Постанова

від 02.01.2025 по справі 300/1288/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/1288/24 пров. № А/857/15111/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Качмара В.Я., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі № 300/1288/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелтарбог» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Матуляком Я.П., в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи) у м. Івано-Франківську), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелтарбог» (далі також ТОВ, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також ГУ ДПС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2024 №№ 004029/0705, 004030/0705, 004031/0705.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в ході перевірки позивачем не доведено використання у господарській діяльності зерна (ячмінь 3 класу 2023 року врожаю в кількості 686,9т) у жовтні 2023 року та не підтверджено його фактичну наявність станом на 31.10.2023 року на суму (без ПДВ) 2470435,85 грн., в результаті не нараховано податкові зобов`язання в сумі 345861 грн.

Тобто вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тими ж доводами, що й відзив на адміністративний позов.

У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подав відзив, у якому заперечує проти вимог скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ є платником ПДВ та 10.11.2023 подало декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2023 року, в якій задекларовано (з урахуванням уточнюючого розрахунку від 12.12.2023): податкові зобов`язання 2578943 грн. (рядок 9); податковий кредит 2791774 грн. (рядок 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду 212831 грн. (рядок 19); сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, 0 грн., сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, 1091652 грн. (рядок 19-1); сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання декларації, 212831 грн. (рядок 20), яка підлягає бюджетному відшкодуванню 100000 грн. (рядок 20.2), на рахунок платника у банку 100000 грн. (рядок 20.2.1), зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 112831 грн. (рядок 20.3); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, 112831 грн. (рядок 21).

На підставі наказу від 18.12.2023 № 2097-п та направлення від 29.12.2023 № 3615, посадовою особою ГУ ДПС Матвіїшин Н.Б. в період з 04.01.2024 по 11.01.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

В ході проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу 04.01.2024 та 10.01.2024 вручено директору позивача запити про надання до перевірки документів та інформації, в яких запропонували позивачу надати всі наявні документи, що пов`язані з предметом перевірки за звітний (податковий) період у якому виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На вказані запити позивачем не надано документів щодо передачі зерна (ячмінь 3 класу 2023 врожаю) на зберігання у жовтні 2023 року, про що посадовою особою відповідача складено акт про ненадання посадовими особами ТОВ документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 1034/09-19-07-05/44845181 від 17.01.2023 (далі Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення підпункту14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України): занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 134982 грн., в тому числі за жовтень 2023 року 134982 грн; завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку, в сумі 100000 грн., в тому числі за жовтень 2023 року 100000 грн.; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 112831 грн.

29.01.2024 позивачем подано до ГУ ДПС заперечення на Акт перевірки.

У зв`язку з виявленими порушеннями на підставі Акту перевірки відповідачем 12.02.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 004029/0705, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 100000 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 25000 грн; № 004030/0705, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 168728 грн.; та № 004031/0705, яким встановлено і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 112831 грн.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій, оскільки розкривають їх зміст, підтверджують рух активів товариства, зміни у власному капіталі позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем Рішення згідно вимог частини другої статті 2 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з огляду на таке.

Виходячи зі змісту статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (абзаци перший, другий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ПК України).

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі також Закон № 996-XIV), первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною першою статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу.

Статтею 9 ПК України передбачено, що податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами абзаців 1 та 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Таким чином, різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту визначається в межах кожного звітного (податкового) періоду, яким для податку на додану вартість є один календарний місяць.

При цьому, якщо за попередні звітні (податкові) періоди формувалось від`ємне значення суми, платник податків мав право зарахувати таку суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом (пункт 58.1 статті 58 ПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до контракту від 05.10.2023 року № MD0S102023 та контракту від 20.09.2023 року № MBRL-200923S позивачем відчужено товар - ячмінь 3 класу 2023 року врожаю.

На виконання зобов`язань за вказаними контрактами між позивачем (Замовник) та ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «ІМТРЕКС» (Виконавець) укладено договір від 01.09.2023 № 01/09-23 про надання послуг по обробці контейнерів або інших вантажів замовника силами Виконавця на мультимодальному комплексі (терміналі, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, смт. Клевань, вул. Робітнича,2) та транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з доставкою вантажів Замовника.

Відповідно до пункту 1.2 договору від 01.09.2023 № 01/09-23 Виконавець надає Замовнику експедиторські послуги та послуги по перевалці вантажів/контейнерів Замовника, пов`язаних з перевантаженням вантажу з одного виду транспорту (залізничного та автомобільного) та на склад та зі складу, відправки та приймання вантажів власним чи залученим автомобільним та залізничним транспортом, та інші операції, пов`язані з обробкою та відправкою вантажів за узгодженими сторонами схемами, а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи та розрахуватись за них на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 2 зазначеного договору Виконавець забезпечує приймання, завантаження та відвантаження контейнерів та вантажів, що перевозяться Замовником на авто або залізничний транспорт згідно з оформленими Замовником нарядами/заявками. Відвантаження контейнерів Замовника на залізничний транспорт проводиться при готовності. контейнерів (вантажів) і подачі вагонів/платформ залізницею. Виконавець здійснює тимчасове зберігання контейнерів/вантажів на терміналі.

Виконання ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «ІМТРЕКС» зобов`язань за договором від 01.09.2023 № 01/09-23, в тому числі і щодо зберігання товару, підтверджується актом надання послуг від 06.12.2023.

Так, згідно з пунктом 1 вказаного акта Виконавцем надано послугу зі зберігання вантажу у період з 30.10.2023 по 12.12.2023.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платних податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням. умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України термін.

Підпунктом «г» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України визначено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються за нульовою ставкою.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації.

Ячмінь 3 класу 2023 року врожаю, який є предметом вищевказаних договорів купівлі-продажу, поміщений в митний режим експорту, що підтверджується митними деклараціями від 30.10.2023 № 23UA204150000067U1 та від 31.10.2023 № 23UA204150000072U0.

Відповідно до частини шостої статті 269 Митного кодексу України якщо товари, транспортні засоби комерційного призначення, оформлені за декларацією для вивезення за межі митної території України, не перетнули державний кордон України протягом 180 днів, митний орган визнає цю митну декларацію недійсною. Зазначений строк може бути зменшений за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи.

Як наслідок, на момент оформлення митної декларації платник податку зобов`язаний скласти та зареєструвати податкову накладну за операцією з вивезення товарів за межі митної території України.

Слід також зазначити, що саме ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «ІМТРЕКС», як зберігач товару у період з 30.10.2023 по 12.12.2023 за договором про надання послуг від 01.09.2023 за № 01/09-23, відповідальне за прийняття на зберігання зерна та, відповідно зобов`язане складати та реєструвати відповідні складські документи.

Відтак, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними, недостовірними та/або суперечливими.

Також, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

У розрізі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій, оскільки розкривають їх зміст, підтверджують рух активів товариства, зміни у власному капіталі позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності.

У свою чергу, доводи відповідача, викладені в Акті перевірки не ґрунтуються на оцінці первинної документації, зокрема контролюючим органом, також не встановлено дефектності вказаних первинних документів.

Таким чином, колегія суддів не може не погодитись з висновками суду першої інстанції, враховуючи у тому числі, що апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в суді першої інстанції, і з урахуванням яких суд вже надав правову оцінку встановленим у справі обставинам.

Таким чином, на підставі вищенаведених висновків про протиправність податкових повідомлень-рішень від 12.02.2024 №№ 004029/0705, 004030/0705 та 004031/0705, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення адміністративного позову, і доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції.

Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.

Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі № 300/1288/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді В. Я. Качмар М. А. Пліш