Ухвала

від 03.01.2025 по справі 915/16/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

03 січня 2025 року Справа № 915/16/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В., розглянувши без виклику сторін заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» б/н від 25.12.2024 (вх.№16335/24 від 26.12.2024) про відвід судді Давченко Т.М. у справі №915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства «ДЕМЕТРА.» (ідент. код 36742996), у якій

ініціюючий кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю «САБАЗИ» (код ЄДРПОУ 42801195; 56120, Миколаївська область, Баштанський район, с.Єрмолівка, вул.Молодіжна, буд.29);

боржник: Фермерського господарства «ДЕМЕТРА» (код ЄДРПОУ 36742996; адреса: 57437, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Новофедорівка, вул.Приморська, буд.49/б)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Пляка Сергій Валерійович (РНОКПП НОМЕР_1 ; 54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 15, оф.409).

заявники (кредитори):

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВІ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31395590; 57437, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., село Новофедорівка, вул.Приморська, 56);

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТ ВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44621062; 54046, м.Миколаїв, вул.Старова архітектора, 8-А/70);

3) Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (код ЄДРПОУ 14352406, 01033, м.Київ, вул.Жилянська, 32), -

в с т а н о в и в:

В провадженні судді господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М. перебуває справа №915/16/24 про банкрутство Фермерського господарства «ДЕМЕТРА.».

26.12.2024 до суду від представника АТ «Банк Кредит Дніпро» - адвоката Гея В.Г. надійшла заява, сформована в системі Електронний суд 25.12.2024 (вх. №16335/24 від 26.12.2024), про відвід головуючої судді Давченко Т.М, в якій заявник просить суд відвести від розгляду справи №915/16/24 суддю Т.М.Давченко.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.12.2024 вказану заяву передано для розгляду судді Давченко Т.М.

В ухвалі від 31.12.2024 головуючий у справі суддя дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та ухвалив передати справу №915/16/24 для розгляду заявленого відводу складу суду, визначеному у відповідності до порядку, встановленого ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 01.01.2024 №1 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/16/24 в частині розгляду заяви про відвід головуючого судді» призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/16/24 в частині розгляду заяви представника АТ «Банк Кредит Дніпро» (вх. №16335/24 від 26.12.2024) про відвід головуючого судді у зазначеній справі шляхом визначення головуючого судді (який не входить до складу суду, що розглядає справу) для розгляду зазначеної заяви.

Підставою призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/16/24 в частині розгляду заяви про відвід головуючого судді у зазначеній справі є ухвала суду від 31.12.2024, постановлена в порядку ч.3 ст.39 ГПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 справу №915/16/24 в частині розгляду заяви про відвід складу суду передано на розгляд судді Мавродієвої М.В.

Заява представника АТ «Банк Кредит Дніпро», з посиланням на п.5 ч.1 ст.35 ГПК України, мотивована тим, що суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М. не може приймати участь у розгляді відповідної справи з огляду на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, що полягають в наступному.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.11.2024 у справі №915/16/24 (суддя Давченко Т.М.) заяву АТ «Банк Кредит Дніпро» б/н від 15.11.2024 (вх.№14327/24 від 18.11.2024р.) про відвід було залишено без розгляду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося з апеляційною скаргою до Південно-Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою апеляційної інстанції від 02.12.2024 у справі №915/16/24 було зобов`язано Господарський суд Миколаївської області направити на адресу Південно-Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №915/16/24 в частині, яка стосується розгляду заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» б/н від 15.11.2024 про відвід судді. Тобто, судом апеляційної інстанції було витребувано не всі матеріали справи у повному обсязі, а запитано лише частину, що стосується заявленого відводу.

Приписами абз.1 ч.5 ст.9 КУзПБ визначено, що оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.9 КУзПБ, до апеляційного або касаційного суду направляються матеріали справи у витребуваній ухвалою апеляційного чи касаційного суду частині. Суд, який розглядає апеляційну чи касаційну скаргу, може витребувати справу про банкрутство (неплатоспроможність) у повному обсязі за власною ініціативою. Належним чином засвідчені копії справи або частини справи залишаються в господарському суді для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Разом з тим, 23.12.2024 представнику банку в телефонному режимі секретарем судді Господарського суду Миколаївської області було повідомлено, що матеріали справи №915/16/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду направлено у повному обсязі, у зв`язку з чим, судове засідання у справі призначене на 23.12.2024 не відбудеться.

Зважаючи на викладене, заявник вважає, що всупереч приписам абз.2 ч.5 ст.9 КУзПБ, суддею, яка здійснює розгляд справи №915/16/24, не було забезпечено залишення належним чином засвідчених копій витребуваної частини матеріалів справи в Господарському суді Миколаївської області для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство №915/16/24, через що 23.12.2024 розгляд справи не відбувся.

Заявник також зауважує, що станом на 25.12.2024 судом не розглянуті вимоги кредиторів внаслідок чого неможливим є перехід до наступних судових процедур, що унеможливлює повернення боргів кредиторів, а боржник продовжує здійснювати господарську діяльність без оплати кредиторам заборгованості.

Вказані обставини, на думку заявника, викликають обґрунтовані сумніви щодо незалежності та безсторонності судді щодо здійснення розгляду справи №915/16/24 з дотриманням норм законодавства, зокрема, в частині дотримання процесуальних строків, встановлених ст.44 КУзПБ.

Заява обґрунтована приписами ст.ст.2, 13, 35, 38 ГПК України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Бангалорськими принципами поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 та судовою практикою.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у тому числі якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 вказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Європейський суд з прав людини також звертає увагу на те, що для вирішення питання про незалежність суду з точки зору статті 6 §1 Конвенції необхідно брати до уваги серед іншого, на ... існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (п.80 рішення Суду по справі «Салов проти України» №65518/01 від 06.09.2005 року).

У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім (див.: Hauschidt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A. No. 154, p. 48).

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої зацікавленості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Заявником не надано жодного доказу на підтвердження обставин щодо необ`єктивності чи упередженості судді Давченко Т.М. у розгляді справи №915/16/24.

Фактично заява АТ "Банк Кредит Дніпро" про відвід судді Давченко Т.М. ґрунтується на незгоді сторони з процесуальними рішеннями судді, що відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України не може бути підставою для відводу судді.

Отже, доводи представника АТ "Банк Кредит Дніпро" про те, що дії судді містять сумнів в неупередженості та об`єктивності ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій судді. Вказані заявником обставини не можуть бути підставою для відводу судді. Інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді чи заінтересованості у результаті розгляду справи, не зазначено та відповідних доказів не подано.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність передбачених статтями 35, 36 ГПК України підстав для відводу судді Давченко Т.М. у справі №915/16/24, у зв`язку з чим в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" б/н від 25.12.2024 (вх.№16335/24 від 26.12.2024) про відвід судді слід відмовити.

Керуючись ст.ст.35, 36, 38, 39, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" б/н від 25.12.2024 (вх.№16335/24 від 26.12.2024) про відвід судді Давченко Т.М. у справі №915/16/24, - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 03.01.2025.

Суддя М.В.Мавродієва