Ухвала

від 06.01.2025 по справі 128/4071/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/4071/24

Провадження № 2/127/5356/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 січня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області є вказана справа.

Розглядаючи вказанусправу суддійшов висновку,що поданазаява невідповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до положень ч. 11 ст.187 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на 01 січня 2024 року ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800 грн).

Позивач одночасно із позовом подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» або відстрочення йому сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі, яке обґрунтовується матеріальним станом, а саме відсутністю достатніх грошових коштів за видатком КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» по кошторисному призначенню на 2024 рік з бюджетних асигнувань, що підтверджується довідкою від 09.10.2024 №4785.

Положеннями ст. 136 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ст.8Закону України«Про судовийзбір»,враховуючи майновийстан сторони,суд можесвоєю ухвалоюза їїклопотанням відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору напевний строк,але недовше ніждо ухваленнясудового рішенняу справіза такихумов:1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2)позивачами є:а)військовослужбовці;б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів;в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю;г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї;ґ )особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або 3)предметом позовує захистсоціальних,трудових,сімейних,житлових прав,відшкодування шкодиздоров`ю. Суд можезменшити розмірсудового зборуабо звільнитивід йогосплати напідставі,зазначеній участині першій цієї статті.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 в справі №904/9117/17.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Як слідує з матеріалів справи, предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав позивача чи відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору не має.

Крім того, заявником не надано жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, а обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи органу з державного бюджету України, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Так позивач зазначає, що він є органом виконавчої влади, фінансування якого здійснюється з державного бюджету та є неприбутковою організацією. Видатки по сплаті судового збору проводяться за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Кошторисним призначенням на 2024 рік за КПКВК 7721010 «Здійснення виконавчої влади у Вінницькій області» по КЕКВ 2800 управлінню коштів виділено лише 2000 грн, з яких профінансовано лише 1200 грн, що підтверджується довідкою від 09.10.2024 №4785.

Разом з тим, надана довідка від 09.10.2024 №4785 за відсутності інших документів, що характеризують фінансовий стан позивача, не засвідчує у цілому наявність умов, за якими можливо було визначити та встановити підставу для відстрочення сплати судового збору.

При цьому судом враховується правова позиція Верховного Суду, висловлена в ухвалі від 12 серпня 2024 року по справі №367//8973/23, відповідно до якої обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, та відсутність у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19)..

Крім того, позивач просить відстрочити сплату судового збору, що можливе лише на визначений строк, разом з тим зазначає про відсутність коштів для сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є рівність усіх учасників цивільного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 ЦПК України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, що повинно забезпечити неухильне виконання останнім покладених на нього нормами ЦПК України процесуальних обов`язків щодо оформлення позовної заяви.

Отже,позивачу слідсплатити судовийзбір заподання позовноїзаяви майновогохарактеру увстановленому ЗакономУкраїни «Просудовий збір»розмірі,а самесплатити 3028грн судовогозбору та надати суду докази щодо цього.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні:

отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (несплата судового збору) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 177, 187, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до суду відмовити.

Позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя