44698329; автомобіль марки «Ford» держана реєстрація НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_10 ; мобільний телефон марки «Iphone XR» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 .

Вказані речі вилучено та постановою слідчого визнано речовими доказами, так як являються собою безпосередніми засобами для вчинення злочину щодо переправлення осіб через державний кордон.

Прокурор в судове засідання не з`яивився, до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.

Власник тимчасово вилученого майна, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання про арешт майна, у судове засідання не з`явився, до суду подав заяву, в якій зазначає, що належним чином повідомлений про розгляд клопотання.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно змісту ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140160001151 від 26.12.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

В ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України, якою встановлено відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме автомобіль марки «Mitsubishi Padjero» реєстрація НОМЕР_2 , який належить благодійній організації «БФ Смарт Медікаейдюа» код 44698329; автомобіль марки «Ford» держана реєстрація НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_10 ; мобільний телефон марки «Iphone XR» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ,відповідає критеріям речового доказу, таке є предметом кримінального правопорушення, на такому майні збереглися сліди злочину, та прокурор довів можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики. Крім цього слідчий суддя враховує, що в даному кримінальному провадженні залучення вказаного транспортного засобу необхідне для проведення судових експертиз, що виправдовує мету збереження речового доказу. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження використання, перетворення, передачі, відчуження майна, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Слідчий суддявважає,що накладенняарешту навказане майнона даномуетапі кримінальногопровадження євиправданим інеобхідним,оскільки сприятимедосягненню метищодо всебічного,повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, щодо задоволення вимог клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити

Накласти арешт у кримінальному провадженню №62024140160001151 від 26.12.2024 на наступні речі та документи, що вилучені 27.12.2024 в ході обшуку в порядку ст. 233 КПК України, що за адресою: с. Ільці, вул. Молодіжна,2в Верховинського району Івано-Франківської області, а саме на: автомобіль марки «Mitsubishi Padjero» реєстрація НОМЕР_2 , який належить благодійній організації «БФ Смарт Медікаейдюа» код 44698329; автомобіль марки «Ford» держана реєстрація НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_10 ; мобільний телефон марки «Iphone XR» ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1