Постанова

від 26.11.2024 по справі 727/2534/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року

м. Чернівці

справа № 727/2534/24

провадження 22-ц/822/916/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретаря Скулеба А.І.

з участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» Осіва Павла Володимировича, представника відповідача Петренка Віталія Олександровича

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ»

відповідач ОСОБА_1

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко Віталій Олександрович, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2024 року, головуючий у першій інстанції Танасійчук Н.М.

ВСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» у березні 2024 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних.

Зазначало, що між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 22 березня 2007 року №ZZZ560773, за яким Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 117000 доларів США зі сплатою 11,99 % річних строком до 21 березня 2027 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року у справі №2-1079/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 долари США 42 центи, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно.

Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» укладено договір відступлення (купівля-продаж) права вимоги від 16 січня 2020 року №GL3N014029, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 кредиту від 22 березня 2007 року №ZZZ560773.

Посилалося на невиконання ОСОБА_1 рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року, не повернення кредиту в сумі 113235 доларів США 94 центи, не сплати процентів в сумі 11667 доларів США 67 центів.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» грошові кошти в сумі 18473 долари США04 центи, які складаються з трьох процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 від 22 березня 2007 року №ZZZ560773.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» зменшило позовні вимоги, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» грошові кошти в сумі 18345 доларів США43 центи, які складаються з трьох процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 від 22 березня 2007 року №ZZZ560773.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» грошові кошти в сумі 18345 доларів США 43 центи, які складаються з 3% річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 № ZZZ560773 від 22 березня 2007 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03 вересня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко В.О., в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Зазначає, що ОСОБА_1 не є боржником за договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 кредиту від 22 березня 2007 року №ZZZ560773, оскільки договір припинив чинність у зв`язку із зверненням Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» у грудні 2009 року до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту.

Судом першої інстанції не зазначено підстав переходу прав кредитора від Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» за договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 кредиту від 22 березня 2007 року №ZZZ560773.

Вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» не набуло право вимоги до ОСОБА_1 , оскільки не скористалось правом, наданим ухвалою Шевченківського районного сду м.Чернвці від 05 жовтня 2020 року, якою замінено стягувача з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №2-1079/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 долари США 42 центи, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно.

Посилається на закриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1079/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 доларів США 42 центів, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно.

Також вказує, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 лютого 2022 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» у видачі дубліката виконавчого листа №2-1079/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 долари США 42 центи, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзивіТовариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ»просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко В.О., залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до правила, встановленого ч.1ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертоюстатті 303ЦПКУкраїнилише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов`язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

ОСОБА_1 додаткове рішення Шевченківськогорайонного судум.Чернівцівід 03вересня 2024 року не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко В.О., підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних, суд першої інстанції виходив з обов`язку боржника ОСОБА_1 сплатити суму боргу 125772 долари США 42 центи з урахуванням трьох процентів річних за увесь час прострочення, починаючи з моменту порушення грошового зобов`язання.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про відсутність доказів виконання ОСОБА_1 рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року у справі №2-1079/2010, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 долари США 42 центи, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно.

Водночас суд першої інстанції вказав, що наявність судового рішення, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін з правочину, не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним.

При цьому суд першої інстанції послався на розрахунок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» від 03 липня 2024 року, за яким три проценти річних на суму заборгованості 125772 долари США 42 центи, яка стягнута рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року, становить 18345 доларів США 43 центи.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263ЦПК України судове рішення повинноґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 22 березня 2007 року №ZZZ560773.

За змістом пункту 1.1, 1.3, 1.4 договору Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» надає ОСОБА_1 кредит в сумі 117000 доларів США.

Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 11,99 % річних.

Банк надає позичальнику кредит строком до 21 березня 2027 року включно.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року у справі №2-1079/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 долари США 42 центи, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно.

За змістом рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року у справі №2-1079/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 не виконано зобов`язання за договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 22 березня 2007 року №ZZZ560773 з повернення кредиту в сумі 113235 доларів США 94 центи, процентів в сумі 11667 доларів США 67 центів, пені в сумі 868 доларів США 81 цент.

Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» укладено договір про відступлення (купівля-продаж) права вимоги від 16 січня 2020 року №GL3N014029.

На підставі пункту 2.1 договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору про відступлення (купівля-продаж) права вимоги від 16 січня 2020 року №GL3N014029 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , поручителя ОСОБА_2 за договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 кредиту від 22 березня 2007 року №ZZZ560773 за кредитом в сумі 113235 доларів США 94 центи, процентами в сумі 148530 доларів США 88 центів.

Ухвалою Шевченківського районного сду м.Чернвці від 05 жовтня 2020 року замінено стягувача з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №2-1079/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 долари США 42 центи, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно.

Також ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 лютого 2022 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» у видачі дубліката виконавчого листа №2-1079/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 долари США 42 центи, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно.

Згідно розрахункузаборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» від 03 липня 2024 року три проценти річних за період з 03 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року на суму заборгованості 125772 долари США 42 центи становить 18345 доларів США 43 центи.

Мотиви,зякихвиходить апеляційнийсуд,тазастосованінорми права

Частиною першою статті 8Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною першою, другоюстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 22 березня 2007 року №ZZZ560773.

За змістом пункту 1.1, 1.3, 1.4 договору Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» надає ОСОБА_1 кредит в сумі 117000 доларів США.

Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 11,99 % річних.

Банк надає позичальнику кредит строком до 21 березня 2027 року включно.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі частини першоїстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Виходячи з положень частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики, позикодавець вправі вимагати від позичальника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення згідностатті 625 ЦК України.

Вказаний вище висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-37цс15.

Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК Україниборжник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19. постанови від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року у справі №2-1079/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 долари США 42 центи, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно.

Не можнапогодитися з посиланням ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петренко В.О., в апеляційній скарзі на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» права на стягнення з ОСОБА_1 трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 № ZZZ560773 від 22 березня 2007 року.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18)).

Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» укладено договір про відступлення (купівля-продаж) права вимоги від 16 січня 2020 року №GL3N014029.

На підставі пункту 2.1 договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору про відступлення (купівля-продаж) права вимоги від 16 січня 2020 року №GL3N014029 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , поручителя ОСОБА_2 за договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 кредиту від 22 березня 2007 року №ZZZ560773 за кредитом в сумі 113235 доларів США 94 центи, процентами в сумі 148530 доларів США 88 центів.

Отже,у справі,яка переглядається, прававимоги задоговором міжВідкритим акціонернимтовариством комерційнимбанком «Надра»та ОСОБА_1 кредиту від22березня 2007року №ZZZ560773перейшло відпервісного кредитораВідкритого акціонерноготовариства комерційногобанку «Надра»до новогокредитора Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ГІГ-АНТ», який за відступленою вимогою набув обсяг прав, визначених договором.

За змістом частини 1, 3 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Приписами до ч.1 ст.598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У матеріалахсправи відсутнідокази виконання ОСОБА_1 обов`язку за договором між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 кредиту від 22 березня 2007 року №ZZZ560773 з повернення кредиту в сумі 113235 доларів США 94 центи, процентів в сумі 11667 доларів США 67 центів, пені в сумі 868 доларів США 81 цент.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц відступила від правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, яка полягала у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України)та постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, яка полягала у тому, що діястатті 625 ЦК Українипоширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, ачастина п`ята статті 11 ЦК Українине дає підстав для застосування положеньстатті 625 ЦК Україниу разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року по справі № 757/44680/15-ц дійшов висновку про те, що: 1) натуральним є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном; 2) конструкціястатті 625 ЦК Українищодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку; 3) кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Разом з тим, в даній справі вимога кредитора вже захищена судом у рішенніШевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року у справі №2-1079/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 125772 долари США 42 центи, що становить 1004821 грн. 01 коп. солідарно, а отже зобов`язання не можна вважати натуральним.

При цьому та обставина, що закрито виконавче провадженняз виконаннявиконавчого листа№2-1079/2010про стягненняз ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користьВідкритого акціонерноготовариства комерційногобанку «Надра»заборгованості всумі 125772долари США42центи,що становить1004821грн.01коп.солідарно,відсутні докази відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року у справі №2-1079/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором не має правового значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року №916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначено, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Можливість нарахування боржникові кредитором наслідків прострочення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, після реалізації права на дострокове стягнення усієї суми кредиту і наявності судового рішення, яке не виконано, встановлена постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц, у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі №759/4755/19 (провадження №61-14506св20), від 29 листопада 2023 року у справі №753/1527/22 (провадження №61-9430св23), від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22 (провадження №61-11958св23), від 27 листопада 2024 року у справі №759/4324/23 (провадження № 61-11727св24), від 25 вересня 2024 року у справі №206/2984/23 (провадження № 61-7249св24).

Таким чином суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» трьох процентів річних на суму грошового зобов`язання 125772 долари США 42 центи, встановленого рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2010 року у справі №2-1079/2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке не виконано.

Таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання, підтвердженого судовим рішенням, до моменту його повного виконання і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16 (провадження № 14-254цс19), у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі №759/4324/23 (провадження №61-11727св24).

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»(далі - Закон № 2120-ІХ), що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ», звертаючись до суду з позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 три проценти річних за період з 03 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року на суму заборгованості 125772 долари США 42 центи, що становить 18345 доларів США 43 центи.

З оглядуна наведенез ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» підлягає стягненню заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 3% річних, що становить 18345 доларів США 43 центи (125772 долари США 42 центи *3/100/365*1787 днів).

При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказала, що заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. [ ]

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Томуяк укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальникає повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18.

Колегією суддів не прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко В.О., про застосування позовної давності, подану на стадії апеляційного розгляду справи 26 листопада 2024 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі№ 727/5743/15-ц виклала правовий висновок про те, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦПК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України дозволяє зробити висновок, що в ній встановлені суб`єктивні межі застосування позовної давності. Тобто такі випадки, до яких позовна давність не застосовується судом, оскільки відсутня відповідна заява сторони у спорі. Без заяви сторони у спорі позовна давність судом за власною ініціативою застосовуватись не може за жодних обставин. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року в справі № 6-3063цс16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18) викладено висновок про те, щостворення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести в суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалив у ній заочне рішення, відповідач була вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, відповідач могла заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вправі прийняти до розгляду заяву про застосування позовної давності лише за умови, що відповідач у справі не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про день та час судового розгляду справи, чи у разі інших поважних причин, які об`єктивно позбавляли особу зробити в суді першої інстанції таку заяву, внаслідок чого було порушено принцип процесуальної рівності сторін.

На обгрунтування заяви про застосування позовної давності ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко В.О., посилався на те, що в підготовчому судовому засіданні судом першої інстанції не роз`яснено право на заяву про застосування позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко В.О., не акцентував увагу суду на тому, що не був повідомлений судом першої інстанції про день, час та місце розгляду справи і справу розглянуто за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи.

Відповідно, відсутні підстав для вирішення поданої ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко В.О., заяви про застосування позовної давності на стадії апеляційного розгляду.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

На підставі ч.1ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2024 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко Віталій Олександрович, залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 28 листопада 2024 року

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді Н. К. Височанська

І. Н. Лисак