Рішення

від 06.01.2025 по справі 718/3362/24

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 718/3362/24

Провадження 2/718/883/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.03.2020 між ТОВ «ФК «ФОРЗА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200313047. Договір укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту (далі - Оферта), що опублікована на офіційному веб-сайті Товариства, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «ФК «ФОРЗА» та акцептована ОСОБА_1 , 25.03.2020 шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором.

Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті із введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 5 029 грн на поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний Відповідачем при оформленні Договору позики (п. 1.6). На умовах Договору позики (п.п. 5.1.) Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах, передбачених Договором позики № 000200313047 у розмірі 5 029 грн, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення по 23.04.2020. (п.5), процентна ставка в день за користування коштами кредиту становить 1.30 % (п.п. 5.3.)

Відповідач оплату за кредитним договором в повному розмірі не здійснила.

Також вказує, що 07.10.2024 ТОВ «ФК «ФОРЗА» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», укладено Договір факторингу № 20241007-1К. У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором позики, станом на 09.10.2024 заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 19 502,39 грн, а саме: залишок заборгованості за тілом 5 029 грн.; залишок заборгованості за процентами за користування 1 961,40 грн; залишок заборгованості за простроченими процентами за користування поза межами строку дії договору (нараховано Новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021) 11 315,25 грн.; заборгованість за пенею 0,00 грн.; інфляційне збільшення 1 196,74 грн. (нараховано Новим кредитором за період 01.07.2021 по 28.09.2021). Отже, загальна сума заборгованості Відповідача становить 19 502,39.

Ухвалою суду від 24.10.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.11.2024 витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» та в АТ «Сенс Банк» інформацію про рух коштів.

Справа відкладалася на 23.12.2024 та 06.01.2025 у зв`язку із ненадходженням вчасно до суду витребуваної у банківських установах інформації про рух коштів.

Представник позивача адвокат Бачинських О.М. 18.11.2024 подав клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

06.01.2024 на адресу суду адвокатом Лабіком Г.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 подано письмові пояснення, які мотивовані тим, що відповідачка кредитні кошти не отримувала і позивачем не надано жодних доказів на підтвердження протилежного. Відповідач вважає що, Позивачем були нараховані проценти за кредитом поза межами кредитного договору. У позовній заяві Позивач зазначає, що Відповідачу надані кредитні кошти в розмірі 5 029 гривень (тіло кредиту), строк кредитування 30 днів +1 661,40 грн проценти за користування кредитом. Відповідно до умов кредитного договору № 000200313047 від 25.03.2020 не визначено, що позичальник або кредотодавець має право порушувати автоматичне продовження дії договору і продовження строку дії договору на наступний термін без оформлення будь яких додаткових угод або пролонгацію договору. Але, як вбачається з розрахунку заборгованості та додатків до позову, Відповідачем вказані умови договору виконані не були та відповідно у Позивача не було відстав на автоматичну пролангацію дії договору. У даній справі строк кредитування закінчився 23.04.2020, однак позивачем не надано доказів направлення споживачу текстового повідомлення або звернення відповідачки про пролангацію кредитного договору. Отже, нарахування позивачем заборгованості по відсотках за період часу після закінчення строку дії договору є необгрунтованим. Згідно з п.5 договору про надання фінансових послуг № 000200313047 від 25.03.2020 визначено орієнтовний строк повернення кредиту 30 днів, строк кредитування закінчився саме 23.04.2020, а тому нарахування позивачем заборгованості по відсотках на період часу після закінчення строку дії кредитного договору є необґрунтованим. Таким чином до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає кредитна заборгованість у розмірі 5029 грн - тіло кредиту., яка складається з тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1 661,4 грн., всього разом 6 690,4 грн. за вирахуванням 4000 грн сплачених відповідачкою сума боргу мала би дорівнювати 2 690,4 грн. Крім того, вказує, що перебіг позовної давності за спірним кредитним договором почався від дня, коли відповідач порушив умови договору та не повернув заборгованість 25.03.2020, тобто у позивача перебіг строку позовної давності розпочався з 23.04.2020, тобто з першого дня невиконання договору, який закінчився 31.10.2020. З позовом до суду ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулася 09.10.2024, згідно сформованого документу в системі «Електронний суд». Також позивач не набув статусу кредитора через те, що в матеріали справи не містяться письмових доказів переходу права вимоги саме до відповідачки, оскільки надані позивачем письмові докази, а саме, додатки до договорів факторингу не підтверджують переходу від ТОВ «ФК ФОРЗА» до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» права вимоги до ОСОБА_2 , оскільки в додатках до договору факторингу № 20210630-ф/2 від 30.06.2020 відсутні будь-які відомості відносно переліку переданих прав та реєстр боржників (реєстр прав грошових вимог), а поданий позивачем витяг з реєстру прав вимог, в той час, як відповідні реєстри як додатки до договору факторингу № 20210622/1 від 22.06.2021 року між ТОВ «ФОРЗА» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» в матеріалах справи відсутні, а відповідно до пункту 2.1.3 цього договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання безпосередньо сторонами відповідного Реєстру прав вимог. Відтак, твердження ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» про те, що ним набуто право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені матеріалами справи. Враховуючи те, що право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється, при цьому саме на позивача покладається обов`язок довести порушення своїх прав, свобод та інтересів у спірних правовідносинах, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Враховуючи описане вище сторона позивача просить відмовити в задоволенні позову та провести судове засідання без їхньої участі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

25.03.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Форза» укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200313047, за умовами якого товариство надає клієнту грошові кошти в сумі 5 029 грн строком на 30 днів з процентною ставкою 1,30 % в день. Процентна ставка в день у разі користування кредитом поза межами строку дії договору. Загальна орієнтовна вартість кредиту становить 6 990,40 грн.

Відповідно до п.4.1 договору договір та зміни до нього укладаються в письмовій формі. У випадку оформлення Договору чи здійснення інших дій, пов`язаних із його виконанням в онлайн-режимі на Офіційному сайті Товариства, за допомогою засобів електронного зв`язку, електронні документи, оформлені і підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що мають рівну юридичну силу з документами, складеними на паперовому носієві і підписаними власноручним підписом.

Договір укладений сторонами шляхом їх підписання електронними цифровими підписами. Відповідач підписав документ з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором НОМЕР_6.

Додатком до договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200313047 від 25.03.2020 складено графік платежів, відповідно до якого датою платежів є 23.04.2020, сума основного боргу становить 5 029 грн, сума процентів становить 1 961,40 грн.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, витрати за кредитом становлять 1 961,40 грн., загальна вартість кредиту з урахуванням відсотків становить 6 990,40 грн.

30.06.2021 між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та ТОВ «ФК «Форза» укладено договір факторингу № 20210630-Ф/2, згідно із яким ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» передано права вимоги до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Форза». Перехід права вимоги відбувається з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги у формі, наведеній в Додатку № 1 до цього договору.

Витягом з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 20210630-Ф/2 від 30.06.2021 підтверджено, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 000200313047 від 25.03.2020 і загальна заборгованість за договором становить 6 990,40 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту на суму 5 029 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом на суму 1 961,40 грн.

Відповідно до копії платіжного доручення № 282 від 14.07.2021 ТОВ ФК «Артеміда-Ф» сплатило ТОВ «ФК «Форза» 84 618 грн згідно з договором факторингу № 20210630-Ф/2 від 30.06.2021.

Згідно з копією платіжного доручення № 279 від 05.07.2021 ТОВ ФК «Артеміда-Ф» сплатило ТОВ «ФК "Форза» 400 000 грн за договором факторингу № 20210630-Ф/2 від 30.06.2021.

09.102024 позивачем складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , відповідно до якого залишок заборгованості за тілом становить 5 029 грн; залишок заборгованості по процентам за користування становить 1 961,40 грн.; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано новим кредитором за період з 01.07.2021 по 28.09.2021) становить 11 315,25 грн.; інфляційне збільшення становить 1 196,74 грн. (нараховано новим кредитором за період з 24.04.2020 по 23.02.2022).

Крім цього, позивачем додано договір про надання правові допомоги від 07.10.2024 за № 20241007-1К, укладений між адвокатом Бачинським О.М. та ТОВ «ФК «Артеміда-ІФ»; розрахунок суми судових витрат на суму 7 000,00 грн., до якої включено оплату послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, підготовку позовної заяви та подання клопотання у ході розгляду справи.

09 липня 2021 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» підготувало на адресу відповідача повідомлення про сплату заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200313047 від 25.03.2020 на суму 18 305,65 грн. Також повідомлено про відступлення права вимоги за вказаним договором новому кредитору ТОВ «ФК «Артеміда-Ф».

На підставі клопотання представника позивача про витребування доказів від 23.10.2024 ухвалами суду від 18.11.2024 та від 23.12.2024 судом витребувано від АТ «Сенс Банк» (м.Київ вул. Велика Васильківська, 100, електронна адреса ccd@sensebank.com.ua) інформацію про рух коштів з рахунку ТОВ «Фінансова Компанія «Форза», код ЄДПРОУ 41762679, рахунок IBAN НОМЕР_2 , на поточний рахунок № НОМЕР_1 , який зазначений ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , протягом трьох банківських днів, включно з дня оформлення договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200313047 від 25.03.2020 (виписку по рахунку та/або інший документ); від АТ «ПриватБанк» (вул. Набережна Перемоги, 30 м.Дніпро електронна адреса cancelyaria@privatbank.ua) інформацію про рух коштів, поступлення, на поточний/картковий рахунок № НОМЕР_1 , який зазначений ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , протягом трьох банківських днів, включно з дня оформлення договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200313047 від 25.03.2020 (виписку по рахунку та/або інший документ).

Згідно з випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 26.12.2024 по банківському рахунку ОСОБА_1 (номер карти НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 ) відомості щодо зарахування коштів на суму 5 029 грн від ТОВ «ФК «Форза» за умовами кредитного договору від 25.03.2020 відсутні.

З наданої АТ «Сенс Банк» інформації судом встановлено, що будь-якого перерахунку коштів ТОВ «Фінансова компанія «Форза» на ім`я позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 000200313047 від 25.03.2024 в АТ «Сенс Банк» за період з 25.03.2020 по 31.03.2020 не відбувалося.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформапційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмові формі.

Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощену процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлення в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, встановленому статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі, свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору №000200313047 від 25 березня 2020 року, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21), від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21), від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц (провадження № 61-648св21).

Приймаючи до уваги те, що матеріла справи, зокрема первинні бухгалтерські документи, а саме виписка по банківському рахунку ОСОБА_1 (номер карти НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 ) в АТ КБ «ПриватБанк» від 26.12.2024 не містить даних про перерахування ТОВ «ФК «Форза» як кредитором за договором позики на умовах фінансового кредиту № 000200313047 від 25.03.2020 на банківський рахунок відповідача грошових коштів на суму 5 029 грн, суд доходить висновку про відсутність доказів перерахування грошових коштів ТОВ «ФК «Форза», як первісним кредитором, на банківських рахунок відповідача.

Щодо клопотання представника відповідача адвоката Лабіка Г.І. про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За змістом частин першої та п`ятої статті 261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 11.03.2020 № 211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався і був скасований 30.06.2023.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби(COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Крім того, п. 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби(COVID-19), та на час дії воєнного стану, який діє і наразі, цілей та мети, задля яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 та п.19 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину та воєнного стану строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню у тому випадку, коли строк позовної давності не сплив на момент встановлення карантину на території України (12.03.2020) та введення воєнного стану.

З огляду на зазначене суд відхиляє доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності.

Ухвалюючи це судове рішення суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів перерахування грошових коштів на виконання договору позики від 25.03.2020, суд доходить висновку про те, сторонню позивача не доведено факт перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 5 029 грн 25.03.2020 на виконання договору позики між ТОФ «ФК «Форза» та ОСОБА_1 , та відповідного обов`язку відповідача повертати вказані грошові кошти та сплачувати відсотки за їх користування.

За таких обставин, вимоги позивача не підлягають задоволенню через їх недоведеність, у зв`язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Судові витрати у справі за сплату судового збору та надання правничої допомоги, суд відповідно до статті 141 ЦПК України, покладає на позивача.

Керуючись суд, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда Ф», місце знаходження: 79013, місто Львів, вулиця Степана Бандери, 87, офіс 54, ЄДРПОУ 42655697.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Василь Скорейко