Ухвала

від 03.01.2025 по справі 953/1091/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

03 січня 2025 року м. Харків Справа № 953/1091/22 (922/5144/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Медуниця О.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал», м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №953/1091/22(922/5144/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал», м. Харків до треті особи: ОСОБА_1 , м. Харків арбітражні керуючі Самойленко Ольга Миколаївна, Лялюк Василь Михайлович про поновлення запису про іпотеку ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2024, зокрема, закрито провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Сегура-Капітал» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 про закриття провадження у справі скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області (головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.).

Відповідач, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 953/1091/22 (922/5144/23).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 19.11.2024 касаційну скаргу гр. ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі №953/1091/22 (922/5144/23) задоволено частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі №953/1091/22 (922/5144/23) скасовано.

Справу № 953/1091/22 (922/5144/23) у скасованій частині направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 для розгляду справи №953/1091/22(922/5144/23) визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Медуниця О.Є.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2025 у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи №953/1091/22(922/5144/23) визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Медуниця О.Є.

Верховним Судом у п.п.21-26 та 46 постанови зазначено, зокрема, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Колегія суддів зазначає, що чинним процесуальним законом не встановлено вимог щодо форми заяви/клопотання про закриття апеляційного провадження. Відтак, її/його може бути викладено у відзиві на позов, апеляційну/касаційну скаргу, або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

З наведеного убачається, що гр. ОСОБА_1 у вказаному відзиві на апеляційну скаргу було викладено клопотання про закриття апеляційного провадження.

Всупереч наведеному, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не здійснено розгляд такого клопотання по суті, не надано оцінки доводам, які наведені в обґрунтування цього клопотання та не зазначено про відсутність підстав для закриття апеляційного провадження.

З огляду на викладене, передчасними є висновки суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Окрім того, як убачається із змісту відзиву гр. ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ТОВ «Сегура-Капітал», в якому вона просила закрити вказане апеляційне провадження, нею було зазначено, зокрема, про пропуск Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 за відсутності належних доказів поважності причин пропуску такого строку.

Судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки вказаним аргументам гр. ОСОБА_1 ні в контексті клопотання про закриття апеляційного провадження ні в контексті заперечень проти апеляційної скарги.

При новому розгляді суду необхідно належним чином розглянути клопотання про закриття апеляційного провадження та надати оцінку аргументам гр. ОСОБА_1 , викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень, викладених в цій постанові, постановити законне та обґрунтоване рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 прийнято справу №953/1091/22(922/5144/23) до провадження.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі №922/2881/23 залишено без руху.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» усунути до 27.12.2024 включно, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме Східному апеляційному господарському суду навести інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження.

27.12.2024 у строк, встановлений судом до Східного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «Сегура-Капітал» адвоката Бєлінського О.В. надійшла заява про усунення недоліків, у якій останній просить суд залучити до матеріалів справи дану заяву; поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 06 серпня 2024 року у праві № 953/1091/22 (922/5144/23) про закриття провадження у справі; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Сегура-Капітал» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 року по справі № 953/1091/22 (922/5144/23).

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, зокрема, що суд першої інстанції, закриваючи справу виходив з того, що позовні вимоги щодо права іпотеки нежитлової будівлі за літ. «А-3» по вул. Тюрінській (Якіра), 40 у м. Харкові вирішені судами в порядку цивільного судочинства, але зазначені позовні вимоги залишились нерозглянутими, їх підвідомчість господарському суду підтверджена висновком Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2024 року.

Отже судом першої інстанції зроблено фундаментальний помилковий висновок, який може привести до позбавлення права ТОВ «Сегура-Капітал» на доступ до правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №227/8971/2012 зазначала, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності у випадках, якщо:

1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»);

2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»);

3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

Також заявник звертає увагу суду на те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2024 поновлено ТОВ «Сегура-Капітал» строк на апеляційне оскарження на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №953/1091/22(922/5144/23).

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, розглянувши заяву про усунення недоліків та дослідивши обставини, викладені у ній, дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин 1,2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положення Господарського процесуального кодексу України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому з огляду на вимоги статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30 вересня 2022 року у cправі №910/21285/21.

Верховний Суд у постановах від 18 серпня 2023 року у справі №32/257-10 та від 03 квітня 2023 року у справі № 906/1357/20 дійшов висновку про те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарському процесуальному кодексі України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі.

При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, повний текст оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 отримано ТОВ "СЕГУРА- КАПІТАЛ" через підсистему "Електронний суд" 06.08.2024 о 13:18 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, тобто строк на оскарження судового рішення сплив 16.08.2024.

Судом встановлено, що в ЄДРСР оскаржувана ухвала оприлюднена 07.08.2024.

Отже, з урахуванням дати складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, останнім днем строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 є 16.08.2024.

Однак, апеляційна скарга ТОВ «Сегура-Капітал» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 була подана до Східного апеляційного господарського суду 26.08.2024, тобто з пропуском строку, встановленого процесуальним Законом.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частина перша статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Однією із засад судочинства в силу приписів статті 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, у заяві скаржником не наведено змістовних та вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою оскарження судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку, також скаржник не довів, що у цій справі можливість вчасного подання апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.

Доводи заявника про те, що судом першої інстанції зроблено фундаментальний помилковий висновок, який може привести до позбавлення права ТОВ «Сегура- Капітал» на доступ до правосуддя, суд апеляційної інстанції вважає його припущенням, які не підтверджені відповідними доказами, що є підставою для висновку суду про те, що скаржником не наведено інших причин поважності пропуску строку на оскарження судового рішення.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що несвоєчасне оскарження ухвали місцевого господарського суду у даній справі зумовлене не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру, які залежали виключно від волевиявлення самого скаржника.

Однією із основоположних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п.2 ч. 3 статті 2 ГПК України).

Сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Апеляційний суд враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає «inter alia» у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Таким чином, апелянтом не наведено інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно не усунені недоліки апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Сегура-Капітал», на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №953/1091/22(922/5144/23).

Керуючись статтями 234, 235, 258, 260, п. 4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал», м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №953/1091/22(922/5144/23).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Порядок і строки оскарження визначені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.Є. Медуниця