Рішення

від 24.12.2024 по справі 621/4289/23

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

справа №621/4289/23

провадження 2/621/207/24

24 грудня 2024 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В.Філіп`євої

за участі секретаря судового засідання - К.Сосницької

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічною позовною заявою) Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області як орган опіки та піклування, - представник О.Мартинова

відповідач (позивач за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_1

представник відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) Т.Мякота

ІІІ особа 1:Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, - представник О. Колісник

ІІІ особа 2: Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, - представник О.Касьянова

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу

за позовною заявою Зміївської міської ради як органу опіки та піклування, подану в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області,

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, та

за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, треті особи: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, про оспорювання батьківства (про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини)

про оспорювання батьківства (про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини),

ВСТАНОВИВ:

Зміївський міський голова П.Голодніков звернувся до суду як посадова особа органу опіки та піклування з позовною заявою, в якій просив суд позбавити відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі доходу відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, які перераховувати на депозитні рахунки Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

05.02.2024 року представником відповідача - адвокатом Т. Мякота в порядку статті 193 ЦПК України подано зустрічну позовну заяву до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, яку вона просила прийняти до спільного розгляду з первісним позовом, та просила виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , як батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження № 41, складеного 28 листопада 2011 року виконавчим комітетом Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області.

Рух справи.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 30.11.2024 року відкрито провадження в цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом учасників (а.с. 27).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.04.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, треті особи: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, про оспорювання батьківства (про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини) до спільного розгляду з первісною позовною заявою про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Задоволено клопотання представника відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) Т.Мякота про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, призначено судову медичну (молекулярно-генетичну) експертизу, провадження у цивільній справі №621/4289/23 зупинено на час проведення судової експертизи (а.с. 83-85).

01.05.2024 року до суду надійшло клопотання судового експерта про забезпечення участі заінтересованих осіб у відібранні зразків біологічного матеріалу, необхідних для складання висновку експерта, в приміщенні судово-експертної установи (а.с. 92).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.05.2024 року поновлено провадження по справі, призначено підготовче засідання (а.с. 94).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.05.2024 року клопотання експерта задоволено, зобов`язано відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позивача Зміївську міську раду як орган опіки та піклування, - забезпечено явку малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі її представника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з`явитися 17.05.2024 року з 10:00 до 11:години (резервна дата: 22.05.2024 року з 10:00 до 11:години) для проведення відбору експериментальних зразків до експертної установи - відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС (адреса: місто Харків, вул.Ковтуна, буд.32), зобов`язано відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , провести оплату судової експертизи, провадження у цивільній справі № 621/4289/23 зупинено на час проведення судової експертизи. (а.с. 107).

19.06.2024 року до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/121-24/10878-БД від 07.06.2024 року (а.с. 116-117).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20.06.2024 року поновлено провадження по справі, призначено підготовче засідання (а.с. 120).

18.09.2024 року від представника відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) Т.Мякота , надійшло клопотання про повторне призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, оскільки через масовані ракетні обстріли та зупинення залізничного сполучення М.Червоний не зміг прибути у визначений час до експертної установи для відібрання зразків. Наполягала на задоволенні клопотання та пояснила, що кошти на поведення експертизи знаходяться у представника відповідача, тому оплата буде проведена вчасно і в повному обсязі. Проведення експертизи просила доручити експертам Харківського НДЕКЦ МВС України (вул. Ковтуна, буд. 32, м. Харків) (а.с. 145).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.09.2024 року клопотання представника відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) Т.Мякота про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено, призначено повторно судову медичну (молекулярно-генетичну) експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, (61036, м. Харків, вул. Ковтуна, 34), провадження у цивільній справі № 621/4289/23 зупинено на час проведення судової експертизи (а.с. 150-152).

23.10.2024 року до суду надійшло клопотання судового експерта про забезпечення участі заінтересованих осіб у відібранні зразків біологічного матеріалу, необхідних для складання висновку експерта, в приміщенні судово-експертної установи (а.с. 158).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.10.2024 року поновлено провадження по справі, призначено підготовче засідання (а.с. 161).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.10.2024 року клопотання експерта задоволено, провадження у цивільній справі №621/4289/23 зупинено на час проведення судової медичної (молекулярно-генетичної) експертизи (а.с. 162).

27.11.2024 року справа повернута до суду з повідомленням про неможливість проведення експертизи (а.с. 168).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.12.2024 поновлено провадження по справі, призначено підготовче засідання (а.с. 171).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.12.2024 року закрито підготовче провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом в судове засідання її учасників (а.с. 173-175).

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату й час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Представник позивача (відповідача за зустрічною позовною заявою) О.Мартинова подала до суду заяву, в якій просила судовий розгляд справи проводити за її відсутності, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Відповідач (позивач за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_6 та його представник - адвокат Т.Мякота в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причини не явки суду не повідомили.

Представники третіх осіб 1 О. Колісник , О.Касьянова подали заяви про розгляд цивільної справи по суті без їх участі.

Відповідно до ч.3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування первісних позовних вимог зазначено, що 01.10.2010 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . В зареєстрованому шлюбі народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10.01.2012 року шлюб між батьками малолітньої дитини було розірвано відповідно до рішення Зміївського районного суду Харківської області (справа №2014/246/2012). Мати дитини, ОСОБА_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідач ОСОБА_6 проживає окремо від доньки, займається виключно своїм життям, взагалі не цікавиться своєю дитиною, не виявляєв жодного бажання займатися її вихованням та матеріальним утриманням. ІНФОРМАЦІЯ_6 малолітня ОСОБА_10 за заявою матері була влаштована до КЗ "Зміївська гімназія №1 " Сузір`я " у зв`язку з хворобою матері та нездатністю батька займатися вихованням дитини. Батько дитини після смерті матері до служби у справах дітей Зміївської міської ради з заявами про повернення йому дитини не звертався. На даний час малолітня дитина ОСОБА_10 тимчасово влаштована в родину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є її двоюрідною сестрою. Вказане свідчить про відсутність з боку батька турботи про виховання дитини, піклування про фізичний, духовний та моральний стан, що порушує права дитини, не можевважатися належним виконанням батьківських обов`язків щодо дитини, в зв`язку з чим орган опіки та піклування просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 та стягнути з нього алменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення нею повноліття, які перераховувати на депозитні рахунки Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (а.с. 1-2).

Відповідач ОСОБА_6 не погодився з пред`явленими позовними вимогами та заявив зустрічний позов, в обгрунтування якого зазначив, що він ще до реєстрації шлюбу тривалий час перебував у фактичних шлюбних відносинах з матір`ю дитини ОСОБА_12 , вони є батьками двох спільних синів, які на даний час є повнолітніми, та які весь час проживали разом з ним. 01.10.2010 року був укладений шлюб між ним та ОСОБА_9 , однак одразу ж після реєстрації шлюбу їх відносини погіршилися, і з грудня 2010 року вони стали проживати окремо та не мали подружніх стосунків. ОСОБА_9 потім перебувала в фактичних шлюбних відносинах з іншими чоловіками. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_9 (ОСОБА_9) народила доньку, ОСОБА_2 . Реєстрацію народження ОСОБА_14 здійснювала ОСОБА_9 (ОСОБА_9), запис про батька здійснений в актовому записі про народження відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України. Йому не було відомо про народження дитини, та про те, що він записаний батьком цієї дитини. 30.11.2011 року він звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою про розірвання шлюбу, шлюб розірваний 10.01.2012 року. За весь період з народження ОСОБА_14 до дня смерті матері дитини ІНФОРМАЦІЯ_5 , його колишня дружина не зверталася до нього з питань матеріального забезпечення та участі у вихованні ОСОБА_15 також не зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів з нього, батька за актовим записом, на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З зазначених підстав він впевнений в тому, що не є біологічним батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому просив виключити відомості про нього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження № 41, складеного 28 листопада 2011 року виконавчим комітетом Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області. (а.с. 64-65).

Не зважаючи на те, що в судове засідання для розгляду справи по суті сторони не з`явилися, в підготовчому судовому засіданні кожна сторона наполягала на задоволенні своїх вимог.

Дослідивши доводи позовної заяви та зустрічного позову, а також письмові докази, наданні в обгрунтування вимог, суд встановив наступне:

Згідно Свідоцтва про народження (повторно) Серії НОМЕР_2 та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00040384822 від 05.07.2023 року, батьками неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_16 , (а. с. 3, 4).

На час народження дитини відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував в зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Ордівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, актовий запис № 2 від 01.10.2010 року (а.с.8)

10.01.2012 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області по цивільній справі № 2014/2-1308/11 шлюб між відповідачем та ОСОБА_17 розірвано (а.с. 72)

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 03.03.2023 року, Висновку оцінки потреб сім`ї №08-03-22 від 17.04.2023 року, проведених відповідальними особами Служби в справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживали ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Умови проживання незадовільні, в кімнатах брудно, є неприємний запах, розкидані речі, в наявності старі меблі, на кухні електроплитка. Мати перебуває на лікуванні в КНК "Зміївська ЦРЛ", батько дітей разом з дітьми не проживає. ОСОБА_9 підписала заяву для тимчасового влаштування дітей до КЗ "Зміївська гімназія №1 "Сузір`я" (а.с. 12, 17).

З листа КЗ "Зміївська гімназія №1 "Сузір`я" №3-у від 10.04.2023 року вбачається, що зараховані ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , - до складу вихованців пансіону 2-го класу, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до складу вихованців пансіону 5-го класу з 10.04.2023 року (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_5 мати неповнолітньої дитини ОСОБА_9 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 30.06.2023 року Зміївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №505 від 30.06.2023 року (а.с. 7).

З листа КЗ "Зміївська гімназія №1 "Сузір`я" №01-17/59 від 04.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховані з закладу 01.09.2023 року, оскільки всі вихованці були повернуті до родини (а.с. 14).

Згідно довідки лікаря ЗПСМ с. Першотравневе В.Байдіної від 14.09.2023 року, вбачається, що діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , були задекларовані в АЗПСМ с. Першотравневе у сімейного лікаря В.Байдіної в 2018 році матір`ю - ОСОБА_9 . Сім`я вважається малозабезпеченою, оскільки не матір, ні її цивільний чоловік - ОСОБА_22 в останні роки не працювали. Чоловік часто вживав алкогольні напої. Діти навчались у Першотравневій ЗОШ . Матеріально-побутові умови в сім`ї були незадовільні. Діти хворіли не часто, до амбулаторії з дітьми зверталась тільки матір, у зв`язку з хворобою дитини, профнаглядами та щепленнями (а.с. 15).

Згідно характеристики, наданої директором КЗ "Першотравневий ліцей" Зміївської міської ради, ОСОБА_2 навчалася в ліцеї з 2018 року по березень 2023 року. За час навчання виявила середній рівень знань. Програмний матеріал засвоює повільно. Проявляє інтерес лише до окремих предметів. Швидкість сприйняття учбового матеріалу середня, мовлення чітке, але не досить виразне, добре розвинена пам`ять, увага. уява. Інтерес до навчання дівчинка має несталий, на уроках може бути неуважна, часто відволікається. Проте дуже дисциплінована, не порушує норм та правил поведінки. Дівчинка має позитивне ставлення до трудової діяльності: завжди відповідально ставиться до виконання навчально-трудових завдань. Бере активну участь у житті класу. Загальне ставлення учениці до школи, навчання, трудової діяльності позитивне. ОСОБА_14 спокійна, урівноважена, в класі має друзів, однокласники до неї ставляться дружелюбно, з повагою, майже ніколи не вступає в конфлікти з вчителями та однокласниками. Влітку 2023 року померла мати ОСОБА_14 , ОСОБА_9 . Батько, ОСОБА_1 , з сім`єю не проживає і ніяк не опікується життям та вихованням дівчинки (а.с. 16).

Згідно Наказу Служби у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області №73 від 04.09.2023 року, Акта про згоду дитини на тимчасове влаштування до сім`ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки від 04.09.2023 року, малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштована в родину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , яка виявила бажання залишити дитину у себе в родині до визначення юридичного статусу та форми влаштування дитини, (а.с. 10, 11).

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 06.04.1996 року Нововодолазьким РВУМВС України в Харківській області, Довідки ГУДМС України в Харківській області №6301.6.3-21392/63.3-23 від 28.11.2023 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 5, 25-26, 67-68).

З листа Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що станом на 01.02.2024 року на виконанні у відділі не перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 71).

Рішенням Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області №357 від 10.10.2023 року затверджено Висновок Зміївської міської ради як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відносно його малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якого вбачається, що уповноважені представники органу опіки та піклування вивчили документи, в зв`язку з чим прийшли до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відносно його малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 3 статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 3 Сімейного кодексу України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ч.4 статті 5 Сімейного кодексу України, держава бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування.

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 122 Сімейного кодексу України встановлено засади визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають в шлюбі між собою, згідно яких дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Згідно статті 133 Сімейного кодексу України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до положень статті 136 Сімейного кодексу України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд, висновки якого, відповідно до ч.4 статті 263 ЦПк України, має враховувати суд при застосуванні відповідних норм права, який у своїй постанові від 13 липня 2022 року у справі № 201/6130/19 (провадження № 61-9966св21) зазначив, що предметом доказування у спорі про оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини (позивачем), є доведення відсутності кровного споріднення з дитиною, а також необізнаність позивача в момент реєстрації, що він не є біологічним батьком дитини. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, позивач (особа, яка оспорює батьківство) має надати докази, що він не є батьком дитини, а також докази, що в момент реєстрації себе батьком дитини він не знав, що не є її батьком.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини другої статті 77, статті 81 ЦПК України відповідач має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Отже, якщо позивач стверджує, що в момент реєстрації себе батьком дитини не знав, що не є її батьком, то відповідач має надати докази на спростування таких тверджень.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа «Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення у процесі дослідження факту батьківства"

В даній справі суд зазначає, що за клопотанням відповідача (позивача за зустрічним позовом) М.Червоного двічі призначалася судово-генетична експертиза, і жодного разу вона не була проведена в зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_1 , а також несплатою ним вартості відповідної експертизи.

Дитина ОСОБА_25 разом з уповноваженим представником органу опіки та піклування (представником позивача) двічі з`являлася для відібрання біологічних зразків, однак через недобросовісну поведінку відповідача експертиза проведена не була.

Статтею 109 ЦПК України встановлено наслідки ухилення від участі в експертизі, згідно яких, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оскільки призначена судом генетична експертиза проведена не була в зв`язку з неявкою ОСОБА_1 для відібрання біологічних зразків, про умови та проведення якої відповідач був повідомлений належним чином, а інших достатніх належних та допустимих доказів щодо відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком дитини, та дитиною матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_26 .

Суд зазначає, що сімейне законодавство України встановлює презумпцію батьківства, тобто батьком дитини вважається визначена законом особа, зокрема чоловік матері дитини, з яким вона перебуває у шлюбі. Презумпція батьківства може бути спростована за позовом заінтересованої особи та доведена під час судового розгляду в установленому законом порядку.

Враховуючи, що відповідач не подав достатньо доказів для підтвердження цієї обставини, суд робить висновок про недоведеність вимог зустрічного позову ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про обгрунтованість позовних вимог органу опіки та піклування, суд зазначає, що згідно частин 1, 4 статті 15 Сімейного кодексу України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного та соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплено обов`язок батьків виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття освіти, готувати до самостійного життя та поважати її.

Частиною 1 статті 151 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають також переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними, що визначено частиною 1 статті 163 Сімейного кодексу України.

Згідно ч.1 статті 152 Сімейного кодексу України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом

Відповідно до положень статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, та в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до вимог статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років .

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у своїй постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) зазначив, що судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості згідно зі статтею 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року.

Європейський суд з прав людини, практику та рішення якого суди мають застосовувати як джерело права відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини",у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. При цьому, на перше місце ставляться "як найкращі інтереси дитини", оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Це крайній захід впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

Наявні в матеріалах справи докази, а також поведінка відповідача в судовому засіданні підтверджують, що ОСОБА_6 не бажає виконувати свої обов`язки стосовно дитини ОСОБА_26 , свідомо ухиляється від їх виконання, малолітня донька тимчасово влаштована до сім`ї родичів після смерті матері. Відповідач не цікавиться життям дитини, не піклується про її стан здоров`я, навчання, не проявляє батьківської турботи, не створює належних умов для виховання та розвитку, чим порушує право дитини на сім`ю та належне батьківське піклування.

Подані позивачем документи підтверджують вжиття заходів до відповідача щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків, однак ОСОБА_6 свідомо ухиляється від їх виконання.

Згідно з ч.ч.5, 6 статті 9 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд погоджується з дослідженим висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав стосовно його малолітньої доньки, і таке позбавлення відповідатиме інтересам дитини, яка зможе отримати можливість належного догляду й виховання в іншій родині.

Відповідно до ч.3 статті 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ч.1 статті 180, статті 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1, 2 статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Таким чином, з відповідача на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить стягнути аліменти в розмірі частки всіх видів доходів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 430 ЦПК України, рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області як органу опіки та піклування про позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення аліментів та наявності підстав для його задоволення.

В задоволенні зустрічного позову про про оспорювання батьківства (про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини), - належить відмовити.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає наступне:

За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідач (позивач за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_1 , є інвалідом другої групи з 04.03.2009 року, що підтверджується пенсійним посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Пенсійним фондом України (а.с. 69).

Згідно п. 6 ч. 3 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За встановлених обставин, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5, п. ґ ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", сторони звільнені від сплати судового збору, відповідно до положень статті 141 ЦПК України судові витрати по справі слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.392, 1218, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 223, 247, 258-259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Зміївської міської ради як органу опіки та піклування, подану в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі доходів відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на депозитні рахунки Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, треті особи: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, про оспорювання батьківства (про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини) - відмовити.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: (відповідач за зустрічною позовною заявою) Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 04058674, юридична адреса: вул.Адміністративна, буд.9, місто Зміїв, Чугуївський район, Харківська область.

Відповідач: (позивач за зустрічною позовною заявою) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа 1: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 439147, юридична адреса: 63404, Харківська область, Чугуївський район, м.Зміїв, вул.Лиманська, буд.22.

Третя особа 2: Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 23912287, юридична адреса: 63404, Харківська область, Чугуївський район, м.Зміїв, вул.Лиманська, буд.22.

Повний текст рішення складено 30.12.2024 року.

Суддя В. Філіп`єва