Ухвала

від 04.01.2025 по справі 522/3831/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3831/24

Провадження № 1-кс/522/68/25

УХВАЛА

Іменем України

04 січня 2025 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні клопотання Слідчий слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 старший лейтенант юстиції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно: громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Ізмаїльського району, Одеської області, який фактично проживає АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024160000000005 від 03.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації на територію України виник злочинний умисел направлений на вчинення умисних дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі - російській федерації, її державним органам, організаціям і представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.

Так, ОСОБА_5 приступив до реалізації свого злочинного умислу, а саме за невстановлених слідством обставин та у невстановлений слідством час та місці, але не раніше 01.10.2024 ОСОБА_5 почав підшукувати представників спецслужб іноземної держави - Російської Федерації або осіб, які співпрацюють з такими спецслужбами, з метою надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збору, систематизації та подальшої передачі інформації, що може завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Надалі, 04.10.2024, перебуваючи у невстановленому місці

ОСОБА_5 , на виконання свого злочинного умислу спрямованого на надання допомоги представникам спецслужб іноземної держави - Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану і військової агресії Російської Федерації, використовуючи власний мобільний телефон марки Motorola, з абонентськими номерами: НОМЕР_1 за допомогою месенджеру «Telegram» встановив зв`язок з невстановленим на даний час органу досудового розслідування представником спецслужби іноземної держави - Російської Федерації, який знаходився у невстановленому місці на території Російської Федерації або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України (точне місце не встановлене) та з метою дотримання конфіденційності використовує обліковий запис з нікнеймом « ОСОБА_8 » та авторизованим номером телефон НОМЕР_2 .

В ході листування з невстановленим представником спецслужби іноземної держави - Російської Федерації з нікнеймом « ОСОБА_8 » (абонентський номером телефону НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 висловив намір про співпрацю у проведенні підривної діяльності проти України за грошову винагороду.

У подальшому, 04.06.2024 ОСОБА_5 продовжуючи використовувати належний йому мобільний телефон марки Motorola, з абонентськими номерами: НОМЕР_1 у месенджері «Telegram» отримав завдання від абонента з нікнеймом « ОСОБА_8 » (абонентський номером телефону НОМЕР_2 ), який діє в інтересах спецслужб іноземної держави - Російської Федерації, інформацію щодо розташування військових частин на території міста Ізмаїл Одеської області яку необхідно перевірити та підтвердити інформацію шляхом надання координат та фотознімків.

На вказану пропозицію ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад на Україну, у зв`язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, відповів згодою.

На виконання свого злочинного умислу спрямованого на надання допомоги представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи вказівки невстановленого представника спецслужби іноземної держави - Російської Федерації, 27.11.2024 о 12 год. 42 хв. - 12 год. 43 хв. ОСОБА_5 використовуючи належний йому вищезазначений мобільний телефон за допомогою месенджера «Telegram» здійснив передачу представнику спецслужби іноземної держави - Російської Федерації з нікнеймом « ОСОБА_8 » (абонентський номер телефону НОМЕР_2 ) текстове повідомлення з додатками у вигляді фото з фіксацією військової частини (в/ч НОМЕР_3 ), військовослужбовців, їх переміщення та постійного місця дислокації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , із посиланням на координати у додатку «Google Maps» з прив`язкою координат, фотознімки контрольно-пропускного пункту зазначеного військового об`єкту та текстовими повідомленнями проінформував про наявність полігону з технікою із засобами маскування.

Зазначена інформація щодо розміщення підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань за адресою м Одеська область, м. Ізмаїл, у т.ч. з використанням географічних координат, прив`язування до місцевості, тощо у відкритому доступі не поширювалась та не розміщувалась не є загальнодоступною та підлягає захисту від розповсюдження.

Інформація передана ОСОБА_5 за вищевказаними координатами громадянам Російської Федерації чи іншим, які діють в інтересах російських спецслужб, військових формувань, військовослужбовців РФ, може завдати шкоди обороноздатності, державній безпеці України.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 вчинив умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представникам спецслужб іноземної держави - Російської Федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

У зв`язку з викладеними фактичними обставинами, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

03.01.2025 о 10 год. 40 хв. громадянина України ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

У зв`язку з наведеними фактичними обставинами, 03.01.2025 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Постановою про уточнення анкетних даних від 03.01.2025 року постановлено вважати правильними анкетними даними ОСОБА_9 - ОСОБА_5 .

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання наступним.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- листом представництва ВБ в Одеській області (з дислокацією в м. Одесі) 2 управління ГУ ВБ СБ України № 9/14-2439 від 03.12.2024;

- листом представництва ВБ в Одеській області (з дислокацією в м. Одесі) 2 управління ГУ ВБ СБ України № 9/14-2778 від 11.12.2024;

- листом представництва ВБ в Одеській області (з дислокацією в м. Одесі) 2 управління ГУ ВБ СБ України № 9/14-2802 від 18.12.2024;

- листом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 808/1585/6/дск від 20.12.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.01.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.01.2025

- протоколом обшуку від 03.01.2025;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.01.2025;

- повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 03.01.2025;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 03.01.2025;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, що, згідно ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України, дозволяє обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На даний час не встановлено усіх можливих свідків, вказаного кримінального правопорушення, однак досудове розслідування відносно ОСОБА_5 лише розпочато та проводиться збір доказової бази, у зв`язку з чим він має виконувати процесуальні обов`язки, які мають забезпечити об`єктивне та всебічне досудове розслідування в найкоротші строки.

У ОСОБА_5 в м. Одесі відсутні міцні родинні зв`язки та враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене в умовах російського військового вторгнення в Україну та ведення РФ війни проти України, що у свою чергу свідчить про обґрунтовані підстави вважати, що у розмірі застосування щодо ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу чи внесення ним визначеного слідчим суддею розміру застави, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Також, вказані обставини не дозволяють застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки.

Крім цього, у разі визнання ОСОБА_5 винним, йому загрожує суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, що надає підстави вважати, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити здійснювати злочинну діяльність, чим може зашкодити виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні особливо тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічного позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження.

Зазначені обставини, відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою для обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо у зв`язку з наявністю вищевказаних обставин, зазначених у ст. 178 КПК України.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260,261, 437-442 Кримінального кодексу України..

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими. Вказав, що стосовно підозрюваного було здійснювалися негласні слідчі дії, які будуть розсекречені пізніше. На цей час отримано достатньо доказів, в тому числі вилучені під час обшуку мобільні телефони, які пов`язують підозрюваного зі злочином. Досудове розслідування знаходиться на первинній стадії.

Захисник заперечував проти клопотання повністю. У підозрюваного відсутній документ що підтверджує особу, а тому невідомо чи є підозрюваний тією самою особою. Ризики вважає необґрунтованими та недоведеними, вважає, що за наявними доказами обрано невірну кваліфікацію.

Підозрюваний в судовому засіданні, підтвердив, що він є ОСОБА_5 , а також підтвердив всі установчі дані які зазначені в довідці ДМС від 03.01.2025 року. Також зазначив, що він є кредитором у грошових зобов`язаннях, у зв`язку з чим у нього відібрали паспорт.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_9 із вчиненням кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування вказані докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст.89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, не надаючи оцінку щодо допустимості чи не допустимості доказів зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, приходить до висновку, що аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_5 , дає підстави вважати що висунута підозра містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності (пов`язаності) даної особи з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

Викладені обставини, можлива наявність невстановлених співучасників, а також тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , свідчать про те, що підозрюваний, у випадку не застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені і не допитані;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики.,

Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння цією особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, більш того, за вчинення вищевказаних злочинів передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо неї.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_5 , усвідомлюючи можливість його засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: репутацію підозрюваного, а також що кримінальне правопорушення вчинене в умовах російського військового вторгнення в Україну та ведення РФ війни проти України, що у свою чергу свідчить про обґрунтовані підстави вважати, що у розмірі застосування щодо ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу чи внесення ним визначеного слідчим суддею розміру застави, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам

Обставин, передбачених ч. 2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260, 261, 437-442 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на цей час виконуються необхідні слідчі та процесуальні дії, встановлюються інші співучасники злочину.

З урахуванням зазначених обставин справи, а також особи самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність не призначати заставу, оскільки у разі її внесення, даний запобіжний захід буде не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам на даному етапі слідства.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно: громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Ізмаїльського району, Одеської області, який фактично проживає АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України- задовольнити.

Застосувати стосовно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ізмаїл, Одеської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.03.2025 року, після чого, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію.

Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з 03.01.2025 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1