Постанова

від 07.01.2025 по справі 160/7847/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 січня 2025 року

справа №160/7847/24

адміністративне провадження № К/990/47595/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокабель»

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (судді: Чередниченко В. Є., Іванов С. М., Шальєва В. А.),

у справі №160/7847/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокабель»

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокабель» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) 26 березня 2024 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №23/26-15-04-16-14 від 17 січня 2024 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТД «Енергокабель»;

- зобов`язати ДПС України відновити Товариству в системі електронного адміністрування ПДВ облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки, реєстраційний ліміт (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), який був станом на 16 січня 2024 року, шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року (суддя - Луніна О. С.) позов задоволено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року задоволено апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №160/7847/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено повністю.

10 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №160/7847/24.

Ухвалою від 19 грудня 2024 року Верховний Суд після усунення позивачем недоліків касаційної скарги відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, витребував справу з суду першої інстанції.

26 грудня 2024 року справа №160/7847/24 надійшла до Верховного Суду.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до довідки Головного управління ДПС у м. Києві від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-13, Товариство протягом 12 послідовних податкових періодів з грудня 2022 року по листопад 2023 року подавало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (т.1 а. с.26).

17 січня 2024 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення №23/26-15-04-16-14 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Торговий дім «Енергокабель» (код ЄДРПОУ: 43335393) у зв`язку з тим, що платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджується довідкою про результати перевірки подання та/або неподання платником податку на додану вартість до податкового органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-13.

Також у вищевказаному рішенні зазначено, що платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01 грудня 2022 року до 30 листопада 2023 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн (т.1 а. с. 24-25).

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

При ухваленні судового рішення на користь Товариства, суд першої інстанції врахував доводи позивача про фактичне здійснення господарської діяльності та придбання/продаж послуг/товарів з метою формування податкового зобов`язання та кредиту. Суд прийняв до уваги й те, що Товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані 11 податкових накладних (№14 від 28 лютого 2023 року, №6 від 31 березня 2023 року, №10 від 30 квітня 2023 року, №9 від 31 травня 2023 року, №12 від 30 червня 2023 року, №10 від 31 липня 2023 року, №9 від 31 серпня 2023 року, №10 від 30 вересня 2023 року, №10 від 31 жовтня 2023 року, №11 від 30 листопада 2023 року, №13 від 31 грудня 2023 року) на загальну суму 28400,00 грн, в тому числі ПДВ 4733,32 грн, проте оскільки контролюючим органом прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість (ТОВ «ТД «ЕНЕРГОКАБЕЛЬ») критеріям ризиковості платника від 01 липня 2022 року, то, у подальшому це стало підставою для відмови контролюючим органом у реєстрації відповідних податкових накладних, що позбавило позивача права відображати вказані податкові накладні у власних податкових декларацій.

Суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі №640/21555/22 зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 04 липня 2022 року, №2 від 05 липня 2022 року, №3 від 18 липня 2022 року, №4 від 31 липня 2022 року датою їх фактичного подання Товариством на реєстрацію, а рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №320/14438/23 зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 05 листопада 2022 року, №3 від 12 листопада 2022 року датою їх фактичного подання. Зазначені податкові накладні хоч і були складені у листопаді 2022 року, який не входив у період, зазначений у довідці від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-13, проте зареєстровані вже у наступному звітному періоді, який фактично вже було включено у вказаний документ.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи Товариству в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що положення підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України вказують на те, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються податком на додану вартість, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

Конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/8769/20.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців податкових декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Врахувавши відсутність будь-яких доказів здійснення такої діяльності у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку, що податковий орган мав передбачені підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання на судові рішення у справах №640/21555/22, №320/14438/23, оскільки зазначені в цих рішеннях податкові накладні стосуються іншого періоду, ніж той, що зазначено у довідці про результати перевірки від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-14.

Не прийняв до уваги суд й посилання позивача на те, що інформація з довідки про результати перевірки від 16 січня 2024 року не відповідає висновку рішення №23/26-15-04-16-14 в частині періодів за який досліджено реєстр податкових декларацій, обґрунтовуючи це тим, що досліджується саме податковий період, який становить 12 послідовних податкових місяців, а не реєстр 12 податкових декларацій.

За висновком суду, податкова декларація за січень 2024 року, яка подана 14 лютого 2024 року, також не впливає на законність рішення № 23/26-15-04-16-13 від 17 січня 2024 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки вона зареєстрована позивачем після його прийняття та не входить у податковий період зазначений у довідці від 16 січня 2024 року.

Деякі неточності при оформленні рішення №23/26-15-04-16-14 (не зазначення у верхньому лівому куті цього рішення його дати на номеру, зважаючи на те, що його номер проставлено у самому рішення, а дата проставлена в кінці цього рішення, разом із підписом особи, яка його винесла), за висновком суду апеляційної інстанції, не впливають на законність оскаржуваного рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України Товариство обґрунтовує неправильним застосуванням судом підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України, допущене в результаті не врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 380/8687/20, постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 805/4460/18-а та постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/8769/20, яким передбачено обов`язкову умову для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків - нездійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями. Тобто конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України з урахуванням пункту 2 частини другої статті 353 КАС України позивач обґрунтовує тим, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, а судові рішення ухвалені на підставі неповно та не всебічно встановлених обставин справи.

Скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі №160/7847/24 залишити в силі. Здійснити розподіл судових витрат.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Статтею 184 Податкового кодексу України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 184.3 статті 184 Податкового кодексу України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

Пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Пунктами 184.5-184.6 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Аналогічні за змістом приписи закріплені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 1130 від 14 листопада 2014 року (далі - Положення N 1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Згідно з пунктом 5.5 Положення N 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу N 1130).

Відповідно до пункту 5.6 Наказу N 1130 за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство подавало за податковий період з грудня 2022 року по листопад 2023 року податкові декларації з податку на додану вартість (16 січня 2023 року, 17 лютого 2023 року, 20 березня 2023 року, 19 липня 2023 року, 18 травня 2023 року, 16 червня 2023 року, 19 липня 2023 року, 18 серпня 2023 року, 19 вересня 2023 року, 19 жовтня 2023 року, 17 листопада 2023 року, 19 грудня 2023 року) з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.

В матеріалах справи наявна довідка відповідача від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-14 про результати перевірки подання та/або неподання платником ПДВ до податкового органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, якою підтверджується, що з грудня 2022 року по листопад 2023 року позивачем подані декларації з ПДВ з відсутнім обсягом поставок та/або придбання.

Суд апеляційної інстанції наголосив, що позивач не заперечував, що подавав до податкового органу декларації з податку на додану вартість з обсягом оподатковуваних операцій 0,00 грн в період з грудня 2022 року по листопад 2023 року.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що податковий орган мав передбачені підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання Товариства на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі №640/21555/22 та від 14 листопада 2023 року у справі №320/14438/23, оскільки зазначені в цих рішеннях податкові накладні стосуються іншого періоду, ніж той, що зазначено у довідці про результати перевірки від 16 січня 2024 року №23/26-15-04-16-14.

Колегія суддів Верховного Суду також вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що податкова декларація за січень 2024 року, яка подана 14 лютого 2024 року не впливає на законність рішення № 23/26-15-04-16-13 від 17 січня 2024 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки вона зареєстрована позивачем після його прийняття та не входить у податковий період зазначений у довідці від 16 січня 2024 року.

Щодо посилання Товариства в касаційній скарзі на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №380/8687/20, від 19 жовтня 2022 року у справі №380/8769/20, то колегія судді звертає увагу на те, що у зазначених справах неможливість формувати податкові зобов`язання та податковий кредит у вказаний період обумовлена накладенням арешту на суми податку на додану вартість Товариства в системі електронного адміністрування ПДВ судом, який активно оскаржувався Товариством в судовому порядку.

Доводи скаржника щодо не врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, висловлених в постанові від 19 листопада 2020 року у справі №805/4460/18-а, є безпідставними, оскільки в зазначеній справі неподання платником податків податкової звідності протягом 12 послідовних місяців зумовлене обставинами непереборної сили, що підтверджуються відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Відтак правовідносини у вказаних справах не можуть вважатися подібними.

Підсумовуючи зазначене, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та досліджених доказів на їх підтвердження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства та відповідно скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергокабель» залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №160/7847/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк