Рішення

від 16.12.2024 по справі 914/1773/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 Справа № 914/1773/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Смітюх С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Львів,

до відповідача: Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго",

м. Червоноград, Львівська обл.,

про: стягнення 8 610 461,46 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Басик А.М.;

від відповідача: Дмуховський С.М.;

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" про стягнення 4 902 498,89 грн.

Ухвалою від 19.07.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 10.09.2024.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

15.10.2024 в підсистемі Електронний суд зареєстровано заяву позивача про збільшення позовних вимог до 8 610 461,44 грн, з яких:? - 7 811 711,76 грн. боргу за надані послуги з розподілу природного газу;? - 497 698, 19 грн. пені;? - 113 949,4 грн. 3 % річних;? - 184 823, 31 грн. інфляційних втрат.

21.10.2024 представник відповідача через електронний кабінет суду направив додаткові пояснення у справі (Вх.25391/24), а також клопотання про зменшення розміру пені (Вх.№25393/24).

06.12.2024 представник відповідача через електронний кабінет суду направив клопотання про долучення доказів, а саме: платіжної інструкції №396 від 29 листопада 2024 на суму 4 000 000,00 грн.; додаткової угоди № 8 від 26.11.2024 р. до Договору розподілу природного газу №42GT010NQU6W-23 від 01.09.2023 р. коштами міського бюджету; виписки з казначейського рахунку КП «Червоноградтеплокомуненерго» (Вх.№ 29617/24).

16.12.2024 представник позивача через електронний кабінет суду направив клопотання про закриття провадження в частині оплаченого боргу та повернення сплаченого судового збору (Вх.№ 4650/24).

В судове засідання 16.12.2024 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, просив позовні задоволити та закрити провадження в частині оплаченого боргу та повернути судовий збір. Відповідач з`явився в режимі відеоконферненції, зазначив про сплату основного боргу, просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 16.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором розподілу природного газу №42GT010NQU6W-23 від 01.09.2023, в частині оплати послуги з розподілу природного газу за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року, у зв`язку з чим у відповідача виник борг в сумі 8 610 461,46 грн (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог), з яких:

- 7 811 711, 76 грн. боргу за надані послуги з розподілу природного газу (борг станом на 30.09.2024 р.);

- 497 698, 19 грн. пені;

- 113 949,4 грн. 3 % річних;

- 184 823, 31 грн. інфляційних втрат.

В подальшому позивачем була подана заява про закриття провадження у справі в частині оплаченого боргу (вх.№4650/24 від 16.12.2024) у якій позивач підтвердив, що Відповідачем після прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог було здійснено декілька проплат на загальну суму 6 000 000, 00 грн. Залишились неоплаченими 2 608 182, 66 грн. з яких: - 1 811 711, 76 грн. борг за надані послуги з розподілу природного газу станом на 30.09.2024 р. - пеню в розмірі 497 698, 19 грн. за період 11.03.2024р. до 10.10.2024 р. - 3-% річних в розмірі 113 949,4 грн. за період 11.03.2024р. до 10.10.2024 р. - інфляційні втрати на суму 184 823, 31 грн. за період 11.03.2024 р. до 26.08.2024р. Просив суд закрити провадження у справі в частині сплачених коштів.

Правова позиція відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, просить у задоволенні таких відмовити з огляду на наступне:

Комунальне підприємство «Червоноградтеплокомуненерго» засноване на комунальній власності та підпорядковане виконавчому комітету Червоноградської міської ради, а отже майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Червоноград. Собівартість 1 Гкал теплової енергії за період виникнення заборгованості за Типовим договором, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 не повністю покривається діючими тарифами затвердженими виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області. Відповідно існує невідповідність тарифів на послуги теплопостачання їх собівартості.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Червоноградським відділом державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції накладено арешт грошових коштів, що містяться на рахунках/електронних гаманцях КП «Червоноградтеплокомуненерго».

У КП «Червоноградтеплокомуненерго» відсутній постійний правовий механізм щодо надання субвенцій з державного бюджету України на погашення заборгованості в різниці у тарифах та надання таких субвенцій є несвоєчасним.

Отже, КП «Червоноградтеплокомуненерго» не має можливості погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» у зв`язку відсутністю фінансування.

Після відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено декілька оплат на загальну суму 6 000 000,00 грн, проти закриття провадження у справі в частині сплачених сум не заперечив, просив суд зменшити розмір пені а в задоволенні решти позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - Львівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», Позивач, Оператор ГРМ) і Комунальним підприємством "Червноградтеплокомуненерго" (далі - КП "ЧТКЕ", Відповідач, Споживач) було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання № №42GТ010NQU6W-23 від 01.09.2023 р. до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634. 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір.

За п. 1.1., 1.2., 1.3. типового договору розподілу природного газу, останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з мстою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору розподілу, Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим Договором; обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Відповідно до пп.8 п.1 постанови НКРЕ КП від 30.12.2022 р. №1944 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», Установлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Львівській філії: тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,69 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ).

Річна замовлена потужність у 2024 році відповідача складає 9 139 131, 52 м3 газу, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2023 р. який підписано сторонами без жодних зауважень. Таким чином, замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача за місяць становить 761 594,29 м3. Будь-яких листів, заяв, заперечень з приводу здійсненого розрахунку від Відповідача на адресу Позивача не надходило.

Щомісячний платіж Відповідача за розрахунком Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на 2024 рік дорівнює (9 139 131, 52 замовлена річна потужність на 2024 рік/12 міс)*1,69 грн. (тариф без урахування ПДВ) = 761 594,29*1,69= 1 287 094,35 грн. без ПДВ , тобто 1 544 513,22 (з ПДВ).

Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць (п, 2 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем). Відповідно до п. 7 гл.6 р. VI Кодексу ГРМ оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 10 глави 6 розділу VI Кодекс ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Львівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» надала відповідачу послуги з розподілу природного газу з вересня 2023 року по вересень 2024 року, що підтверджується актами наданих послуг за заявлений період, у яких зазначена вартість падання послуги помісячно.

Відповідно до п. 6.6 Договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до п. 6.7 Типового договору розподілу у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Будь-якої заяви/листа щодо укладення графіку погашення заборгованості від Відповідача не надходило.

09.05.2024 Львівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» направлено на адресу Відповідача претензію - вимогу, проте вимога залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно долучених до матеріалів справи платіжних інструкцій, Відповідачем частково оплачено заборгованість в серпні 2024 - 1 000 000,00 грн., у вересні 2024 2 000 000,00 грн., у жовтні 2024 - 2 000000 грн., та у листопаді 4 000000 грн.

Сторони провели взаємозвірку вартості наданих послуг та суми заборгованості та встановили, що заборгованість споживача (Відповідача) станом на 30.09.2024 р. становить 7 811 711, 76 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків № 6253 від 30.09.2024 р.

Враховуючи відсутність оплати заборгованості позивач звернувся до суду з матеріально-правовою вимогою про стягнення 8 610 461, 46 грн (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) з яких: - 7 811 711, 76 грн борг за надані послуги з розподілу природного газу; - 497 698, 19 грн пеня; - 113 949,4 грн 3 % річних; - 184 823, 31 грн інфляційні втрати.

Після відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено декілька проплат на загальну суму 9 000 000, 00 грн. Непогашеними залишились 2 608 182, 66 грн боргу.

Оцінка суду.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є типовий договір з розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №42GTO10NQU6W-23 від 01.09.2023.

Згідно вказаного договору позивач надає відповідачу (споживачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно статті 901 Господарського процесуального кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Крім загальних норм цивільного законодавства, правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (надалі по тексту - Кодексу ГРМ) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи; доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

У матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача стосовно зміни потужності на 2023 чи 2024 роки. Відсутні також докази припинення послуги розподілу природного газу, як це передбачено главою 7 розділу VI Кодексу ГРМ. Тому позивач підставно нараховував плату за відповідну послугу у визначений ним період.

Також Кодексом ГРМ передбачено «Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу» (глава 6 розділу VI): надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Відповідно до п. 6.6 типового договору (надалі по тексту рішення - договір) оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Львівська філія ТзОВ «Газорозподільні мережі України» надала відповідачу послуги з розподілу природного газу за період з лютого по вересень 2024, що підтверджується актами наданих послуг за заявлений період, у яких зазначена вартість надання послуги помісячно.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг в повному обсязі у встановлений строк не виконав, внаслідок чого станом на дату подання позовної заяви у відповідача існувала заборгованість на загальну суму 4 633 506, 84 грн на які нараховано штрафні санкції а саме: 209 350,81 грн пеня, 36 546, 70 грн інфляційні втрати та 22 942, 50 грн 3% річних.

Згодом, 15 жовтня 2024 р. Позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог до 8 610 461,46 грн. з яких:

- 7 811 711, 76 грн. борг за надані послуги з розподілу природного газу (борг станом на 30.09.2024 р.);

- 497 698, 19 грн. пені;

- 113 949,4 грн. 3 % річних;

- 184 823, 31 грн. інфляційних втрат;

Однак останнім не було враховано 3 000 000 грн. проплат проведених у серпні та вересні.

В подальшому позивачем була подана заява про закриття провадження у справі в частині оплаченого боргу (вх.№4650/24 від 16.12.2024) у якій позивач підтвердив, що Відповідачем після прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог було здійснено декілька проплат на загальну суму 6 000 000, 00 грн. Залишились неоплаченими 2 608 182, 66 грн. з яких: - 1 811 711, 76 грн. борг за надані послуги з розподілу природного газу станом на 30.09.2024 р. - пеня в розмірі 497 698, 19 грн. за період 11.03.2024р. до 10.10.2024 р. - 3-% річних в розмірі 113 949,4 грн. за період 11.03.2024р. до 10.10.2024 р. - інфляційні втрати на суму 184 823, 31 грн. за період 11.03.2024 р. до 26.08.2024р. Просив суд закрити провадження у справі в частині сплачених коштів.

Враховуючи наведене, в частині позовних вимог про 9 000 000,00 грн основного боргу провадження у справі слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмета спору (у зв`язку із сплатою відповідачем вказаної суми).

Докази оплати основного боргу в розмірі 1 811 711, 76 грн у матеріалах справи відсутні. Відтак позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначає наступне.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 90%

пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/18.

У клопотанні про зменшення розміру пені відповідачем належним чином не обґрунтовано та не надано належних доказів в підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру відсотків.

Підсумовуючи наведене, враховуючи, що відповідачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості випадку, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути пеню розмірі 497 698, 19 грн. 3% річних в розмірі 113 949,4 грн. та інфляційні втрати на суму 184 823, 31 грн.

Суд перевірив розрахунок пені та інфляційних втрат та встановив, що такий зроблено арифметично правильно, відтак до стягнення підлягає пеня розмірі 497 698, 19 грн та інфляційні втрати на суму 184 823, 31 грн.

Розрахунок 3 % річних здійснено невірно, а відтак до стягнення підлягає сума 79 827,92 грн (Розрахунок додається).

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у розмірі 1 811 711, 76 грн боргу за надані послуги з розподілу природного газу, пені в розмірі 497 698, 19 грн 3% річних в розмірі 79 827, 92 грн та інфляційних втрат на суму 184 823, 31 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 38 610, 92 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" (80100, Львівська обл., м. Червоноград, Промислова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23966248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 45204941) 2 608 182, 66 грн та судовий збір в розмірі 31 298, 18 грн.

3. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 6 000 000, 00 грн.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.01.2025

Суддя Запотічняк О.Д.