Постанова

від 07.01.2025 по справі 160/1970/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1970/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 в адміністративній справі №160/1970/23, за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про застосування арешту коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якій позивач просив суд:

- застосувати арешт коштів Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на розрахункових рахунках згідно з довідкою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 в адміністративній справі №160/1970/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що Наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.01.2023 року №29-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190905) призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190905) з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» під час здійснення контрольованих операцій з експорту залізнорудного концентрату на користь нерезидента «Metinvest International S.A.» (Швейцарська Конфедерація) за звітні періоди 2015-2019 роки, з 02.02.2023 року тривалістю 18 місяців.

Оскаржуваний наказ прийнято на підставі пп.20.1.4 ст.20, пп.39.5.2.1, 39.5.2.8 ст.39, пп.75.1.2 ст.75, пп.78.1.14, 78.1.16 ст.78, пп.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ.

Відповідач не допустив представників позивача до проведення перевірки, про що складено Акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 02.02.2023р. №20/32-00-23-28.

03.02.2023 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №640/6/32-00-23-07.

Враховуючи наведене, контролюючий орган звернувся до суду з вимогами про застосування арешту коштів "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на розрахункових рахунках згідно з довідкою.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктами 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 ПК України Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

З аналізу наведеного правового регулювання колегія суддів приходить до висновку: арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Так, а правилами пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених ПК України.

Отже, не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правовою підставою для звернення контролюючого органу до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Відтак, при вирішенні цього спору та установлення наявності чи відсутності підстав для застосування до ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» адміністративного арешту коштів слід встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи, підставою для проведення перевірки відповідача був наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.01.2023 року №29-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190905), який оскаржений платником податків у судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2023р. у справі №160/1889/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115866310) визнано протиправним та скасовано наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.01.2023 року №29-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190905).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024р. у справі №160/1889/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118529647) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в справі № 160/1889/23 задоволено.

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в справі №160/1889/23 залишено без задоволення.

Змінено мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в справі №160/1889/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу, виклавши її в редакції цієї постанови.

За правилами ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Отже, наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.01.2023 року №29-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190905), який слугував підставою для проведення перевірки, визнаний протиправним та скасований у судовому порядку.

Враховуючи те, що за наслідком судового розгляду справи №160/1889/23 було встановлено, що наказ від 31.01.2023 року №29-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190905) скасовано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосувати арешту коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 в адміністративній справі №160/1970/23, - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 в адміністративній справі №160/1970/23, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко