Рішення
від 06.01.2025 по справі 160/13343/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокуСправа №160/13343/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 «Бджілка» Кам`янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу,

Обставини справи: через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 «Бджілка» Кам`янської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 14 травня 2024 року, про результати моніторингу закупівлі «Поточний ремонт покрівлі Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №6 «Бджілка» Кам`янської міської ради за адресою: Україна, 51931, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 37 (на основі CPV за ДК 021:2015 код 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) (ідентифікатор закупівлі UA-2024-04-01-011127-а) в повному обсязі.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач у своєму висновку від 14.05.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-01-011127-а дійшов необґрунтованих та хибних висновків про порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей, зокрема, щодо не відхилення тендерної пропозиції учасника закупівлі ФОП ОСОБА_1 . При цьому позивачем наголошується, що у нього були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця закупівлі, оскільки ні тендерна документація закупівлі UА-2024-04-01- 011127-а, ні Закон України «Про публічні закупівлі» в цілому не містить в собі прямої заборони враховувати адміністративні витрати (без урахування податків) у договірну ціну, а отже врахування адміністративних витрат (без урахування податків) у договірну ціну не є порушенням норм чинного законодавства України .Крім того загальна сума укладеного договору з урахуванням адміністративних витрат є меншою аніж очікувана вартість предмета закупівлі. Також, на виконання вимог пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації ФОП ОСОБА_1 у тендерній пропозиції надав довідку від 08.04.2024 б/н, якою фактично повідомив позивача, що не планує залучати субпідрядника(-ів)/співвиконавця(-ів) до надання послуг тим самим виконавши вимоги тендерної документації у повному обсязі. Щодо зауважень відповідача про відсутність в тендерній пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 ліцензії на вогнезахист або інформація про її наявність, то позивачем зазначається, що виходячи зі змісту тендерної документації, ліцензію чи документ дозвільного характеру потрібно було надавати виключно у разі, якщо цього вимагав закон саме на вид господарської діяльності, а не на окремі види робіт. Також, на виконання вимог пункту 2 розділу V «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій», ФОП ОСОБА_1 у тендерній пропозиції надав довідку від 08.04.2024 б/н, в якій зазначено, що відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та інших чинних нормативно правових актів України на провадження господарської діяльності за даним предметом закупівлі наявність ліцензії є не обов`язковою, а надання/отримання документа дозвільного характеру на провадження господарської діяльності за даним предметом закупівлі не передбачено нормами чинного законодавства. При цьому, позивачем також зауважується, що пункт 6 Переліку № 852 відносить до послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню, вогнезахист (вогнезахисне просочування глибоке чи поверхневе, вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення), в свою чергу позиція 15 пункту 5 «Вихідні дані для надання послуг/Технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» додатку 3 до тендерної документації, передбачає виконання вогнезахисту дерев`яних конструкцій лат під покрівлю, покриттів та настилів по фермах. Тобто зміст пункту 6 Переліку № 852 та позиції 15 пункту 5 «Вихідні дані для надання послуг/Технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» додатку 3 до тендерної документації, це дві різні роботи за своєю суттю. Отже, за доводами позивача, вказані роботи в позиції 15 пункту 5 «Вихідні дані для надання послуг/ Технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» додатку 3 до тендерної документації, не відносяться до послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню, а тому застосовувати пункт 6 Переліку № 852 до таких робіт не правомірно. Також, позивачем зауважено, що положення чинного законодавства України не передбачають право органів фінансового контролю вимагати вжиття заходів щодо припинення договірних зобов`язань. Таким чином, на переконання позивача, висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-01-011127-а від 14.05.2024 є незаконним, необгрунтованим, таким, що складений з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», безпідставним, та таким, що не підтверджений фактичними обставинами, з огляду на що підлягає скасуванню.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/13343/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

22.05.2024 року через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Крім того, вказаною ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача Дудника О.С. про витребування доказів у відповідача, а також витребувано у Східного офісу Держаудитслужби належним чином засвідчену копію підписаного та затвердженого висновку про результати моніторингу закупівлі «Поточний ремонт покрівлі Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №6 «Бджілка» Кам`янської міської ради за адресою: Україна, 51931, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 37 (на основі CPV за ДК 021:2015 код 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи)» (ідентифікатор закупівлі UA-2024-04-01-011127-а), оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 14 травня 2024 року.

До суду надійшов відзив Східного офісу Держаудитслужби на позовну заяву Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 «Бджілка» Кам`янської міської ради, в якому відповідач зазначив, що керуючись п. 4 ч.2 ст.8 Закону №922, Східний офіс Держаудитслужби прийняв рішення про початок здійснення моніторингу процедури закупівлі за UA-2024-04-01-011127-а (наказ від 06.05.2024 № 53 «Про початок здійснення моніторингу закупівель»). За результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер UA-2024-04-01-011127-а Офісом було складено висновок про результати моніторингу процедури, який затверджено начальником Офісу та оприлюднено в електронній системі закупівель 14.05.2024 у відповідності до вимог ч.6 ст.8 Закону №922. За результатами проведеного моніторингу, зокрема, аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Моніторингом установлено, що до договірної ціни, яка міститься у документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 включено кошти на покриття адмiнiстративних витрат будiвельно -монтажних органiзацiй у сумі 9 055,13 гривень. Відповідно до реєстраційних документів ФОП ОСОБА_1 не має будівельної організації та відповідно документів, які містяться у складі наданої ним тендерної пропозиції, не має апарату управління. З огляду на зазначене, ФОП ОСОБА_1 не має підстав для нарахування у договірній ціні адміністративних витрат. Отже, внаслідок включення в договірну ціну адміністративних витрат будiвельної органiзацiї у розмірі 9 055,13 гривень (без урахування податків) ФОП ОСОБА_1 завищено вартість тендерної пропозиції, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу V «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації. З норм Настанови №281 вбачається, що обчислення адміністративних витрат здійснюється виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку. Тобто, для розрахунку адміністративних витрат проводиться аналіз витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку. Як було зазначено, ФОП ОСОБА_1 не має будівельної організації та відповідно документів, які містяться у складі наданої ним тендерної пропозиції не має апарату управління. Згідно з відомостями, наданими учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції останній знаходиться на спрощеній системі оподаткування, 3 група платника єдиного податку за ставкою 5% до доходу, без реєстрації платником податку на додану вартість. Отже, ФОП ОСОБА_1 , як платник 3 групи єдиного податку за ставкою 5% до доходу, без реєстрації платником податку на додану вартість повинен вести облік шляхом помісячного відображення саме отриманих доходів. При цьому, чинним законодавством для даної категорії платників податків передбачено обов`язкове ведення обліку саме доходів. Відповідач зауважує, що у тендерній пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутні відповідні обґрунтування адміністративних витрат на підставі бухгалтерського обліку за попередній звітний період. Тому за відсутності підтвердження у тендерній пропозиції адміністративних витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 не мав підстав для нарахування у договірній ціні коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій у сумі 9 055,13 гривень. Розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити Настанові №281 та іншим чинним нормативно-правовим актам. А отже і адміністративні витрати учасник має включати також відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, сума укладеного Договору є меншою від очікуваної вартості предмета закупівлі на 592,19 грн, а отже не спростовує виявлене порушення оскільки не свідчить про правомірність включення ФОП ОСОБА_1 до договірної ціни адміністративних витрат у відповідності до Настанови №281. Моніторингом установлено, що в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься Довідка від 08.04.2024 б/н (файл ДОВІДКИ ЗАГАЛЬНІ_ОСОБА_3.рdf), в якій зазначено про незалучення вказаним учасником в обсязі 20 відсотків і більше субпідрядника/співвиконавця на надання послуг. Вказане суперечить пункту 7 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, де зазначено, що у разі залучення субпідрядника(-ів)/співвиконавця(-ів) незалежно від обсягів послуг, які йому доручатимуться, учасник повинен надати у складі своєї тендерної пропозиції решту вказаних у зазначеному пункті документів або інформацію у довільній формі щодо незалучення такого (таких) субпідрядника / співвиконавця. При цьому, учасником ФОП ОСОБА_1 у своїй Довідці від 08.04.2024 б/н зазначено інформацію стосовно незалучення субпідрядника/співвиконавця на надання послуг у розмірі 20 та більше відсотків від обсягу робіт. Проте, у зазначеній довідці, або у будь-якій іншій інформації, вказаним учасником не зазначено про залучення, або незалучення субпідрядника/співвиконавця, в обсязі надання послуг менше 20 відсотків, що суперечить пункту 7 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, та про що викладено у Висновку про результати моніторингу закупівлі. Відповідно до позиції 15 пункту 5 «Вихідні дані для надання послуг/Технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» передбачено виконання вогнезахисту дерев`яних конструкцій лат під покрівлю, покриттів та настилів по фермах у кількості 593,6 кв.м. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 852 (далі - Постанова № 852) затверджено Перелік послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню. Відповідно до пункту 6 Постанови № 852 ліцензуванню підлягає вогнезахист (вогнезахисне просочування глибоке чи поверхневе, вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення) (далі - вогнезахист). Натомість, в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься Довідка від 08.04.2024 б/н, в якій зазначено, що відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та інших чинних нормативно-правових актів України на провадження господарської діяльності за даним предметом закупівлі наявність ліцензії є не обов`язковою, що суперечить пункту 6 Постанови № 852. Таким чином, всупереч пункту 2 розділу V «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації в тендерній пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутня ліцензія на вогнезахист або інформація про її наявність. При цьому, слід зазначити, що відповідно до Технічної специфікації вогнезахист дерев`яних конструкцій лат під покрівлю, покриттів та настилів по фермах у кількості 593,6 кв.м. є значною невід`ємною складовою частиною технологічного процесу при наданні послуг з поточного ремонту покрівлі Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №6 «Бджілка» Кам`янської міської ради за адресою: Україна, 51931, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 37. Отже, твердження позивача, що вогнезахист не є одним із видів господарської діяльності, не відповідає дійсності, оскільки учасник ФОП ОСОБА_1 надаючи свою тендерну пропозицію на виконання послуг з поточного ремонту покрівлі, в тому числі надав згоду і на виконання робіт з вогнезахисту, не маючи при цьому права, яке надається підприємствам, які мають ліцензію на виконання робіт з вогнезахисту. Отже, на порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 , визнав його переможцем процедури закупівлі та уклав договір від 18.04.2024 №6-24 на суму 1 489 407,81 грн.

24.06.2024 року позивачем до суду через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якій висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві.

02.07.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення Східного офісу Держаудитслужби на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав позицію, викладену ним у відзиві на позовну заяву, з зазначенням аналогічних доводів.

14.06.2024 до суду надійшло клопотання Східного офісу Держаудитслужби про залишення позову без розгляду.

24.06.2024 позивачем до суду через підсистему «Електронний суд» подані заперечення на клопотання (заяву).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 було відмовлено в задоволенні клопотання Східного офісу Держаудитслужби про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно з наказом Східного офісу Держаудитслужби від 06.05.2024 № 53 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» прийнято рішення, зокрема, про початок проведення моніторингу закупівлі UA-2024-04-01-011127-а з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами перевірки Східним офісом Держаудитслужби складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-01-011127-а (дата початку моніторингу: 7 травня 2024 року 10:38 год.- дата закінчення моніторингу: 14 травня 2024 року), який затверджено начальником Східним офісом Держаудитслужби Довгим В.В. та оприлюднено в електронній системі закупівель 14 травня 2024 року у відповідності до вимог ч.6 ст.8 Закону №922.

В констатуючій частині висновку Східного офісу Держаудитслужби викладено виявлені порушення разом з обґрунтуванням:

«Предметом аналізу були питання: обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922) та Постанові Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) №6 «БДЖІЛКА» КАМ`ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - Замовник) на 2024 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи від 01.04.2024 №2, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерну пропозицію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), протокольне рішення (протокол) уповноваженої особи від 10.04.2024 № 3, повідомлення про намір укласти договір, опубліковане в електронній системі закупівель 10.04.2024, договір від 18.04.2024 № 6-24, пояснення Замовника, оприлюднені в електронній системі закупівель 10.05.2024.

Відповідно до пункту 1 розділу V «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації Замовником визначено, що розрахунок ціни тендерної пропозиції не повинен суперечити Настанові з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 № 281 та іншим чинним нормативно-правовим актам.

Моніторингом установлено, що до договірної ціни, яка міститься у документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 включено кошти на покриття адмiнiстративних витрат будiвельно-монтажних органiзацiй у сумі 9 055,13 гривень. Відповідно до пункту 1.2. Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова № 281) термін «адміністративні витрати» вживається у наступному значенні - загальногосподарські витрати, пов`язані з обслуговуванням та управлінням будівельною організацією, які не включаються до собівартості будівельних робіт. Пунктом 5.17. Настанови № 281 визначено, що адміністративні витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 цієї Настанови № 281. У складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат). Відповідно до реєстраційних документів ФОП ОСОБА_1 не має будівельної організації та відповідно документів, які містяться у складі наданої ним тендерної пропозиції, не має апарату управління. З огляду на зазначене, ФОП ОСОБА_1 не має підстав для нарахування у договірній ціні адміністративних витрат. З огляду на зазначене, внаслідок включення в договірну ціну адміністративних витрат будiвельної органiзацiї у розмірі 9055,13 грн (без урахування податків) ФОП ОСОБА_1 завищено вартість тендерної пропозиції. Зазначене не відповідає вимогам пункту 1 розділу V «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації. Також, моніторингом установлено, що в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься Довідка від 08.04.2024 б/н (файл ДОВІДКИ ЗАГАЛЬНІ_ОСОБА_2.pdf), в якій зазначено про незалучення вказаним учасником в обсязі 20 відсотків і більше субпідрядника/співвиконавця на надання послуг. Вказане суперечить пункту 7 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, де зазначено, що у разі залучення субпідрядника(-ів)/ співвиконавця(-ів) незалежно від обсягів послуг, які йому доручатимуться, учасник повинен надати у складі своєї тендерної пропозиції решту вказаних у зазначеному пункті документів або інформацію у довільній формі щодо незалучення такого (таких) субпідрядника / співвиконавця. Згідно з пунктом 2 розділу V «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації Замовником визначено, що учасник надає достовірну інформацію у вигляді довідки довільної форми, у якій зазначає дані про наявність (або інформацію про відсутність) чинної ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом. Замість довідки довільної форми учасник може надати чинну ліцензію або документ дозвільного характеру. У разі, якщо надання послуг за даним предметом закупівлі не підлягає ліцензуванню, такий учасник надає лист-пояснення в довільній формі, за власноручним підписом уповноваженої особи учасника, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вищезазначеного документу. Відповідно до позиції 15 пункту 5 «Вихідні дані для надання послуг/Технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» (далі - Технічна специфікація) передбачено виконання вогнезахисту дерев`яних конструкцій лат під покрівлю, покриттів та настилів по фермах у кількості 593,6 кв.м. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №852 (далі - Постанова № 852) затверджено Перелік послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню. Відповідно до пункту 6 Постанови № 852 ліцензуванню підлягає вогнезахист (вогнезахисне просочування глибоке чи поверхневе, вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення). Натомість, в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься Довідка від 08.04.2024 б/н, в якій зазначено, що відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та інших чинних нормативно-правових актів України на провадження господарської діяльності за даним предметом закупівлі наявність ліцензії є не обов`язковою, що суперечить пункту 6 Постанови № 852. Отже, всупереч пункту 2 розділу V «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації в тендерній пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутня ліцензія на вогнезахист або інформація про її наявність. Проте, на порушення вимоги підпункту 2 пункту 44 Особливостей (у редакції, що діяла на дату оголошення закупівлі) Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника закупівлі ФОП ОСОБА_1 , натомість визнав його переможцем процедури закупівлі та уклав договір від 18.04.2024 № 6-24 на суму 1489407,81 гривень.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5, 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939 «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі», Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 18.04.2024 № 6-24 через укладання додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.»

Не погоджуючись з висновком Східного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).

Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).

Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.

Під час розгляду справи судом установлено, що наказом начальника Східного офісу Держаудитслужби від 06.05.2024 № 53 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» із посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 із змінами, було розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додано до цього наказу.

Згідно з додатком до наказу від 06.05.2024 № 53 «Перелік процедур», до перевірки визначено оголошення про проведення процедури закупівлі за унікальним номером UA-2024-04-01-011127-а, підстава для здійснення моніторингу процедури закупівлі: пункт 5 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, Східний офіс Держаудитслужби є структурним підрозділом Державної аудиторської служби України, уповноважене на здійснення моніторингу закупівель в порядку визначеному законом, а тому, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку порушенням встановленим відповідачем у спірному висновку, суд вказує про таке.

Пункт 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) визначає, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Одним із видів предметів закупівель у відповідності до даної норми є роботи. Водночас здійснюючи закупівлі робіт замовникам потрібно враховувати вимоги законодавства щодо визначення предмета закупівлі та здійснення самих закупівель, адже пункт 4 розділу 1 наказу Мінекономіки №708 від 15.04.2024 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» визначає, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об`єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм.

Отож, згідно з цією нормою замовники визначаючи предмет закупівлі та здійснюючи закупівлі повинні враховувати кошторисні норми України «Настанову з визначення вартості будівництва» (далі - Настанова).

Настанова з визначення вартості будівництва є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі державні кошти).

Дані кошторисні норми визначають таке поняття як договірна ціна - кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі, та яка вимагається в складі тендерної пропозиції від учасників закупівлі.

Окрім цього, Настанова передбачає, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Однією із складових ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) є кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій.

Відповідно до пункту 1.2. Настанови термін «адміністративні витрати» вживається у наступному значенні - загальногосподарські витрати, пов`язані з обслуговуванням та управлінням будівельною організацією, які не включаються до собівартості будівельних робіт.

Пунктом 5.17. Настанови № 281 зазначено, що адміністративні витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 цієї Настанови.

У складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат).

Згідно з пунктом 5.18 Настанови при обчисленні показника адміністративних витрат з переліку витрат, що за бухгалтерським обліком віднесено до адміністративних, виключаються такі адміністративні витрати:

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- відрахування будівельних організацій на утримання апарату управління будівельних об`єднань, в тому числі витрати на утримання корпорацій, асоціацій тощо;

- витрати на перебазування будівельних організацій;

- витрати, пов`язані з нарахуванням і виплатою дивідендів учасникам і засновникам будівельної організації (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв`язку);

- витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг);

- витрати з операційної оренди;

- витрати зі страхування майна;

- витрати, пов`язані з витратами на збут та іншими операційними витратами будівельної організації.

З огляду на викладене, положення Настанови визначають види адміністративних витрат, зокрема, які наведені в додатку №26 Настанови та якими можуть бути:

- витрати на основну, додаткову заробітну плату, заохочувальні, компенсаційні та інші грошові виплати, обчислені згідно з формами та системами оплати праці, встановленими у будівельній організації: працівників апарату управління будівельної організації, яка має статус юридичної особи (керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців); робітників, які здійснюють загальногосподарське обслуговування будівельної організації (операторів зв`язку, операторів електронно-обчислювальних машин, двірників, прибиральників тощо) та іншого загальногосподарського персоналу.

- витрати на службові відрядження працівників апарату управління будівельної організації та робітників, які здійснюють загальногосподарське обслуговування будівельної організації.

Однак, в той же час, зазначені положення Настанови не обмежують її застосування суб`єктами в залежності від форми здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, фізична особа-підприємець може враховувати зазначені адміністративні витрати, якщо зможе їх обґрунтувати на підставі структури, яка склалася в цій організації за попередній звітний період, бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також на підставі загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період.

Перелік адміністративних витрат наведений у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» Затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318 (далі - НП(С)БО 16), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Відповідно до НП(С)БО 16 адміністративні витрати - це загальногосподарські витрати, спрямовані на управління підприємством і його обслуговування. Склад цих витрат визначено пунктом 18 НП(С)БО 16.

Для обліку адміністративних витрат використовується рахунок 92.

Рахунок 92 Адміністративні витрати призначений для відображення загальногосподарських витрат, пов`язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства.

До загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов`язкових платежів).

Моніторингом установлено, що до договірної ціни, яка міститься у документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 включено кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій у сумі 9055,13 гривень. Відповідно до реєстраційних документів ФОП ОСОБА_1 не має будівельної організації та відповідно документів, які містяться у складі наданої ним тендерної пропозиції, не має апарату управління. З огляду на зазначене, ФОП ОСОБА_1 не має підстав для нарахування у договірній ціні адміністративних витрат.

Відповідач у спірному випадку не ставить питання щодо неправомірності визначення ФОП адміністративних витрат, які включені до договірної ціни, відповідач взагалі заперечує право фізичної особи-підприємця на включення таких витрат до договірної ціни, оскільки, за його позицією, вказане право мають лише будівельні організації, які визначають такі витрати за наслідком ведення бухгалтерського обліку. Отже, за позицією відповідача, оскільки позивач не є будівельною організацію та в силу вимог податкового законодавства не зобов`язаний вести бухгалтерський облік, так як перебуває на спрощеній системі оподаткування, то останній не має права на включення адміністративних витрат при формування договірної ціни.

З приводу такої позиції відповідача суд зазначає те, що усі суб`єкти підприємницької діяльності, незалежно від обраної організаційної форми здійснення підприємницької діяльності, мають рівні права та обов`язки, зокрема, в частині доступу до публічних закупівель, у зв`язку з чим ФОП, який не надає послуги з благоустрою території самостійно (одноособово), не позбавлений права на формування адміністративних витрат, як загальногосподарських витрат, пов`язаних із здійсненням задекларованої діяльності.

В іншому випадку, якщо прийняти до уваги позицію відповідача, такий підхід буде мати ознаки дискримінації, оскільки одні суб`єкти підприємницької діяльності, обравши певну організаційну форму провадження господарської діяльності, будуть мати право на формування договірної ціни з урахуванням адміністративних витрат, а інші, не дивлячись на наявність адміністративних витрат, такого права мати не будуть.

З цього приводу слід звернути увагу і на те, що Настанова №281 не обмежує її застосування суб`єктами в залежності від форми здійснення підприємницької діяльності. При цьому, заслуговує на увагу і те, що чинне законодавство не визначає такої організаційної форми здійснення підприємницької діяльності як «будівельна організація».

Отже, із врахуванням принципу недискримінації та рівних прав учасників процедури публічних закупівель, відсутності прямої заборони та несуперечливості суті правовідносин, суд дійшов висновку про допустимість у фізичної особи-підприємця адміністративних витрат, як загальногосподарських витрат, пов`язаних з обслуговуванням та управлінням будівельною організацією, оскільки підприємець, як фізична особа, не виконує заявлені роботи з поточного ремонту самостійно (одноособово), проте суд повторно наголошує, що фізична особа-підприємець може враховувати зазначені адміністративні витрати, якщо зможе їх обґрунтувати на підставі структури, яка склалася в цій організації за попередній звітний період, бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також на підставі загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період.

Так судом установлено, що у тендерній пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутні відповідні обґрунтування адміністративних витрат на підставі структури, яка склалася в цій організації за попередній звітний період, бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також на підставі загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період.

Вказане, також позбавило можливості, як відповідача, так і суд дослідити питання щодо правильності (достовірності) обчислення структури таких витрат на підставі первинних бухгалтерських документів суб`єкта підприємницької діяльності за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 Настанови.

Щодо посилань позивача на Правила визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000, затверджених наказом від 27.08.2000 №174, суд зазначає, що Додатком до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 встановлено Державні стандарти України, що втратили чинність, до яких віднесено й ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293; ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405; ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374; ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за об`єми виконаних робіт», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405.

Крім того, суд погоджується що загальна сума укладеного договору з урахуванням адміністративних витрат є меншою аніж очікувана вартість предмета закупівлі, проте вказана обставина не спростовує того факту, що ФОП ОСОБА_1 не обґрунтовано адміністративних витрат у розмірі 9 055,13 грн (без урахування податків) на підставі структури, яка склалася в цій організації за попередній звітний період, бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також на підставі загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період.

Також моніторингом установлено, що в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься Довідка від 08.04.2024 б/н (файл ДОВІДКИ ЗАГАЛЬНІ_ОСОБА_2.рdf), в якій зазначено про незалучення вказаним учасником в обсязі 20 відсотків і більше субпідрядника/співвиконавця на надання послуг. Вказане суперечить пункту 7 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, де зазначено, що у разі залучення субпідрядника(-ів)/співвиконавця(-ів) незалежно від обсягів послуг, які йому доручатимуться, учасник повинен надати у складі своєї тендерної пропозиції решту вказаних у зазначеному пункті документів або інформацію у довільній формі щодо незалучення такого (таких) субпідрядника / співвиконавця. Так відповідачем наголошується, що у вказаній довідці учасника закупівлі, або у будь-якій іншій інформації, вказаним учасником не зазначено про залучення, або незалучення субпідрядника/співвиконавця, в обсязі надання послуг менше 20 відсотків, що суперечить пункту 7 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, та про що викладено у Висновку про результати моніторингу закупівлі.

Проте суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки пунктом 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», зокрема передбачено, що «Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації та шляхом завантаження: довідки із зазначенням інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника / співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю або довідку у довільній формі про незалучення в обсязі 20 відсотків і більше субпідрядника / співвиконавця»

Учасником ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції подано Довідку від 08.04.2024 б/н, в якій зазначено інформацію стосовно незалучення субпідрядника/співвиконавця на надання послуг у розмірі 20 та більше відсотків від обсягу робіт.

Фактично надання інформації, вказаної у пункті 1. Розділу ІІІ тендерної документації, направлене на встановлення даних субпідрядника/співвиконавця виключно у випадку його залучення або інформації про можливе залучення субпідрядника/співвиконавця.

В цьому випадку ненадання ФОП ОСОБА_1 інформації про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг: як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю жодним чином не вплинуло на достовірність іншої інформації, яка могла б вплинути на ціну тендерної пропозиції.

Крім того, Замовником не було встановлено у власній тендерній документації вимог до тендерної пропозиції учасника в частині надання відомостей про залучення, або незалучення субпідрядника/співвиконавця, в обсязі надання послуг менше 20 відсотків

Щодо зауважень відповідача про відсутність ліцензії про вогнезахист, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення» від 23 листопада 2016 року №852 затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення та Перелік послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до п.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення послуги протипожежного призначення - проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану новоутворених підприємств та об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин).

Водночас, роботи протипожежного призначення - монтаж систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень, систем пожежогасіння (водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних), систем проти димного захисту, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) таких систем, спостерігання за системами протипожежного захисту, технічне обслуговування первинних засобів пожежогасіння (водяні, водопійні, порошкові, газові вогнегасники), вогнезахист (вогнезахисне просочування глибоке чи поверхневе, вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення).

Згідно з п.6 Переліку послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 852, вид робіт з вогнезахисту (вогнезахисне просочування глибоке чи поверхневе, вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення) підлягає обов`язковому ліцензуванню.

Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VІІ ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

В свою чергу, вогнезахист - це зниження пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій шляхом спеціальної обробки, а отже, для виконання робіт з вогнезахисту потрібна саме ліцензія.

Моніторингом було встановлено, що згідно з пунктом 2 розділу V «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації Замовником визначено, що учасник надає достовірну інформацію у вигляді довідки довільної форми, у якій зазначає дані про наявність (або інформацію про відсутність) чинної ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом. Замість довідки довільної форми учасник може надати чинну ліцензію або документ дозвільного характеру. У разі, якщо надання послуг за даним предметом закупівлі не підлягає ліцензуванню, такий учасник надає лист-пояснення в довільній формі, за власноручним підписом уповноваженої особи учасника, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вищезазначеного документу.

Відповідно до позиції 15 пункту 5 «Вихідні дані для надання послуг/Технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» (далі - Технічна специфікація) передбачено виконання вогнезахисту дерев`яних конструкцій лат під покрівлю, покриттів та настилів по фермах у кількості 593,6 кв.м.

Натомість, в документах тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 міститься Довідка від 08.04.2024 б/н, в якій зазначено, що відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та інших чинних нормативно-правових актів України на провадження господарської діяльності за даним предметом закупівлі наявність ліцензії є не обов`язковою, що суперечить пункту 6 Постанови № 852.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до Технічної специфікації вогнезахист дерев`яних конструкцій лат під покрівлю, покриттів та настилів по фермах у кількості 593,6 кв.м. є значною невід`ємною складовою частиною технологічного процесу при наданні послуг з поточного ремонту покрівлі Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №6 «Бджілка» Кам`янської міської ради за адресою: Україна, 51931, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 37.

Отже, твердження позивача, що вогнезахист не є одним із видів господарської діяльності, не відповідає дійсності, оскільки учасник ФОП ОСОБА_1 надаючи свою тендерну пропозицію на виконання послуг з поточного ремонту покрівлі, в тому числі надав згоду і на виконання робіт з вогнезахисту, не маючи при цьому права, яке надається підприємствам, які мають ліцензію на виконання робіт з вогнезахисту.

Отже, внаслідок відсутності у переможця торгів ліцензії на вид робіт з вогнезахисту, останній не має права виконувати роботи з вогнезахисту, які є складовою робіт з поточного ремонту покрівлі Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №6 «Бджілка» Кам`янської міської ради за адресою: Україна, 51931, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 37.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача, що всупереч пункту 2 розділу V «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації в тендерній пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 відсутня ліцензія на вогнезахист або інформація про її наявність.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей (в редакції, чинній на момент оприлюднення в електронній системі оголошення про проведення закупівлі) Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.

Аналогічна вимога міститься й в пункті 2 частини першої статті 31 Закону №2939-ХІІ

Зазначена норма Закону є імперативною, а отже обов`язковою для виконання.

Проте, на порушення вимоги підпункту 2 пункту 44 Особливостей (у редакції, що діяла на дату оголошення закупівлі) Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника закупівлі ФОП ОСОБА_1 , натомість визнав його переможцем процедури закупівлі та уклав договір від 18.04.2024 № 6-24 на суму 1 489 407,81 гривень.

З огляду на викладене, суд уважає, що відповідачем обґрунтовано встановлено у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-01-011127-а порушення замовником вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей

Щодо доводів позивача про те, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі не містить конкретного заходу, яких слід вжити для усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає, згідно з пунктом 15 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII, у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Проте, доказів звернення до відповідача за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань позивачем суду не надано.

Разом з цим, як видно зі змісту пункту 3 «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» Констатуючої частини оскаржуваного Висновку, керуючись статтями 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», замовника було зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом:

- здійснити заходи щодо усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором від 18.04.2024 № 6-24 через укладання додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України;

- протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку.

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при складанні відповідачем Констатуючої частини Висновку.

Щодо позиції позивача про те, що «вжити заходи щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України» не є заходом щодо усунення порушень, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до положень частин 9, 10, 11 статті 8 Закону № 922-VIII, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Отже, Законом № 922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.

Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи із змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, а замовнику надано право вибору, зокрема, у спірному випадку замовника зобов`язано:

Крім того, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №17664/22 визначено, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що невідповідність учасника торгів кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII, тягне наслідком відхилення тендерної пропозиції такого учасника.

У разі не здійснення цього замовником торгів, суб`єкт моніторингу в оскаржуваному акті індивідуальної дії встановлює порушення абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII.

Вказана правова позиція сформована, зокрема у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 та від 15.06.2023 у справах № 520/14902/20 та № 160/5101/22 відповідно.

Окрім того, невідповідність кваліфікаційному критерію як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому.

Подібна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 818/268/18, від 02.11.2022 у справі № 120/14951/21-а.

При цьому, варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Зі спірних правовідносин, які склались у цій справі висновується, що внаслідок недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника, що робить укладення цього договору неможливим, адже відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення з ним договору є підставою для розірвання такого договору.

У Висновку викладено конкретний спосіб усунення порушення, зокрема «вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України», а отже, контролюючим орган вказано спосіб усунення порушень шляхом припинення зобов`язання за укладеним договором між позивачем та переможцем торгів.

Наведена оцінка визначення способу усунення порушень законодавства у процедурах публічної закупівлі відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-а, від 17.11.2022 у справі № 620/6135/20.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість у цьому випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено підстав неправомірності Висновку відповідача, що оскаржується.

З огляду на викладене, суд уважає, що Висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 14 травня 2024 року, про результати моніторингу закупівлі «Поточний ремонт покрівлі Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №6 «Бджілка» Кам`янської міської ради за адресою: Україна, 51931, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Аношкіна, будинок 37 (на основі CPV за ДК 021:2015 код 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) (ідентифікатор закупівлі UA-2024-04-01-011127-а) прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору відшкодуванню не підлягає.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 «Бджілка» Кам`янської міської ради (пр. Аношкіна, буд. 37, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51931, код ЄДРПОУ 24442151) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 «Бджілка» Кам`янської міської ради (пр. Аношкіна, буд. 37, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51931, код ЄДРПОУ 24442151).

Відповідач: Східний офіс Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 40477689).

Суддя Н.В. Кучугурна


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	06.01.2025
Оприлюднено	08.01.2025
Номер документу	124236322
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них

Судовий реєстр по справі —160/13343/24

Рішення від 06.01.2025

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

Ухвала від 24.06.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

Ухвала від 27.05.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кучугурна Наталія Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 06.01.2025 по справі 160/13343/24ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/13343/24

Рішення від 06.01.2025

Ухвала від 24.06.2024

Ухвала від 27.05.2024

Рішення
від 06.01.2025 по справі 160/13343/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД