Постанова

від 06.01.2025 по справі 904/3698/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3698/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач,

судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 у справі №904/3698/24 (суддя Васильєв О.Ю.)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс", с. Підрясне

До: Селянсько (фермерського) господарства "Ксенія", смт. Васильківка

Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "Перша", м. Київ

про: стягнення 56 105,26грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

ТОВ "Овертранс" (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до С(Ф)Г "Ксенія" (відповідач) про стягнення 56 105,26грн. збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 року у справі № 904/3698/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати покладено на позивача.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між ПрАТ "СК "Перша" (страховик) та С(Ф)Г "Ксенія" (страхувальник) укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №216302693 на автомобіль VOLVO FH460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 із страховою сумою за шкоду, заподіяну майну у розмірі 160 000,00грн. та розміром франшизи 0,00 грн.

03.03.24р. відносно водія автомобіля VOLVO FH460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , н/причіп SCHMITZ ZWF 18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 складено протокол №ААД №492651 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом зіткнення 03.03.24р. о 08год.50хв. у м. Дніпро, вул. Каштанова, 6 (термінал ТОВ "Нова Пошта") з припаркованим автомобілем та пошкодженням транспортного засобу VOLVO FH 42Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно з постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.24р. (справа №175/4266/24) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого 124 КУпАП.

На підтвердження розміру та реальності завданих збитків позивач посилається на рахунок №ST-FH2403039 від 15.03.24р. на оплату вартості робіт, наданий ТОВ "ФХ сервіс" (авторизована станція технічного обслуговування). Натомість, з відповіді на адвокатський запит адвоката Петрова П.В. (представника відповідача), направленого на адресу ТОВ «ФХ сервіс» (авторизованої станції технічного обслуговування) про сплату рахунку №ST-FH2403039 від 15.03.2024р., ТОВ «ВХ сервіс» повідомило, що вказаний рахунок не оплачувався, отже відсутні докази понесення позивачем збитків саме в розмірі, зазначеному в позовній заяві. Окрім того, позивачем не надано належних та достатніх доказів того, що гр. ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, був працівником С(Ф)Г «Ксенія» на час здійснення ним вищезазначеної ДТП.

З урахуванням викладеного та відсутності в матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, суд першої інстанції дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від " 28" жовтня 2024 року у справі №904/3698/24, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Скаржника.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що збитками у даній справі є витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст.22 ЦКУ), саме це і було зазначено позивачем у заяві за вих. №1190 від 10.05.2024 року поданій відповідачу у досудовому порядку, позовній заяві, заяві про усунення недоліків, відповіді на відзив, додаткових поясненнях.

Скаржник зауважує, що оскільки ПрАТ «СК «Перша» виплатило страхове відшкодування за заявою позивача на ТОВ «ФХ Сервіс», визначеному статтею 29 Закону №1961-IV, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, то у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності).

За доводами скаржника, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій має проводитися або було проведено ремонт автомобіля. Позивач не зобов`язаний здійснювати відновлювальний ремонт за власні кошти і лише тоді звертатись до суду про захист порушеного права.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

12.11.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, за змістом яких останній звертає увагу на те, що зі змісту Ремонтної калькуляції №OV-24-59-0 про оцінку вартості (розміру збитків), заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 03.03.2024 року складеного страховим експертом, вбачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу VOLVO FH, НОМЕР_8 становила 48 006,70 грн, з яких: 11 625,00 грн - вартість робіт, 27 824,10 грн - вартість матеріалів, 556,48 грн - вартість складових. Крім цього, коефіцієнт фізичного зносу - 0,70 (23 372,25 грн), розмір матеріального збитку - 24 634,45 грн, франшиза - 0,00 грн, розмір страхового відшкодування - 24 634,45 грн.

Скражник зазначає, що 02.05.2024 на підставі заяви позивача Страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 24 634,45 грн на рахунок ТОВ «ФХ Сервіс», розмір якого було визначено за вирахуванням коефіцієнта фізичного зносу та розміру франшизи.

Згідно рахунку ТОВ «ФХ сервіс» №ST-FH2403039 від 15.03.2024 вартість ремонту пошкодженого внаслідок даної ДТП автомобіля VOLVO FH, реєстраційний номер НОМЕР_4 становить 80 739,71 грн.

Позивач наголошує, що жодних доказів на спростування обставин наявності трудових правовідносин з винуватцем ДТП та виконання останнім трудових (службових) обов`язків, а також доказів на спростування обґрунтованості визначеного позивачем розміру шкоди відповідачем не було надано.

25.11.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли пояснення третьої особи, згідно змісту яких зазначено наступне.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована в ПрАТ «СК «Перша» за полісом 216302693 зі страховою сумою за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 000 грн та франшизою 0,00 грн.

26.04.2024 позивач звернувся до СК «Перша» з заявою про страхове відшкодування.

На підставі вказаної заяви та страхового акту №ЦВ26464 від 26.04.2024 та страхового акту №ЦВ26464-1 від 01.05.2024 ПрАТ «СК «Перша» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 24 634,45 грн.

Керуючись Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, ПрАТ «СК «перша» розрахувала коефіцієнт фізичного зносу і визначила його розмір 0,70.

Згідно з калькуляцією №OV-24-59-0 від 03.03.2024, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 48 006,70 грн, що включає в себе: вартість робіт - 3 825,00 грн, вартість матеріалів - 7 800,00 грн, вартість складових на заміну (запчастини) - 28 380,58 грн (запасні частини - 27 824,10 грн, малоцінні деталі - 556,48 грн), ПДВ - 8 001,12 грн.

Керуючись статтею 29 Закону та п. 7.36 Методики, ПрАТ «СК «Перша» визначила вартість відновлювального ремонту автомобіля SCANIA R440, д.н.з. НОМЕР_5 , з урахуванням зносу та ПДВ в розмірі 24 634,45 грн.

Розрахунок розміру страхового відшкодування здійснено наступним чином:

3 825,00 + 7 800,00 + 556,48 + 27 824,10 х (1 - 0,70) - 20 528,71 грн +20% ПДВ = 24 634,45 грн.

Таким чином, третя особа зазначає, що ПрАТ «СК «Перша» виконало свої зобов`язання за даним страховим випадком у повному обсязі.

26.11.2024 до Центрального апеляційного господарського суду відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким вказує, що розмір матеріального збитку, завданого ТОВ «Овертранс», не перевищує ліміту відшкодування заподіяної шкоди майну відповідно до полісу №216302693 від 16.08.2023, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Овертранс».

Відповідач зазначає, що заперечень щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля до ПрАТ «СК «Перша» не надавались, товарознавчі експертизи автомобіля, з метою визначення суми збитку не проводились, а також позивач не звертався до Фонду державного майна України або приватних установ з метою проведення рецензування висновку експерта страхової. Отже, позивач погодився з висновками ПрАТ «СК «Перша» щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Крім того відповідач зауважує, що до матеріалів справи позивачем долучено рахунок на передоплату №ST-FH2403039 від 15.03.2024 року, однак підтверджуючі документи про сплату даного рахунку відсутні. Відповідно до вказаного рахунку він дійсний до сплати протягом 2-х банківських днів з дати виписки, тобто з 15.03.2024 року. Також, позивачем не надано актів виконаних робіт та видаткових накладних, які б підтверджували виконання робіт та вартість запчастин згідно рахунку.

На думку відповідача, транспортний засіб VOLVO FH, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , відремонтовано не ТОВ «ФХ сервіс», у зв`язку з чим рахунок № НОМЕР_6 від 15.03.2024 року не може бути підставою для визначення розміру завданої шкоди.

Також, відповідач посилається на п.9 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно якої постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відповідач зауважує, що позивачем не надано доказів про збереження майна, а саме пошкоджених запчастин, які були змінені на нові.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити ТОВ «Овертранс» у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

28.11.2024 до Центрального апеляційного господарського суду скаржником подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, згідно змісту якого позивач зазначає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт необхідних для відновлення пошкодженої речі. Збитками у даній справі є витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (а.1 ч.2 ст. 22 ЦКУ), що було зазначено позивачем у заяві за вих. №1190 від 10.05.2024 року поданій відповідачу у досудовому порядку, позовній заяві, заяві про усунення недоіліків, відповіді на відзив, додаткових поясненнях.

Позивач посилається на те, що винуватець ДТП, ОСОБА_1 є працівником С9Ф)Г «Ксенія» (страхувальника), тому для повного відшкодування завданої шкоди в останнього виник обов`язок виплатити потерпілому (ТОВ «Овертранс») різницю між фактичним розміром шкоди у розмірі 80 739,71 грн і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) на суму 24 634,45 грн, сплаченою страховиком відповідача (Страховою компанією), що становить 56 105,26 грн.

На переконання позивача, доводи відповідача є безпідставними, оскільки правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3698/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 у справі №904/3698/24 (суддя Васильєв О.Ю.) відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

15.11.2024р. матеріали справи № 904/3698/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 у справі №904/3698/24 (суддя Васильєв О.Ю.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Між ПрАТ "СК "Перша" (страховик) та С(Ф)Г "Ксенія" (страхувальник) укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №216302693 на автомобіль VOLVO FH460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 із страховою сумою за шкоду, заподіяну майну у розмірі 160 000,00грн. та розміром франшизи 0,00 грн.

03.03.24р. відносно водія автомобіля VOLVO FH460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , н/причіп SCHMITZ ZWF 18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 складено протокол №ААД №492651 про вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП

Згідно з постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.24р. (справа №175/4266/24) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого 124 КУпАП.

13.03.24р. здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу VOLVO FH42Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу VOLVO FH42Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 були спричинені механічні пошкодження та завданий матеріальний збиток ТОВ "Овертранс", який за твердженням позивача складає 80 739,71грн. На підтвердження розміру та реальності завданих збитків позивач посилається на рахунок №ST-FH2403039 від 15.03.24р. на оплату вартості робіт, наданий ТОВ "ФХ сервіс" (авторизована станція технічного обслуговування).

26.04.24р. ТОВ "Овертранс" звернулося до ПрАТ "СК "Перша" із заявою про страхове відшкодування пошкодженого транспортного засобу VOLVO FH 42Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

02.05.24р. ПрАТ "СК "Перша" здійснило часткове відшкодування шкоди на рахунок ТОВ "ФХ сервіс" (за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу 70%), заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 24 634,45грн.

ТОВ "Овертранс" звернулось до С(Ф)Г "Ксенія" із заявою №1190 від 10.05.24р. про відшкодування завданої майнової шкоди (збитків) шляхом сплати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що складає 56 105,26грн.

31.05.24р. С(Ф)Г "Ксенія" надано відповідь №35 на заяву щодо відшкодування завданої майнової шкоди (збитків), в якій повідомлено про відсутність підстав для відшкодування майнової шкоди (збитків) на користь ТОВ "Овертранс".

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що між ПрАТ "СК "Перша" (страховик) та С(Ф)Г "Ксенія" (страхувальник) укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №216302693 на автомобіль VOLVO FH460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 із страховою сумою за шкоду, заподіяну майну у розмірі 160 000,00грн. та розміром франшизи 0,00 грн; тієї обставини, що відносно водія автомобіля VOLVO FH460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , н/причіп SCHMITZ ZWF 18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 складено протокол №ААД №492651 про вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно з постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.24р. (справа №175/4266/24) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого 124 КУпАП.

26.04.24р. ТОВ "Овертранс" звернулося до ПрАТ "СК "Перша" із заявою про страхове відшкодування пошкодженого транспортного засобу VOLVO FH 42Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . 02.05.24р. ПрАТ "СК "Перша" здійснило часткове відшкодування шкоди на рахунок ТОВ "ФХ сервіс" (за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу 70%), заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 24 634,45грн.

Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (ч.3 ст. 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (ст. 396 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно з пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14).

Відповідно до пунктів 4,5 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив, в тому числі, повинен містити:

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у своєму відзиві зазначав про наступне: « … згідно рахунку ТОВ «ФХ сервіс» №5Т- РН2403039 від 15.03.2024 року (авторизованої станції технічного обслуговування), вартість ремонту пошкодженого внаслідок даної ДТП автомобіля VOLVO FH 42Т, реєстраційний номер НОМЕР_4 , становить 80739,71 грн.

Цивільно-правова відповідальність Селянського (фермерського) господарства «Ксенія» застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Перша» (далі ПрАТ «СК «Перша») за полісом №216302693 від 16.08.2023 року, та згідно вказаного полісу ліміт відшкодування шкоди, заподіяної майну становить 160 000 грн.

Відповідно до заяви ТОВ «Овертранс» ПрАТ «СК «Перша» здійснено 02.05.2024 року часткове відшкодування шкоди на рахунок ТОВ «ФХ сервіс» (за вирахуванням коефіцієнта фізичного зносу -70%), заподіяної в результаті даної ДТП у сумі 24 634,45 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Вищевказане свідчить про те, що розмір матеріального збитку, завданого ТОВ «Овертранс», не перевищує ліміту відшкодування заподіяної шкоди майну відповідно до полісу №216302693 від 16.08.2023 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-ГУ у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: №204/5314/18 від 25.11.2021 року; № 208/2600/17 від 27.10.2021 року.

Окрім того, п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Також відповідно до п. 36.7 ст. 36 вказаного Закону рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Враховуючи те, що вартість ремонту пошкодженого внаслідок даної ДТП автомобіля VOLVO FH 42Т, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тобто розмір заподіяної шкоди майну, згідно рахунку ТОВ «ФХ сервіс» №8Т-РН2403039 від 15.03.2024 року (авторизованої станції технічного обслуговування), та розмір матеріального збитку, відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування ПрАТ «СК «Перша», не перевищує ліміту відшкодування заподіяної шкоди майну, передбаченого полісом №216302693 від 16.08.2023 року, ТОВ «Ксенія» вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Овертранс»…» .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що відзив на позовну заяву не містив заперечень відповідача проти факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.03.24р. о 08год.50хв. у м. Дніпро, вул. Каштанова, 6 (термінал ТОВ "Нова Пошта") з вини водія автомобіля VOLVO FH460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , н/причіп SCHMITZ ZWF 18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , керування цим транспортним засобом водієм ОСОБА_1 на відповідній правовій підставі, вини водія ОСОБА_1 у цій дорожньо-транспортній пригоді, вартості ремонту пошкодженого внаслідок даної ДТП автомобіля VOLVO FH 42Т, реєстраційний номер НОМЕР_4 у розмірі 80739,71 грн.

Відповідно до частини 1 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Колегія суддів констатує, що заперечення відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву зводилися, з посиланням на правові висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), Верховного Суду №204/5314/18 від 25.11.2021 року; № 208/2600/17 від 27.10.2021 року на неможливість стягнення збитків у розмірі 56 105,26грн-різниці між встановленим ТОВ «ФХ сервіс» (авторизованої станції технічного обслуговування) вартості ремонту пошкодженого внаслідок даної ДТП автомобіля VOLVO FH 42Т, реєстраційний номер НОМЕР_4 80739,71 грн і фактично сплаченого ПрАТ «СК «Перша» 02.05.2024 року часткового відшкодування ТОВ «ФХ сервіс» 24 634,45 грн.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції в частині того, що « … позивачем не надано належних та достатніх доказів того, що гр. ОСОБА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого 124 КУпАП, був працівником С(Ф)Г "Ксенія" на час здійснення ним вищезазначеної ДТП…» визнаються колегією суддів таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки прийнято в порушення вимог частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за відсутності заперечень проти відповідної обставини з боку відповідача .

Доводи апеляційної скарги в частині того, що: « … Ні відповідачем ні третьою особою в усіх заявах по суті справи не зазначено, що ОСОБА_1 не являється працівником Селянсько (Фермерського) господарства "Ксенія". Незрозуміло чому при цьому суд першої інстанції зазначає про ненадання належних та достатніх доказів того, що гр. ОСОБА_1 , визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого 124 КУпАП, був працівником Селянсько (Фермерського) господарства "Ксенія" на час здійснення ним вищезазначеної ДТП…» приймаються до уваги колегією суддів як такі, що відповідають фактичним обставинам справи.

У відповіді на відзив від 17.09.2024р., позивач навів наступні пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень: « … На підтвердження своїх заперечень Відповідач посилається на висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц. Однак, звертаємо увагу суду, що у справі 755/18006/15-ц предметом розгляду є стягнення страхового відшкодування безпосередньо з винуватця ДТП без звернення з відповідною заявою про страхове відшкодування до страховика (страхової компанії винуватця ДТП). Тобто, у справі №755/18006/15-ц позивач не звертався з заявою про здійснення страхової виплати до страхової компанії винуватця ДТП, а відразу звернувся з позовною заявою до винуватця ДТП.

В даному ж випадку, Позивач (ТОВ "Овертранс") після ДТП звернувся до ПРАТ "СК "Перша" (страховик Відповідача СФГ "Кенія"). За наслідками розгляду документів, наданих Позивачем, ПрАТ "СК "Перша" визнало дану подію страховим випадком, здійснило розрахунок розміру страхового відшкодування та здійснило виплату Позивачу. Розрахунок розміру страхового відшкодування здійснено у відповідності до норм Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон).

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості) (п. 2.4 Методики).

Пунктом 3.9 Методики передбачено, що фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.

Коефіцієнт фізичного зносу ЕЗ розраховується за формулою зазначеною в п.7.37 Методики.

Відповідно до п. 7.41 Методики значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7.

Згідно з інформацією зазначеною в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 автомобіль УОІУО, д.н.з. НОМЕР_4 2006 року випуску. ДТП сталася 03.03.2024. Тобто, строк експлуатації пошкодженого автомобіля понад 12 років. Керуючись п. 1.6, 3.9, 7.41 ПрАТ "СК "Перша" визначило значення коефіцієнту фізичного зносу рівним "0,7".

Керуючись статтею 29 Закону та п. 7.36, 7.41 ПрАТ "СК "Перша" розрахувало розмір страхового відшкодування та здійснило виплату Позивачу…»

В свою чергу, відповідач у своїх запереченнях від 27.09.2024р виклав наступні пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів позивача: « … 17.09.2024 року Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву Відповідача у вищевказаній справі.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, а також з вимогами, викладеними у відповіді на відзив, та вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пояснень ПрАТ «СК «Перша», наданих суду, згідно калькуляції № ОУ- 24-59-0 від 03.03.2024 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля VOLVO FH 42Т, реєстраційний номер НОМЕР_4 становить 48006,70 грн., що включає в себе: вартість робіт - 3825,00 грн., вартість матеріалів - 7800,00 грн., вартість складових на заміну (запчастини) - 28380,58 грн. (запасні частини - 27824,10 грн., малоцінні деталі - 556,48 грн.), ПДВ - 8001,12 грн.

Враховуючи вищевказану вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, керуючись ст. 29 Закону та п. 7.36 Методики, ПрАТ «СК «Перша» визначила вартість відновлювального ремонту автомобіля, з урахуванням зносу та ПДВ в розмірі 24634,45 грн.

Заперечень з боку Позивача щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля до ПрАТ «СК «Перша» не надавались, товарознавчі експертизи автомобіля, з метою визначення суми збитку не проводились, а також Позивач не звертався до Фонду державного майна України або приватних установ з метою проведення рецензування висновку експерта страхової. Отже Позивач погодився з висновками ПрАТ «СК «Перша» щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Крім того, до матеріалів справи Позивачем долучено рахунок на передоплату №5Т- РН2403039 від 15.03.2024 року, однак підтверджуючі документи про сплату даного рахунку відсутні. Відповідно до вказаного рахунку він дійсний до сплати протягом 2-х банківських днів з дати виписки, тобто з 15.03.2024 року. Також Позивачем не надано актів виконаних робіт та видаткових накладних, які б підтверджували виконання робіт та вартість запчастин згідно рахунку.

Відповідно до п. 8.5.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів У разі документального підтвердження відновлення КТЗ чи його складової частини на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві розрахунки вартості ремонтно-відновлювальних робіт проводяться на підставі вартості однієї нормо-години ремонтних робіт цього підприємства. Якщо документальне підтвердження відновлення КТЗ на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві відсутнє або на підприємстві не застосовуються норми праці у нормо-годинах ремонтно-відновлювальних робіт, то використовується вартість однієї нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт регіональна за даними довідкової літератури, зокрема довідника "Бюлетень автотоварознавця" (періодичний довідник).

Крім того, згідно п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Однак, Позивачем не надано доказів про збереження майна, а саме пошкоджених запчастин, які були замінені на нові…»

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що заперечення відповідача від 27.09.2024р. « … Заперечень з боку Позивача щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля до ПрАТ «СК «Перша» не надавались, товарознавчі експертизи автомобіля, з метою визначення суми збитку не проводились, а також Позивач не звертався до Фонду державного майна України або приватних установ з метою проведення рецензування висновку експерта страхової. Отже Позивач погодився з висновками ПрАТ «СК «Перша» щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля…

… до матеріалів справи Позивачем долучено рахунок на передоплату №5Т- РН2403039 від 15.03.2024 року, однак підтверджуючі документи про сплату даного рахунку відсутні. Відповідно до вказаного рахунку він дійсний до сплати протягом 2-х банківських днів з дати виписки, тобто з 15.03.2024 року. Також Позивачем не надано актів виконаних робіт та видаткових накладних, які б підтверджували виконання робіт та вартість запчастин згідно рахунку…

…Позивачем не надано доказів про збереження майна, а саме пошкоджених запчастин, які були замінені на нові…» є за своєю правовою природою є новим відзивом проти заявлених позовних вимог. При цьому текст заперечень не містить клопотань про поновлення пропущеного строку на їх подання.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень статей 165 і 167 Господарського процесуального кодексу України, відповідач зобов`язаний викласти всі свої заперечення проти позову у відзиві. Подання додаткових заперечень на етапі заперечень на відповідь на відзив не допускається, оскільки це суперечить принципу процесуальної економії та рівності сторін.

Стаття 165 Господарського процесуального кодексу України, визначає, що відзив повинен містити всі аргументи, заперечення та докази, якими відповідач обґрунтовує свою позицію. Стаття 167 Господарського процесуального кодексу України, порядок подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь, де передбачено обмін позиціями між сторонами, але виключно в межах раніше заявлених обставин. Внесення нових заперечень на цьому етапі порушує принцип змагальності та обмежує можливість позивача належним чином відповісти на такі заперечення.

06.10.2024р. відповідач подав додаткові пояснення по справі за текстом яких : « … 26.09.2024 року на адресу ТОВ «ФХ сервіс» надіслано адвокатський запит щодо надання інформації про оплату рахунку ТОВ «ФХ сервіс» №8Т-РН2403039 від 15.03.2024 року.

04.09.2024 року отримано відповідь ТОВ «ФХ сервіс» на вищевказаний адвокатський запит, відповідно до якої зазначено, що рахунок ТОВ «ФХ сервіс» №8Т-РН2403039 від 15.03.2024 року не сплачений.

Вищевказане свідчить про те, що транспортний засіб VOLVO FH, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , відремонтовано не ТОВ «ФХ сервіс», у зв`язку з чим рахунок №8Т-РН2403039 від 15.03.2024 року не може бути підставою для визначення розміру завданої шкоди…»

Колегія судді зауважує, що порядок подання додаткових пояснень для сторони по справі унормовано положеннями частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи процесуального рішення суду першої інстанції про дозвіл відповідачу по справі подати додаткові пояснення по справі та доказів на підтвердження відповідних обставин.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України:

1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) звертала увагу, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.09.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к (провадження N 13-70кс19), від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21)).

Колегія суддів у даному спорі застосовує інститут аналогії закону (диспозитивність господарського судочинства), яка викладена в статті 14 Господарського процесуального кодексу України щодо вимог до розгляду запечень відповідача в межах відзиву на позовну заяву і , з урахуванням вищевстановлених в порядку частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України фактичних обставин справи, доходить висновку, що додаткові заперечення відповідача, які не були заявлені у відзиві, не могли бути враховані судом першої інстанції. Місцевий господарський суд мав розглянути справу виключно в межах аргументів і доводів, поданих сторонами на стадіях, передбачених процесуальним кодексом.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … у відповідності до Рахунку ТОВ «ФХ сервіс» №ST-FH2403039 від 15.03.2024 року (авторизованої станції технічного обслуговування) вартість ремонту пошкодженого внаслідок даної ДТП автомобіля VOLVO FH, реєстраційний номер НОМЕР_8 становить 80 739,71 грн. (Вісімдесят тисяч сімсот тридцять дев`ять грн. 71 коп.).

Позивачем було надано Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Перша" даний рахунок разом з Поясненнями про факт та обставини ДТП від 04.03.2024 року та Заяви про страхове відшкодування від 26.04.2024 року (що знаходяться у матеріалах справи) та у відповідності до підстав підпункту є) пункту 5.4. (рахунок на проведення ремонтних робіт зі спеціалізованої станції технічного обслуговування, дані дефектування діагностики ) МЕТОДИКИ товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої НАКАЗОМ 24.11.2003 № 142/5/2092 МІНІСТЕРСТВОМ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ та ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ…» визнаються колегією суддів такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем підтверджено належними і допустимими доказами час, місце і подію дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.03.24р. о 08год.50хв. у м. Дніпро, вул. Каштанова, 6 (термінал ТОВ "Нова Пошта"), вину водія, належного відповідачу автомобіля VOLVO FH460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , н/причіп SCHMITZ ZWF 18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який на відповідній правовій підставі (пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП), рухаючись заднім ходом, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з належним позивачу автомобілем VOLVO FH 42Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Вирішуючи питання про розмір заподіяного позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитку, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами частини 22.1 статті 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону №1961- IV)

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс х (1- Ез), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №910/3650/16 і №910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17.

Згідно з абзацом 2 пункту 12.1. статті 12 "Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. При цьому пунктом 36.6 статті 36 Закону №1961-IV передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.4. статті 1 Закону №1961-IV страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом.

Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (пункт 1.6. статті 1 Закону №1961- IV).

Учасниками справи не оспорюється правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи в частині того, що між ПрАТ "СК "Перша" (страховик) та С(Ф)Г "Ксенія" (страхувальник) укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №216302693 на автомобіль VOLVO FH460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 із страховою сумою за шкоду, заподіяну майну у розмірі 160 000,00грн. та розміром франшизи 0,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до частини 1 статті 168 Господарського процесуального кодексу України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Зі змісту пояснень Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Перша" вбачається, що « … згідно калькуляції № OV-24-59-0 від 03.03.2024 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Volvo FH, реєстраційний номер НОМЕР_4 становить 48006,70 грн., що включає в себе: вартість робіт - 3825,00 грн., вартість матеріалів - 7800,00 грн., вартість складових на заміну (запчастини) - 28380,58 грн. (запасні частини - 27824,10 грн., малоцінні деталі - 556,48 грн.), ПДВ - 8001,12 грн…» .

Колегія суддів констатує, що позивачем не оспорюється правомірність визначеної Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "Перша" до відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу та ПДВ в розмірі 24634,45 грн, як 0,7 встановленої ПрАТ «СК «Перша» на підставі статті 29 Закону та п. 7.36 Методики від 48006,70 грн, яка визначена калькуляцією № OV-24-59-0 від 03.03.2024 року.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що більш вірогідним доказом на підтвердження вартості відновлювального ремонту є саме калькуляція № OV-24-59-0 від 03.03.2024 року, згідно якої вартість відновлювального ремонту автомобіля Volvo FH, реєстраційний номер НОМЕР_4 становить 48006,70 грн., а не рахунок № НОМЕР_6 від 15.03.24р, яким визначено вартість відновлювального ремонту у розмірі 80 739,71грн.

Відповідно, колегія суддів доходить висновку, що позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано збитки у розмірі 48 006,70 грн.

02.05.2024 року на підставі заяви позивача Страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 24 634.45грн. на рахунок ТОВ "ФХ Сервіс" (авторизованої СТО автомобілів VOLVO у західному регіоні), розмір якого було визначено за вирахуванням коефіцієнта фізичного зносу та розміру франшизи.

Відсутність будь-яких претензій позивача до третьої особи щодо відмови в сплаті 23 372,25грн - решти від визначеної калькуляцією № OV-24-59-0 від 03.03.2024 року вартості відновлювального ремонту автомобіля Volvo FH, реєстраційний номер НОМЕР_4 у розмірі 48006,70 грн оцінюється колегією суддів як погодження із правомірністю дій Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "Перша".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що Приватним акціонерним товариством "Страхова Компанія "Перша" в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну, виконано покладений на неї вищезазначеними приписами ЦК України та Закону №1961-IV обов`язок по виплаті потерпілій особі - позивачу страхового відшкодування, що в свою чергу виключає можливість стягнення з відповідача по справі як решти 23 372,25грн від визначеної калькуляцією № OV-24-59-0 від 03.03.2024 року вартості відновлювального ремонту автомобіля Volvo FH, так і заявлених до стягнення збитків у розмірі 56 105,26грн, які фактично є різницею між визначеною рахунком №ST-FH2403039 від 15.03.24р. вартістю відновлювального ремонту у розмірі 80 739,71грн. та сплаченим третьою особою страховим відшкодуванням у розмірі 24 634.45грн.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи, викладені в апеляційній скарзі, а саме «…Оскільки ПрАТ "СК "Перша" виплатило страхове відшкодування за заявою позивача на ТОВ «ФХ сервіс» (авторизовану станцію технічного обслуговування) , визначеному статтею 29 Закону №1961-IV, - вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, то у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності). Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. У разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій має проводитися або було проведено ремонт автомобіля. Позивач не зобов`язаний здійснювати відновлювальний ремонт за власні кошти і лише тоді звертатись до суду по захист порушеного права…» .

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, викладені в додаткових поясненнях: «…Самі лише непогодження учасника справи без відповідного їх доказового обґрунтування ніяким чином не можуть спростовувати доказів, які надано позивачем. Враховуючи те, що винуватець ДТП, ОСОБА_1 є працівником С(Ф)Г "Ксенія" (страхувальника), тому для повного відшкодування завданої шкоди в останнього виник обов`язок виплатити потерпілому (ТОВ "Овертранс") різницю між фактичним розміром шкоди у розмірі 80739,71 грн і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) на суму 24634,45 грн., сплаченою страховиком відповідача (Страховою компанією), що становить 56105,26 грн. (80739,71 грн.- 24634,45 грн)…» оскільки будь-яких процесуальних рішень щодо надання позивачу можливості з подання додаткових пояснень судом апеляційної інстанції не приймалося, а апеляційна скарга розглядається в межах доводів і вимог апеляційної скарги в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

При цьому, встановлені в тексті мотивувальної частини даної постанови суду апеляційної інстанції порушення судом першої інстанції порушення норм процесуального права відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, оскільки загальний висновок місцевого господарського суду про те, що за відсутності в матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, суд вважає позовні вимоги недоведеними належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заявлених вимог, визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 у справі №904/3698/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4 542,00 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертранс» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 у справі №904/3698/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 у справі №904/3698/24 - залишити без змін.

Витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 286 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв