Постанова

від 06.01.2025 по справі 917/777/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м. Харків Справа № 917/777/20(917/1146/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без виклику представників сторін) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> (вх.№ 2479П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 (повний текст складено та підписано 25.09.2024), ухвалене у складі судді Білоусова С.М. у справі №917/777/20 (917/1146/24)

за позовом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a>,

про стягнення грошових коштів

в межах справи про банкрутство №917/777/20,

УСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/777/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою №01-10/117-2 від 15.07.2024 року (вх. №1207/24 від 16.07.2024 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> про стягнення 248368,27грн заборгованості.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором №6 від 04.05.2023 року на переробку давальницької сировини, щодо повного розрахунку. Отже, позивач просить стягнути заборгованість за договором.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 248368,27грн основної заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 3725,52грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача 248368,27грн основного боргу за виконані роботи, які обумовлені Договором.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a>, яке просить:

- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 у справі №917/777/20 (917/1146/24);

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> задовольнити;

- рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 у справі №917/777/20 (917/1146/24) скасувати;

- прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відмовити;

- стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> 5588,28грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом безпідставно задоволені позовні вимоги, оскільки позивачем не доведено реального надання послуг за договором в обсязі, заявленому позивачем.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2024 у справі №917/777/20(917/1146/24) для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/777/20(917/1146/24). Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> (вх.№2479П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 у справі №917/777/20(917/1146/24) до надходження матеріалів справи.

30.10.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/777/20(917/1146/24).

Апеляційна скарга залишалась судом без руху.

Після усунення заявником апеляційної скарги виявлених судом недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024, крім іншого, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 у справі №917/777/20(917/1146/24). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> (вх.№2479П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 у справі №917/777/20(917/1146/24). Ухвалено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> (вх.№2479П) здійснювати без повідомлення учасників справи.

25.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, направлений засобами поштового зв`язку 21.11.2024. У відзиві вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а оскаржуване рішення законним та таким, що ухвалене при належному дослідженні обставин справи. Наводить аргументи на підтвердження своєї позиції у справі. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 у справі №917/777/20 (917/1146/24).

Крім того, 28.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшло клопотання, направлено засобами поштового зв`язку 25.11.2024, в якому просить суд:

- встановити додатковий строк для подання доказів;

- долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: копії товаро-транспортних накладних, копії відомостей відпуску асфальтобетону.

Заявляючи клопотання про долучення додаткових доказів, заявник зазначив, що не подав їх до суду першої інстанції, оскільки вважав достатніми додані до позовної заяви докази на підтвердження заявлених вимог.

Від сторін не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження (без виклику представників сторін).

Розглянувши клопотання про надання додаткових доказів, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та має зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на приписи процесуального закону встановлення поважності (неповажності) причин пропуску процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Стаття 269 ГПК України визначає межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 даної статті).

Апеляційний господарський суд вказує, що відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України").

Отже, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити, які саме докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції.

Суд вказує, що приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність зовсім інших критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". Натомість критерій "поважність причин" застосовується до процедури поновлення судом процесуального строку (ст. 119 ГПК України).

Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що причини неподання доказів до суду першої інстанції, які зазначені ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у клопотанні, не є винятковими та не є такими, що не залежали від волевиявлення та суб`єктивної поведінки ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про установлення додаткового строку для подання додаткових доказів, які не були подані до суду першої інстанції, та про прийняття таких доказів.

Дослідивши обставини справи, надаючи оцінку дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права та правильності застосування норм матеріального права під час постановлення оскаржуваного рішення, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Як установлено місцевим господарським судом та убачається з матеріалів справи, між Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - Виконавець, Позивач, ДП "Полтавський облавтодор") в особі т.в.о. начальника філії "Копилянська ДЕД" Деружинського Дана Юрійовича, який діє на підставі довіреності №01-08/33-2 від 04 травня 2023 року, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд" в особі директора Григоряна Рубена Саркісовича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони (надалі - Замовник, Відповідач, ТОВ "Інтерєвробуд") укладено Договір №6 на переробку давальницької сировини від 04 травня 2023 року (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов цього Договору роботи з обробки та переробки давальницької сировини в готову продукцію, а Замовник зобов`язується прийняти готову продукцію і оплатити вартість робіт Виконавця.

Пунктом 3.1 Договору зазначено, що результатом виконаних робіт за цим Договором є готова продукція, право власності на яку належить Замовнику.

Згідно з пунктом 3.4 Договору здача-приймання готової продукції здійснюється Сторонами по мірі її виготовлення на складі Виконавця, що підтверджується актом.

Обов`язком Виконавця є прийняття від Замовника сировину і матеріалів та складання "Акту приймання-передачі сировини і матеріалів в переробку" згідно з п. 4.1. Договору.

Пунктом 4.4. Договору зазначено, що Виконавець зобов`язаний виготовити та передати Замовнику продукцію з укладенням "Актів приймання-передачі виконаних робіт". При безперервному циклі переробки сировини Сторони періодично, не рідше одного разу на місяць підписують акти приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 5.1 Договору зазначено, що Замовник зобов`язаний передати Виконавцю сировину і матеріали у необхідній кількості та асортиментів по "Акту приймання-передачі сировини і матеріалів в переробку". Датою передачі матеріалів є дата підписання акта.

Згідно з пунктом 6.1 Договору загальна сума договору складається з сум вказаних в актах виконаних робіт, виданих на підставі Договору, з урахуванням ПДВ і складає 1000000,00 гривень.

Пунктом 6.2. Договору зазначено, що Замовник оплачує Виконавцю вартість переробки давальницької сировини, виходячи з розрахунку (калькуляції) до цього Договору підлягають щомісячно, після отримання рахунків за енергоносії від постачальника.

Згідно з пунктом 9.1. Договору усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути з цього Договору або у зв`язку з ним, вирішуються Сторонами шляхом переговорів.

Пунктом 9.2. Договору зазначено, що Сторона, яка вважає, що права й інтереси порушені, зобов`язана направити іншій Стороні претензію. Сторона, яка отримала претензію, зобов`язана направити відповідь на неї в письмовій формі рекомендованим листом протягом 15 днів.

Відповідно до пункту 9.3. Договору при неможливості врегулювати суперечку і розбіжності між Сторонами у добровільному порядку, дані спори і розбіжності передаються на розгляд до господарського суду їх застосуванням норм матеріального права Україна.

У п.10.1 зазначено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року.

У п.10.2. зазначено, що закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

ДП "Полтавський облавтодор" свої зобов`язання за Договором №6 від 04.05.2023 року на переробку давальницької сировини виконало своєчасно, належним чином та в повному обсязі на загальну суму 542489,77грн.

Відповідно до акту здавання-приймання робіт №179 від 30 червня 2023 року, виконавцем ДП "Полтавський облавтодор" філією "Копилянська ДЕД" проведені замовнику ТОВ "Інтерєвробуд" роботи з приготування асфальтобетону Б-1 в червні 2023 року на суму 294121,50грн. Даний акт підписаний сторонами та скріплений відбитками печаток без будь-яких зауважень.

Виконавцем - філією "Копилянська ДЕД" у липні 2023 року проведені замовнику ТОВ "Інтерєвробуд" роботи з приготування асфальтобетону Б-1 на суму 173763,26грн. Виконавцем складений, підписаний та наданий для підписання ТОВ "Інтерєвробуд" акт здавання-приймання робіт №248 від 31 липня 2023 року, однак, ТОВ "Інтерєвробуд" не оплатив та не підписав наведений акт, а також не надав обґрунтованої відмови від прийняття робіт і підписання акту.

Виконавцем - філією "Копилянська ДЕД" проведені замовнику ТОВ "Інтерєвробуд" роботи з приготування асфальтобетону Б-1 в серпні 2023 року на суму 74605,01грн. Виконавцем складений, підписаний та наданий для підписання ТОВ "Інтерєвробуд" акт здавання-приймання робіт №247 від 31 серпня 2023 року, однак, ТОВ "Інтерєвробуд" не підписав наведений акт та не надав обґрунтованої відмови від прийняття робіт і підписання акту.

Відповідач лише частково розрахувався за приготовлений Філією "Копилянська ДЕД" асфальтобетон Б-1 в сумі 294121,50грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №1158 від 17 липня 2023 року.

Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надіслало відповідачу вимогу № 01-10/84-5 від 17.04.2024 року, щодо виконання зобов`язання з прийняття робіт, підписання актів здавання-приймання робіт та оплати грошових коштів у сумі 248368,27грн, разом з вимогою були направлені акти здавання-приймання робіт №248 та №247.

Вказана вимога відповідачем була проігнорована.

Позивач надсилав відповідачу претензії №01-10/38-3 від 27.02.2024 року та №01-10/107-8 від 27.06.2024 року, в яких вимагав негайної сплати боргу в сумі 248368,27грн, однак, претензії також ТОВ "Інтерєвробуд" були залишені без реагування.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір №6 на переробку давальницької сировини від 04.05.2023 року є підставою для виникнення господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно Господарського кодексу України та згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільним законодавством України договір на переробку сировини на давальницьких умовах не виділений у самостійний вид договору. За своєю правовою природою його можна віднести до договору підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як установлено та зазначено вище, позивачем виконані роботи на загальну суму 542489,77грн. Однак, відповідач розрахувався за надані послуги лише частково в розмірі 294121,50грн.

Тобто, вартість виконаних та не оплачених з боку відповідача робіт складає 248368,27грн.

При цьому, Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що відповідач (апелянт) не заперечує факту отримання документів про надання послуг (виконання робіт) та їх обсягу. Про це прямо зазначено в апеляційній скарзі. Разом з цим, ЖОДНИХ доказів направлення позивачу (виконавцю послуг) претензій щодо якості чи обсягу робіт відповідач станом на момент постановлення оскаржуваного рішення не надав. Доказів складання дефектного акту чи вимоги про усунення недоліків відповідач не надав. Відповідач (Замовник), отримавши акти виконаних робіт, не підписав їх та не надав обгрунтованої відмови від їх підписання.

Східний апеляційний господарський суд звертає увагу на положення статті 849 ЦК України, відповідно до якої Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до статті 853 ЦК України Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків виявлених робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт, законом покладений саме на Замовника).

Подібний висновок щодо застосування наведених норм права, викладений у постановах Верховного Суду, зокрема від 12.06.2019 у справі №910/6002/18, від 02.06.2020 у справі №909/1054/19 та інших.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується те, що позивач виконав обумовлені договором роботи та направив відповідачу відповідні акти виконання таких робіт, а також відсутність будь-яких претензій відповідача щодо обсягу та/або якості виконаних робіт (наданих Послуг) на момент отримання замовником зазначених актів та довідок і факт неоплати робіт (Послуг) за Договорами, внаслідок чого у відповідача утворилися заборгованість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми такої заборгованості.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, а апелянтом не спростовано не тільки направлення відповідних актів виконаних робіт, а й направлення претензії щодо оплати заборгованості.

Отже, позивачем (виконавцем) дотримані вимоги Договору та чинного законодавства, в той же час відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за договором та не надав доказів направлення виконавцю претензій щодо якості чи обсягу виконаних робіт або обґрунтованої відмови від підписання актів виконання робіт.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, отже суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні.

Під час апеляційного провадження, Східний апеляційний господарський суд не установив наявності підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції у даній справі, тому воно підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати заявника апеляційної скарги зі сплати судового збору за звернення зі скаргою, покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, п. 1.ч. 1 статті 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєвробуд"</a> залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2024 у справі №917/777/20 (917/1146/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.01.2025

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий