Рішення

від 06.01.2025 по справі 927/1040/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 січня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1040/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження, розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116;

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Міська стоматологічна поліклініка Чернігівської міської ради, проспект Перемоги 154, м. Чернігів, 14035;

предмет спору: про стягнення 14534,26 грн

без виклику (повідомлення) сторін

04.11.2024, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Комунального некомерційного підприємства Міська стоматологічна поліклініка Чернігівської міської ради про стягнення 14534,26 грн, з них: 13142,80 грн основного боргу за договором від 26.12.2023 № 24-5168/24-БО-Т постачання природного газу (далі Договір); 286,66 грн інфляційних втрат за період з 01.06.2024 по 30.09.2024; 990,55 грн пені та 114,25 грн 3% річних за період з 16.05.2024 по 30.09.2024, нарахованих на підставі пункту 7.2. Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за природний газ, поставлений в березні квітні 2024 року.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 11.11.2024 (доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 11.11.2024 о 20:38, підтверджується довідками про доставку електронного листа).

Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі ухвалою суду від 11.11.2024.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

26.12.2023, між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (далі ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Міська стоматологічна поліклініка Чернігівської міської ради (далі КНП Міська стоматологічна поліклініка ЧМР, споживач) укладений договір № 24-5168/24-БО-Т постачання природного газу (далі Договір), за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) постачальник зобов`язався поставити споживачеві природній газ ДК 021:2015 код 09120000-6 Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.

За умовами пунктів 2.1., 2.4. постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в період з січня 2024 року по 15.04.2024 року (включно), в кількості 19,5 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях: січень 2024 року 7,000 тис. куб. м., лютий 2024 року 6,500 тис. куб. м.; березень 2024 року 5,000 тис. куб. м., квітень 2024 року 1,000 тис. куб. м.

У будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому відповідно до п. 3.5., вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.5. Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Приймання передача газу, переданого постачальником споживачеві в відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі акт), підписаний уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача, відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим), відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.

За пунктом 4.1. ціна та порядок зміни ціни за природній газ, який постачається за цим Договором установлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ 13658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20 %, ціна природного газу за 1000 куб. м. газу з ПДВ 16390,00 грн, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20 % 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м. (з ПДВ) з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужностей на добу, за цим Договором складає 16553,89 грн.

Сторони в пунктах 5.1., 5.3. Договору погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ, відповідно до пункту 5.1 цього Договору.

Даний Договір набуває чинності з 01.01.2024 і діє в частині поставки газу до 15.04.2024 (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).

За пунктом 3.5.4. Договору обсяг (об?єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.

На виконання умов Договору, протягом січня квітня 2024 року, позивач передав у власність відповідача природний газ, об`ємом 20,29394 тис. куб. м., загальною вартістю 335943,60 грн, про що свідчать акти приймання передачі природного газу: від 12.02.2024 (за січень 2024 року) в обсязі 8,56986 тис. куб. м. на суму 141864,50 грн; від 11.03.2024 (за лютий 2024 року) в обсязі 6,18030 тис. куб. м. на суму 102307,99 грн; від 10.04.2024 (за березень 2024 року) в обсязі 4,77535 тис. куб. м. на суму 79050,61 грн; від 10.05.2024 (за квітень 2024 року) в обсязі 0,76843 тис. куб. м. на суму 12720,50 грн, що підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Зобов`язання з оплати спожитого природного газу відповідач виконав частково, сплативши 322800,80 грн, про що свідчить виписка по рахунку ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг", надана АТ "Ощадбанк" на запит № 125/4/1-5556.

У зв?язку з частковою оплатою, позивачем заявлено до стягнення основну заборгованість за поставлений природний газ за зобов?язаннями березня 2024 року (422,30 грн) та квітня 2024 року (12720,50 грн), всього на загальну суму 13142,80 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача: 990,55 грн пені за період з 16.05.2024 по 30.09.2024; 286,66 грн інфляційних втрат за період з 01.06.2024 по 30.09.2024 та 114,25 грн 3% річних за період з 16.05.2024 по 30.09.2024, нарахованих на підставі пункту 7.2. Договору.

За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей §1 та §3 глави 54 ЦК України та §1 глави 30 Господарського кодексу України (далі ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено частиною 1 статті 193 ГК України.

За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом береться до уваги те, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи та газотранспортної системи (далі Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу (затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496).

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, що укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в Інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача в реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил).

Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору, або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 ГК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Щодо стягнення основної заборгованості.

Суд установив, що між позивачем та відповідачем укладений Договір № 24-5168/24-БО-Т постачання природного газу від 26.12.2023, на виконання якого позивачем у період з січня по квітень 2024 року, на підставі актів приймання передачі природного газу від 12.02.2024, від 11.03.2024, від 10.04.2024 та від 10.05.2024 посталено відповідачу природний газ об`ємом 20,29394 тис. куб. м. на загальну суму 335943,60 грн.

Заперечень та спростувань щодо інформації, зазначеної в актах приймання передачі природного газу, від відповідача не надходило.

Відповідач свої зобов`язання з оплати спожитого природного газу виконав частково, сплативши 322800,80 грн, що підтверджується банківськими виписками та інформаційною довідкою про надходження коштів на рахунки позивача (наявними в матеріалах справи, а.с. 21).

Предметом заявленого позову є заборгованість за поставлений природний газ частково за зобов`язаннями березня 2024 року (422,30 грн) та повністю за зобов`язаннями квітня 2024 року (12720,50 грн), всього на загальну суму 13142,80 грн.

Враховуючи приписи пункту 5.1. Договору, відповідач за спожитий природний газ у березні 2024 року мав остаточно розрахуватись не пізніше 15.05.2024, а за спожитий природний газ у квітні 2024 року не пізніше 17.06.2024 (з урахуванням правил обчислення строків установлених частиною 5 статті 254 ЦК України), проте свої зобов`язання повністю не виконав.

Вказані обставини відповідачем не заперечувались, а тому вимоги позивача про стягнення 13142,80 грн боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4, 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються в розмірі передбаченому в договорі.

За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в пункті 7.2. Договору погодили, що в разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку за пунктом 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 990,55 грн за період з 16.05.2024 по 30.09.2024.

Судом здійснена перевірка зробленого позивачем розрахунку пені та встановлено, що ним вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметичний розрахунок проведений вірно, відтак за підтвердження порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання, вимога позивача про стягнення пені в сумі 990,55 грн є правомірною.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Позивачем пред`явлено до стягнення 286,66 грн інфляційних втрат за період з 01.06.2024 по 30.09.2024 та 114,25 грн 3% річних за період з 16.05.2024 по 30.09.2024.

Статтею 625 ЦК України врегульовані правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок у частині вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, суд установив, що він є арифметично вірним, відтак за підтвердження порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання, позов у цій частині вимог є правомірним та підлягає задоволенню в повному обсязі.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За статтею 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Матералами справи підтверджено правомірність вимог позивача, відтак позов підлягає задоволенню повністю, зокрема, в частині стягнення з відповідача 13142,80 грн основного боргу, 990,55 грн пені, 114,25 грн 3% річних та 286,66 грн інфляційних втрат.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) до Комунального некомерційного підприємства Міська стоматологічна поліклініка Чернігівської міської ради (проспект Перемоги 154, м. Чернігів, 14035, код ЄДРПОУ 05480625) про стягнення 14534,26 грн.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Міська стоматологічна поліклініка Чернігівської міської ради (проспект Перемоги 154, м. Чернігів, 14035, код ЄДРПОУ 05480625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 13142,80 грн основного боргу, 990,55 грн пені, 114,25 грн 3% річних, 286,66 грн інфляційних втрат та 2422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко