УХВАЛА
02 січня 2025 року
м. Київ
справа № 464/755/23
провадження № 61-17636ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня2024 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області, про стягнення безпідставно збережених коштів,
ВСТАНОВИВ:
31 грудня 2024 року Шевченко М. І., яка вказує, що діє від імені Львівської міської ради, через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня2024 року у зазначеній вище справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
До касаційної скарги, на підтвердження своїх повноважень, як представника, Шевченко М. І. додала витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Львівської міської ради, в якому зазначено, що керівником цієї юридичної особи є Садовий А. І., а також довіреність у порядку передоручення від 08 вересня 2023 року, в якій зазначено, що Садовий А. І. на підставі витягу з ЄДР від 21 серпня 2021 року уповноважує, в порядку передоручення Шевченко М. І. представляти інтереси Львівської міської ради в судах України (в тому числі в апеляційних та касаційних інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 58 ЦПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
У частині першій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Таким чином, повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцією.
Копій зазначених документів на підтвердження повноважень Шевченко М. І. діяти від імені Львівської міської ради до касаційної скарги не додано.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24) зазначено, що «частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
У разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні».
В матеріалах касаційного провадження відсутні дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Львівської міської ради як юридичної особи, за якою Шевченко М. І. зазначена як особа, уповноважена вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо; подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи.
Водночас, частиною третьою статті 244 ЦК України встановлено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За змістом статті 58 Закону України «Про нотаріат» довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, в якій застережено право на передоручення, або після надання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більший обсяг прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 245 ЦК України).
У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (частина перша статті 219 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписана особою, повноваження якої не підтверджені.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня2024 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області, про стягнення безпідставно збережених коштів повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.01.2025 |
Оприлюднено | 06.01.2025 |
Номер документу | 124219029 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні