Рішення

від 03.01.2025 по справі 910/638/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.01.2025Справа № 910/638/20 (574/577/24)За позовною заявою ОСОБА_1 (41750, Сумська обл., Конотопський район, с. Журівка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533)

про стягнення 5 140,65грн.

в межах справи №910/638/20

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Бонус" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака,16, ідентифікаційний номер 40904740)

до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/638/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".

ОСОБА_1 у липні 2024 року звернулась до Буримського районного суду Сумської області в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про стягнення заборгованості за Договором оренди землі №594 від 10.11.2015 у розмірі 5 140,65грн., з яких 4620,41грн.-орендна плата за 2022 рік, 293,38грн. інфляційні збитки,226,86 грн.-пеня.

Ухвалою Буримського районного суду Сумської області від 16.07.2024 року вказану позовну заяву прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Буримського районного суду Сумської області від 02.08.2024 цивільну справу №574/577/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про стягнення заборгованості за договором оренди передати до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/638/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, код ЄДРПОУ 30382533).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 прийнято справу №574/577/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» про стягнення заборгованості за договором оренди до розгляду в межах справи №910/638/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала про прийняття справи №574/577/24 до розгляду в межах справи №910/638/20 доставлена до електронного кабінету представника позивача 15.10.2024 о 21:40, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 16.10.2024.

Також, дана ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 15.10.2024 о 21:40, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 16.10.2024.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2015 між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" укладено Договір оренди землі № 594, згідно з пунктом 1 якого в оренду передається земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер: 5920983600:09:002:0076, загальною площею 2,8950 га, що розташована на території Жуківської сільської ради.

Згідно з пунктом 8 договору останній укладено до 15.12.2022 року.

Відповідно до п. 9, 11 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4 620,41 грн. Орендна плата вноситься протягом року, але не пізніше « 15» грудня.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п. 10 Договору).

Відповідно до п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

У пункті 37 Договору вказано, що його дія припиняється, зокрема, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено, ліквідації юридичної особи-орендаря

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.10.2016 Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" зареєструвало право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 5920983600:09:002:0076, на підставі договору оренди землі від 10.11.2015 № 594.

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.04.2024 право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 5920983600:09:002:0076, зареєстровано 17.03.2023 за Фермерським господарством «Коряк В.І.».

Оскільки відповідач не вносив орендну плату за 2022 рік, позивач звернувся 01.07.2024 до відповідача з вимогою сплатити суму заборгованості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

За змістом статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами укладений договір оренди землі від 10.11.2015, за умовами якого відповідач мав сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 4 620,41 грн. протягом року, але не пізніше 15 грудня поточного року.

Разом із цим, відповідач в установлені договором строки сплату орендної плати за 2022 рік у сумі 4 620,41 грн. не здійснив, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 4 620,41 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 293,38 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2023 до 31.03.2024, та 226,86 грн. пені, що нарахована за період з 16.12.2022 до 19.04.2024, суд зауважує наступне.

Разом із цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

За вказаних обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 293,38 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2023 до 31.03.2024, та 226,86 грн. пені, що нарахована за період з 16.12.2022 до 19.04.2024, з огляду на поширення мораторію на задоволення вимог усіх кредиторів та зупинення прострочення боржника (відповідача) з виплати такого боргу протягом всього періоду дії мораторію.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо заявлених позивачем до відшкодування 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, суд відповідний розподіл даних судових витрат за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів наразі не здійснює.

У той же час, за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України, такі докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження).

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги,121 В, ідентифікаційний номер 30382533) на користь ОСОБА_1 (41750, Сумська обл., Конотопський район, с. Журівка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 4 620 (чотири тисячі шістсот двадцять) грн. 41 коп. боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 870 (вісімсот сімдесят) грн. 90 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 03.01.2025.

Суддя Д.В. Мандичев