Рішення

від 13.12.2024 по справі 372/2524/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2524/24

Провадження № 2-1439/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Яворській М.М.,

за участю представника позивачки Гайдаша О.В. ,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 в особі представника Гайдаша О.В. звернулась до суду з позовом до відповідача Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, в якому просила звернути стягнення на предмет іпотеки за від 18.03.2021, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 3223155400:04:016:0310, площею 0,063 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для задоволення вимог ОСОБА_2 за Договором позики від 18.03.2021, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на суму 5 440 доларів США, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу вказаного майна на електронному аукціоні з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що на підставі Договору позики від 18.03.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за №3021, ОСОБА_2 позичила ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5 440 доларів США, що за курсом продажу доларів США в АТ КБ "ПриватБанк" па день укладення договору становило 151 558,40 грн. Згідно пунктів 2, 3 Договору позики від 18.03.2021 за погодженням між сторонами повернення позики здійснюється частинами згідно встановленого графіку, а вся сума позичених грошових коштів має бути повернена в строк до 18.03.2022 у доларах США. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики від 18.03.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки від 18.03.2021, що посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за №3022. Предметом забезпечення за Договором іпотеки є земельна ділянка, кадастровий номер 3223155400:04:016:0310, площею 0,063 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З урахуванням відсутності будь-яких платежів на виконання зобов`язання щодо повернення позики, станом на дату подання цієї позовної заяви заборгованість за Договором позики складає 5 440 доларів США. У зв`язку із тим, що після смерті позичальника ОСОБА_3 залишилися невиконаними зобов`язання за Договором позики кредитор 31.05.2023 звернувся до приватного нотаріуса із претензією до спадкоємців. Згідно інформації наданої приватним нотаріусом КМНО Козаєвою Н.М. після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу 25.05.2021 приватним нотаріусом КМНО Колесник О.І., номер у спадковому реєстрі 67703635, тому претензія була перенаправлена за місцем зберігання спадкової справи. Земельна ділянка за кадастровим номером 3223155400:04:016:0310, знаходиться на території Козинської територіальної громади, яку як орган місцевого самоврядування представляє Козинська селищна рада, що має законний інтерес та обов`язок визнати спадщину до якої входить земельна ділянка відумерлою, тобто за відсутності інших спадкоємців є відповідачем у даній справі. Позивачка-кредитор вправі вимагати з відповідача стягнення суми заборгованості за Договором позики або звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки обов`язок спадкоємця боржника або органу місцевого самоврядування, що зобов`язаний звернутися із заявою про визнання спадщини відумерлою, перед кредитором полягає у поверненні основного боргу та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця.

08 травня 2024 року було відкрито провадження у вказаній справі, призначено підготовче засідання.

06 червня 2024 року до суду надійшов відзив на позов від представника відповідача, де наголошено на неналежності відповідача, заперечено твердження представника позивача про відумерлість спадщини.

28 червня 2024 року до суду надійшло письмове клопотання представника позивача Гайдаша О.В. про проведення підготовчого засідання без його участі та участі позивачки.

28 червня 2024 року ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача Гайдаша О.В. та витребувано докази, а саме матеріали спадкової справи від приватного нотаріуса, продовжено строки підготовчого провадження.

25 липня 2024 року в підготовче засідання представник позивачки Гайдаш О.В. не з`явився, причин неявки не повідомив, заяв чи клопотань не подавав, хоча належно і завчасно повідомлявся про час і місце слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу - судової повістки.

14 серпня 2024 року в підготовче засідання представник позивачки Гайдаш О.В. не з`явився, причин неявки не повідомив, заяв чи клопотань не подавав, хоча належно повідомлявся про час і місце слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу - судової повістки, а також довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber». Окрім того, позивачку також було повідомлено про час і місце слухання справи, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber».

14 серпня 2024 року ухвалою суду було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, підготовче засідання було проведено за відсутності сторін, зважаючи на їх третю поспіль неявку та наявність клопотання представника позивача Гайдаша О.В. про проведення підготовчого засідання без його участі та участі позивачки.

17 вересня 2024 року в судове засідання представник позивачки Гайдаш О.В. не з`явився, подав клопотання про його відкладення, посилаючись на зайнятість у іншому судовому процесі, будь-яких підтверджень поважності причин неявки не подавав.

05 листопада 2024 року в судовому засіданні зважаючи на клопотання представника позивачки було оголошено перерву для вжиття додаткових заходів щодо отримання витребуваних судом доказів.

21 листопада 2024 року в судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до клопотання представника позивачки, яке вмотивовано неотриманням матеріалів спадкової справи та неможливістю визначення належних відповідачів. В судове засіданні представник позивачки не з`явився.

02 грудня 2024 року судом було отримано витребувані докази та залучено їх до матеріалів справи.

10 грудня 2024 року в судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до клопотання представника позивачки, яке вмотивовано необхідністю ознайомлення із матеріалами справи. При цьому причин, які б унеможливлювали реалізацію права на ознайомлення до початку судового засідання, представником позивачки не повідомлено. Було оголошено перерву в судовому засіданні та надано йому можливість ознайомитись із матеріалами справи, в тому числі і витребуваними судом доказами. Однак після відновлення засідання представник позивачки наполягав на черговому відкладенні судового засідання через необхідність додаткової підготовки після ознайомлення із витребуваними доказами.

13 грудня 2024 року представник позивачки Гайдаш О.В. в судовому засіданні подав клопотання про заміну відповідача Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на належного ОСОБА_4 , яке вмотивував тим, що саме син померлої відповідачки прийняв спадщину.

Ухвалою суду від 13.12.2024 року в задоволенні клопотання представника позивачки про заміну відповідача Козинської селищної ради Обухівського району Київської області на належного ОСОБА_4 було відмовлено, зважаючи на завершення підготовчого провадження та відсутність поважних причин незаявлення подібних клопотань на більш ранніх стадіях цивільного процесу.

13 грудня 2024 року представник позивачки Гайдаш О.В. подав заяву про відвід головуючого судді Кравченка М.В. від подальшої участі у розгляді справи.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.12.2024 року в задоволенні заяви Гайдаша О.В про відвід головуючого судді від участі в розгляді вказаної цивільної справи відмовлено.

Представник позивачки Гайдаш О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, однак відмовився надавати пояснення по суті справи.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, хоч про день, час та місце слухання справи неодноразово повідомлялася судом належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоч про день, час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся судом належним чином, у відзиві на позов проти позову заперечив повністю, посилаючись на неналежність відповідача, відсутність будь-яких правовідносин із сторонами договору іпотеки та заперечуючи факт відумерлості спадщини.

Враховуючи ухилення сторін від участі в судовому розгляді, неналежну процесуальну поведінку позивачки та її представника, зважаючи на порушення розумних строків розгляду справи через неналежну процесуальну поведінку сторони позивача, суд вважав можливим вирішити спір на підставі наявних у справі доказів за відсутності позивачки та представника відповідача, які не з`явились до суду, оскільки спір можливо вирішити по суті без їх участі на засадах диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін.

Вислухавши думку представника позивачки, врахувавши доводи сторін, висловлені під час судового розгляду у поданих суду зверненнях, перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі Договору позики від 18.03.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за №3021, ОСОБА_2 позичила ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5 440 доларів США.

Згідно пунктів 2, 3 Договору позики від 18.03.2021 за погодженням між сторонами повернення позики здійснюється частинами згідно встановленого графіку, а вся сума позичених грошових коштів має бути повернена в строк до 18.03.2022 у доларах США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики від 18.03.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки від 18.03.2021, що посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за №3022.

Предметом забезпечення за Договором іпотеки є земельна ділянка, кадастровий номер 3223155400:04:016:0310, площею 0,063 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Іпотекодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 травня 2021 року син ОСОБА_3 . ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Надалі 15.06.2021 року, 04.08.2021 року із заявами щодо спадщини до нотаріуса звертались ще двоє спадкоємців. 29.07.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» було подано претензію кредитора в порядку ст.1281 ЦК України.

09 лютого 2022 року ОСОБА_4 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом.

31 травня 2023 року ОСОБА_2 в особі представника звернулась із письмовою нотаріально посвідченою претензією кредитора, в якій позивачка повідомила про свою обізнаність про смерть ОСОБА_3 та заявила свої претензії кредитора щодо спадкового майна на підставі вказаних вище договорів позики та іпотеки.

Листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. від 26.06.2023 року за вих.№ 132/02-14, позивачку ОСОБА_2 повідомлено про залучення вказаної претензії до спадкової справи та направлення претензії спадкоємцю померлої.

Відповідач Козинська селищна рада Обухівського району Київської області будь-яких дій щодо спадкового майна чи предмету іпотеки не вчиняла, жодних рішень щодо цього не приймала, із заявою про визнання спадщини відумерлою не зверталась.

Вказані обставини підтверджується наявними у справі письмовими доказами.

З позовних вимог вбачається, що порушення прав позивачки ґрунтуються на тому, що померлою ОСОБА_3 не було виконано умов договору позики, допущено виникнення заборгованості, тому у позивачки виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки. Належність відповідача Козинської селищної ради у позовній заяві обґрунтовано тим, що спадкоємці ОСОБА_3 відсутні, спадщина є відумерлою, тому повноваження щодо спадкового майна у виді предмету іпотеки перейшли до органу місцевого самоврядування.

Однак, під час судового розгляду було встановлено, що вказані обставини не відповідають дійсності, спадщину було прийнято сином ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , а питання про визнання спадщини відумерлою взагалі не ініціювалось.

Суд вважає, що за умови належного виконання своїх професійних обов`язків адвокат Гайдаш О.В. щонайменше міг дізнатись про вказані обставини до пред`явлення позову.

У матеріалах спадкової справи судом було виявлено письмову нотаріально посвідчену претензію ОСОБА_2 від 31 травня 2023 року, подану її представником, в якій позивачка повідомляє про свою обізнаність про смерть ОСОБА_3 та заявляє свою претензію кредитора щодо спадкового майна. Також у матеріалах спадкової справи виявлено лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О.І. від 26.06.2023 року за вих.№ 132/02-14, в якому повідомлено про залучення вказаної претензії до спадкової справи та направлення претензії спадкоємцю померлої.

Під час судового розгляду судом не встановлено існування будь-яких правовідносин між Козинською селищною радою та позивачкою ОСОБА_2 або ж померлою ОСОБА_3 , не встановлено будь-якого співвіднесення Козинської селищної ради із предметом іпотеки - спірною земельною ділянкою.

Як наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 705/3876/18, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Верховний Суд зазначив, що згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).

Верховний Суд зауважив, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Зважаючи на викладені вище обгрунтування позову, які під час судового розгляду були спростовані, суд вважає, що підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки, оскільки позов пред`явлено до явно неналежного відповідача з надуманих підстав.

Судом відхилено доводи представника позивачки про те, що йому не могло бути відомо про вказані обставини, а також щодо неможливості своєчасного вчинення ним процесуальних дій щодо заміни відповідача на належного з огляду на те, що як позивачці, так і її представникові Гайдашу О.В. про смерть ОСОБА_3 було достеменно відомо до пред`явлення позову. У судовому засіданні адвокат Гайдаш О.В. визнав, що викладені у позовній заяві відомості про відумерлість спадщини були його власними припущеннями, через відсутність у нього достовірних відомостей він вирішив пред`явити позов до Козинської селищної ради, а після витребування спадкової справи мав намір замінити відповідача. Також він визнав, що окрім подання клопотання до суду, він не вживав інших заходів щодо отримання доказів тих обставин, які ним були покладені в основу позову, зокрема, із адвокатськими запитами до нотаріуса чи інших органів він не звертався.

Суд наголошує, що спадщина відкрилась за три роки до пред`явлення позову, спадкоємця було визначено за два роки до пред`явлення позову, а в матеріалах спадкової справи міститься претензія позивачки як кредитора та лист нотаріуса позивачці із відомостями щодо спадкування. Відтак, за умови належного використання своїх передбачених законом повноважень адвокат мав можливість до пред`явлення позову дізнатись про дійсні обставини спадкування, належно визначити відповідача у спорі, а не грунтувати позовну заяву на власних припущеннях.

Суд також відхиляє посилання адвоката Гайдаша О.В. на те, що він не міг своєчасно ініціювати заміну відповідача на належного з вини суду, який, на його думку, самовільно закрив підготовче провадження за його відсутності. Слід звернути увагу, що підготовче провадження було закрите з огляду на третю поспіль неявку сторін та подання представником позивачки Гайдашем О.В. клопотання про розгляд справи за його відсутності від 28.06.2024 року. Окрім того, про неналежність відповідача та недостовірність тверджень про відумерлість спадщини наголошувалось у відзиві на позов, який було подано відповідачем 06.06.2024 року, тобто ще до подання вказаного клопотання представником позивачки. Після подання відзиву судом було проведено ще два підготовчі засідання, в які представник позивачки не з`явився. Також ним не подавалось відповіді на відзив. Клопотання про заміну відповідача було подано адвокатом лише 13.12.2024 року, тобто поза межами підготовчого провадження у п`ятому судовому засіданні з розгляду справи по суті. Представник позивача не ініціював питання про розгляд справи спочатку, повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, тому таке питання судом не вирішувалось.

Додатково суд приймає до уваги неналежну конкретизованість позовних вимог, оскільки формулювання позовних вимог є явно неповним, зокрема початок речення не містить відомостей про договір іпотеки, за яким ініціюється звернення стягнення на майно: «Звернути стягнення на предмет іпотеки за (???) від 18.03.2021…». Однак для вирішення цього спору це не має правового значення, оскільки безпідставність позову загалом є очевидною. З тих же причин суд не надає правової оцінки окремим доводам позову по їх суті, зокрема в частині розміру заборгованості, обраного позивачкою способу захисту тощо, оскільки неналежність відповідача є достатньою підставою для відмови у позові.

Суд вважає, що позов пред`явлено очевидно безпідставно до неналежного відповідача, у позовній заяві зазначено явно недостовірні відомості про правовий режим спірного майна та коло осіб, що повинні приймати участь у вирішенні спору.

Під час судового розгляду вказані недоліки позову не були усунуті у встановленому законом порядку, тому спір слід вирішувати в межах заявлених позовних вимог на засадах змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Таким чином, під час судового розгляду не встановлено порушення прав та законних інтересів позивачки, які б були допущені саме визначеним позовом відповідачем та які б підлягали судовому захисту. Достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог під час судового розгляду не встановлено.

Частиною 3, 4 статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, дана норма закону визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 76 - 81 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору та підстав для задоволення позову, в межах визначеного позивачкою кола осіб, які беруть участь у справі, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивачка, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 259, 264-265, 268, 273, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 524, 525, 526, 530, 533, 611, 1046, 1049, 1216, 1220, 1221, 1268, 1277, 1282, 1296, 1297, Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 7, 23, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Кравченко