Постанова

від 06.01.2025 по справі 204/10559/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/313/25 Справа № 204/10559/24 Суддя у 1-й інстанції - Дружинін К. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та закрито провадження у справі у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

30 грудня 2024 року ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання заявниця вказує на те, що в судовому засіданні 09 грудня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови суду, а саме було проголошено тільки про закриття провадження по справі, про що вона просила суд у своїх запереченнях. Водночас з повним змістом постанови вона змогла ознайомитися лише 23.12.2024 року, після її доставлення до електронного кабінету в підсистемі Електронний суду ЄСІТС, тобто тільки з цього моменту вона набула можливість оскаржити постанову суду від 09 грудня 2024 року. Отже заявниця вважає, що вона має право на поновлення їй пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просить його поновити.

Перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску заявницею строку на апеляційне оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як убачається з матеріалів справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 була особисто присутньою у судовому засіданні 09 грудня 2024 року під час розгляду даної справи Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська (а.с.47), а отже безумовно була обізнаною про результати прийнятого судом рішення, тому мала реальну можливість особисто отримати копію судового рішення та, у разі незгоди, своєчасно подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, який спливав - 19 грудня 2024 року (четвер).

Натомість апеляційна скарга була сформована ОСОБА_1 27 грудня 2024 року та згідно штампу вхідної кореспонденції подана до суду лише 30 грудня 2024 року (а.с.48-75).

Таким чином вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 безумовно була обізнана про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже мала можливість протягом строку на апеляційне оскарження своєчасно отримати копію судового рішення самостійно або через свого захисника, подати апеляційну скаргу, але не проявила зацікавленості у результатах судового розгляду справи та не скористалася своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.

Сам факт ознайомлення ОСОБА_1 із змістом оскаржуваної постанови суду через систему "Електронний суд" лише 23 грудня 2024 року, на що посилається апелянт, не позбавляло її можливості самостійно та своєчасно звернутися до місцевого суду для реалізації своїх процесуальних прав.

З огляду на викладене не можна погодитися з наведеними у клопотанні ОСОБА_1 доводами щодо поважності причин пропуску нею строків на апеляційне оскарження постанови судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 рокута апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки ОСОБА_1 маючи реальну можливість своєчасно отримати копію прийнятого судом рішення по справі,скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом десятиденний строк після винесення судового рішення, не скористалася наданим їй законом процесуальним правом з причин, які не можна вважати поважними.

Інших причин, які унеможливили своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у клопотанні не наведено.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 рокупо справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП відносно неї є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року щодо неї по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО