Ухвала

від 13.12.2024 по справі 372/2524/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2524/24

Провадження 2-1439/24

ОКРЕМА ухвала

13 грудня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Яворській М.М.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Обухівському районному суді Київської області перебувала цивільна справа № 372/2524/24 (провадження № 2-1439/24) за позовом ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовну заяву у вказаній справі було подано 08.05.2024 року представником позивачки ОСОБА_1 , який є адвокатом та приймав участь у деяких судових засіданнях на відміну від його довірительки, яка жодного разу до суду не з`явилась.

08 травня 2024 року було відкрито провадження у вказаній справі, призначено підготовче засідання.

06 червня 2024 року до суду надійшов відзив на позов від представника відповідача, де наголошено на неналежності відповідача, заперечено твердження представника позивача про відумерлість спадщини.

28 червня 2024 року до суду надійшло письмове клопотання представника позивача ОСОБА_1 про проведення підготовчого засідання без його участі та участі позивачки.

28 червня 2024 року ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та витребувано докази, а саме матеріали спадкової справи від приватного нотаріуса, продовжено строки підготовчого провадження.

25 липня 2024 року в підготовче засідання представник позивачки ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки не повідомив, заяв чи клопотань не подавав, хоча належно і завчасно повідомлявся про час і місце слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу - судової повістки.

14 серпня 2024 року в підготовче засідання представник позивачки ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки не повідомив, заяв чи клопотань не подавав, хоча належно повідомлявся про час і місце слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу - судової повістки, а також довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber». Окрім того, позивачку також було повідомлено про час і місце слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber».

14 серпня 2024 року ухвалою суду було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, підготовче засідання було проведено за відсутності сторін, зважаючи на їх третю поспіль неявку та наявність клопотання представника позивача ОСОБА_1 про проведення підготовчого засідання без його участі та участі позивачки.

17 вересня 2024 року в судове засідання представник позивачки Гайдаш О.В. не з`явився, подав клопотання про його відкладення, посилаючись на зайнятість у іншому судовому процесі, будь-яких підтверджень поважності причин неявки не подавав.

05 листопада 2024 року в судовому засіданні зважаючи на клопотання представника позивачки було оголошено перерву для вжиття додаткових заходів щодо отримання витребуваних судом доказів.

21 листопада 2024 року в судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до клопотання представника позивачки, яке вмотивовано неотриманням матеріалів спадкової справи та неможливістю визначення належних відповідачів. В судове засіданні представник позивачки не з`явився.

02 грудня 2024 року судом було отримано витребувані докази та залучено їх до матеріалів справи.

10 грудня 2024 року в судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до клопотання представника позивачки, яке вмотивовано необхідністю ознайомлення із матеріалами справи. При цьому причин, які б унеможливлювали реалізацію права на ознайомлення до початку судового засідання, представником позивачки не повідомлено. Було оголошено перерву в судовому засіданні та надано йому можливість ознайомитись із матеріалами справи, в тому числі і витребуваними судом доказами. Однак після відновлення засідання представник позивачки наполягав на черговому відкладенні судового засідання через необхідність додаткової підготовки після ознайомлення із витребуваними доказами.

13 грудня 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні подав клопотання про заміну відповідача Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на належного ОСОБА_3 , яке вмотивував тим, що саме син померлої відповідачки прийняв спадщину.

Ухвалою суду від 13.12.2024 року в задоволенні клопотання представника позивачки про заміну відповідача Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на належного ОСОБА_3 було відмовлено, зважаючи на завершення підготовчого провадження та відсутність поважних причин незаявлення подібних клопотань на більш ранніх стадіях цивільного процесу.

13 грудня 2024 року представник позивачки Гайдаш О.В. подав заяву про відвід головуючого судді Кравченка М.В. від подальшої участі у розгляді справи. В обґрунтування заяви зазначив, що існують обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду справи, що проявилось у відмові у задоволенні його клопотань.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.12.2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді від участі в розгляді вказаної цивільної справи відмовлено.

Незважаючи на подання письмової заяви про подальший розгляд справи без його участі та участі позивачки, яку він вмотивував тим, що «подальше проведення засідання виключають мету здійснення правосуддя», представник позивачки продовжував перебувати у залі судового засідання, однак фактично припинив представляти інтереси своєї довірительки, незважаючи на пропозицію суду ухилявся від належної участі у судовому засіданні, відмовився надавати пояснення по суті спору, відмовився подавати заяви, клопотання чи доповнення, відмовився коментувати досліджені судом докази, відмовився від грунтовного виступу у судових дебатах, хоча й просив задовольнити позов.

Привертає увагу те, що відмовляючись від належної участі у судовому засіданні, а фактично від подальшого надання правової допомоги своїй клієнтці, адвокат безпосередньо в судовому засіданні суду заявив, що його перебування в залі судового засідання обумовлено виключно намірами бути очевидцем порушень, які вчиняє головуючий суддя, з метою подальших звернень до компетентних органів щодо притягнення судді до дисциплінарної та іншої відповідальності. При цьому він посилався на те, що усвідомлює, що позов ним було пред`явлено до неналежного відповідача, тому задоволення позову в межах наявних позовних вимог неможливе. Таке своє рішення він вмотивував тим, що, на його думку, головуючий суддя відчуває особисту неприязнь до нього. Тобто, фактично адвокат демонстративно і відкрито самоусунувся від виконання своїх професійних обов`язків та став переслідувати особисті інтереси щодо помсти головуючому судді за відмову у задоволенні одного із його процесуальних клопотань, незгоду із його планами відносно організації судового розгляду.

13 грудня 2024 року рішенням Обухівського районного суду Київської області в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено через їх безпідставність.

Згідно ч.ч.1,2 ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Згідно матеріалів справи представник позивача Гайдаш Олександр Володимирович є адвокатом, на підтвердження своїх повноважень він подав суду ордер, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, відтак він повинен був би керуватись приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до ч.2 ст.11 вказаних вище Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Відповідно до ст.25 Правил адвокатської етики адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до ч.2 ст.27 Правил адвокатської етики при виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.

Відповідно до ст.42 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.44 Правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч.3 ст.216 ЦПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Суд вважає, що під час розгляду цивільної справи № 372/2524/24 (провадження № 2-1439/24) за позовом ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки було встановлено неналежне виконання професійних обов`язків адвокатом Гайдашем О.В., який у цій справі має процесуальний статус представника позивачки.

Як було вмотивовано у рішенні та ухвалах суду позовну заяву було подано і підписано адвокатом Гайдашем О.В., відповідачем визначено Козинську селищну раду Обухівського району Київської області, позовні вимоги саме до цього відповідача пред`явлені з огляду на те, що боржник за договором позики та іпотекодавець ОСОБА_4 померла, спадкоємці спадщину не прийняли, спадщина є відумерлою, тому відповідачем повинен бути орган місцевого самоврядування.

Однак, під час судового розгляду було встановлено, що вказані обставини не відповідають дійсності, спадщину було прийнято сином ОСОБА_4 . ОСОБА_3 , а питання про визнання спадщини відумерлою взагалі не ініціювалось.

Суд вважає, що за умови належного виконання своїх професійних обов`язків адвокат Гайдаш О.В. щонайменше міг дізнатись про вказані обставини до пред`явлення позову.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її син ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини 25.05.2021 року, свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 було видано 09.02.2022 року.

У матеріалах спадкової справи судом було виявлено письмову нотаріально посвідчену претензію ОСОБА_2 від 31 травня 2023 року, подану її представником, в якій позивачка повідомляє про свою обізнаність про смерть ОСОБА_4 та заявляє свою претензію кредитора щодо спадкового майна. Також у матеріалах спадкової справи виявлено лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. від 26.06.2023 року за вих.№ 132/02-14, в якому повідомлено про залучення вказаної претензії до спадкової справи та направлення претензії спадкоємцю померлої.

Зважаючи на викладені вище обгрунтування позову, які під час судового розгляду були спростовані, суд вважає, що підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки, оскільки позов пред`явлено до явно неналежного відповідача з надуманих підстав.

Судом відхилено доводи представника позивачки про те, що йому не могло бути відомо про вказані обставини, а також щодо неможливості своєчасного вчинення ним процесуальних дій щодо заміни відповідача на належного з огляду на те, що як позивачці, так і її представникові ОСОБА_1 про смерть ОСОБА_4 було достеменно відомо до пред`явлення позову. У судовому засіданні адвокат Гайдаш О.В. визнав, що викладені у позовній заяві відомості про відумерлість спадщини були його власними припущеннями, через відсутність у нього достовірних відомостей він вирішив пред`явити позов до Козинської селищної ради, а після витребування спадкової справи мав намір замінити відповідача. Також він визнав, що окрім подання клопотання до суду, він не вживав інших заходів щодо отримання доказів тих обставин, які ним були покладені в основу позову, зокрема, із адвокатськими запитами до нотаріуса чи інших органів він не звертався.

Суд наголошує, що спадщина відкрилась за три роки до пред`явлення позову, спадкоємця було визначено за два роки до пред`явлення позову, а в матеріалах спадкової справи міститься претензія позивачки як кредитора та лист нотаріуса позивачці із відомостями щодо спадкування. Відтак, за умови належного використання своїх передбачених законом повноважень адвокат мав можливість до пред`явлення позову дізнатись про дійсні обставини спадкування, належно визначити відповідача у спорі, а не грунтувати позовну заяву на власних припущеннях.

Суд також відхиляє посилання адвоката Гайдаша О.В. на те, що він не міг своєчасно ініціювати заміну відповідача на належного з вини суду, який, на його думку, самовільно закрив підготовче провадження за його відсутності. Слід звернути увагу, що підготовче провадження було закрите з огляду на третю поспіль неявку сторін та подання представником позивачки Гайдашем О.В. клопотання про розгляд справи за його відсутності від 28.06.2024 року. Окрім того, про неналежність відповідача та недостовірність тверджень про відумерлість спадщини наголошувалось у відзиві на позов, який було подано відповідачем 06.06.2024 року, тобто ще до подання вказаного клопотання представником позивачки. Після подання відзиву судом було проведено ще два підготовчі засідання, в які представник позивачки не з`явився. Також ним не подавалось відповіді на відзив. Клопотання про заміну відповідача було подано адвокатом лише 13.12.2024 року, тобто поза межами підготовчого провадження у п`ятому судовому засіданні з розгляду справи по суті. Представник позивача не ініціював питання про розгляд справи спочатку, повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, тому таке питання судом не вирішувалось. Зважаючи на це, саме неналежна, пасивна процесуальна поведінка адвоката перешкодила йому своєчасно реалізувати свої процесуальні права, а не допущені судом порушення, як він на цьому наголошував.

Неприпустимим суд вважає поведінку адвоката в судовому засіданні 13 грудня 2024 року, оскільки адвокат вдався до прямого порушення чинного законодавства та етичних правил шляхом демонстративного і відкритого самоусунення від виконання своїх професійних обов`язків адвоката, самоусунення від виконання передбачених договором про правову допомогу із клієнткою та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обов`язків щодо представництва інтересів позивачки ОСОБА_2 в суді, відмови виконувати свої процесуальні обов`язки як адвоката і представника позивачки у судовому засіданні. Перебуваючи в залі судового засіданні він фактично припинив надання правової допомоги позивачці та наголосив на своїй присутності лише з метою задоволення особистих інтересів, які суд оцінює як такі, що виходять за межі потреб правосуддя у цій цивільній справі. Неприпустима поведінка адвоката в судовому засіданні може свідчити про недолугу спробу тиску на суд з метою прийняття потрібних адвокатові, однак незаконних рішень.

Суд вважає, що пред`явлення адвокатом Гайдашем О.В. очевидно безпідставного позову до неналежного відповідача, зазначення у позовній заяві явно недостовірних відомостей про правовий режим спірного майна та коло осіб, що повинні приймати участь у вирішенні спору, фактичне перекладення на суд свого професійного обов`язку щодо збору та представлення суду доказів, фактичне використання повноважень і робочого часу суду для виконання дій, які він сам як адвокат міг і повинен був вчинити до пред`явлення позову, заявлення безпідставного відводу головуючому судді, ухилення від участі в судових засіданнях, необгрунтоване затягування розгляду справи свідчать про зловживання процесуальними правами.

Також, адвокат Гайдаш О.В. не з`явився в судові засідання 28 червня 2024 року, 25 липня 2024 року, 14 серпня 2024 року, 17 вересня 2024 року, 21 листопада 2024 року, будь-яких доказів поважності причин неявки не подавав, чим порушив процесуальні обов`язки представника позивачки.

Суд оцінює таку поведінку адвоката Гайдаша О.В. у судовому засіданні як прояв неповаги до суду та порушення Правил адвокатської етики, оскільки в своїй професійній діяльності він вдався до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та цим Правилам.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості, зокрема, адреса робочого місця адвоката.

За змістом ч.2 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності.

Відповідно до профайлу адвоката із Єдиного реєстру адвокатів України Гайдаш О.В. здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, але не має зареєстрованого в установленому порядку робочого місця. Також у вказаному реєстрі відсутні відомості про контактні номери телефонного зв`язку адвоката.

Згідно ч.3 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно ч.5 ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Враховуючи відсутність зареєстрованої у реєстрі адреси робочого місця, суд вважає, що адвокатом Гайдашем О.В. допущено порушення ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яке полягало у невиконанні передбаченого цієї нормою права обов`язку своєчасно письмово повідомити відомості про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця.

Відповідно до п.п.3,5 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики, неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Зареєстроване в установленому законом порядку робоче місце адвоката Гайдаша О.В. у профайлі адвоката з Єдиного реєстру адвокатів України відсутнє, номери засобів зв`язку: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Поряд із тим, сам адвокат у позовній заяві, клопотаннях зазначає, що його робоче місце знаходиться за адресою: 02141, м.Київ, вул. Мішуги, б.10, оф.306, що відноситься до юрисдикції Київської міської КДКА.

Адвокат Гайдаш О.В. обліковується в Раді адвокатів міста Києва.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4293 було видано ОСОБА_1 21.12.2010 року на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури від 21.12.2010 року № 8-9-9.

Згідно ч.6 ст.262 ЦПК України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

За таких обставин, суд вважає доцільним направити окрему ухвалу щодо адвоката Гайдаша О.В. органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, а саме до Київської міської кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури.

Керуючись ст. 262 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Довести до відома Кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури міста Києва про виявлені під час розгляду цієї цивільної справи порушення законодавства, допущені адвокатом Гайдашем Олександром Володимировичем для прийняття відповідних заходів реагування з метою недопущення подібних порушень у подальшому.

Про вжиті заходи на виконання даної окремої ухвали повідомити Обухівський районний суд Київської області не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.

Окрема ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя М.В.Кравченко