Ухвала

від 03.01.2025 по справі 914/2770/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"03" січня 2025 р. Справа №914/2770/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий - суддя О.В. Зварич

судді О.І. Матущак

І.Ю. Панова,

розглянув заяву (вх. № 01-05/3414/24 від 25.11.2024 року) про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Орізон" б/н від 23.11.2024 року (вх.№01-05/3399/24 від 25.11.2024 року) на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.11.2024 року (суддя С.М.Коссак) про відмову у відкритті провадження

у справі № 914/2770/24

за позовом: Кредитної спілки "Орізон"

до відповідача-1: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 )

до відповідача-2: Бродівського відділу Державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про скасування електронних торгів, визнання їх недійсними, компенсацію матеріальних втрат і витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка "Орізон" звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 та Бродівського відділу Державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування електронних торгів, визнання їх недійсними, компенсацію матеріальних втрат і витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.11.2024 року у справі №914/2770/24 відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів за правилами цивільного судочинства.

Позивач подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу б/н від 23.11.2024 року (вх. №01-05/3399/24 від 25.11.2024 року) на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.11.2024 року про відмову у відкритті провадження у справі.

Разом з апеляційною скаргою скаржником подано заяву (вх. № 01-05/3414/24 від 25.11.2024 року) про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, офісне приміщення, розташоване за адресою: смт.Підкамінь, вул.Незалежності, буд.60, оф. 1 та заборони іншим особам вчиняти дії щодо вказаного майна.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/2770/24 за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Орізон" та витребувано у господарського суду Львівської області матеріали вказаної справи. Відкладено розгляд заяви Кредитної спілки "Орізон" (вх. № 01-05/3414/24 від 25.11.2024 року) про забезпечення позову до надходження на адресу Західного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 914/2770/24.

02.01.2025 року матеріали справи № 914/2770/24 надійшли до Західного апеляційного господарського суду.

При постановленні даної ухвали колегія суддів виходить з таких мотивів.

Згідно з статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

В силу положень частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; {Пункт 3 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020} 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; {Пункт 7 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020} 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

При цьому, частина четверта статті 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У даній справі суд встановив, що позивач не надав жодних належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову у справі та неможливості в подальшому виконати рішення суду у ній, а заява ґрунтується лише на припущеннях можливого невиконання чи утрудненого виконання рішення суду.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання (заяви) про забезпечення позову.

З врахуванням вищеописаних правових норм та обставин даної справи, суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд постановляє дану ухвалу з урахуванням вищенаведених приписів законодавства, в межах розумного строку.

Керуючись п. 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 114, 136, 137, 138, 139, 140, 234, 281 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви Кредитної спілки "Орізон" (вх. № 01-05/3414/24 від 25.11.2024 року) про забезпечення позову у справі № 914/2770/24.

Ухвалу надіслати сторонам у справі в порядку, визначеному ст.ст. 242, 285 ГПК України.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.І. Матущак

Суддя І.Ю. Панова