Постанова

від 03.01.2025 по справі 380/5009/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5009/24 пров. № А/857/11666/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гінди О. М., Матковської З. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року (головуючий суддя Коморний О.І., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агротем» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Агротем» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.02.2024 №ПШ054572 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28 лютого 2024 року № ПШ054572.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що правопорушення зафіксоване під час здійснення рейдової перевірки транспортного засобу, за результатами перевірки було складено відповідний акт від 15.01.2024 за № АР042293.

ПП «АГРОТЕМ» було допущення порушення абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме виконання внутрішніх вантажних перевезення згідно ТТН № 0937 від 15.01.2024 за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством;

З аналізу вищевикладеного слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності в тому числі інших документів, передбачених законодавством. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року по справі № 820/4624/17.

Статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» (далі - Наказ) зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв визначено, що автобуси, які використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км., вантажні автомобілі з повного масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті.

Як зазначено у пункті 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

має при собі:

протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія, роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу III Інструкції № 385 перевізники:

- забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

- зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

- аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

- перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа:

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Згідно пунктів 2.6., 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що: ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:

- установлення або заміни тахографа;

- ремонту тахографа;

- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;

- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Системний аналіз цих норм свідчить, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року № К/800/16628/15 у справі № 813/5710/14.

В ухваленому рішенні підставою скасування оскаржуваної постанови суд першої інстанції зазначив: «...Суд встановив, що» транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення на момент проведення перевірки (марка Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 ), не обладнаний тахографом. Зважаючи на що, суд погоджується із твердженням позивача про те, що у водія цього транспортного засобу апріорі не міг зберігатися протокол перевірки та адаптації тахографа.

Водієм під час перевірки наголошено на тому, що оскільки автомобіль не обладнаний тахографом, він має індивідуальну контрольну книжку водія. Вказане підтверджується актом №АР 042293 проведення перевіри додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 15 січня 2024 року. Також копія індивідуальної контрольної книжки водія долучено позивачем до матеріалів справи

Отже, у спірній ситуації водій транспортного засобу, не обладнаного тахографом, вів та мав із собою індивідуальну контрольну книжку водія, що повністю узгоджується з пунктом 6.3 Положення № 340.

Зважаючи на викладене, висновок контролюючого органу про те, що відсутність у водія на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (за наявності належим чином заповненої індивідуальної контрольної книжки водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа), свідчить про порушення позивачем вимог статті 48 Закону № № 2344-111, є помилковим.

Однак відповідно до Положення № 340, це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Згідно пункту 1.3 Положення № 340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 1.4 цього Положення визначено перелік осіб, на яких це Положення не поширюється.

Згідно з пунктом 1.4 Положення № 340 воно не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:

- фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;

- під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

- транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем;

- сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств;

- закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності.

У даному випадку, дія Положення № 340 поширюється на позивача, тому водій транспортного засобу повинен був мати при собі та пред`явити протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Аналогічні висновки відображені в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року в справі № 340/609/22.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що автобуси, які використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км., вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Оскільки позивач як автомобільний перевізник в спірному випадку здійснював внутрішні вантажні перевезення на автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, тому на нього поширювалися наведені положення законодавства.

Приписи Інструкції № 385 поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (пункт 1.3. Інструкції).

Отже в пункті 6.1 Положення № 340 законодавець чітко вказує про обов`язковість встановлення тахографа на транспортних засобах, указаних в цьому пункті. У даних спірних правовідносинах у перевізника наявний обов`язок з обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом (оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію повна маса транспортного засобу Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 6,490 тон).

Приписами підпункту 1 пункту 5 Положення № 340, чітко визначено забезпечити Державній службі України з безпеки на транспорті здійснення перевірок дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим цим наказом.

Обов`язок суб`єкта господарювання щодо обладнання вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонн, діючим та повіреним тахографом, що визначений Положенням № 340, кореспондується з обов`язком визначеним Інструкцією № 385 мати відповідні документи.

Системний аналіз цих норм свідчить, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3.5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а для водія такого автомобіля, обов`язковими є наявність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в Постанові Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року № К/800/16628/15 у справі № 813/57Г0/І4.

Ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення автомобіль обладнаний тахографом, а водія мати відповідні документи, дана позиція підтверджується також наступною судовою практикою, в справах де транспортний засіб не був обладнаний тахографом, але в силу вимог Положення № 340 повинен був мати діючий та повірений тахограф, і що ведення індивідуальної контрольної книжки водія не замінювало обов`язок водія надати для перевірки протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Надання позивачем індивідуальної контрольної книжки водія до позовної заяви не змінює суті зафіксованого під час перевірки порушення 15.01.2024, та жодним чином не спростовує дане порушення.

Матеріали справи також не містять доказів звернення позивача до відповідних уповноважених суб`єктів, і отримання відмови з установлення на транспортному засобі Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 . Отже, позивачем не було виконано вимогу пункту 6.1 Положення № 340, та не було обладнано транспортний засіб діючим та повіреним тахографом, та відповідно не оформлено протокол адаптації тахографа до такого транспортного засобу, цей факт позивачем спростованим не був, а також позивачем не наведено жодного обґрунтування щодо відсутності у нього обов`язку щодо оформлення такого протоколу.

В Положенні № 340 законодавець певною мірою розмежував ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв за такими критеріями, як протяжність маршруту та вага автомобіля, тому саме в пункті 6.1, цього Положення виокремив автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, і вантажні автомобілі з повного масою понад 3,5 тонн.

Саме з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повного масою від 3,5 тонн до 12 тонн.

У спірних правовідносинах щодо позивача є правозастосовним пункт 6.1 Положення № 340, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію, повна маса транспортного засобу Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 6,490 тон, тому у автомобільного перевізника наявний обов`язок з обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом, і це саме обов`язок а не право автомобільного перевізника, оскільки пункт 6.1 Положення № 340 містить слово «повинен» а не слово «може».

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 у справі № 823/1199/17:

«У відповідності до п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом. Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340 (далі - Положення), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км».

Схожі висновки відображені в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 у справі № 804/5737/16.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив щодо її доводів та просив залишити рішення суду без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «АГРОТЕМ» зареєстроване як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду 42253006. Місцезнаходження: Україна, 82427, Львівська обл., Стрийський р-н, село Добряни.

Видами діяльності ПП «АГРОТЕМ» є: 10.11 Виробництво м`яса (основний); 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин.

28.02.2024 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Чиженко Д. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ054572 та стягнуто з ПП «АГРОТЕМ» адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст. 60 цього Закону.

Підставою для складання акту рейдової перевірки та оскаржуваної постанови є те, що станом на 15.01.2024 ПП «АГРОТЕМ» як перевізником, допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених с. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, водія не забезпечено відповідними документами - протоколом перевірки та адаптації тахографа до ТЗ.

Оскаржувана постанова прийнята на підставі акта №АР042293 проведення перевіри додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 12 статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

За змістом абзацу 2 частини 1 статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частиною 1 статті 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною 2 статті 48 Закону № 2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З огляду на це, суд першої інстанції правильно зазначив, що положення статті 48 Закону № 2344-III передбачають, що законодавець, визначаючи обсяг документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, не встановив їх вичерпного переліку, проте зазначив про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати із собою та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, суд вірно врахував, що процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 79) (далі - Порядок № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзаци 1, 2 пункту 15 Порядку № 1567).

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку № 1567).

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (абзац 1 пункту 21 Порядку № 1567).

Як уже згадувалось вище, в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15 січня 2024 року відповідач зробив висновок про порушення позивачем статті 48 Закону № 2344-ІІІ. Суть виявленого порушення полягає в тому, що на момент проведення перевірки водій, який здійснював перевезення вантажу, не мав із собою протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

При цьому сторони не заперечували тієї обставини, що належний позивачу транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення 15 січня 2024 року (марка Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 ), не обладнаний тахографом, відтак у водія цього транспортного засобу був відсутній протокол повірки та адаптації неіснуючого тахографа. Утім водій мав із собою індивідуальну контрольну книжку водія, яку уповноважені посадові особи Укртрансбезпеки, що проводили перевірку, відмовилися перевіряти.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані, зокрема, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Отже, в розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

07 вересня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (норми якого набрали чинності з 11 жовтня 2005 року (далі - Закон № 2819-ІV)), згідно із яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

На виконання вимог Закону № 2819-ІV прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема, 11 липня 2007 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою, зокрема, Міністерство транспорту і зв`язку України визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також разом з іншими суб`єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінету Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.

Надалі Міністерство транспорту та зв`язку України розробило та затвердило Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів від 07 червня 2010 року № 340 (далі - Положення № 340).

За правилами пункту 1.3 Інструкції № 385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 1.1 Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340).

Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (абзац 1 пункту 6.1 Положення № 340).

За умовами пункту 6.3 Положення №340 визначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Водночас пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 07 червня 2010 року № 40 передбачено, що пункт 6.1 Положення № 340 (щодо обладнання вантажних автомобілів тахографами) набирає чинності з 01 червня 2015 року.

З огляду на це, суд першої інстанції вважав, що з 01 червня 2015 року набула чинності вимога щодо обладнання діючим та повіреним тахографом, зокрема вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм Інструкції № 385 та Положення № 340 викладений у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 440/17062/21.

Також у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 Верховний Суд вже зауважував, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія - у разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.

Отож, для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом, або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22, яку суд враховує на підставі вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Скасовуючи оскаржувану постанову суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення на момент проведення перевірки (марка Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 ), не обладнаний тахографом, то відповідно у водія цього транспортного засобу апріорі не міг зберігатися протокол перевірки та адаптації тахографа, при цьому водій вказаного транспортного засобу вів та мав із собою індивідуальну контрольну книжку водія, в якій за 15 січня 2023 року (день проведення перевірки) містяться відповідні записи. Отже, у спірній ситуації водій транспортного засобу, не обладнаного тахографом, вів та мав із собою індивідуальну контрольну книжку водія, що повністю узгоджується з пунктом 6.3 Положення № 340.

Проте суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції не надав належну оцінку тому, що згідно розділу І Положення № 340:

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

1.2. Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

1.3. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

1.4. Це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:

фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;

під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем;

сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств;

закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності;

транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об`єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об`єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.

У відповідності до вимог п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з п. 6.3. Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Для надання оцінки, у даній спірній ситуації, вказаним пунктам Положення № 340 слід виходити з того, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами за винятком тих, які визначені п.1.4. При цьому ТЗ з повною масою понад 3,5 тонн виділені в окрему категорію, і такі повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Альтернативи вказаним вимогам Положенням не передбачено.

Вимога про те, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв стосується інших ТЗ які не визначені п. 6.1 Положення № 340.

За іншого тлумачення вимоги п. 6.1 Положення № 340 втрачають свій сенс.

Відтак, визначальним для правильного розуміння вказаних вимог є який саме ТЗ експлуатується - ТЗ з повною масою понад 3,5 тонн чи інший.

Оскільки транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення на момент проведення перевірки марки Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 мав повну масу понад 3,5 тонн, то відповідно такий безальтернативно повинен бути обладнаний діючими та повіреними тахографами, відтак у даній спірній ситуації водій повинен мати протокол повірки та адаптації тахографа.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що покликання суду першої інстанції на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 440/17062/21 та від 14 грудня 2023 року у справі № 340/5660/22 є некоректними, бо спірні правовідносини у даній справі не є тотожними правовідносинам у вказаних вище справах, що розглядались Верховним Судом, більше того, у вказаних справах Верховний Суд не надавав оцінку п.6.1 та 6.3 Положення № 340 у їх правозастосуванні, а лише констатував вказані норми, бо в одному випадку Верховний Суд оцінював спірні правовідносини з урахуванням ієрархії застосування нормативно-правових актів за їх юридичною силою, а в іншому, оцінці підлягало визначення поняття «перевізник».

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати, а у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорт - задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі №380/5009/24 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Агротем» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда З. М. Матковська