Рішення

від 07.01.2025 по справі 343/2265/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2265/24

Провадження №: 2/343/38/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Андрусіва І.М.,

з участю: секретарів судового засідання - Нікіфорової К.В., Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/2265/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Долинської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представниці третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Долинської міської ради, в якому просить:

- розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 04.04.2006 виконавчим комітетом Геринської сільської ради Долинського району Івано - Франківської області, актовий запис №4;

- після розірвання шлюбу визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він перебуває із відповідачкою ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, за час перебування у якому, в них народилось троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у нього з відповідачкою ОСОБА_2 не склалось через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги, різницю у характерах, між ними немає почуття любові та поваги, у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки. На підставі цього, в їхній сім`ї часто виникають скандали та сварки, свідками яких стають їхні діти. Відповідачка ОСОБА_2 останнім часом постійно перебуває за кордоном. У зв`язку із викладеним вище, просить шлюб між ними розірвати, не надаючи строку на примирення.

Також зазначає, що з 2022 року відповідачка ОСОБА_2 періодично і протягом тривалого часу перебуває за кордоном. Малолітній син ОСОБА_3 проживає разом з ним. З метою забезпечення належних умов виховання та розвитку дитини, просить визначити місце проживання сина разом із ним.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення. Додатково зазначив, що забезпечує всім своїм дітям належні умови проживання, навчання та виховання. Він офіційно працевлаштований та має стабільний щомісячний дохід, що дозволяє йому забезпечувати дітей всім необхідним.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, хоча про місце, дату і час проведення такого повідомлялась у встановленому законом порядку.

Представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б. у судовому засіданні підтримала висновок про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІІ. Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому десятиденний строк з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

17 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 18.10.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

02 грудня 2024 року представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б. на електронну пошту суду надіслала заяву про відкладення підготовчого судового засідання з метою належного оформлення рішення органу опіки та піклування.

10 грудня 2024 року на адресу суду надійшло рішення виконавчого комітету Долинської міської ради Калуського району Івано - Франківської області №1187 від 25.11.2024 "Про затвердження висновку про визначення місця проживання дитини" та сам висновок.

Ухвалою суду від 17.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачка ОСОБА_2 відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надала, хоча була повідомленою про розгляд даної справи у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що відповідачка, хоча і була належним чином повідомленою про місце, дату і час розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала, позивач не заперечив проти заочного розгляду справи, а тому протокольною формою ухвали від 06.01.2025 суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

За час проживання у шлюбі, у них народилось троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а.с. 13, 12, 11).

Згідно із рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради Калуського району Івано - Франківської області №1187 від 25.11.2024 «Про затвердження висновку про визначення місця проживання дитини» (а.с. 75), вирішено затвердити висновок про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до висновку про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Долинської міської ради вважає за доцільне визначити його місце проживання разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 76-77).

Згідно із копією довідки про доходи, позивач ОСОБА_1 працює у філії "Болехівське лісове господарство" та отримує стабільний дохід.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачкою, які вони враховуючи наявність неповнолітніх дітей не можуть вирішити в позасудовому порядку та через наявність спору між ними щодо місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІV. Оцінка суду:

вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, які надані на обґрунтування позовних вимог, враховуючи висновок третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд приходить такого висновку.

Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо позовної вимоги в частині розірвання шлюбу, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні відносини, позивач не бажає зберегти сім`ю, відповідачка з цього приводу заперечень не заявляла, тому відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне шлюб між сторонами розірвати.

Стосовно позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, законодавство України не містить норм, які б наділяли будь - кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Як передбачено ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Системний аналіз вказаної вище статті свідчить про те, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави - учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, з огляду на те, що дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, судовий розгляд сімейних спорів, в яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним.

ЄСПЛ у рішенні в справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 (заява № 2091/13), вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по - перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по - друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (п. 100 рішення від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Аналіз наведених норм права і практики ЄСПЛ свідчить про те, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

У постановах Верховного Суду від 14.02.2019 в справі № 377/128/18, від 22.08.2018 у справі № 539/1406/17 зазначено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками, зокрема, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому на момент розгляду справи виповнилось 9 років.

На даний час малолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом із батьком - позивачем по справі - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 отримує стабільний дохід, а тому може матеріально утримувати та забезпечувати всім необхідним сина.

Згідно із висновком про визначення місця проживання дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 . Окрім цього, як встановлено із висновку, 19.11.2024 працівниками Служби у спрпвах дітей Долинської міської ради проведено обстеження умов проживання сім`ї позивача. Дитина проживає разом із батьком. Санітарно - гігієнічний стан житла відповідає нормам, є умови для виховання та розвитку дітей. Відповідачка ОСОБА_2 на засідання комісії не з`явилась, однак за допомогою телефонного зв`язку повідомила, що наразі перебуває в Німеччині та не заперечує щодо визначення місця проживання дитини з батьком.

Вказаний висновок є достатньо обґрунтованим, обставини, викладені у ньому підтверджені належними доказами, які знайшли своє підтвердження і у судовому засіданні та не суперечать інтересам дитини, тому суд враховує його при вирішені спору у частині визначення місця проживання малолітньої дитини.

При цьому, суд зазначає, що матір дитини, яка безумовно відіграє важливу роль у її житті, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати.

На час ухвалення рішення по даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання дитини з матір`ю буде мати більш позитивний вплив на дитину, ніж з батьком.

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків. Найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування батьків. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Кожний із батьків не позбавлений права піднімати у майбутньому питання щодо зміни місця проживання дитини з урахуванням обставин, що матимуть істотне значення.

Отже, врахувавши досліджені докази, виходячи з балансу інтересів дитини та батьків, з найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку про те, що визначення місця проживання дитини з батьком буде максимально відповідати інтересам дитини.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з`ясувавши усі обставини справи, приходить висновку, що в цій частині позов також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст. 3, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ, ст. 7, 19, 24, 56, 104, 105, 110, 112, 141, 161 СК України, ч. 3 ст. 29 ЦК України, ст. 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Долинської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.04.2006 виконавчим комітетом Геринської сільської ради Долинського району Івано - Франківської області, актовий запис №4 - розірвати.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідачки поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Долинської міської ради, місцезнаходження: м. Долина, просп. Незалежності, 5 Калуського району Івано - Франківської області.

Повний зміст рішення суду складено 07 січня 2025 року.

Суддя: І.М.Андрусів