Рішення
від 26.12.2024 по справі 947/22547/24
МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: 947/22547/24

п/с 2/164/780/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року. Сел. Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Токарської І.С.,

за участі секретаря Власюка С.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці відповідача Шапки А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про захист прав споживачів, який обгрунтувала тим, що 13 червня 2024 року замовила та оплатила через офіційний сайт магазину «Massimo Dutti» (https://www.massimodutti.com/ua) сандалії на низькому ходу з пряжками вартістю 4590,00 гривень та оформила доставку в м. Одеса шляхом служби доставки «Нова Пошта». На сайті магазину «Massimo Dutti» здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» (код ЄДРПОУ 35534116). Також ТОВ «Індітекс Україна» вказане на бирці товару, як імпортер, а також відправником у додатку «Нова Пошта». 26 червня 2024 року близько 09 години позивачка звернулася через месенджер WharsApp до відділу обслуговування клієнтів з виявленим істотним недоліком, а саме - шкіра на устілці сандаліїв злущилася, однак звернення було проігноровано, оскільки ОСОБА_1 не змогла надати фіскальний чек, хоча покупка була перевірена представником магазину за номером замовлення 30064327696 та додатково для підтвердження було надано квитанцію про розрахунок з банку. В той же день позивачкою було зроблено запит на відновлення фіскального чеку, однак оператор відділу обслуговування клієнтів магазину «Massimo Dutti» відповів, що фіскальний чек не відновлюється, оскільки друкується один раз та його не зберігають. Оскільки товар втратив можливість належного використання в перші декілька днів, гарантійний строк якого не закінчився, а продавець знімає із себе всю відповідальність за неналежну якість товару, а тому просила суд розірвати договір купівлі-продажу, укладений 13 червня 2024 року між ТОВ «Індітекс Україна» та ОСОБА_1 , а також стягнути з відповідача 4590,00 гривень - вартість товару, 10000,00 гривень -моральної шкоди та 6000,00 гривень - витрат на професійну правничу допомогу. Зазначила, що відповідач пропонував замінити товар, однак вона відмовилася через те, що вже витратила багато часу на безрезультатну комунікацію з «Індітекс Україна» та кошти на адвоката.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала із наведених у ньому підстав та просила задовольнити.

Процесуальні судові рішення у справі

Ухвалою від 23 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Зміст заперечень відповідача

У судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Індітекс Україна» Шапка А.В. позов заперечила. Зазначила, що ОСОБА_1 дійсно 13 червня 2024 року на сайті онлайн-магазину «Massimo Dutti» було придбане взуття, товар належної якості був доставлений позивачці 20 червня 2024 року. 26 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до служби підтримки магазину та заявила про те, що після використання нею товару на ньому з`явилися певні дефекти. В ході комунікації оператор служби підтримки повідомив, що для повернення коштів, сплачених за товар, необхідним є пред`явлення розрахункового документа та просив надіслати фіскальний касовий чек, який був направлений разом із товаром. Однак ОСОБА_1 повідомила, що вона не може надати вказаний чек, оскільки його викинула. Надалі, оператор служби підтримки повідомила, що у відповідності до норм чинного законодавства без пред`явлення фіскального касового чека, товариство не може повернути кошти, сплачені за товар, однак, як виняток, готові здійснити заміну товару. ОСОБА_1 погодилася здійснити заміну товару, а тому товариством направлено відповідні форми документів для оформлення повернення товару. Оскільки, позивачкою товар так і не був повернутий, здійснення його заміни є неможливим. Просили відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі.

Позиція суду

Згідно із положеннями статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 13 червня 2024 року позивачкою ОСОБА_1 було здійснено замовлення сандаліїв на низькому ходу з пряжками на офіційному сайті магазину «Massimo Dutti» (https://www.massimodutti.com/ua) за № 30064327696 на суму 4590,00 гривень (а.с. 130-133).

Із квитанції № Е73А-КТ6Х-3ХХХ-0Е86 від 13 червня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 перерахувала 13 червня 2024 року на рахунок Massimo Dutti Ukraine 4590,00 гривень (а.с. 129).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.

Згідно ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 675 ЦК України визначено, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Згідно ч.1 ст. 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом (ч. 4 ст. 673 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв`язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв`язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни (стаття 676).

Відповідно до ч. 3 ст. 698 ЦК України до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Права та обов`язки споживачів визначені ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості визначені ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Відповідно до визначення термінів у ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Частиною 5 статті 8 Закону передбачено, що продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. При пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк (ч.9 ст.8 Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Як вже зазначалось вище, за правилами п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Як визначено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом установлено, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу босоніжок сплатила відповідачу 4590,00 гривень, що підтверджується відповідними доказами (квитанціями, роздруківками) та не заперечується самим відповідачем.

Також судом установлено, що відповідач не заперечує і факт продажу товару неналежної якості. На думку суду, за таких обставин, відсутність фіскального чеку не спростовує обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд дійшов висновку про необхідність розірвання договору купівлі-продажу босоніжок від 13 червня 2024 року та стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі вартості придбаного товару.

Однак вважає безпідставною вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Абзацом першим п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 21 березня 1995 року з подальшими змінами та доповненнями, визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Частина друга статті 23 Цивільного кодексу України, визначає, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я ;у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; удушевних стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), та з урахуванням інших обставин (п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 №4).

Позивач посилається на той факт, що наявність істотного недоліку в босоніжках та відмова продавця в обмін товару або поверненні коштів, спричинили позивачці моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з неможливістю використання босоніжок за призначенням.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На думку суду, позивачкою не надано переконливих доказів, що вона зазнала моральної шкоди.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зі сторони позивача не доведено вчинення моральної шкоди з боку відповідача, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з неможливістю використання босоніжок та вимушеною заміною використання літнього взуття демісезонним (туфлями, кросівками).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).

Суд установив, що 15 липня 2024 року між адвокатом Руденко В.С. та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 15/07-1. На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості стороною позивача надано Акт наданих послуг № 18/07 від 18 липня 2024 року, відповідно до якого адвокат Руденко В.С. надала позивачу такі послуги вартістю 6 000 гривень.

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які понесла позивач є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідітекс Україна»» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень, зазначених у Акті наданих послуг № 18/07 від 18 липня 2024 року.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 гривень

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 276 Цивільного процессуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» про захист прав споживачів задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі - продажу, укладений 13 червня 2024 року між «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 вартість товару - 4 590 гривень та 6 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІТЕКС УКРАЇНА» у дохід держави 3 028 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає у АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДІТЕКС УКРАЇНА», ЄДРПОУ 35534116, м.Київ, Площа Спортивна, будинок 1-А, вежа А, 15 поверх.

Повний текст судового рішення складено 3 січня 2025 року.

Суддя

Маневицького районного суду І.С. Токарська

СудМаневицький районний суд Волинської області
Дата ухвалення рішення26.12.2024
Оприлюднено07.01.2025
Номер документу124223411
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Судовий реєстр по справі —947/22547/24

Ухвала від 04.03.2025

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Киця С. I.

Ухвала від 10.02.2025

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Киця С. I.

Рішення від 21.01.2025

Цивільне

Маневицький районний суд Волинської області

Токарська І. С.

Рішення від 26.12.2024

Цивільне

Маневицький районний суд Волинської області

Токарська І. С.

Рішення від 26.12.2024

Цивільне

Маневицький районний суд Волинської області

Токарська І. С.

Ухвала від 23.09.2024

Цивільне

Маневицький районний суд Волинської області

Токарська І. С.

Ухвала від 16.08.2024

Цивільне

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Антонюк О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні