Рішення

від 06.01.2025 по справі 634/344/24

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/344/24

Провадження № 2/634/5/25

Категорія 77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2025 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Зимовського О.С.,

за участю секретарів судового засідання Лісняк С.П., Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду сел. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей», третя особа: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання незаконним і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановив:

До Сахновщинського районного суду Харківської області звернувся з позовом представник позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей» (далі КЗ «СКМ»), третя особа: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ директора КЗ «СКМ» від 16.02.2024 р. № 1-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 »; визнати незаконним та скасувати наказ директора КЗ "СКМ" від 07.03.2024 р. № 02-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади провідного зберігача фондів КЗ «СКМ»; поновити ОСОБА_1 , на посаді провідного зберігача фондів КЗ «СКМ»; стягнути з КЗ «СКМ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 08.03.2024 року до дня поновлення на роботі; стягнути з КЗ «СКМ», на користь позивача понесені судові витрати на загальну суму 11211 гривень 20 копійок, у тому числі 1211 гривень 20 копійок судового збору та 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач ОСОБА_1 24.05.2019 року наказом директора КЗ «СКМ» від 24.05.2019 року № 4-к була призначено на посаду провідного зберігача фондів. Наказами директора КЗ «СКМ» (далі директор закладу) від 13.10.2023 року, № 19-к, від 05.12.2023 року № 21-к та від 16.02.2024 року № 1-к, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани, а наказом директора закладу від 07.03.2024 року № 02-к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача було звільнено з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає кожен факт притягнення її до дисциплінарної відповідальності безпідставним та незаконним, звільнення її із займаної посади протиправним, у зв`язку з чим підлягають скасуванню накази директора закладу від 16.02.2024 р. № 1-к «Про оголошення догани» та від 07.03.2024 № 02-к «Про звільнення ОСОБА_1 »

Наказом директора закладу від 16.02.2024 № 1-к «Про оголошення догани» позивачу оголошено догану «за фактом неналежного виконання покладених на працівника посадових обов`язків, порушення виконавської трудової дисципліни, порушення субординації». При цьому, підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності наведено вісім складених директором закладу в період із 09.02.2024 до 15.02.2024 актів, більшість яких між собою не пов`язані та описують різні обставини.

Так, Акт від 09.02.2024 № 1 складено на підтвердження факту невиконання позивачем письмового розпорядження директора закладу про надання інформації стосовно стану впорядкування архівних документів музею, яке зі слів директора закладу, було вручено 07.02.2024 о 14:25 зі строком виконання: «Письмову інформації надати до 08.02.2024». Тобто, для підготовки інформації позивачу надавався лише час, що залишився до завершення робочого дня 07.02.2024. Зрозуміло, що протягом двох годин позивач, виконуючи також поточні справи на робочому місці, об`єктивно не могла вчасно виконати відповідне розпорядження.

Акт від 12.02.2024 № 3 складено на підтвердження факту не забезпечення позивачем вчасного повернення музейних предметів до фондосховища після їх експонування на виставках. Позивачем заперечується наведений директором закладу факт, оскільки всі предмети та матеріали поверталися до фондосховища своєчасно.

Акт від 14.02.2024 № 5 складено на підтвердження факту невиконання позивачем прохання директора закладу прибрати інвентар, що використовується для зшивання архіву, який на думку директора псує естетичний вигляд. Однак, позивач стверджує, що інвентар був принесений до музею працівником культури для допомоги при зшиванні архіву і не є власністю музею.

Акт від 14.02.2024 № 6 складено на підтвердження фактів порушення субординації, неадекватної реакції з боку позивача стосовно висловлених директором закладу до неї прохань відібрати із виставкових експонатів подарунок волонтеру з Німеччини та інших епізодів, які на думку директора закладу мали місце. Натомість позивач стверджує, що предмети з фондосховища на вимогу директора закладу були надані відразу.

Акт від 15.02.2024 № 7 складено на підтвердження факту порушення субординації, пов`язаної із підозрами позивача про можливість викрадення музейних експонатів директором закладу.

Акт від 15.02.2024 № 8 складено на підтвердження факту невиконання позивачем вимоги директора закладу прийняти участь у тренінгу, організованому селищною радою. Натомість позивач стверджує, що 15.02.20 року вона брала участь в психологічному тренінгу

Акт від 16.02.2024 № 9 складено на підтвердження факту самовільного залишення позивачем робочого місця для участі в організованому в Будинку культури заході, з чого директор закладу робить висновок, що музейний заклад був зачинений для відвідувачів більше двох годин. При цьому, до повноважень позивача не належить прийом і організація екскурсій для відвідувачів музейного закладу. Позивач стверджує, що 16.02.2024 року вона приймала участь у форумі творчості "Коровай+вишивка+пісня = Сахновщина", який відбувався в Будинку культури, оскільки у рамках проведеного раніше міні-проєкту "Запровадження туризму на сільських територіях як підґрунтя розширення можливостей жіночого лідерства», організованого ОКЗ "Харківський організаційно-методичний центр туризму". Позивач представляла концепт-ідею "Гастрономічний тур в Сахновщину" (хлібопекарські традиції Сахновщинського краю, популяризація обрядового хліба, майстрині-коровайниці, дегустація короваю тощо).

Всі інші акти, зазначені в наказі від 16.02.2024 № 1-к, як підстава притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, стосуються фіксування фактів відмов Позивача надавати письмові пояснення щодо викладених вище обставин.

Наказ директора закладу від 16.02.2024 № 1-к "Про оголошення догани" не містить відомостей про конкретне допущене позивачем порушення трудової дисципліни, що стало приводом для застосування відносно неї дисциплінарного стягнення, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

При аналізі наявності такої ознаки звільнення позивача із займаної посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України, як "систематичне порушення трудової дисципліни", слід врахувати протиправний характер наказів директора закладу від 13.10.2023 № 19-к та від 05.12.2023 № 21-к, які описують обставини, з яких не вбачається порушень трудової дисципліни.

Зазначені вище обставини вказують на упереджене ставлення директора закладу до позивача, наявність у невеликому трудовому колективі (три працівники, включаючи техробітницю) нездорової психологічної атмосфери, пов`язаної із постійною дискримінацією та мобінгу з боку роботодавця внаслідок звернення позивачем уваги на чисельні порушення в роботі музейного закладу. Мотивом для подальшого незаконного звільнення позивача із займаної посади є те, що через ігнорування її законних вимог директором закладу вимушена була звернутись із доповідною запискою на ім`я начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 27.02.2024, у якій зазначила, що директор закладу не створює належні умови для організації обліку, зберігання і використання предметів фонду музею, зберігання фондово - облікової документації, відмовляється підписувати акти прийому предметів на постійне та тимчасове зберігання, а також протоколи фондово - закупівельної комісії, перешкоджає доступу позивача до фондово - облікової документації та комп`ютера, не дає виконувати заплановану роботу.

За наслідками розгляду вказаної доповідної записки позивачу була надана відповідь Відділу селищної ради від 07.03.2024 № 01-15/195, до якої додано копію акту № 1 від 05.03.2024 про результати перевірки викладеного в доповідній записці факту (далі - Акт Відділу селищної ради).

Із змісту Акту Відділу селищної ради вбачається, що перевірка викладених у доповідній записці позивача обставин носила формальний характер, оскільки вказаний Акт містить лише загальні висновки про відсутність порушень в діяльності директора закладу. Натомість члени комісії безпідставно, без наведення конкретних фактів зробили висновок про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків. Таким чином, саме факт звернення позивача з доповідною запискою до вказаного органу став приводом для звільнення її із займаної посади на другий день після організованої Відділом селищної ради перевірки викладених у доповідній записці фактів.

Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначено Акт перевірки стану ведення та дотримання умов зберігання фондово - облікової документації від 05.03.2024 (далі - Акт перевірки), складений комісією у складі директора закладу Прядко Н.М., завідувача Лебедівської філії КЗ «СКМ» Ткалич С.І. та завідувача Лигівської філії КЗ «СКМ» Беззубенка М.П. В Акті перевірки зазначені недоліки, які на думку членів комісії є грубими порушеннями Позивачем посадових обов`язків, і полягають у наступному:

1. Акти приймання на постійне зберігання та акти приймання на тимчасове зберігання не всі затверджені; відсутні підписи осіб, що здали документ; відсутні облікові позначення (розміри предметів); не вказано збереженість; наявні виправлення в облікових призначеннях; не переплетені; в частині актів вказана загальна кількість прийнятих предметів без облікових позначень.

Натомість позивач зазначає, що директор закладу відмовилася підписувати і затверджувати акти на постійне, тимчасове зберігання та протоколи фондово-закупівельної комісії. Стосовно непідписаних актів особами, що передали предмет на постійне зберігання до музею: особи віддали предмет на вулиці директору або принесли до музею і не чекають поки всі предмети впишуть до акту приймання, бо поспішають та обіцяють прийти пізніше та підписати, але в подальшому не приходять. Не всі акти надходжень переплетені по роках тому, що із 131 справи архіву закладу, Позивач зшила лише 47 справ у зв`язку з відсутністю матеріалів для впорядкування архіву. В частині актів вказана загальна кількість прийнятих предметів без облікових позначень: наприклад, 60 малюнків, збереженість задовільна, але розміри різні тому вони не вказані. Наявні не виправлення в облікових призначеннях, як зазначено, а наведено ручкою синього кольору іншого відтінку.

2. Журнал обліку актів на тимчасове зберігання відсутній, на що позивач стверджує, що такого журналу в музейному закладі ніколи не було. Журнал обліку актів на тимчасове зберігання та інші журнали (документи) рекомендували працівники архіву Красноградської районної адміністрації при погодженні номенклатури справ КЗ "СКМ". В переліку документів для перевірки, який надавав методист Харківського історичного музею журнал на тимчасове зберігання не вказаний.

3. Стосовно Книг надходжень основного фонду, науково-допоміжного фонду відсутні засвідчувальні акти до завершених рукописних книг обліку; на книгах відсутній шифр; в книзі ОФ № 2 не всі колонки заповнені: не вказані розміри предметів, стан збереженості (с. 50 (№1933), с. 52 (№ 1940), с. 53-55 (№1949-1953), наявні виправлення та підтирання (с.90, 91, 107); в книзі надходжень НДФ №3 виправлення (с. 254), не вказані розміри (с. 255); в книзі НДФ № 4 відсутній номер і шифр книги, не всі колонки заповнені, мають місце виправлення, пропущені сторінки або значна їх частина.

Натомість позивач зазначає, що в музейному закладі за весь час існування (1967-2024 рік) відсутні засвідчувальні акти до завершених рукописних книг обліку. Перед перевіркою документів директор закладу консультувалася по телефону з методистом Харківського історичного музею, якому підпорядкований заклад, і вона порадила їй на що слід звернути увагу при написанні акту перевірки. Книги надходжень підписані (вказана назва книги згідно вимог Інструкції), пронумеровані, зшиті, підписані, затверджені.

4. Стосовно Інвентарних книг інвентарна книга «Речові» №1 розірвана, не всі колонки заповнені (не вказано розміри предметів), збереженість, наявні виправлення та підтирання в усіх інвентарних книгах відсутній шифр, дата початку внесення предметів та з якого номера почато внесення; в книгах «Фото», «Образотворчі», «Писемні» мають місце виправлення; не всі колонки заповнені в книгах «Образотворчі»; описи предметів обмежуються одним реченням в книгах ОФ та в інвентарних; коробки, де зберігаються уніфіковані паспорти пусті.

Натомість позивач стверджує, що в інвентарних книгах «Фото», «Образотворчі», «Писемні» мають місце не виправлення, а наведено ручкою синього кольору іншого відтінку. Описи предметів в книгах ОФ та в інвентарних вказані згідно вимог Інструкції з організації обліку музейних предметів, а детальний опис предметів зазначений в уніфікованих паспортах. Коробки, де зберігаються уніфіковані паспорти, наявні, підписані та зберігаються в фондосховищі. Під час перевірки уніфіковані паспорти були не в коробках, а знаходилися в фондосховищі посортовані за групами зберігання і за роками та окремі з них зшиті (все згідно річного плану - впорядкування архівних документів).

5. Щодо засідань фондово-закупівельної комісії протокол № 1 від 31.03.2021 р. (Янишевські) не затверджений на без підписів всіх членів комісії; новий журнал протоколів ФЗК заведений у 2023 році не затверджений, на титульній відсутні підписи; в протоколах ФЗК № 2 - № 4 не затверджені, не всі підписи членів комісії.

Натомість позивач стверджує, що члени фондово - закупівельної комісії ОСОБА_3 та Янишевська М Ю. змінили місце проживання у 2021 році і переїхали в Дніпропетровську область, а зараз знаходяться за кордоном, тому протокол № 1 від 31.03.2021 залишився не підписаний. Новий журнал протоколів ФЗК заведений у 2023 році директор відмовилася затверджувати. На титульній сторінці відсутні підписи - це неправильне формулювання, можливо директор мала на увазі шифр за номенклатурою справ, але його зараз не потрібно відображати на титульній сторінці. На титульній сторінці зазначено назву журналу. Протоколи ФЗК № 2 - № 4 не затверджені тому, що директор відмовилася їх підписувати. Наявні не всі підписи членів комісії тому, що ФЗК існує формально, члени комісії лише підписують протоколи, які Позивач складає (погоджує усе з директором закладу перед складанням протоколу). Жодного разу за 5 років роботи Позивача та посаді засідання ФЗК фактично не відбувалося. Засідання ФЗК повинно бути один раз у квартал (чотири рази на рік). Після написання протоколу про засідання ФЗК, Позивач пропонувала всім членам комісії його підписати, не завжди це вдавалось зробити вчасно, бо членами комісії є завідувачі філій, які проживають в с. Лебедівка і с. Лигівка та вчитель історії КЗ "Сахновщинський ліцей № 1", яка постійно занята на основній роботі.

6. Не на всі експозиції (топографічні описи) складені охоронні листи, на що позивач стверджує, що в 2019 році, коли вона була призначена на посаду, то почала складати охоронні листи, а до цього жодного охоронного листа не було (був лише зразок бланку).

7. Відсутні підсумкові акти звірення наявності предметів ОФ з фондово - обліковою документацією, за 2023 рік, відсутня відомість на «Речові», печатка; відсутні акти звірення та відомості за групою зберігання «Образотворчі» (01.01.-12.01) та «Фото» (05.02-06.02).

Позивач стверджує, що всі підсумкові акти звірення наявності предметів ОФ з фондово-обліковою документацією за 2023 рік були наявні, підписані членами комісії та завірені печаткою і зберігаються в окремій папці в фондосховищі. Акти звірення та відомості за групою зберігання «Образотворчі» (01.01.-12.01) та «Фото» (05.02-06.02) за 2024 рік наявні в електронній формі в папці "Звірення ОФ - 2024". Ці акти звірення не роздруковані тому, що не було паперу, директор закладу про це знає, і позивач разом нею перевіряли цю папку.

Варто також зазначити, що окремі зазначені в Акті перевірки зауваження можна виправити - пропущені розміри, стан збереження можна дописати у відповідні колонки книг надходжень, тобто перенести з актів прийому предметів на постійне зберігання.

Крім зазначеного Акта перевірки в оскаржуваному наказі директора закладу від 07.03.2024 № 02-к як підстави для звільнення із займаної посади зазначено три вище перелічені догани; Акт від 07.03.2024 № 21 про відмову надати письмове пояснення про причини не підписання акту перевірки; Акт від 04.03.2024 № 18 про відмову надати письмове пояснення причини відсутності на роботі більше трьох годин; Акт від 01.03.2024 № 16 про відмову надати письмове пояснення причин порушення «Інструкції з організації обліку музейних предметів»; Акт від 19.02.2024 № 10 про відмову надати письмове пояснення причини відсутності на роботі.

З наведених у оскарженому наказі про звільнення позивача підстав вбачається декілька фактів порушення трудової дисципліни: невиконання чи неналежне виконання посадової інструкції; порушення Інструкції з організації обліку музейних предметів; порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. При чому ні оскаржуваний наказ, ні жоден із наведених вище Актів не містять обґрунтувань того, які саме виявлені в ході перевірки недоліки є грубими порушеннями Інструкції з організації обліку музейних предметів; в чому саме полягає вина позивача; якими доказами підтверджується відсутність позивача на робочому місці без поважних причин.

Крім того, як уже зазначалось в обґрунтування незаконності наказу директора закладу від 16.02.2024 р. № 1-к, ч. 2 ст. 149 КЗпП України передбачає, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обґрунтуванні наявності дисциплінарного проступку, що є підставою для звільнення Позивача враховуючи систематичність порушень нею трудової дисципліни, роботодавцем не конкретизовано, про який саме дисциплінарний проступок йдеться. Натомість в оскаржуваному наказі містяться посилання на низку не пов`язаних між собою обставин, які мали місце в різні дні. Директор закладу часто перешкоджала роботі позивача з фондово - обліковою документацією: забирала у неї ключі та закривалася в фондосховищі зсередини і писала акти та догани, наклепи, відкривала вайбер на комп`ютері, а книги надходжень та інша фондово - облікова документація зберігається в шафі в фондосховищі, тому доступу до неї не було.

Як свідчать наведені вище обставини, оспорювані накази директора закладу не містять чітких формулювань суті та обставин допущених проступків, відсутні докази вини позивача та наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на неї трудових обов`язків, а містяться лише загальні, а не конкретні посилання на порушення останньою положень посадової інструкції, тому не можна дійти однозначних висновків про доведення вини позивача у вчиненні дисциплінарних проступків і накладення на неї дисциплінарних стягнень.

З 01 січня 2024 року позивач є членом територіальної організації профспілки працівників культури України Сахновщинської селищної ради Красноградського району.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЗКпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема п. З ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, а згідно із ч. 9 ст. 43 цього Кодексу, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

З огляду на те, що Красноградський район Харківської області, до складу якого входить Сахновщинська територіальна громада, не включено до переліку районів, на території яких ведуться бойові дії або які знаходяться під тимчасовою окупацією, на думку позивача суд має критично ставитись до відсутності згоди профспілкової організації на звільнення позивача із займаної посади, оскільки жодні об`єктивні чинники не перешкоджали директору закладу звернутися за такою згодою до профспілкової організації навіть за умови наявності відповідних обмежень на час дії воєнного стану, або, беручи до уваги ступінь тяжкості дисциплінарного проступку та негативі наслідки застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади для позивача, принаймні провести консультації із профспілковою організацією.

Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 11.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначене судове засідання на 03.05.2024 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Пономарьов Є.О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві

Представники відповідача Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей» Прядко Н.М., Устименко І.А., ОСОБА_4 у судовому засіданні з заявленими вимогами не погодилися, проти задоволення позову заперечували. Представником відповідача Устименко І.А. до суду подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що наказ №19-к від- 13.10.2023 року директора про оголошення догани за порушення трудової дисципліни (зникнення журналів реєстрації інструктажів з охорони праці та відмови від проходження інструктажу з охорони праці) - є незаконним, оскільки зберігання журналів не входило до її посадових обов`язків, а самі журнали взагалі не велися. Таке твердження є необґрунтованим, виходячи з наступного: позивач за своїми посадовими обов`язками має постійний доступ до кімнати де на постійному зберіганні перебувають книги обліку музейних експонатів, архівні документи, журнали, книги та реєстри, які є обов`язковим для ведення діяльності закладом. Під час проведення чергового, визначеного трудовим законодавством інструктажу працівників КЗ «СКМ», позивачка самовільно взяла зі зберігання журнали з охорони праці, які утримувала у себе та на вимогу директора їх не надала. Крім того, вона відмовилася проходити інструктаж з охорони праці, а в подальшому самовільно та з перевищенням свої повноважень внесла відомості (поставила підпис) до журналу, щодо проходження нею відповідного інструктажу 06.10.2023 року. Даний факт закріплений та підтверджується документально, а саме: акт фіксації виявленого порушення трудової дисципліни від 06.10.2023 р.; акт про відмову про ознайомлення з наказом від 13.10.2023 року; акт про виявлення порушень в журналах інструктажів з охорони праці.

Відповідно доНаказу №21-кдиректора КЗ«СКМ» від 05.12.2023 року, ОСОБА_1 було оголошено догану, у зв`язку з виявленим фактом неналежного виконання покладених на працівника посадових обов`язків. Остання з вказаним дисциплінарним стягнення також не погоджується і в обґрунтування своєї позиції зазначає, що до своїх посадових обов`язків вона ставилася сумлінно, а із акту від 01.12.2023 року взагалі не можливо встановити які саме обов`язки нею були виконані не сумлінно, та які недоліки виявлено. Таке твердження ОСОБА_1 є лише її вибраною позицією заперечення та не ґрунтується на доказах або встановлених фактах. Так, відповідно до посадових обов`язків провідного зберігача фонду КЗ «СКМ» дана посадова особа забезпечує вірне ведення та зберігання всієї фондово - облікової документації. І здійснює збереження музейного фонду з документацією, веде облік і щорічно перевіряє наявність та стан збереження музейних предметів, забезпечує своєчасну наукову інвентаризацію музейних предметів та колекції, відповідає за ведення документації архівного структурного підрозділу. Тобто, ведення журналів та реєстрів, визначених порядком та правилами діловодства в закладах даного направлення, це було закріплено положенням: посадової інструкції провідного зберігача фонду. Таким чином, виявлені та зафіксовані в акті від 01.12.2023 року факти неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків є законною підставою для керівника закладу для реагування шляхом притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни були належним чином виявлені та зафіксовані, а прийняте за результатами виявлених порушень керівником закладу рішення, є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам трудового законодавства.

У позові ОСОБА_1 зазначає, що строки оскарження оголошених їй в жовтні та грудні місяці 2023 року доган були пропущені у зв`язку з психологічним тиском на неї з боку директора закладу. Таке твердження є безпідставним, непоґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності. Після оголошення ОСОБА_1 доган, пов`язаних з порушенням нею трудової дисципліни, остання продовжувала виходити на роботу, в способах захисту порушеного на її думку керівником закладу трудового законодавства, її ні хто не обмежував будь-якого тиску не вчиняв, а навпаки керівництво закладу намагалося наладити робочі стосунки, а вимоги щодо виконання працівником посадових обов`язків, дотримання правил внутрішнього розпорядку закладу, дотримання трудової дисципліни та загально визнаних правил поведінки в трудовому колективі - ніяк не можуть бути розцінені: як мобінг з боку керівника чи певний вид психологічного тиску. Тому, не оскарження рішень керівника закладу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, може розцінюватися як визнання фактів, які викладені в актах та стали підставою для подальшого оголошення догани за порушення трудової дисципліни.

Згідно наказу №1-к директора КЗ «СКМ» від 16.02.2024 року, ОСОБА_1 було оголошено догану, у зв`язку з виявленими фактами неналежного виконання покладених на працівника посадових обов`язків, порушення виконавської дисципліни та порушення субординації. Позивачка з вказаним наказом не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню Підставами для визнання його незаконним та скасування, позивачка зазначає те, що Наказ №1-к від 16.02.2024 року не містить відомостей про конкретне допущене позивачем порушення трудової дисципліни, а за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Також позивач зазначає, що акти, які вказані в наказі, як підстава накладення дисциплінарного стягнення описують різні обставини та не пов`язані між собою, а дії та поведінка позивачки в цей період часу не містили ознак порушення трудової дисципліни. Будь-яких документальних чи інших беззастережних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції, позивачка до позовної заяви не надала, а її позиція аргументується лише усними твердженнями та суб`єктивною оцінкою ситуації. Так, на протязі тривалого часу у період з 09.02.2024 року по 16.02.2024 року ОСОБА_1 , будучи працівником КЗ «СКМ», яка повинна організовувати свою роботу та здійснювати діяльність в межах та у відповідності до посадової інструкції, внутрішнього розпорядку та положень трудового законодавства України, допустила ряд порушень трудової дисципліни. Директор виявляючи лояльність по відношенню до ОСОБА_1 у період з 09.02.2024 року по 16.02.2024 року лише фіксувала факти порушення останньою трудової дисципліни з можливістю обговорення її поведінки, щоб остання могла зробити певні висновки зі своєї поведінки і в подальшому не допускати таких порушень. Лише переконавшись, що ОСОБА_1 висновків з такої своєї неправомірної поведінки робити не бажає, продовжує нехтувати правилами та нормами трудової дисципліни та внутрішнього розпорядку, директор КЗ «СКМ» видала наказ про оголошення ОСОБА_1 догани. Твердження ОСОБА_1 , що цей наказ не містить відомостей про конкретне порушення - є безпідставним, оскільки в ньому міститься підстава: порушення виконавської дисципліни, яке зафіксоване в Акті №1 від 09.02.2024 року, а саме: невиконання письмового розпорядження дирекції закладу про надання інформації. Виправдування ОСОБА_1 своєї відмови у невиконання цього розпорядження обмеженістю у часі, є ні чим іншим, як позицією захисту. Перелік в наказі №1-к від 16.02.2024 року інших актів про факти порушення трудової дисципліни, що є характеризуючою складовою відношення ОСОБА_1 до дотримання трудової дисципліни та відношення до виконання своїх посадових обов`язків. Таким чином, наказ №1-к від 16.02.2024 року відповідає формі такого виду наказів. Крім того, даний наказ не містить відомостей про те, що за допущене ОСОБА_1 порушення трудової дисципліни було застосовано кілька дисциплінарних стягнень, а тому її твердження про порушення норм ст. 149 КЗпП України - безпідставне та необґрунтоване.

Відповідно до наказу № 02-к директора КЗ «СКМ» від 07.03.2024 року, ОСОБА_1 було звільнено з посади провідного зберігача фонду КЗ «СКМ» з 07.03.2024 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Позивач не погоджується з вказаним наказом та вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню аргументуючи свою вимогу тим, що директор закладу не створила належних умов праці, відмовлялася підписувати акти прийому предметів на зберігання, перешкоджала доступу позивачки до фондово-облікової документації, не давала виконувати заплановану роботу. В якості доказів своєї позиції позивачка надала доповідну записку від 27.02.2024 року на адреса Сахновщинської с/Ради. За результатами перевірки комісією із членів Сахновщинської с/Ради та голови Територіальної організації профспілки працівників культури України було складено відповідний акт №1 від 05.03.2024 року і відповідь надана ОСОБА_1 . Відповідно до висновків комісії, членами комісії фактів, викладених в доповідній записці ОСОБА_1 від 27.02.2024 року - не виявлено. Між тим, перевіркою встановлено порушення, а саме: ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої посадові: обов`язки; порушує режим роботи закладу, самовільно залишає робоче місце; порушує субординацію, створює негативний імідж закладу. Таким чином, порушення ОСОБА_1 посадової інструкції провідного зберігача фондів КЗ «СКМ», що встановлено Актом перевірки стану ведення та дотримання умов зберігання фондово - облікової документації в КЗ «СКМ» від 05.03.2024 року, є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та накладення на неї дисциплінарного стягнення. Оскільки така поведінка ОСОБА_1 носить систематичний характер то це є умовою для її звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Своє право, відповідно до ст. 150 КЗпП України на оскарження наказу № 19-к від 13.10.2023 року про оголошення догани та наказу № 21-к від 05.12.2023 року про оголошення догани ОСОБА_1 не реалізувала і відповідно її дії в частині систематичного порушення трудової дисципліни на час звільнення, доводяться повністю, а керівник закладу мав право звільнити ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є бездоказовими, викладені в позовній заяві обставини не доводяться документальними доказами, позиція позивачки є її суб`єктивною оцінкою тих взаємовідносин, які виникли між нею, керівником комунального закладу та членами колективу. Дії керівника комунального закладу є законними та відповідають вимогам норм трудового законодавства України. Позов ОСОБА_1 є недоведеним та задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області Перкін Г.С. в судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності а також направив письмові пояснення по справі. Так, у письмових поясненнях представник третьої особи ОСОБА_5 зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав. 27.02.2024 року до відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради надійшла доповідна записка, в якій зазначено, що на думку позивача директор закладу ОСОБА_6 перевищує свої службові повноваження, перешкоджає виконувати заплановану роботу та не створює належних умов для виконання функціональних обов`язків. З метою з`ясування достовірності інформації зазначеній в доповідній записці ОСОБА_1 , було створено комісію та проведено перевірку. В ході перевірки комісією перевірено акти прийому предметів на постійне та тимчасове зберігання та протоколи фондово-закупівельної комісії. Дані акти та протоколи оформлені не належним чином з недотриманням порядку та вимог Інструкції з організації обліку музейних предметів. Разом з тим, позивачка мала вільний доступ до комп`ютера та фондово - облікової документації тому, перешкод для виконання своїх функціональних обов`язків у ОСОБА_1 не було. За результатами перевірки комісія дійшла висновку, що інформація зазначена в доповідній записці ОСОБА_1 не підтвердилася. Більш того, виявлено ряд порушень з боку позивачки, які зазначені в висновку акту № 1 від 05.03.2024. Звернень щодо поліпшень матеріальної бази зі сторони закладу на адресу ВОКМС не надходило, це свідчить проте, що заклад забезпечений необхідною матеріальною базою, а саме: канцелярським приладдям. Тому у позивача не було перешкод здійснювати впорядкування архівних документів.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, допитавши свідка, дослідивши надані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.06.2000 року ОСОБА_1 24.05.2019 року призначено на посаду провідного зберігача фондів КЗ «Сахновщинський районний історико-краєзнавчий музей» (а.с. 19).

Згідно копії посадової інструкції провідного зберігача фондів КЗ «Сахновщинський районний історико-краєзнавчий музей», затвердженою директором КЗ «Сахновщинський районний історико-краєзнавчий музей», визначені завдання та обов`язки, знання а також кваліфікаційні вимоги до претендента на заняття вказаної посади. З якою позивач ознайомлена 24 травня 2019 року. Завдання та обов`язки провідного зберігача фондів ОСОБА_1 . Несе дисциплінарну і матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством за збереження музейного фонду, переданого йому на матеріально - відповідальне зберігання за відповідною документацією. Веде суворий облік фонду музею. Забезпечує вірне ведення та зберігання всієї фондово-облікової документації. Розробляє заходи, спрямовані на поліпшення зберігання і облік музейного фонду. Планує роботу по створенню науково-довідкового апарату для систематизації колекції та використання її в освітній роботі. Веде науково-дослідну роботу з вивчення музейних предметів і колекцій, забезпечує їх своєчасну наукову інвентаризацію. Щорічно проводить повне звірення наявності предметів основного фонду з фондово-обліковою документацією та за його результатами оформляє відповідний пакет документів. Проводить санітарну обробку та знепилювання музейної колекції. Веде облік і щорічно перевіряє наявність та стан збереження музейних предметів із фондів музею. Готує акти й описи на приймання і видачу музейних предметів із фондів музею. Забезпечує цілісність і недоторканість музейних предметів, що знаходяться в експозиції музею та фондосховищі. Здійснює комплектування систематичних колекцій. Вивчає музейні колекції, бере участь у підготовці наукових праць, каталогів, рекламних та інших видань музею. Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його музейної діяльності. Слідкує за дотриманням певного режиму зберігання музейних колекцій. Проводить санітарну обробку та знепилювання музейної колекції. Є секретарем фондово-закупівельної комісії. Відповідає за ведення документації архівного структурного підрозділу КЗ «Сахновщинський РІКМ». За потреби проводить екскурсії. Знає і виконує вимоги нормативних актів з охорони праці і навколишнього середовища та дотримується їх виконання в процесі своєї трудової діяльності (а.с. 119).

Відповідно до копії посадової інструкції провідного зберігача фондів КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей», затвердженою директором КЗ «Сахновщинський -краєзнавчий музей» Кошляк Л.В. несе дисциплінарну і матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством за збереження музейного фонду, переданого йому на матеріально-відповідальне зберігання за відповідною документацією. Веде облік фонду музею. Відповідає за його правильний облік, схоронність від руйнування і крадіжок. Забезпечує вірне ведення та зберігання всієї фондово-облікової документації. Розробляє заходи, спрямовані на поліпшення зберігання і облік музейного фонду. Планує роботу по створенню науково-довідкового апарату для систематизації колекції та використання її в освітній роботі. Веде науково-дослідну роботу з вивчення музейних предметів і колекцій, забезпечує їх своєчасну наукову інвентаризацію. Відповідно до чинного законодавства проводить звірення наявності предметів основного фонду з фондово-обліковою документацією та за його результатами оформляє відповідний пакет документів. Забезпечує правильне ведення і зберігання обліково-зберігальної документації. Проводить санітарну обробку та знепилення музейної колекції. Бере участь у реєстраційних оглядах. Веде облік і щорічно перевіряє наявність та стан збереження музейних предметів із фондів музею. Готує акти й описи на приймання і видачу музейних предметів із фонду музею. Забезпечує цілісність і недоторканість музейних предметів, що знаходяться в експозиції музею та фондосховищі. Здійснює комплектування систематичних колекцій. Вивчає музейні колекції, бере участь у підготовці наукових праць, каталогів, рекламних та інших видань музею. Слідкує за дотриманням певного режиму зберігання музейних колекцій. Проводить екскурсії та читає лекції згідно з встановленими нормами, виконує інші види робіт, пов`язані з виробничою необхідністю. Є секретарем фондово-закупівельної комісії. Відповідальна за діловодство і роботу з архівними документами. З вказаною посадовою інструкцією Кошляк Л.В. відмовилася ознайомлюватись та її підписувати згідно акту від 02.06.2021 року №2. (а.с. 104)

Згідно копії акту від 09.02.2024 року №1, провідному зберігачу фондів КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» ОСОБА_1 07.02.2024 року о 14 год. 25 хв. було вручено письмове розпорядження про надання інформації до 08.02.2024 року стосовно стану архівних документів музею, які повинні бути впорядковані до 31.01.2024 року. У вказаний термін інформацію не надала (а.с. 26).

В копії листа від 07.02.2024 «Щодо надання інформації» провідному зберігачу фонду ОСОБА_1 дирекція КЗ «СКМ» відповідно до плану роботи закладу на січень 2024 року просить надати інформацію стосовно впорядкування архівних документів музею до 08.02.2024 року (надати письмово в довільній формі). Зокрема вказати причини невиконання, якщо є така потреба, та внести конструктивні пропозиції щодо завершення процесу впорядкування архівних документів музею. Також у вказаному листі зазначено, що о 14 год. 25 хв., 07.02.2024 року документ було вручено ОСОБА_1 (а.с. 27 зв. ст.)

Відповідно до копії акту від 12.02.2024 року № 2 було зафіксовано відсутність письмового пояснення про причини невиконання розпорядження директора КЗ «СКЗ» від 07.02.2024 року в строк до 08.02.2024 року та запропоновано провідному зберігачу фондів КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» ОСОБА_1 надати письмове пояснення до 12.02.2024 року. У вказаний термін пояснення не надала (а.с. 26 зв. ст.).

Згідно копії акту від 12.02.2024 року № 3 на численні зауваження дирекції музею стосовно порушення правил зберігання музейних предметів та необхідності їх впорядкування ОСОБА_1 не реагує. Музейні предмети, що експонувалися на виставках з 29.05.2023 року по 21.08.2023 року, з 18.12.2023 року по 15.01.2024 року до цього часу знаходяться на підлозі, що є прямим порушенням правил їх зберігання. Інвентар, що використовувався при зшиванні документів з 19.12.2023 року знаходиться під виставковою вітриною, що псує естетичний вигляд експозиції та заважає прибиранню. Виявлені порушення ОСОБА_1 не усуває, пояснень не надає (а.с. 27).

Відповідно до копії акту від 12.02.2024 року № 4 директор музею ОСОБА_6 у присутності прибиральниці службових приміщень зачитала ОСОБА_1 акти фіксації її порушень трудової дисципліни та неналежного виконання посадових обов`язків: акт від 09.02.2024 року №1, акти від 12.02.2024 року №2, №3. Реакція була неадекватна, ОСОБА_1 підписувати акти відмовилася, спілкувалася на підвищеному тоні, кричала та погрожувала звернутися до суду, в поліцію. Поговорити спокійно і конструктивно не вдалося (а.с. 28).

Згідно копії акту від 14.02.2024 року № 5 на прохання директора музею 13.12.2024 року прибрати інвентар, що використовувався при зшиванні документів, оскільки наступного дня до музею чекали місцевих волонтерів та волонтера з Німеччини, ОСОБА_1 повідомила, що він нікому не заважає та стверджувала що її принижують, цькують та ніхто крім неї в музеї не працює (а.с. 28 зв.бік).

Відповідно до копії акту від 14.02.2024 року № 6, ОСОБА_1 на доручення директора музею знайти роботи місцевої майстрині, які залишилися після новорічної виставки, щоб підібрати подарунок для волонтера з Німеччини, звинуватила директора у продажу музейних експонатів. На протязі дня ОСОБА_1 слідкує за директором музею, підслуховує телефонні розмови та вчиняє інші дії, що принижує людську гідність директора музею. Забрала та заховала коробок зі штучними квітами (а.с. 29).

Згідно копії акту від 15.02.2024 року № 7, ОСОБА_1 14.02.2024 року в кінці робочого дня вимагала від директора музею показати вміст її сумки та грубо говорила про членів її сім`ї (а.с. 29 зв.бік).

Відповідно копії акту від 15.02.2024 року № 8 директор музею повідомила ОСОБА_1 про отримання розпорядження про необхідність участі працівника музею у тренінгу, який проводився у приміщенні селищної ради, на що ОСОБА_1 повідомила, що директор це все придумала, запитувала чому їй про це не повідомили особисто та висловлювала підозри, що поки вона буде на тренінгу, директор музею винесе музейні експонати та продасть. Кричала та збиралася викликати поліцію і швидку допомогу (а.с. 30).

Відповідно до копії наказу директора КЗ «СКМ» від 16.02.2024 року №1-к «Про оголошення догани». Відповідно до ст. 147-149 КЗпП України, у зв`язку з виявленими фактами неналежного виконання покладених на працівника посадових обов`язків, порушення виконавської трудової дисципліни, порушення субординації, оголошено догану провідному зберігачу фондів КЗ «СКМ» ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання покладених обов`язків, порушення виконавської трудової дисципліни, порушення субординації. Зі змісту вказаного наказу встановлено, що підставами видачі вказаного наказу є Акт від 09.02.2024 № 1 про виявлений факт невиконання розпорядження дирекції закладу. Акт від 12.02.2024 р. № 2 про відмову надати письмове пояснення причин невиконання розпорядження дирекції закладу. Акт від 12.02.2024 № 3 про виявлений факт порушення виконавської дисципліни та неналежного виконання посадових обов`язків. Акт від 12.02.2024 № 4 про відмову ознайомитися з актами порушень. Акти від 14.02.2024 № 5, № 6 про факти порушення виконавської дисципліни та неналежного виконання посадових обов`язків, порушення субординації. Акти від 15.02.2024 № 7, № 8 про факти порушення субординації (а.с. 25).

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частини третьої статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 757/28453/14-ц (провадження № 61-10309св18), від 18 березня 2020 року у справі № 484/2962/17 (провадження № 61-3225св18) та від 01 липня 2020 року у справі № 760/7225/16-ц (провадження № 61-35225св18).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 89 ЦПК України).

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Іншими словами, обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця.

Як встановленосудом підставоюдля винесення представникомвідповідача наказувід 16.02.2024року №1-кпро оголошеннядогани ОСОБА_1 слугувалиакти перевіроквід 09.02.2024 року №1, від 12.02.2024 року №2, №3, №4, від 14.02.2024 року №5, №6, від 15.02.2024 року №7, №8.

Так, згідно копії акту від 09.02.2024 року №1, провідному зберігачу фондів КЗ «СКМ» ОСОБА_1 07.02.2024 року о 14 год. 25 хв. було вручено письмове розпорядження про надання інформації до 08.02.2024 року стосовно стану архівних документів музею, які повинні бути впорядковані до 31.01.2024 року, яка у вказаний термін інформацію не надала.

У копії акту від 12.02.2024 року № 2 було зафіксовано відсутність письмового пояснення про причини невиконання розпорядження директора КЗ «СКЗ» від 07.02.2024 року в строк до 08.02.2024 року та запропоновано ОСОБА_1 надати письмове пояснення до 12.02.2024 року, яка у вказаний термін пояснення не надала.

Згідно копії акту від 12.02.2024 року № 3 зафіксовано порушення правил зберігання музейних предметів та необхідності їх впорядкування. Так музейні предмети, що експонувалися на виставках з 29.05.2023 року по 21.08.2023 року, з 18.12.2023 року по 15.01.2024 року знаходяться на підлозі, що є прямим порушенням правил їх зберігання. Інвентар, що використовувався при зшиванні документів з 19.12.2023 року знаходиться під виставковою вітриною, що псує естетичний вигляд експозиції та заважає прибиранню. Виявлені порушення ОСОБА_1 не усуває, пояснень не надає.

Відповідно до копії акту від 12.02.2024 року № 4 директор музею у присутності прибиральниці службових приміщень оголосила ОСОБА_1 акти фіксації її порушень трудової дисципліни та неналежного виконання посадових обов`язків: акт від 09.02.2024 року №1, акти від 12.02.2024 року №2, №3.

Згідно копії акту від 14.02.2024 року № 5, ОСОБА_1 не виконала прохання директора музею від 13.12.2024 року прибрати інвентар, що використовувався при зшиванні документів.

Відповідно до копії акту від 14.02.2024 року № 6, ОСОБА_1 на доручення директора музею знайти роботи місцевої майстрині ОСОБА_7 , які залишилися після різдвяно-новорічної виставки, щоб підібрати подарунок для волонтера з Німеччини, звинуватила директора у продажу музейних експонатів. На протязі дня ОСОБА_1 слідкує за директором музею, підслуховує телефонні розмови та вчиняє інші дії, що принижує людську гідність директора музею. Забрала та заховала коробок зі штучними квітами.

Згідно копії акту від 15.02.2024 року № 7, ОСОБА_1 14.02.2024 року в кінці робочого дня вимагала від директора музею показати вміст її сумки та грубо говорила про членів її сім`ї.

Відповідно копії акту від 15.02.2024 року № 8 директор музею повідомила ОСОБА_1 про отримання розпорядження про необхідність участі працівника музею у тренінгу, який проводився у приміщенні селищної ради, на що ОСОБА_1 повідомила, що директор це все придумала, запитувала чому їй про це не повідомили особисто та висловлювала підозри, що поки вона буде на тренінгу, директор музею винесе музейні експонати та продасть. Кричала та збиралася викликати поліцію і швидку допомогу.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала вказані обставини.

Зміст досліджених актів свідчить, що позивач ОСОБА_1 відмовилась надавати письмові пояснення на вимогу роботодавця, відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України, що також підтвердила позивач в судовому засіданні. Разом з тим, відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню дисциплінарного стягнення.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за наказом № 1-к від 16.02.2024, суд виходить з того, що

матеріали справи не містять доказів на підтвердження тверджень викладених в Актах від 09.02.2024 року №1, від 12.02.2024 року №2, №3, №4, від 14.02.2024 року №5, №6, від 15.02.2024 року №7, №8, зокрема це може бути план роботизакладу насічень 2024року в якомузазначено пропокладення обов`язкуна позивачапро впорядкуванняархівних документівмузею до31.01.2024року,розпорядження керівникаустанови провпорядкування музейнихекспонатів післяпроведення виставок,письмове розпорядженняпро необхідністьучасті працівникамузею утренінгу таінше. Акт же сам про собі без інших доказів не може свідчити про правомірність наказу для догани. Доповідна записка на яку посилається представник відповідача є теж неналежним доказом.

Крім того,у наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто орган, правомочний застосовувати дисциплінарні стягнення повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормо творення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Отже, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Проте, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року по справі №554/9493/17 вказав, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи дотримані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі №572/1644/17-ц (провадження №61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності»

В оспорюваному наказі про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення, зокрема, не зазначено в чому конкретно полягає порушення позивачкою трудових обов`язків, чи була заподіяна шкода при виконанні позивачем трудових обов`язків.

За таких обставин суд вважає, що наказ № 1-к від 16.02.2024 року про застосування до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення слід скасувати, оскільки відповідачем не було доведено суду, що ним було дотримано вимог притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Щодо оспорюваного наказу відповідача про звільнення ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статей 21 та 139 КЗпП України працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 742/4121/18 (провадження № 61-15025св20), від 20 липня 2022 року у справі № 724/1592/21 (провадження № 61-4383св22) тощо.

Тобто при звільненні працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП слід враховувати, що працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Судом встановлено, що наказом директора КЗ «СКМ» від 07.03.2024 року № 02-к звільнено ОСОБА_1 провідного зберігача фонду КЗ «СКМ» 07.03.2024 року, відповідно п.3 ст.40 КЗпП України, згідно наказу директора «Про проведення перевірки стану ведення та дотримання умов зберігання фондово - облікової документації в КЗ «СКМ» від 26.02. 2024 року № 03 комісією була проведена перевірка стану ведення та дотримання умов зберігання фондово-облікової документації, за ведення і зберігання якої відповідає провідний зберігай фонду КЗ «СКМ» ОСОБА_1 , згідно посадової інструкції. На підставі акту комісії, яка встановила грубі порушення «Інструкції з організації обліку музейних предметів», фактами систематичного неналежного виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 без поважних причин, порушень внутрішнього трудового розпорядку, що-зафіксовані актами. Підстави: догана від 16.02.2024 року №1-к, догана від 05.12.2024 року № 21-к, догана від 13.10.2023 року №19-к, акт перевірки від 05.03.2024 року, акти від 07.03.2024 року №21, від 04.03.2024 року №18, від 01.03.2024 року №16, від 19.02.2024 року №10 (а.с. 36).

Відповідно до копії наказу директора КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» від 13.10.2023 року №19-к оголошено догану провідному зберігачу фондів КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни (зникнення журналів реєстрації інструктажів з охорони праці та відмови від проходження інструктажу з охорони праці). Підстава: акти від 06.10.2023 року № 1 та № 2, акт від 12.10.2023 року № 3. (а.с. 22 )

Згідно копії наказу директора КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» від 05.12.2023 року №21-к оголошено догану провідному зберігачу фондів КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання покладених на працівника посадових обов`язків: не впорядковані архівні документи закладу. Підстава акти від 01.12.2023 року № 7, від 04.12.2024 року № 8. (а.с. 23)

Відповідно до копії акту перевірки стану ведення та дотримання умов зберігання фондово-облікової документації КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» від 05.03.2024 року На виконання п. 6 Плану роботи КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» Сахновщинської селищної ради на лютий 2024 року, згідно наказу директора КЗ «Сахновщинський краєзнавчий музей» від 26.02. 2024 р. № 03, 28.02 2024 року в музеї була проведена перевірка стану ведення та дотримання умов зберігання фондово-облікової документації комісією у складі: Прядко Н.М. - директор КЗ «СКМ», голова комісії; Ткалич С.І. - завідувач Лебедівської філії КЗ «СКМ», секретар комісії; Беззубенко М.П. - завідувач Лигівської філії КЗ «СКМ», член комісії. Комісія вважає, що фондово-облікова документація КЗ «СКМ», за ведення якої відповідає провідний зберігач фонду ОСОБА_1 , ведеться не на належному рівні з грубими порушеннями «Інструкції з організації обліку музейних предметів», та неналежним виконанням посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, яку ОСОБА_1 відмовилася підписати без поважних причин. Під час перевірки ОСОБА_1 своєю поведінкою перешкоджала роботі комісії (а.с. 37-38).

Згідно копії акту від 07.03.2024 року № 21 ОСОБА_1 відмовилася поставити підпис в акті перевірки від 05.03.2024 року, про що їй пропонувалося надати письмові пояснення 07.03.2024 року. У вказаний термін пояснення не надала. (а.с. 41)

Відповідно до копії акту від 19.02.2024 року №10 про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці. Згідно акту від 16.02.2024 року №9, ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці більше двох годин 16.02.2024 року. Про причини вчиненого поступку директор КЗ «СКМ» просила надати письмові пояснення 19.02.2024 року. У вказаний термін пояснення не надала. (а.с. 31 зв.бік)

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона працює завідувачем музею Лебедівської філії КЗ «СКМ». Їй в електронному вигляді надійшов лист з наказом про скликання комісії для перевірки стану ведення та дотримання умов зберігання фондово-облікової документації КЗ «СКМ», та необхідність її явки. Перевірка проводилася комісією у складі трьох осіб. Під час проведення перевірки директор КЗ «СКМ» запропонувала зберігачу фондів ОСОБА_1 надати для перевірки відповідну документацію, на що вона спочатку відмовлялася, а пізніше все ж таки надала відповідну документацію. Під час перевірки, ті недоліки ведення та дотримання умов зберігання фондово-облікової документації, які вона бачила, спочатку записувалися на окремому аркуші, а в подальшому були відображені у акті перевірки стану ведення та дотримання умов зберігання фондово-облікової документації КЗ «СКМ» від 05.03.2024 року, який вона підписала. На запитання позивача та представника позивача свідок зазначила, що вона працює на займаній посаді вже шість років. За освітою хоча і є вчителем початкових класів, проте проходила підвищення кваліфікації та атестацію на цій посаді, про що має сертифікат. За час роботи на зазначеній посаді зверталася за консультацією, як до директора музею, так і до зберігача фондів ОСОБА_1 з приводу робочих питань.

Оцінюючи обґрунтованість накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення, судом встановлено, що підставою для звільнення в наказі від 07.03.2024 року вказано обставини, які були встановлені під час перевірки ведення та дотримання умов зберігання фондово-облікової документації та відображені в акті від 05.03.2024 року а саме: грубі порушення «Інструкції з організації обліку музейних предметів», фактами систематичного неналежного виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 без поважних причин, порушень внутрішнього трудового розпорядку.

Однак ні в наказі про звільнення від 07.03.2024 року, а ні в акті перевірки від 05.03.2024 року не зазначено, які грубі порушення «Інструкції з організації обліку музейних предметів» були допущені позивачем тобто не містяться фактичні дані щодо допущених порушень, а загальні формулювання не пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які допустила у роботі позивач.

Крім того, в наказі зазначено про факти систематичногоненалежного виконанняпосадових обов`язків ОСОБА_1 без поважнихпричин,порушень внутрішньоготрудового розпорядку,що-зафіксованіактами, але не міститься посилання на конкретні обставини вчинення порушення.

Також у наказі від 07.03.2024 року № 02-к про звільнення позивача не вказано, який саме дисциплінарний проступок, за який ще не застосовувалися інші заходи дисциплінарного стягнення, є підставою звільнення позивача.

Як було встановлено судом наказом від 13.10.2023 року №19-к оголошено догану ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни (зникнення журналів реєстрації інструктажів з охорони праці та відмови від проходження інструктажу з охорони праці). Наказом від 05.12.2023 року № 21-к оголошено догану ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання покладених на працівника посадових обов`язків: не впорядковані архівні документи закладу.

Наказ від 16.02.2024 року № 1-к, яким оголошено догану ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання покладених на працівника посадових обов`язків, порушення виконавської трудової дисципліни, порушення субординації визнаний судом незаконним та скасований.

Наявність у позивача доган, які не скасовані та не визнані незаконними, має значення для встановлення факту систематичності порушень, однак не є самостійною підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, оскільки для цього необхідно вчинення проступку, за який ще не оголошено догану.

Посилання відповідача в наказі про звільнення на акт від 19.02.2024 року №10 про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці. про те, що ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці більше двох годин 16.02.2024 року, також не можуть бути взяті до уваги, оскільки у наказі про звільнення ОСОБА_1 не викладені обставини щодо вказаного проступку, як підстава для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.

У справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю, натомість відповідачем таких доказів не надано.

Щодо не надання згоди профспілкового органу на звільнення ОСОБА_1 , суд зазначає, що відповідно до ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Разом тим відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022№ 2136-IX у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Таким чином, враховуючи, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, що позивач є обраною до профспілкового органу, тому згода останнього в даному випадку на звільнення ОСОБА_1 не потребується.

Щодо посилання позивача та її представника, що дії директора закладу по відношенню до позивача є елементом дискримінації, мобінгу з боку роботодавця, як помста за активну громадянську позицію, нетерпимість до фактів порушень законодавства роботодавцем, оскарження протиправних дій роботодавця у вищестоящому органі тощо.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 5-1 КзпП України правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Крім того, відповідно до статті 173-5 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення за вчинення мобінгу (цькування) працівника передбачена адміністративна відповідальність.

Разом з тим, доказів щодо звернення зі скаргою до Управління Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю або судового рішення щодо визнання фактів цькування та їх усунення до суду надано не було.

Тому посилання, що дії директора закладу є елементом дискримінації, мобінгу з боку роботодавця є неспроможними, та не впливають на висновки суду.

Таким чином, судом встановлено, що роботодавець під час винесення наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення не з`ясував всіх обставин справи, що призвело до невиправданого формалізму та присутності суб`єктивного фактору при вирішенні питання притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, що, у свою чергу, встановлює його невідповідність вимогам ст. 147-149 КЗпП України.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Порядок розрахунку середнього заробітку регулюється постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

За пунктом 2 зазначеного Порядку у разі обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

З огляду на незаконність звільнення позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що згідно довідки про доходи № 43 від 28.03.2024 року нарахована заробітна плата позивача за останні два місяці, що передували звільненню, складали 17010,40 грн., а саме у січні 2024 року 8505,20 грн. та у лютому 2024 року 8505,20 грн. середньомісячна заробітна плата складає 8505, 20 грн. (а.с. 42)

Кількість днів вимушеного прогулу до моменту ухвалення судом рішення у справі складає 217 робочих днів (з 08.03.2024 по 06.01.2025), середньоденна заробітна плата позивача складає 386,60 грн. (8505,20 грн. + 8505,20 грн. = 17010,40 грн./ 44 робочі дні = 386,60 грн.), тому за час вимушеного прогулу за період з 08.03.2024 до дня ухвалення рішення стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток в сумі 83892,20 грн. (386,60 грн. х 217 р.д. = 83892,20 грн.). Із зазначеної суми підлягають стягненню податки та страхові платежі відповідно до законодавства.

При цьому, вирішуючи питання про можливість негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку у межах суми платежу за один місяць, суд виходить з положень п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, де зазначено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також правового висновку Великої Палати ВС, викладеного у постанові від 8 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, згідно якого середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Даючи оцінку доводам викладеним у позовній заяві, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому суд вважає, що викладені висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 1211,20 грн. судового збору за позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку.

Суд враховує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Крім того, враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, а позивачем при поданні позову за вказану вимогу при звернення до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, на користь позивача з відповідача КЗ «Сахновщинськийкраєзнавчий музей» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Щодо витрат відповідача на правничу допомогу.

У позовну заяву представник відповідача Пономарьов Є.О. просив стягнути витрати на позивача на правничу допомогу. Зазначив, що ним надано правову допомогу позивачу, що підтверджується договором про надання правової допомоги № б/н від 24.03.2024 року, на суму 10000 грн., які необхідно стягнути з відповідача.

Згідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Саме така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

Представник відповідача надав детальний опис робіт(наданих послуг, виконаних ним відповідно до умов договору, в тому числі участь у судових засіданнях, вивчення документів, підготовка аналітичної довідки, складання адвокатського запиту) та квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 01.04.2024 року про сплату ОСОБА_1 10000 грн. відповідно до умов договору.

Згідно з частиною шостою статті 137ЦПК обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача Устименко І.А. в направленому до суду відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення судових витрат на користь позивача.

Отже, враховуючи, викладене з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей», третя особа: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання незаконним і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей» від 16.02.2024 р. № 1-к «Про оголошення догани», ОСОБА_1 , провідному зберігачу фонду Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей».

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей» від 07.03.2024 р. № 02-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , звільнено з посади провідного зберігача фонду Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей».

Поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на посаді провідного зберігача фонду Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей».

Стягнути з Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей», код ЄДРПОУ 38561556, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку за період з 08.03.2024року по 06.01.2025 року у загальному розмірі 83892 (вісімдесят три тисячі вісімсот дев`яносто дві) гривні 20 копійок без відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , на посаді провідного зберігача фонду Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей».

Рішення в частині стягнення середнього заробітку допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей», ЄДРПОУ 38561556, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 гривень 20 копійок.

Стягнути з Комунального закладу «Сахновщинський краєзнавчий музей», ЄДРПОУ 38561556, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені судові витрати по сплаті понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: