Постанова

від 27.11.2024 по справі 904/6709/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 року м. Дніпро Справа № 904/6709/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Гуртовий В.Ю. (в залі суду) - самопредставництво;

інші учасники справи правом участі в судовому засіданні не скористалися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 (повний текст рішення складено 21.05.2024, суддя Бондарєв Е.М.) у справі № 904/6709/23

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА-М", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , м. Дніпро

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання знести об`єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №7/11-1800 від 04.09.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка-М" про:

- усунення Дніпровській міській раді перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Точка-М" знести об`єкт нерухомого майна, а саме - торгівельний павільйон літера А-1, загальною площею 95,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1191928912101;

- скасування державної реєстрації та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме - торгівельний павільйон літера А-1, загальною площею 95,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1191928912101 із закриттям розділу.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 позовні вимоги Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка-М"; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ; третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ; третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання знести об`єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації та припинення права власності задоволено у повному обсязі.

Усунуто Дніпровській міській раді (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514) перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: вул. Космодромна, буд. 4Б, м. Дніпро, шляхом зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Точка-М" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 1, ідентифікаційний код 41986693) знести об`єкт нерухомого майна, а саме - торгівельний павільйон літера А-1, загальною площею 95,4 кв.м, розташований за адресою: вул. Космодромна, буд.4Б, м. Дніпро, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1191928912101.

Скасовано державну реєстрацію та припинено права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме - торгівельний павільйон літера А-1, загальною площею 95,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1191928912101 із закриттям розділу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка-М" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 1, ідентифікаційний код 41986693) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 882,00 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив з обставин того, що спірний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась, за змістом положень частин 1, 2, 4 ст. 376, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку, Дніпровська міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки шляхом вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у вільному використанні або розпорядженні своїм майном - земельною ділянкою комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації права власності на торгівельний павільйон загальною площею 95,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Космодромна, буд. 4Б, за ТОВ "Точка-М" з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Точка-М" на зазначений об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1191928912101).

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА-М" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Дніпровській міській раді у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради на користь ТОВ "ТОЧКА-М" понесені судові витрати зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 323,00 грн. та судові витрати на правничу допомогу під час судового розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 25 000,00 грн., а разом 35 323,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- скаржник вважає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, суд першої інстанції за результатом розгляду справи дійшов до хибного висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог ДМР, порушивши при цьому право власності ТОВ «ТОЧКА-М» на нерухоме майно, що призвело до неправильного вирішення справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню;

- апелянт зазначає, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 160/6663/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЧКА-М» до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, апеляційну скаргу ТОВ «ТОЧКА-М» задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 160/6663/23 - скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову, якою: визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської міської ради № 134/33 від 25.01.2023 року «Про відмову ТОВ «ТОЧКА-М» у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Космодромній, 4 Б (Соборний район) по фактичному розміщенню торговельного павільйону», згідно клопотання ТОВ «ТОЧКА-М» від 18.08.2021 р. вх. № 36/5131; зобов`язано Дніпровську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0044 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, Соборний район, вулиця Космодромна, будинок 4 Б (чотири Б), згідно клопотання ТОВ «ТОЧКА-М» від 18.08.2021 р. вх. № 36/5131. 14 грудня 2023 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О.О. відкрито виконавче провадження № 73594642 з примусового виконання виконавчого листа № 160/6663/23 виданого 05.12.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Дніпровську міську раду надати ТОВ «ТОЧКА-М» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0044 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, Соборний район, вулиця Космодромна, будинок 4 Б (чотири Б), згідно клопотання ТОВ «ТОЧКА-М» від 18.08.2021 р. вх. № 36/5131;

- скаржник зауважує, що вже тривалий час ТОВ «ТОЧКА- М» вчиняються дії, направлені на отримання від ДМР дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0044 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на якій розміщена будівля: торгівельний павільйон літ. А-1. загальною площею 95.4 кв.м, для ведення комерційної діяльності приватного підприємця, що спростовує твердження ДМР та висновки суду першої інстанції про нібито порушення прав ДМР на користування та розпорядження земельною ділянкою, оскільки ДМР ігнорує письмові звернення Товариства, рішення суду, виконавчі листи, які перебувають на примусовому виконанні стосовно відведення земельної ділянки та не приймає у встановленому законом порядку рішення за результатом розгляду вищевказаного клопотання Товариства, чим порушує права Товариства на отримання відповідного дозволу. Вважаємо, що позовні вимоги ДМР у даній справі у контексті фактичних правовідносин, які виникли між Товариством та ДМР не підлягали задоволенню;

- відповідач вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив ТОВ «Точка-М» у застосуванні строку позовної давності до позовних вимог ДМР. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР, приватний нотаріус ДМНО Румянцева І.О., ТОВ «Точка- М» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію права власності залишено без розгляду. Відтак, 14 травня 2020 року є датою, коли ДМР стало відомо про нібито порушення його прав, тоді як з позовною заявою ДМР звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області лише 26 грудня 2023 року, а отже ДМР пропущено строк позовної давності, що є підставою для залишення позовних вимог ДМР у даній справі без задоволення;

- суд першої інстанції проігнорував доводи ТОВ «ТОЧКА-М» стосовно того, що ДМР обрано не вірний спосіб захисту нібито порушених прав, оскільки ДМР просило суд припинити право власності та скасувати державну реєстрацію ТОВ «ТОЧКА-М», тоді як підстава, згідно якої ДМР стало власником нерухомого майна є законною та не скасованою. З урахуванням викладеного, у ДМР відсутні докази, які б підтверджували самочинність будівництва ТОВ «ТОЧКА-М» нерухомого майна. Право власності ТОВ «ТОЧКА-М» на нерухомість підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна № 3 від 22.06.2021 року до статутного капіталу ТОВ «ТОЧКА-М», який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І., та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.06.2021 року (номер запису про право власності: 42691629). У зв`язку з викладеним, позовна вимога ДМР про знесення нібито самочинно побудованого нерухомого майна не підлягала задоволенню судом першої інстанції;

- у матеріалах справи відсутні докази користування ТОВ «ТОЧКА-М» саме вказаною земельною ділянкою та розташування на такій земельній ділянці нерухомого майна, яке належить товариству;

- законність знесення самочинного будівництва має бути оцінено на предмет пропорційності такого втручання, а також те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. В рамках даної справи позивач не довів, що усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою можливе лише єдиним шляхом - знесення нерухомого майна ТОВ «ТОЧКА-М» та, що саме такий захід буде співмірним з інтересами обох сторін, оскільки такий захід, як знесення споруд, розташованих на земельній ділянці, належній позивачу є крайньою мірою.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

18.07.2024 від Дніпровської міської ради до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Точка-М» без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 по справі №904/6709/23 - без змін.

Відзив обґрунтований наступним:

- спір у справі між Дніпровською міською радою та відповідачем виник з приводу незаконного заволодіння земельною ділянкою по вул. Космодромній, буд.4Б в м. Дніпрі шляхом спорудження на ній самочинного будівництва та подальшого укладення договорів. На теперішній час, право власності на вказаний вище об`єкт самочинного будівництва (реєстраційний номер нерухомого майна: 1191928912101) зареєстровано за відповідачем;

- суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи та встановив, що у відповідача відсутні будь-які докази того, що торгівельний павільйон був в установленому законом порядку введений в експлуатацію та відповідає архітектурно- будівельним нормам, що надає можливості дійти до висновку про небезпеку для життя та здоров`я людей, які знаходяться на території торгівельного павільйону, зокрема у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц);

- негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Власник має право вимагати від ТОВ "Точка-М" усунення перешкод у користуванні своєю земельною ділянкою, шляхом знесення самочинно збудованого майна, оскільки, набувши у власність нерухоме майно торгівельний павільйон збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для її забудови не надавалась, а тому ТОВ "Точка-М" є належним відповідачем за заявленими у цій справі вимогами, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.07.2020 у справі №755/3782/17 (провадження № 61 -10992св 18). В свою чергу, наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки;

- згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду стосовно застосування позовної давності до негаторних позовів, викладеної у постанові 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц (провадження №14-181цс18), допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, а тому, негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення. Враховуючи правову природу спірних правовідносин, які за своїм характером є негаторними та наведені вище правові висновки Верховного Суду щодо правильного застосування матеріального права у справах відповідної категорії, оскільки об`єкт самочинного будівництва продовжує перебувати на земельній ділянці комунальній власності Дніпровської міської ради і порушення прав її законного володільця на реалізацію усіх правомочностей власника триває, зазначений позов заявлено в межах позовної давності.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/6709/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/6709/23.

14.06.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6709/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 02.10.2024 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024 виправлено, допущену в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 описку, вказавши: "розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 27.11.2024 о 12 год. 30 хв". В іншій частині ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2024 у справі № 904/6709/23 залишено без змін.

27.11.2024 від представника ТОВ "ТОЧКА-М" до ЦАГС надійшло клопотання, яким просить: визнати поважною причину неявки представника ТОВ «ТОЧКА-М» - адвоката Чередник Ірини Олександрівни у судове засідання, призначене на 27 листопада 2024 року о 12 годинні 30 хвилин по справі № 904/6709/23; клопотання представника ТОВ «ТОЧКА-М» - адвоката Чередник Ірини Олександрівни про відкладення розгляду справи № 904/6709/23 - задовольнити; відкласти розгляд справи № 904/6709/23, призначений на 27 листопада 2024 року о 12 годинні 30 хвилин, на іншу дату; розгляд справи № 904/6709/23, здійснювати за обов`язковою участю представника ТОВ «ТОЧКА-М» - адвоката Чередник Ірини Олександрівни у судовому засіданні. Зазначене клопотання мотивоване перебуванням адвоката апелянта на лікарняному.

У судове засідання 27.11.2024 з`явився представник позивача.

Колегія суддів, з`ясувавши думку представника позивача щодо заявленого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, порадившись на місці, вирішила за можливе розпочати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У свою чергу, в постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 Верховний Суд зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами за відсутності представників відповідача та третіх осіб у справі.

У судовому засіданні 27.11.2024 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови ЦАГС.

Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.

Заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16.02.2017 по цивільній справі № 202/1032/17 (т. 1, а.с. 26-28) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності без введення в експлуатацію, за ОСОБА_1 визнано право власності без введення в експлуатацію на торгівельний павільйон загальною площею 95,4 м (літера А-1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: торгового приміщення № 1 площею 6,0 м; торгового приміщення № 2 площею 6,0 м; торгового приміщення № 3 площею 6,0 м; торгового приміщення № 4 площею 6,0 м; торгового приміщення № 5 площею 18,0 м; торгового приміщення № 6 площею 17,7 м; торгового приміщення № 7 площею 17,7 м; торгового приміщення № 8 площею 18,0 м.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 08.06.2017 (т. 1, а.с. 29) заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.02.2017 скасовано та ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2017 (т. 1, а.с. 30) позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1, а.с. 16-21), первинну реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна здійснено за ОСОБА_1 03.03.2017 державним реєстратором Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Перцевою І. М., номер запису про право власності: 19366965, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1191928912101 на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.02.2017 по справі № 202/1032/17.

ОСОБА_1 продав по 1/2 частини вищевказаного нерухомого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 21.03.2017, серія та номер: 815, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевою І.О.

22 червня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. здійснено державну реєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна: 1191928912101, номер запису про право власності: 42691629) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Точка-М" (код ЄДРПОУ 41986693) на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 22.06.2021, серія та номер: 3, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ "Точка-М".

23 грудня 2022 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/12866/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023, позовні вимоги ТОВ "Точка-М" задоволені, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка-М" від 18.08.2021 за вх.№ 36/5131, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0044 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, район Соборний, вулиця Космодромна, буд. 4Б (чотири Б) та на якій розміщена будівля: торгівельний павільйон літ. А-1, загальною площею 95,4 кв.м., для ведення комерційної діяльності приватного підприємця;

- зобов`язано Дніпровську міську раду розглянути з дотриманням законодавства України повторно та винести на засідання чергової сесії Дніпровської міської ради питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0044 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, район Соборний, вул. Космодромна, буд. 4Б (чотири Б) та на якій розміщена будівля: торгівельний павільйон літ.А-1, загальною площею 95,4 кв.м. для ведення комерційної діяльності приватного підприємця, запросивши на засідання сесії Дніпровської міської ради уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка-М".

Рішенням Дніпровської міської ради VII скликання "Про відмову ТОВ "Точка-М" код ЄДРПОУ 41986693, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Космодромній, 4 Б (Соборний район) по фактичному розміщенню торговельного павільйону" від 25.01.2023 за № 134/33, за результатами розгляду клопотання ТОВ від 18.08.2021 за вх. №36/5131, графічного матеріалу, на якому зазначено місце розташування земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0044 га, ураховуючи лист головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 27.09.2021 за №4/16-2628, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі № 160/12866/22, керуючись ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, ст. ст. 182, 331, 376 ЦК України, чинним земельним законодавством України, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про місцеве самоврядування в Україні", Дніпровська міська рада вирішила, зокрема, відмовити ТОВ "Точка-М", код ЄДРПОУ 41986693, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Космодромній, 4Б, у зв`язку з невідповідністю розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та чинної містобудівної документації, а саме:

- за матеріалами плану зонування території міста, частина земельної ділянки розташована в зоні багатоквартирної житлової забудови, частина ділянки розташована на території зелених насаджень спеціального призначення, території магістральних вулиць, доріг;

- за матеріалами плану зонування території міста, частина земельної ділянки розташована в межах технічної зони продовження першої лінії метрополітену від станції "Жовтнева площа" до станції "Тополя-2" (рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.03.2000 №585);

- відповідно до наданих матеріалів відсутні відомості щодо наявності дозвільної та проектної документації на зазначений об`єкт, наявності розпорядчих документів про присвоєння об`єкту офіційної адреси, прийняття об`єкта в експлуатацію. Згідно з ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється;

- в межах земельної ділянки розташований об`єкт, на який відсутні правовстановлюючі документи;

- згідно з наданими графічними матеріалами земельна ділянка розташована в охоронних зонах тепломережі 4Д (ЗД=250 мм, Д-100 мм), водопроводу Д=200 мм, які перетикають ділянку та проходять уздовж неї, та повітряної лінії електропередачі напругою 0,4 кВ, опори якої розташовані на ділянці. Торговельний павільйон розташований з порушенням нормативної відстані від 4Д (ЗД- 250 мм, Д=100 мм) та водопроводу Д=200 мм, що є порушенням правового режиму використання земельної ділянки в охоронних зонах інженерних мереж.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Точка-М" вважаючи це рішення протиправним звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської міської ради за захистом своїх прав.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №160/6663/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Точка-М" до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, апеляційну скаргу ТОВ "Точка-М" задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі №160/6663/23 - скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову, якою:

- визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської міської ради №134/33 від 25.01.2023 року "Про відмову ТОВ "Точка-М" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Космодромній, 4 Б (Соборний район) по фактичному розміщенню торговельного павільйону", згідно клопотання ТОВ "Точка-М" від 18.08.2021 вх. № 36/5131;

- зобов`язано Дніпровську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0044 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, Соборний район, вулиця Космодромна, будинок 4 Б (чотири Б), згідно клопотання ТОВ "Точка-М" від 18.08.2021 вх. № 36/5131.

14 грудня 2023 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О.О. відкрито виконавче провадження №73594642 з примусового виконання виконавчого листа №160/6663/23 виданого 05.12.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язання Дніпровську міську раду надати ТОВ "Точка-М" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0044 га, яка розташована за адресою: м. Дніпро, Соборний район, вул. Космодромна, буд. 4Б (чотири Б), згідно клопотання ТОВ "Точка-М" від 18.08.2021 вх. № 36/5131.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання знести об`єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації та припинення права власності у зв`язку з тим, що на теперішній час, право власності на вказаний об`єкт самочинного будівництва зареєстровано за ТОВ "Точка-М" та порушенням законних прав та інтересів територіальної громади міста в особі органу місцевого самоврядування Дніпровської міської ради, яке полягає у тому, що внаслідок незаконної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва на земельній ділянці, що належить до комунальної власності без згоди власника - Дніпровської міської ради з подальшим відчуженням наявне порушення законних прав міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою та встановлений законодавством порядок набуття прав на об`єкти нерухомості, набуття прав та реалізації прав на землю (земельну ділянку) комунальної власності, а також майнові інтереси громади в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади.

Вказане й стало причиною виникнення спору.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Предметом позову в цій справі є вимоги Дніпровської міської ради до ТОВ «ТОЧКА-М» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта нерухомого майна (торгівельний павільйон літера А-1, загальною площею 95,4 кв.м, розташований за адресою: вул. Космодромна, буд.4Б, м. Дніпро, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1191928912101) та скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням речових прав.

Предметом доказування у даній справі є докази наявності чи відсутності належного оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, презюмується належність земельних ділянок в межах м. Дніпра територіальній громаді міста з визначенням її власником Дніпровської міської ради.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма статті 14 Конституції України про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ "Землі України" ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, стосовно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Так само є нормативно регламентованим право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.

За змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За положенням частин 1, 2 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Так, згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дає підстави вважати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

При цьому, формулювання статті 376 ЦК України виключає можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Звертаючись з позовом, Міськрада як власник земельної ділянки, розташованої за адресою вул. Космодромна, буд. 4Б в м. Дніпро посилалася на те, що земельна ділянка була самовільно зайнята та самочинно збудовано на ній торгівельний павільйон. За вказаною адресою спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, будь-яких цивільно-правових угод укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами щодо спірної земельної ділянки за вищезазначеною адресою не укладалось. На теперішній час спірна земельна ділянка у користуванні будь-яких фізичних або юридичних осіб не перебуває.

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово зазначала, що не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанови від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).

Порядок набуття права власності на новозбудовану річ (нерухоме майно) регулюється законодавством про містобудівну діяльність та відповідними державними будівельними нормами.

З урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015, передумовою для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна є отримання дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, у тому числі тих, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна та речових прав на земельну ділянку.

Згідно зі ст. ст. 23-1, 24, 28-1, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" для зведення об`єктів будівництва, крім набуття речових прав на земельну ділянку, забудовник (підрядник) має отримати дозвіл міської ради на будівництво та дозвіл державної Інспекції архітектурно-будівельного контролю (інспекція ДАБК) на виконання будівельних робіт. Дозвіл на будівництво об`єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції ДАБК.

В ст. 12 Закону України "Про основи містобудування" зазначено, що визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб, внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Відповідно до п. п. 2, 13, 19, 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами за формою згідно з додатком 1.

Як вбачається з матеріалів справи, відсутні будь-які докази того, що торгівельний павільйон був в установленому законом порядку введений в експлуатацію та відповідає архітектурно-будівельним нормам, відсутні й будь-які докази наявності правових підстав зайняття земельної ділянки відповідачем, відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про її самовільне зайняття.

Стосовно посилання апелянта на наявність постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №160/6663/23, якою зобов`язано Дніпровську міську раду надати ТОВ «ТОЧКА-М» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, тому, на думку скаржника, позовні вимоги Міськради у контексті фактичних правовідносин між сторонами не підлягали задоволенню, колегією суддів, відхиляється, виходячи з наступного.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку, однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 914/1959/19, від 30.08.2023 у справі № 906/436/22, від 25.05.2023 у справі № 912/688/22.

Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є правовстановлюючим актом, а чинним законодавством України не передбачено таких підстав виникнення речового права на землю, як "законний інтерес" або "виникнення правовідносин щодо надання земельної ділянки у користування".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 904/4338/21.

Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача відсутні докази самочинного будівництва, а державна реєстрація права власності нерухомого майна за відповідачем є законною, оскільки підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна № від 22.06.2021 до статутного капіталу ТОВ «ТОЧКА-М» та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відхиляються як необґрунтовані та такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні правових норм скаржником.

Апеляційний господарський суд зауважує, що первісна реєстрація за ОСОБА_1 , подальша за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а надалі за ТОВ «ТОЧКА-М» права власності на торгівельний павільйон не виключає право Міськради на захист речових прав на земельну ділянку комунальної власності у порядку, визначеному частиною 4 статті 376 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду висновувала, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Разом із цим сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.

Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.

Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.

Також, колегія суддів зазначає, що у практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно [пункт 98 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)]. Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (підпункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (підпункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (підпункт 6.13) та інші).

Відповідні записи в Державному реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника спірної земельної ділянки, зокрема відчуження або передачі у користування земельної ділянки іншим особам.

Якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача на земельну ділянку було порушено незаконною реєстрацією права власності на нерухоме майно за відповідачами, з якими позивач не перебував у зобов`язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили, проводить державну реєстрацію припинення права власності відповідачів, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїми земельними ділянками (схожі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18).

Колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 та в подальшому за ТОВ "Точка-М" на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон загальною площею 95,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Космодромна, буд. 4Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1191928912101) здійснена за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у вільному використанні або розпорядженні своїм майном - земельною ділянкою комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації права власності на торгівельний павільйон загальною площею 95,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Космодромна, буд. 4Б, за ТОВ "Точка-М" з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Точка-М" на зазначений об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1191928912101).

Аргументи скаржника про відсутність доказів користування відповідачем земельною ділянкою та розташування на такій земельній ділянці нерухомого майна, що належить товариству, відхиляються як необґрунтовані, адже матеріалами справи підтверджується державна реєстрація права власності на спірний павільйон за відповідачем, що і самим апелянтом не заперечується. Відтак, користування земельною ділянкою, на якій розташований спірний об`єкт нерухомості, можливе лише ТОВ «Точка-М».

Доводи апеляційної скарги про те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою та має бути оцінено судом на предмет пропорційності такого втручання, а позивачем не доведено, що знесення нерухомого майна відповідача буде співмірним з інтересами обох сторін, відхиляються.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що недобросовісний відповідач не має підстав скаржитися на непропорційність повернення спірних земельних ділянок у комунальну власність; у суду ж внаслідок задоволення вимоги про таке повернення немає підстав встановити порушення балансу інтересів, з одного боку, територіальної громади, яку представляє позивач, а з іншого боку, відповідача. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 81.2).

Державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Отже, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13.

Відтак, вимога позивача про знесення об`єкта самочинного будівництва, що зареєстроване за відповідачем, є належним способом захисту власника земельної ділянки, передбаченого ч. 4 ст. 376 ЦК України та не може вважатися невиправданим непропорційним втручанням у права відповідача на мирне володіння майном.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив відповідачу у застосуванні строку позовної давності відхиляються, оскільки до негаторного позову строк позовної давності не застосовується.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням, водночас не доводячи його незаконності та необґрунтованості, а тому не можуть бути підставами для його зміни чи скасування.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст. 277 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6709/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6709/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА-М".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з аварійними та стабілізаційними відключеннями електроенергії, відпусткою суддів Дармін М.О., Чус О.В., повний текст постанови підписано 06.01.2025.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін