Постанова

від 07.01.2025 по справі 440/7539/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: К.І. Клочко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 р. Справа № 440/7539/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/7539/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС"

до Полтавської міської ради третя особа Управління з питань містобудування та архітектури

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської міської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення позачергової п`ятдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23.02.2024 «Про розгляд клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС» від 16.12.2021 за вих. №14», яким відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС» від 16.12.2021 за вих. №14 про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5, та земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0097, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5Б, із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10).

- зобов`язати Полтавську міську раду прийняти у відповідній формі рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5, із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10).

- зобов`язати Полтавську міську раду прийняти у відповідній формі рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0097, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5Б, із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення позачергової п`ятдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23.02.2024Про розгляд клопотання товариства з обмеженою відповідальністюЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮСвід 16.12.2021 за вих. №14.

Зобов`язано Полтавську міську раду прийняти рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 та земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0097, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5Б із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10)

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенніпозовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у даному випадку суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам відповідача, що управлінням з питань містобудування та архітектури було підготовлено проєкт рішення«Про розгляд клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС» від 16.12.2021 за вих. № 14», який 21.02.2024 було розглянуто на засіданніпостійної комісії з питань містобудування, архітектури, розвитку міського господарства, транспорту, розвитку підприємницької діяльності, розвитку міста, інвестицій, туризму, на якому інформацію взято до відома та рекомендовано проєкт рішення на розгляд позачергової п`ятдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання. 23.02.2024 проєкт рішення «Про розгляд клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС» від 16.12.2021 за вих. № 14» було розглянуто на пленарному засіданні позачергової п`ятдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання та вирішено відмовити у задоволенні клопотання.

При прийнятті оспорюваного рішення депутатами Полтавської міської ради було враховано імперативні вимоги, викладені в листі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 35/5-21/3782-22 від 07.03.2022, за змістом якого «Детальний план території, обмеженої просп. Миру, Прирічковим парком та проїздом» затверджено рішенням Полтавської міської ради із порушеннямЗакону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

На думку відповідача, прийняття рішення про зміну цільового призначення спірних земельних ділянокналежить до виключних повноважень Полтавської міської ради.

На підставі положень п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно зіст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційноїскарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Полтавської міської ради від 15.09.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" (далі - ТОВ "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС") передано у користування для забудови (суперфіцій) земельну ділянку площею 0,5370 га по проспекту Миру, 5, кадастровий номер 5310136700:16:007:0095 (землі рекреаційного призначення), для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно - розважального комплексу.

Рішенням Полтавської міської ради від 15.09.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридичній компанії "ЮРЩИТ" передано у користування для забудови (суперфіцій) земельну ділянку площею 0,6022 га по проспекту Миру, 5б, кадастровий номер 5310136700:16:007:0097 (землі рекреаційного призначення), для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно - розважального комплексу.

06.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРЩИТ" відчужено право власності на об`єкт незавершеного будівництва, розташованийпо проспекту Миру, 5б у м. ПолтаваТовариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" на підставі договору купівлі - продажу, у зв`язку із чим до позивача перейшло право користування на земельну ділянку кадастровий номер 5310136700:16:007:0097, що підтверджується витягом № 273474575 від 06.09.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Рішенням Полтавської міської ради від 21.10.2020 передбачено розробити детальний план території, обмеженої просп. Миру, Прирічковим парком та проїздом.

Рішенням Полтавської міської ради від 16.11.2021 затверджено детальний план території, обмеженої просп. Миру, Прирічковим парком та проїздом.

Згідно витягу з містобудівної документації від 16.12.2021 № 01-02-01-16/2939 територія, обмежена просп. Миру, Прирічковим парком та проїздом має вид функціонального призначення території функціональної зони - територія для розміщення житлової та громадської забудови, перелік категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони "2.10" для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури.

16.12.2021 ТОВ "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" звернулося до Полтавської міської ради з клопотанням про зміну цільового призначення земельних ділянок кадастровий номер 5310136700:16:007:0095 та 5310136700:16:007:0097, що розташовані за адресою м. Полтава, просп. Миру 5, та м. Полтава, просп. Миру, 5 б, з цільового призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код КВЦПЗ - 07.02) на цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури (код КВЦПЗ - 02.10).

Не погодившись з бездіяльністю Полтавської міської ради щодо не розгляду клопотання про зміну цільового призначення земельних ділянок від 16.12.2021 позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 у справі №440/7163/23, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління з питань містобудування та архітектури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" від 16.12.2021 за вих. № 14 про зміну цільового призначення земельних ділянок. Зобов`язано Полтавську міську раду розглянути клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА- ОАЗИС ПЛЮС" від 16.12.2021 за вих. № 14 про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 та земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0097, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 Б (із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10) та за результатами розгляду прийняти рішення, яке оформити згідно з частиною першоюстатті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №440/7163/23 позачерговою п`ятдесятою сесією Полтавської міської ради восьмого скликання 23.02.2024 прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА- ОАЗИС ПЛЮС" від 16.12.2021 за вих. № 14 про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 та земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0097, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 Б (із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10).

Позивач не погодився з таким рішенням та звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення позачергової п`ятдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23.02.2024 та зобов`язання міської ради прийняти рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами частини 2статті 20 Земельного кодексу Українивіднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Згідно з частиною 6статті 20 Земельного кодексу Українизміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:

-розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

- прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

За приписами пункту 23Розділу Х Земельного кодексу Україниу редакціїЗакону № 1423-ІХ від 28.04.2021зміна цільового призначення земельних ділянок, розташованих у межах функціональних зон, визначених генеральними планами населених пунктів, планами зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів), детальними планами територій (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів), затвердженими до набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", або протягом двох років з дня його опублікування (якщо розроблення відповідного генерального плану населеного пункту, плану зонування, детального плану територій розпочалося до набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель") може здійснюватися їх власниками (у визначених законом випадках - користувачами) без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини п`ятоїстатті 20 цього Кодексуу разі якщо відомості про функціональну зону, в межах якої розташована земельна ділянка, внесені до Державного земельного кадастру. До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони - на підставі витягу з містобудівної документації.

Враховуючи вищенаведені приписиЗемельного кодексу Українизміна цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 та земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0097, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 Б може здійснюватися їх власникомПолтавською міською радою без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини 5статті 20 Земельного кодексу України, що сторонами не заперечується.

Водночас, за змістом витягу з містобудівної документації від 16.12.2021 № 01-02-01-16/2939 територія, обмежена просп. Миру, Прирічковим парком та проїздом має вид функціонального призначення території функціональної зони - територія для розміщення житлової та громадської забудови, перелік категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони "2.10" для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури.

Як встановлено колегією суддів з додатків до витягу з містобудівної документації від 16.12.2021 № 01-02-01-16/2939 - графічної частини містобудівної документації,цільове призначення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 Б - для будівництва і обслуговуваннябагатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово - розважальної та ринкової інфраструктури (02.10)/а.с. 31, зворот, а.с. 32, а.с. 32, зворот, а.с. 33/.

Отже, запропонована товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС" у клопотанні від 16.12.2021 за вих. № 14 зміна цільового призначення земельних ділянок з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095 та 5310136700:16:007:0097 в повній мірі відповідає видам цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах функціональної зони території, обмеженої просп. Миру, Прирічковим парком та проїздом, детальний план якої затверджений Рішенням Полтавської міської ради від 16.11.2021, що відповідачем не заперечується.

Відповідно достатті 12 Земельного кодексу Українидо повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цьогоКодексу; д) організація землеустрою; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За приписамистатті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування"сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

У відповідності до пункту 34 частини першоїстатті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Отже, рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки є змістом відповідного індивідуального правового акту.

За приписами частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано.

Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний обґрунтовувати рішення, які він приймає, зобов`язаний навести/вказати його належне обґрунтування. Таке рішення має бути належно визначеним та зрозумілим, а його мотивування (обґрунтування) у письмовій формі повинно давати можливість особі правильно його зрозуміти та реалізувати право на оскарження.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №320/9640/21.

Невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Невмотивованість та неналежна обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень є достатньою, за визначених обставин справи, підставою для визнання такого рішення протиправним.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, від 16 березня 2023 року у справі № 160/18668/2,від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22, від 11.09.2023 у справі № 420/14943/21.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що оскаржене у цій справі рішення Полтавської міської ради від 23.02.2024Про розгляд клопотання товариства з обмеженою відповідальністюЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮСвід 16.12.2021 за вих. №14обґрунтованолистом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 35/5-21/3782-22 від 07.03.2022, в якому зазначено «Детальний план території, обмеженої просп. Миру, Прирічковим парком та проїздом» затверджено рішенням Полтавської міської ради із порушеннямЗакону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

З приводу цього, колегія суддів зазначає, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №826/2426/16.

Враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, колегія суддів відхиляєпосилання відповідача на те, що при прийнятті оскарженого рішення Полтавська міська рада керуваласяімперативними вимогами, викладеними в листі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 35/5-21/3782-22 від 07.03.2022.

Інших мотивів прийняття відповідачем рішення про відмову у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВАДА- ОАЗИС ПЛЮС" від 16.12.2021 за вих. № 14 про зміну цільового призначення земельної ділянки колегією суддів не встановлено та відповідачем не наведено.

Доказів скасування чи втрати чинності рішенням Полтавської міської ради від 16.11.2021 про затвердження Детального плану території, обмеженої просп. Миру, Прирічковим парком та проїздом до матеріалів справи не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене у цій справі рішення Полтавської міської ради від 23.02.2024Про розгляд клопотання товариства з обмеженою відповідальністюЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮСвід 16.12.2021 за вих. №14є необґрунтованим та таким, яке підлягає скасуванню.

Верховний Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, сформульованого Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях у справах "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року), "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland, заява № 10373/05, від 15 вересня 2009 року), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic, заява № 36548/97, ECHR 2002-VIII), "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia, заява № 55555/08, від 20 травня 2010 року), "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia, заява № 35298/04; від 11 червня 2009 року), «East/West Alliance Limited» проти України (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, від 23 січня 2014 року), Краєва проти України від 13 січня 2022 року (Krayeva v. Ukraine, заява № 72858/13, від 13 січня 2022 року) та ін., відповідно до якого на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 також наголошував на тому, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Особливо небезпечно допусками відступ суб`єктів владних повноважень від принципу належного урядування у випадку, коли суб`єкт приватного права у правовідносинах з державою діє добросовісно.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2024 380/8337/23.

Зазначене кореспондує з частиною першоюстатті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IХ «Про адміністративну процедуру»(далі - Закон № 2073-IХ), який набрав чинності з 15 грудня 2023 року, про те, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією України, цимЗакономта іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікуваньунеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими.

Принцип легітимних очікувань властивий, головним чином, для публічно-правових спорів, що вирішуються адміністративними судами, оскільки у сукупності з принципами правової визначеності та належного урядування створює надійну основу для гарантування реалізації в Україні основної ідеї/мети системи адміністративних судів, а саме, захисти «малої людини» від «великої держави», в особі її багаточисленних суб`єктів владних повноважень, які наділені множинністю повноважень та низкою механізмів владного примусу.

Отримавши на підставі рішень Полтавської міської ради земельні ділянки в користування позивач мав легітимні очікування щодо можливості їхнього використання у власній господарській діяльності, натомість прийняття рішення Полтавської міської ради від 16.11.2021 про затвердження детального плану території, обмеженої просп. Миру, Прирічковим парком та проїздом,на підставі якого було змінено цільове призначення функціональної зони, в межах якої розташовані спірні земельні ділянки, унеможливлює використання позивачем спірних земельних ділянок у власній господарській діяльності без зміни їх цільового призначення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення позачергової п`ятдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23.02.2024Про розгляд клопотання товариства з обмеженою відповідальністюЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮСвід 16.12.2021 за вих. №14.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача колегія суддів враховує, що відповідно до частини 2статті 245 КАС Україниу разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як узаконі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України»).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначенізаконом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.

Наведене дає підстави для висновку, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йомузакономправо на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначенихзакономумов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначенихзакономумов, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Правові висновки аналогічного змісту у подібних правовідносинах були наведені у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №420/5833/19, від 11.01.2024 у справі №320/368/22, від 13.03.2024 у справі № 320/9640/21.

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах Полтавською міською радою було допущено протиправну бездіяльність та в подальшому прийнято протиправне рішення, що мало наслідком повторне звернення позивача до суду, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок першої інстанції, що ефективним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах буде зобов`язання Полтавської міської ради прийняти рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0095, що знаходиться за адресою: м. Полтава, просп. Миру, 5 та земельної ділянки з кадастровим номером 5310136700:16:007:0097, що знаходиться за адресою: : м. Полтава, просп. Миру, 5Б із цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (код згідно КВЦПЗ-07.02) на цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (код згідно КВЦПЗ-02.10).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальніст ю "ЛЕВАДА-ОАЗИС ПЛЮС".

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 2 ч. 1ст. 315КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі № 440/7539/24 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий